Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Доходи та витрати страховика

Будь-яке підприємство у своїй діяльності здійснює витрати та отримує доходи. Взагалі під витратами розуміють гроші, кошти, використані на що-небудь, а під доходами — гроші, матеріальні Цінності, одержувані внаслідок якої-небудь діяльності.

Порядок і послідовність витрачання та отримання доходу в різних галузях встановлюється по-різному. Так, у сфері виробництва спочатку здійснюються витрати, тобто використовуються відповідні ресурси на виготовлення продукції чи надання послуг, а потім вони відшкодовуються з виручки у результаті її поділу за певними принципами та відповідно до прийнятої фінансової політики на підприємстві. У страхуванні все відбувається навпаки — спочатку страховик акумулює кошти за рахунок отримання страхових премій, формує необхідні страховий та запасний фонд, а потім їх використовує, тобто витрачає на компенсацію збитків у разі настання страхового випадку у страхувальників у межах взятих на себе зобов'язань.

Витрати страхової компанії відображають використання нею коштів для забезпечення своєї діяльності.

Витрати страхової компанії визначають два взаємопов'язані процеси:

Ø виконання зобов'язань перед страхувальниками;

Ø фінансування діяльності страхової компанії.

Витрати страховика поділяються за економічним змістом на такі групи:

1. виплата страхових сум і страхових відшкодувань за договорами страхування та перестрахування;

2. витрати на ведення страхової справи;

3. витрати на фінансування превентивних заходів;

4. витрати під час здійснення інвестиційної діяльності.

Витрати на страхові виплати становлять найбільшу частину витрат страховика та залежать від багатьох факторів, серед яких виокремлюються ймовірність настання страхового випадку, розмір страхового збитку, обсяг страхової відповідальності. Ці витрати за відповідними видами страхування у певному діапазоні (види ризиків, страхові об'єкти, територія, вік застрахованої особи тощо) не дуже відрізняються між собою у страхових компаніях одного регіону, а отже, майже не підлягають коригуванню.

Витрати на ведення страхової справи включають витрати, пов'язані з укладанням та обслуговуванням договорів страхування, тобто з фінансово-господарською діяльністю страховика.,На величину цих витрат впливає багато факторів, до того ж вони постійно змінюються, тому неможливо розробити норми зазначених видатків, але можна дати загальні рекомендації стосовно їх обмеження та оптимізації. Проте саме ці витрати дозволяють варіювати у встановленні розміру страхового тарифу. Так, за рахунок їх оптимізації, економного та ефективного використання коштів, зменшення норм використання тощо можливе зниження вартості страхової послуги.

В економічній літературі представлено багато підходів до класифікації цих витрат і визначено класифікаційні ознаки. Найбільш загальними є такі види витрат:

Ø постійні та змінні (такий поділ застосовується в актуарних розрахунках);

Ø залежні та незалежні;

Ø загальні та конкретні на ведення справи страховика.

Постійні витрати не можна віднести до конкретного страхування, вони є незмінними у межах релевантного діапазону і мають розкладатися на весь страховий портфель за укладеними договорами. Найчастіше на відносно постійні витрати не впливають коливання та зміни у страховій діяльності, якщо вони не пов'язані зі значним розширенням чи згортанням страхової діяльності. Частка цих витрат досить мала.

Змінні витрати на ведення страхової справи стосуються певного виду страхування чи страхового поліса та можуть бути до них віднесені. Вони змінюються пропорційно до ступеня зайнятості персоналу страхової компанії. Саме на ці витрати припадає найбільша частка витрат на ведення страхової справи.

Деякі витрати мають характер залежних і незалежних. їх нормують у проміле від страхової суми середньооблікового складу страхувальників.

Встановлюючи страховий тариф, страховик має враховувати у складі ціни страхової послуги не тільки страхові суми та відшкодування, а й витрати на утримання страхової компанії. У зв'язку з цим витрати на ведення страхової справи поділяються на певні види, кожен з яких має свою характеристику (табл. 10.1).

Витрати на фінансування превентивних заходів встановлюються страховою компанією залежно від взятих на себе зобов'язань, а їх розмір визначає фінансова служба страховика.

