Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Особисте страхування як форма страхового захисту.

Фактори впливу на вартість страхової послуги.

Необхідність і сутність перестрахування.

Перестрахування — страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Тобто в договорі перестрахування беруть участь: страхове товариство, що передає ризик; страхове товариство, що приймає ризик на свою відповідальність.

Процес, пов'язаний з передаванням ризику, називають цедуванням ризику, або цесією. Страховика (перестрахувальника), що віддає ризик, називають цедентом. Страховика (перестраховика), котрий ризик приймає, — цесіонарієм.

Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з пере-страховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

При настанні страхового випадку перестраховик несе відповідальність згідно з узятими на себе зобов'язаннями з перестрахування. Відносини страховиків із перестрахування регулюються договорами, що укладаються між ними.

Головною функцією перестрахування полягає у вторинному розподілі ризику, завдяки чому досягається кількісна та якісна збалансованість страхового портфеля.

Одночасно перестрахування виконує допоміжні функції:

- дає змогу брати на страхування дуже дорогі та унікальні ризики,

- сприяє запровадженню та поширенню нових видів страхування.

Необхідність перестрахування походить з об’єктивної неможливості однієї, навіть найбільшої та потужної, страхової компанії взяти на страхування особливо небезпечні та значні за обсягом ризики.

Особисте страхування як форма страхового захисту.

Особисте страхування можна визначити як галузь страхової діяльності, яка має на меті надання певних послуг як фізичним (окремим громадянам, членам їхніх сімей), так і юридичним особам (наприклад, страхування працівників за рахунок коштів підприємств від нещасних випадків). Ці послуги передбачають страховий захист страхувальників (застрахованих) у разі настання несприятливих подій для їхнього життя і здоров'я.

В особистому страхуванні розглядають такі страхові ризики: смерть

страхувальника (застрахованого); тимчасова втрата працездатності;

постійна втрата працездатності; закінчення страхувальником

(застрахованим) активної трудової діяльності у зв'язку із виходом на

пенсію; дожиття страхувальника (застрахованого) до закінчення строку

страхування.

Особисте страхування об’єднує короткострокові і довгострокові договори

страхування.

За довгостроковими договорами у страховика виникає відповідальність у разі смерті або дожиття до закінчення строку страхування чи визначеної договором строку дії.

За короткостроковими договорами відповідальність страховика виникає у разі:

- смерті внаслідок нещасного випадку;

- втрати тимчасової постійної непрацездатності;

- захворювання;

- звернення до медичного закладу.

Необхідність особистого добровільного страхування зумовлюються як

ризиковим характером відтворення робочої сили, так і підвищенням ступеня

ризику життя у зв’язку з урбанізацією, погіршенням довкілля, а також

зростанням частки людей похилого віку в загальній чисельності населення.

це ускладнює захист особистих інтересів громадян з боку держави та її

рахунок і передбачає формування захисних механізмів за рахунок

перерозподілу індивідуальних доходів.

Особисте страхування включає:

- страхування від нещасних випадків;

- страхування життя;

- добровільне медичне страхування;

- страхування додаткової пенсії;