Страхування повітряних суден

Авіаційна сфера завжди була високо ризиковою і усі ризики насамперед пов'я­зані з експлуатацією повітряних суден і мають спільну природу. Авіаційний ризик має катастрофічну природу, оскільки збитки у випадку падіння судна на землю можуть бути дуже значними. Середній ризик одного міжнародного перельоту страховиками оцінюється в межах від 100 до 700 млн. доларів.

Умови договорів страхування не передбачають покриття ризиків: від впливу радіації та радіоактивного забруднення; на випадок війни, терористичного акту; викрадення та інших небезпек (Зауважимо, проте, що зазначені ризики можуть бути застраховані на додаткових умовах за додатковий страховий внесок.)

Страховий захист припиняє свою дію у випадках, передбачених законодавством, а також у разі, коли повітряне судно:

використовується із забороненою законодавством метою або з ме­тою, що відрізняється від зазначеної в договорі;

перебуває поза географічними межами, зазначеними у договорі, якщо це не пов'язано з форс-мажорними обставинами;

експлуатується особою, яка не визначена договором страхування, або керується на землі особою, котра не вповноважена чи не має на це прав;

транспортується будь-яким видом транспорту, за винятком транспортування після пошкодження в результаті страхового випадку;

для зльоту чи посадки використовує злітну смугу, котра не відпо­відає вимогам для даного типу повітряних суден, якщо це не пов'язано з форс-мажорними обставинами;

здійснює політ у несправному стані в разі, якщо він не дозволений керівництвом з льотної експлуатації повітряного судна. Коли такий політ відбувається, він має бути узгоджений у письмовій формі зі страховиком (страховик при цьому має право вимагати доплати додат­кового страхового внеску);

число пасажирів (маса вантажу), які перевозяться повітряним суд­ном, такі, що перевищують максимальну пасажиромісткість (максимальну вантажопідйомність), установлену виробником цього судна, а також якщо порушено порядок розміщення вантажу або пасажирів;

страхувальник не сплатив страхові внески в розмірах і термінах, обумовлених договором страхування.

Об'єкти та ризики при страхуванні авіаційних суден. Страху­вальником з цього виду страхування може виступати юридична або фізична особа — власник повітряного судна або повітряний перевіз­ник, що експлуатує дане повітряне судно на законних підставах.

Мінімальну страхову суму доцільно встановлювати в розмірі за­лишкової балансової вартості. При укладанні договору страхування страхова сума повинна бути узгоджена з власником повітряного судна. Повітряне судно, що є об'єктом страхування, повинно мати:

Реєстраційне посвідчення про державну реєстрацію цивільного по­вітряного судна;

посвідчення (сертифікат) про придатність до польотів;

документи, що підтверджують право власності (оренди) на повіт­ряне судно;

інші документи, яких вимагають державні і відомчі органи регу­лювання діяльності повітряного транспорту.

Страховий захист діє як для окремих періодів експлуатації (у по­льоті, під час приземлення, на землі чи на якорі), так і для будь-якої їх комбінації.

Страхові випадки:

1) повна загибель повітряного судна, яка можлива в період експлу­атації внаслідок авіаційної події (сюди входить і пропажа авіаційного судна безвісти)

2) Пошкодження повітряного судна — будь-яке раптове і неперед­бачене для страхувальника порушення цілості конструкції або дефор­мація елементів повітряного судна будь-чим, через що повітряне судно частково втратило здатність виконувати польоти.

Зважаючи на катастрофічний характер ризику пов’язаний з авіаційними перевезеннями виліт літака без відповідного комплексу страховок (судна, пасажирів, цивільної відповідальності, екіпажу) не може здійснюватися. Це є міжнародним правилом. У зв’язку з цим же катастрофічним ризиком жодна компанія самотужки не буде страхувати авіаційний ризик (завжди застосовується співстрахування і перестрахування, те саме стосується і страхування космічних об’єктів).