Собівартість страхової послуги — витрати на страхові виплати, ведення страхової справи та фінансування превентивних заходів.

Витрати під час здійснення інвестиційної діяльності досить незначні і пов'язані з обслуговуванням розміщення страхових резервів та тимчасово вільних коштів страховика.

Таблиця 10.1.

Характеристика витрат на ведення страхової справи

№ з/п	Вид витрат на ведення страхової справи	Характеристика витрат на ведення страхової справи
	Організаційні	Витрати, що пов'язані з організацією, створенням страхової компанії. Належать до фінансових ресурсів страховика і є інвестиціями
	Аквізаційні	Виробничі витрати страховика, пов'язані з залученням нових страхувальників, укладанням нових страхових договорів
	Інкасаційні	Витрати, пов'язані з обслуговуванням товарно-грошового обігу страхової компанії, а також витрати на виготовлення бланків, квитанцій, облікових регістрів тощо
	Ліквідаційні	Витрати, пов'язані з ліквідацією збитку, спричиненого страховим випадком, і до яких належать витрати на оплату праці ліквідаторам, судові та поштово-телеграфні витрати тощо
	Управлінські	Витрати, що поділяються на загальні витрати управління та витрати з управління майном, пропорційні зібраним страховим внескам і мають головне значення під час оцінювання рентабельності діяльності страхової компанії

Дохід страховика відображає всю суму надходжень і поділяється залежно від видів діяльності на три великі групи (рис. 10.1).

Доходи від страхової діяльності належать до доходів від основної операційної діяльності, включають усі надходження, пов'язані з проведенням страхування і перестрахування. У складі цих доходів — страхові премії за договорами страхування та перестрахування, комісійні винагороди, частки від страхових сум і страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками, повернені суми із централізованих страхових фондів, повернені суми технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій. Зазначені доходи формуються за рахунок страхової премії, в основу якої покладено тариф-брутто. При цьому обсяг премій забезпечує формування страхового фонду, а структура страхового тарифу — напрями використання надходжень.

Довідка. У 1912 p. "Commercial Union" була однією з компаній, яка застрахувала лайнер Титанік компанії "White Star", який затонув 15 квітня1912 р. у результаті зіткнення з айсбергом і забрав життя 1500 осіб. Незважаючи на великі страхові виплати,"Commercial Union" вже на кінець року мала прибуток у розмірі 100 000 фунтів стерлінгів.

Рис.10.1. Доходи страховика

Основним джерелом доходів страховика є зароблені страхові премії. Тобто кошти страховика стають "заробленими" після закінчення договору страхування, якщо за період дії цього договору не відбуваються страхові випадки. За економічним змістом зароблені страхові премії є результатом реалізації страхової послуги, аналогічно поняттю "виручка від реалізації продукції".

Розмір зароблених страхових премій залежить від суми страхових платежів і зміни залишків резервів незароблених премій і визначається формулою

ЗСП = Д_сп + РНП_поч. - РНП_кін,

де ЗСП — зароблені страхові премії;

Д_сп — надходження страхових платежів за вирахуванням страхових платежів, сплачених перестраховикам за договорами перестрахування у певному періоді;

РНП_поч — резерв незароблених премій на початок звітного періоду;

РНП_кін — резерв незароблених премій на кінець звітного періоду.

Незароблені страхові премії є складовою технічних резервів страховика, а також страховими преміями, які страховик отримав і зберігає до закінчення строку дії договору страхування, але які не є його власністю.

Резерви незароблених премій розраховуються щоквартально залежно від сум надходжень страхових платежів за певними видами страхування у кожному кварталі, який передує звітній даті декількома методами. В Україні найчастіше використовується спрощений метод:

Ø сума надходжень страхових премій у першому кварталі відповідного періоду множиться на 1/4;

Ø сума надходжень страхових платежів у другому кварталі того ж періоду множиться на 1/2;

Ø сума надходжень страхових платежів у третьому кварталі множиться на 3/4;

Ø усі отримані добутки додаються.

Обсяги страхових премій та виплат в Україні в 2007—2009 роках наведено у таблиці 10.2.

