По-третє, існує три сценарії надходження зовнішніх фінансових потоків та встановлення валютного курсу.

1. Базовий: чисті надходження за іншими статтями поточного рахунку та за фінансовим рахунком достатні для того щоб покрити дефіцит торгового балансу товарами в розмірі 6% ВВП.

2. Оптимістичний: чисті надходження за іншими статтями платіжного балансу достатні для покриття дефіциту торгового балансу товарами в розмірі 9% ВВП.

3. Песимістичний: чистих надходжень за іншими статтями платіжного балансу достатньо для покриття дефіциту торгового балансу товарами в розмірі 3,7% ВВП - середнє значення за 1996-2012 роки.

Оптимістичний та песимістичний сценарії відображають можливу зміну фінансових потоків в окремі роки та верхню і нижню межі встановлення валютного курсу.

Найбільш вірогідніший сценарій розвитку подій передбачає, що обсяг надходжень за іншими статтями платіжного балансу, ніж експорт та імпорт товарів, у 2013-2023 роках становитиме 6% ВВП.

В окремі роки, за сприятливої кон'юнктури та ефективної антиінфляційної політики НБУ, значні зовнішні надходження призводитимуть до укріплення курсу національної валюти до нижніх значень, відображених на наступному графіку. Натомість під час можливих криз гривня девальвуватиме до верхніх значень.

Рис. 14.2. Фактичний та прогнозні значення валютного курсу, 1996-2023 роки

Навіть за умови рефінансування кредиту МВФ у 2013 році обсягу позитивного сальдо надходжень за фінансовим рахунком, поточних трансфертів та торгового балансу послугами буде недостатньо, щоб профінансувати дефіцит торгового балансу у розмірі 9% ВВП - сальдо торгового балансу товарами при валютному курсі 8,5 грн за дол, що враховувався при складанні державного бюджету на 2013 рік.

Щоб досягти поставлених цілей щодо стабілізації валютного курсу на відповідному рівні, уряд та НБУ можуть вжити адміністративні заходи чи фінансувати дефіцит торгового балансу товарами за рахунок зменшення золотовалютних резервів. Проте за такої політики у середньостроковому та довгостроковому періодах дефіцит торгового балансу товарами лише збільшуватиметься, призводячи до зростання потенціалу девальвації національної валюти.

Хоча РЕОК і можна зменшити за рахунок нижчого, ніж в основних торгових партнерів рівня інфляції, політика жорсткого монетарного обмеження негативно впливатиме та темпи економічного зростання в Україні.

Таким чином, переоцінений РЕОК національної валюти, що призводить до значного дефіциту торгового балансу, а також криза на зовнішніх фінансових та товарних ринках є передумовами для девальвації національної валюти. За сприятливої кон'юнктури дефіцит торгового балансу товарами може тривати довго. Каталізатором реалізації накопиченого девальваційного потенціалу є зовнішні кризові явища.