Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Страхування транспорту




Транспортне страхування — вид майнового страхування, що включає страхування від небезпек, які виникають на всіх видах шляхів сполучення: морських, річкових, повітряних, сухопутних, змішаних.

Об'єктом транспортного страхування є як самі транспортні за­соби (каско), так і вантажі (карго). Розрізняють сухопутне, мор­ське, річкове та авіаційне страхування.

Виокремлюють договірне морське страхування та морське страхування у клубі взаємного страхування судновласників.

Транспортні засоби, як і домашнє майно, можуть бути застра­ховані тільки у добровільній формі. На страхування беруться автотранспортні засоби і водні маломірні судна, що підлягають Державній реєстрації: легкові автомобілі; пасажирські та вантажоперевізні автомобілі, мікроавтобуси, зокрема з причепами (напівпричепами); мотоцикли, моторолери, мотоколяски, мотокарти, снігоходи, мопеди всіх моделей, а також трактори, у тому числі мотоблоки і міні-трактори; моторні та гребні човни, парусні катери і яхти, катамарани тощо.

Довідка. У 1911 р. компанія "General Accident" (GA), яка страху­вала королівські автомобілі з 1908 p., отримала Королівське сві­доцтво короля Георга V. Це єдина компанія у світі, що має Коро­лівське свідоцтво.

Одночасно з транспортним засобом можуть бути застраховані водій і пасажири; додаткове устаткування і приладдя до тран­спортного засобу, що не входять до його комплекту згідно з ін­струкцією заводу - виготівника; багаж, що перевозиться як на за­собі транспорту, так і на його причепі.

Страхування багажу не поширюється на антикварні й унікаль­ні за своєю суттю предмети, вироби з дорогоцінних металів, ко­штовних і напівкоштовних каменів, предмети релігійного харак­теру, колекції, картини, рукописи, грошові знаки, цінні папери, документи і фотознімки, а також на предмети, що не належать страхувальникові та членам його сім'ї.

Страхування транспортних засобів здійснюється на випадок настання перерахованих нижче страхових подій (ризиків) у чоти­рьох варіантах, що передбачають за вибором страхувальника повне або часткове покриття збитку, заподіяного пошкодженням, знищенням або втратою транспортного засобу.

У першому варіанті передбачається повне покриття збитку, зумовленого будь-якою подією за винятком пошкодження шин у разі зносу протектора вище допустимого за величиною малюнка протектора рівня, технічного браку або відновлених шин шляхом наварювання протектора.

За другим варіантом передбачається часткове покриття збит­ку, заподіяного в результаті стихійного лиха, пожежі, вибуху, дорожньо -,воднотранспортної пригоди, викрадання або угону, спроби викрадання (угону), включаючи крадіжку окремих час­тин, приладдя і деталей транспортного засобу.

За третім варіантом частково відшкодовується збиток, запо­діяний у результаті стихійного лиха, дорожньо -, воднотранс­портної пригоди (за винятком розбиття стекол або пошкодження шин, якщо при цьому транспортному засобу не заподіяно інших пошкоджень), викрадання (угону).

Четвертий варіант передбачає також часткове покриття збитку, заподіяного пожежею, вибухом, дорожньо -, воднотранс­портною пригодою (окрім бою скла або пошкодження шин, якщо при цьому транспортному засобу не заподіяно інших пошко­джень).

Незалежно від варіанта страхування не відшкодовуються збитки, які були спричинені в результаті воєнних дій, введення воєнного стану, громадських заворушень, радіоактивного зара­ження.

Авіаційне страхування — вид транспортного страхування, що включає кілька самостійних або таких, що перебувають у певному поєднанні, видів майнового та особового страхування від авіацій­них ризиків.

Серед авіаційних ризиків виокремлюють страхування:

Ø повітряних суден;

Ø вантажів;

Ø цивільної відповідальності авіаперевізника;

Ø втрати прибутку авіаперевізника;

Ø авіаційних фахівців від втрати ліцензії;

Ø космічної техніки та ін.

За страхуванням засобів повітряного транспорту можуть бути застраховані повітряні судна, запасні частини до них, спеціальне обладнання та спорядження, яке було встановлене та (або) пере­возиться на його борту.

Страхувальниками є авіаперевізники, великі комерційні ком­панії, які мають власний авіатранспорт, аероклуби, приватні власники.

Договір страхування може бути укладений на рейс (зазнача­ються пункти початку та закінчення рейсу, проміжних посадок) і на строк (фіксуються строк страхування і райони експлуатації по­вітряного засобу та вантажу на ньому).

