Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Класифікація ризиків




Ознака Вид ризиків
Походження ризику Природні
Антропогенні
Об’єкти ризику Майнові
Особисті
Розмір ризику Катастрофічні
Великі
Середні
Малі
Незначні
Розмір ризику за директивами ЄС Великі
Масові
Наслідок ризику Чисті
Спекулятивні

 

Слід зазначити, що в сучасній економічній теорії є велика кількість підходів до класифікації ризиків. Досить вдала класи­фікація наведена І.Т. Балабановим.

Залежно від можливого результату ризики поділяють на два види: чисті та спекулятивні.

Чисті ризики означають можливість одержання лише від'єм­ного або нульового результату, а спекулятивні — як позитивного, так і негативного результату.

До чистих ризиків належать:

Ø природні;

Ø екологічні;

Ø політичні;

Ø транспортні;

Ø частина комерційних (майнові, виробничі, торгові).

До спекулятивних ризиків належать фінансові, а саме ризи­ки, пов'язані:

Ø з купівельною спроможністю грошей;

Ø вкладенням капіталу.

У свою чергу ризики, пов'язані з купівельною спроможністю грошей, включають:

Ø інфляційний ризик — ризик зниження реальної вартості активів;

Ø дефляційний ризик — ризик підвищення реальної вартості пасивів;

Ø валютний ризик — ризик валютних втрат унаслідок зміни валютного курсу;

Ø ризик ліквідності — ризик зміни вартості активів під час їх реалізації.

До ризиків, що пов'язані з вкладенням капіталу, можна відне­сти:

Ø ризик упущеної вигоди;

Ø ризик зниження дохідності (процентний ризик);

Ø ризик прямих фінансових втрат, який включає біржовий ризик (ризик несплати), селективний ризик (ризик неправильно­го вибору галузі інвестування), ризик банкрутства як кардиналь­не вираження селективного ризику.

Різні характеристики ризиків — вірогідність, спустошли­вість, можливість отримання прибутку або завдавання збитку, поширеність, джерело походження, а також способи мінімізації втрат у результаті негативного впливу ризиків — вивчає наука менеджменту ризику, або управління ризиками.

Ризик-менеджмент — система заходів організаційно-фінан­сового характеру, об'єднаних спільною ідеєю усунення, попере­дження настання випадкових непередбачуваних подій, обмеження, мінімізація втрат за ними, а також фінансування цих втрат.

Як система ризик-менеджмент складається з низки послідов­них етапів:

1. аналіз ризику;

2. контроль за ризиком;

3. фінансування ризику.

Аналіз ризику — комплексна діагностика ризиків за допомогою різних методів: емпіричного, статистичного, спостереження, доку­ментального обігу та ін.

Аналіз ринку дає змогу визначити потенційний вплив ризику на об'єкт страхування, а також теоретичну ймовірність того, що небезпека реалізується. Оцінка включає збирання та оброблення даних за аспектами ризику, кількісний та якісний аналіз ризику.

На першому етапі (аналіз ризику) здійснюються такі заходи:

Ø ідентифікація ризиків (кваліфікація, діагностика);

Ø оцінювання ризиків кількісними методами (квантифікація);

Ø визначення на основі загальної оцінки ризику послідовнос­ті подальших дій.

Ідентифікація ризику (якісний аналіз) — це систематичне ви­явлення джерел ризику, визначення факторів ризику, їх класифіка­ції та попередньої оцінки значущості кожного з цих факторів. Іден­тифікація передбачає деталізацію походження і класифікацію ри­зиків, властивих діяльності або існуванню суб'єкта ризик-менеджменту.

Кількісний аналіз — це кількісне визначення окремих ризи­ків та ризиків у цілому. На цьому етапі встановлюються кількісні значення ймовірності виникнення ризикових подій та їх наслід­ків, здійснюється кількісна оцінка ступеня ризику.

За кількісної оцінки ризику виокремлюють такі методи:

Ø статистичний метод, що реалізується шляхом розрахунку дисперсій, стандартних відхилень і коефіцієнта варіації;

Ø експертний метод, що реалізується шляхом експертних оцінок досвідчених підприємців і спеціалістів;

Ø метод використання аналогів, який застосовує бази даних про ризик аналогічної діяльності, проектів, угод тощо, а отримані дані опрацьовуються для виявлення залежностей у попередніх ситуаціях із метою врахування потенційного ризику за нових си­туацій.

Як правило, кількісно оцінюють ризики за допомогою актуарних розрахунків.

На основі узагальненого аналізу визначають комплекс подаль­ших дій.

Контроль над ризиками — здійснення заходів, що передбача­ють повне або часткове усунення ризиків.

До таких способів контролю над ризиками належать:

Ø уникнення ризику (фактичне ухилення від ризикованої ді­яльності);

Ø зменшення (мінімізація) ризику за рахунок превентивної діяльності;

Ø обмеження (локалізація) ризику за рахунок застосування адміністративних засобів;

Ø розподіл ризику (операції з диверсифікації портфеля акти­вів).

Усі наведені способи контролю над ризиками застосовуються одночасно.

Фінансування ризиків — покриття негативних наслідків ризиків фінансовими засобами.

Фінансування ризиків може здійснюватися двома способами:

Ø самофінансуванням ризиків;

Ø переданням ризиків іншому суб'єктові господарювання на платній основі згідно з попередньою взаємною домовленістю (страхування).

Проте не кожен ризик може бути взятий на страхування, зо­крема на страхування не беруться спекулятивні ризики.

Основними критеріями, за якими ризик вважається страхо­вим, є такі:

Ø ризик повинен мати ймовірний або закономірний характер, але факт і час настання збитку мають бути непередбачуваними;

Ø настання страхового випадку не має перебувати у причинно-наслідковому зв'язку з діями страхувальника чи іншої зацікавле­ної особи;

Ø обсяг наслідків ризику має бути вимірюваним, тобто дава­ти можливість визначити очікувану суму збитків і ступінь його ймовірності;

Ø страхова подія не може мати розмірів катастрофічного лиха;

Ø є необхідність об'єктивного вимірювання й оцінювання шкідливих наслідків реалізації ризику

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...