Таблиця 10.2.

Страхові премії виплати в Україні в 2007 – 2009 роках, млн.грн.

Показники	Роки

Валові страхові премії	18008,2	24008,6	20442,1
Чисті ^* страхові премії	123536,8	7050,7	6737,2
Валові страхові виплати	4213,0	15981,8	12658,0
Чисті ^* страхові виплати	3884,0	6546,1	6056,4

* Чисті страхові премії та виплати – це валові страхові премії (або виплати) за мінусом коштів з внутрішнього перестрахування, відповідно премії або виплат (для виключення подвійного рахунку)

Довідка. Якщо страхова компанія під час перестрахування виконує роль цедента (перестрахувальника), то вона отримує доходи у вигляді комісійних винагород за передання ризику у перестрахування.

Якщо страхова компанія входила до складу професійного об'єднання страховиків, то у разі виходу з нього їй повертається частка раніше зроблених внесків, які також вважаються доходами від страхової діяльності.

Доходи від інвестиційної діяльності належать до додаткових доходів від фінансової діяльності і включають доходи від розміщення страхових резервів та тимчасово вільних коштів за визначеними напрямами їх вкладання. Інвестиційна діяльність ґрунтується на вірогідному характері кругообігу коштів у процесі страхової діяльності, а тривалість вкладання коштів страхувальників визначається договором страхування. У загальному плані напрями інвестування закріплені законодавчо, а у конкретному визначаються умовами господарювання страхової компанії. Зазначені доходи використовуються не тільки на страхові виплати, а й на розвиток страхової справи.

Доходи від іншої операційної діяльності належать до звичайної діяльності страховика і включають: доходи від здавання майна в оренду, перерахунку страхових виплат, реалізації прав регресії, надання консультацій, доходи безповоротної фінансової допомоги, результат індексації основних засобів, штрафи, пеню тощо.

Різниця між доходами та витратами становить фінансовий результат діяльності страхової компанії.

Поняття "фінансовий результат" діяльності включає термін "результат" та категорію "фінанси". За тлумаченням термін "результат" означає наслідки, висновки, остаточний кінцевий підсумок якого-небудь заняття, діяльності, розвитку, а також показник чого-небудь. Категорія "фінанси" відображає економічні відносини з приводу формування доходу і фондів фінансових ресурсів та їх використання.

Фінансовий результат діяльності страховика — кінцевий підсумок його діяльності за певний період з приводу формування доходу і відповідних фондів фінансових ресурсів та їх використання.

Фінансовий результат містить два елементи:

Ø прибуток (збиток);

Ø приріст (відплив) резерву внесків.

Додатний фінансовий результат відображає прибуток, від'ємний — збиток. Отже, прибуток як фінансовий результат діяльності страховика є результатом використання доходу на відшкодування зазнаних ним витрат за певний період часу. Тобто відбувається зіставлення доходів і витрат страховика.

Отримання прибутку є однією із цілей страхування як виду бізнесу з метою забезпечення розвитку організації, покращання добробуту акціонерів і власників, соціального захисту працівників та їх заохочення. Проте під час формування прибутку страховика йдеться про перерозподільчі відносини у суспільстві. Найпершим джерелом отримання прибутку є норма прибутку, яка закладена у страховому тарифі і забезпечує рентабельність страхових операцій. Іншими джерелами отримання прибутку є надходження від усіх видів діяльності страховика. Аналогічно доходам прибуток страховика складається:

Ø з прибутку від страхових операцій;

Ø прибутку від нестрахових операцій: інвестиційної та іншої звичайної діяльності;

Ø прибутку від надзвичайної діяльності.

Прибуток також є одним з основних показників результативності діяльності підприємств. Як абсолютний показник він характеризує ефективність діяльності страхової компанії, хоч і неоднозначно.

Основними показниками ефективності фінансово-господарської діяльності страховика є її рівень фінансової стійкості, платоспроможності, рентабельності та надійності, які дають змогу обрати "свою" страхову компанію.

⇐ Предыдущая 37 38 39 40 414243 44 45 46 Следующая ⇒