За страхування на строк обов'язок страховика з відшкодуван­ня збитку починається і закінчується о 24 годині тих дат, які за­значаються у договорі, а за страхування на рейс він зазвичай по­чинається з моменту запуску двигунів на аеродромі зльоту і за­кінчується у момент вимикання двигунів на стоянці аеродрому прибуття. Під час визначення розміру страхових тарифів врахо­вуються тип і вік повітряного судна, мета і географічні райони його експлуатації, рівень кваліфікації льотного екіпажу та інші чинники ризику.

На практиці широко застосовуються комбіновані страхові по­ліси, які об'єднують страхування повітряних суден (авіа-каско) та страхування різних видів відповідальності, пов'язаної з їх екс­плуатацією. При цьому найчастіше використовуються умови, розроблені на лондонському страховому ринку.

Морське страхування — вид транспортного страхування щодо суден морського і річкового флоту, а також суден змішаного пла­вання типу ріка-море.

За страхування засобів водного транспорту можуть бути за­страховані морські та річкові судна будь-якого класу і призначен­ня (корпус судна з надбудовами і рубками, суднові приміщення, двигуни, котли, допоміжні механізми, устаткування, суднові пристрої і т. ін.).

Страхові компанії відшкодовують збитки, що сталися внаслі­док випадковостей і небезпек плавання, а також з інших причин раптового та непередбачуваного характеру. При цьому всі мож­ливі події поділяються на дві групи: не пов'язані і пов'язані з ді­ями судновласника. До перших належать затоплення судна у шторм, посадка на мілину, удар блискавки, пожежа, піратство та ін. Судновласник, як правило, має можливість запобігти вияву ризиків другої групи (вибух котлів, поломка валів, приховані де­фекти устаткування і корпусу і т. ін.). Тому в останньому випадку страховики вивчають усі обставини, пов'язані з відшкодуванням збитків, на предмет наявності або відсутності провини судновлас­ника.

Договір страхування морського транспорту може бути укладе­но в одному з таких варіантів:

1. з відповідальністю за повну загибель (відшкодовуються збитки, що виникли внаслідок повної загибелі судна (фактичної або конструктивної), яка сталася з будь-яких причин крім пере­рахованих у винятках, збитки, пов'язані зі зникненням судна безвісти, необхідні та доцільно зроблені витрати щодо рятування судна, запобігання та зменшення збитків, а також із встановлен­ня їх розміру);

2. з відповідальністю за пошкодження (відшкодовуються ви­трати з усунення пошкоджень судна, його механізмів, машин і устаткування, що відбулися з будь-яких причин крім тих, які пе­рераховані у винятках, а також витрати, зазначені у п. 1);

3. з відповідальністю за загибель і пошкодження (найширший обсяг зобов'язань страховика, який об'єднує пункти 1 і 2).

До зазначених винятків, за якими збитки не відшкодовують­ся, належать випадки, які настали внаслідок відомої страхуваль­нику немореходності судна до виходу його в рейс, експлуатації судна в умовах, не передбачених його класом, зносу, корозії суд­на, його частин, машин, обладнання чи приладдя тощо.

Найпоширенішим видом сухопутного страхування є автострахування.

Автострахування — вид страхового захисту, який має захищати майнові інтереси застрахованих, пов'язані з витратами на віднов­лення транспортного засобу після аварії, поломки або купівлею нового авто після викрадення.

Страхування автотранспортних засобів — один із найбільш поширених видів майнового страхування в Україні.

Автострахування є комплексним видом страхування, оскіль­ки одночасно з транспортним засобом можуть бути застраховані (за бажанням страхувальника) водій та пасажири, додаткове устаткування до транспортного засобу, а також вантаж, що пере­возиться.

Залежно від специфіки страхового захисту і об'єктів, що по­криває страховка цього виду страхування, розрізняють:

Ø страхування автомобіля від викрадення і пошкодження (каско);

Ø страхування відповідальності власника автотранспортного засобу;

Ø страхування від механічних та електричних помилок;

Ø страхування водіїв і пасажирів від нещасного випадку;

Ø страхування автоцивільної відповідальності громадян, що виїжджають за кордон (Зелена картка).

Фізичні особи страхують засоби транспорту, як і домашнє майно, добровільно. Юридичні особи, що використовують авто­транспортні засоби для перевезення вантажів, пасажирів і багажовантажів, страхують транспортні засоби на тих самих засадах, Що і фізичні особи, але для страхування пасажирів чи вантажу обов'язково необхідно застрахувати автотранспортний засіб.

Страхування автомобіля від викрадення та пошкодження (каско) — це такий вид страхування, що забезпечує захист тран­спортного засобу від ризиків викрадення або пошкодження авто­мобіля в результаті ДТП з вини водія, третіх осіб або внаслідок стихійних лих. До страхових ризиків, як правило, належать ДТП, викрадення, розкрадання, пошкодження третіми особами, поже­жа, вибух транспортного засобу, стихійні лиха (удар блискавки, буря, шторм, ураган, злива, град, землетрус, селеві зсуви, обвал, зсув, паводок, повінь, напад тварин, падіння на автомобіль пред­метів та ін.).

Каско (з італ. casco — борт транспортного засобу) — страхуван­ня автомобілів або інших засобів транспорту (суден, літаків, ваго­нів) від пошкодження, розкрадання або угону.

Страхування авто-каско буває повним (страховий захист від збитків у випадку аварії, зіткнення з будь-яким іншим предме­том, пожежі, самозагорання, перевертання, стихійного лиха, ви­буху, протиправних дій тощо, за винятком збитків експлуатацій­ного характеру) і частковим (страховий захист від певної комбі­нації зазначених вище факторів).

Під страхуванням каско розуміється тільки страхування са­мих транспортних засобів, воно не включає страхування відпові­дальності перед третіми особами, страхування водія та пасажи­рів, майна, що перевозиться у автомобілі.

Страхування відповідальності власника автотранспортно­го засобу (осаго) регулюється Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників на­земних транспортних засобів", що спрямований на забезпечення компенсації шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну третіх осіб — потерпілих унаслідок експлуатації наземних транспорт­них засобів на території України.

Обов'язкове страхування автоцивільної відповідальності передбачає, що об'єктом страхування є збиток, який власник за­страхованого транспортного засобу може заподіяти третім особам або їх майну в процесі використання автомобіля.

За таким видом страхування страхується не автомобіль, а від­повідальність його володаря (водія) за шкоду, яку він може спри­чинити ним іншим учасникам дорожнього руху — третім особам — унаслідок ДТП.

Водії або власники транспортних засобів, які спричинили ДТП, не отримують відшкодування, натомість їх зобов'язання пе­ред потерпілими з відшкодування шкоди бере на себе страхова компанія.

Страхування від механічних та електричних помилок за­звичай включене у заводську гарантію, але якщо ця гарантія не була надана виробником або вже закінчилися, є можливість укласти договір страхування від помилок. Страховий поліс вклю­чає ремонт автомобіля й усунення механічних та електричних по­милок після закінчення дії заводської гарантії. У випадку виходу з ладу будь-якого з автокомпонентів страхова компанія сплачує заміну цієї деталі і ремонт.

Страхування водіїв і пасажирів від нещасного випадку перед­бачає, що об'єктом страхування є збиток, який може бути заподі­яний життю і здоров'ю водія або пасажирів застрахованого тран­спортного засобу у разі настання ДТП.

Під "нещасним випадком на транспорті" розуміються раптові, випадкові, незалежні від водія обставини, наслідками яких стали смерть, інвалідність чи тимчасова непрацездатність застрахова­них осіб. Застрахованими можуть бути або тільки водій, або водій та пасажири у кількості, що відповідає кількості вільних для си­діння місць. Під час укладання договору страхування обумовлю­ється страхова сума на кожне окреме місце. Якщо на момент ДТП кількість пасажирів перевищувала кількість місць в автомобілі, страхова сума на водія та кожного пасажира розраховується як відношення загальної страхової суми до дійсної кількості осіб, що перебували у транспортному засобі.

Страхування автоцивільної відповідальності громадян, що виїжджають за кордон. При виїзді за кордон для власників тран­спортних засобів оформляється міжнародний договір (поліс) стра­хування автоцивільної відповідальності — Зелена картка (англ. Green Card). Об'єктом страхування є майнові інтереси власника та водія транспортного засобу, пов'язані з їхнім обов'язком від­шкодувати збитки, завдані водієм третім особам у результаті на­стання страхового випадку за кордоном.

Страховий поліс "Зелена картка" — страховий сертифікат єдиної форми, що застосовується у країнах — членах міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", які зазна­чені і не викреслені у такому сертифікаті.

 

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...