 |
1. Трудовий договір, робочий час та час відпочинку.
|
|
|
|
Білет 4.
1. Трудовий договір, робочий час та час відпочинку.
Стаття 21. Трудовий договір
Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Стаття 50. Норма тривалості робочого часу
Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.
Стаття 51. Скорочена тривалість робочого часу
Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:
1) для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;
|
|
|
2) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більш як 36 годин на тиждень.
Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством.
Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.
Стаття 66. Перерва для відпочинку і харчування
Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.
Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.
На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.
2. Міри безпеки при виконанні робіт за професією.
Білет № 1(1)
3. Надання першої медичної допомоги потерпілому при переломах.
Переломи - пошкоджуетьоя цілісність кістки Переломи можуть бути закриті без зміщення, закриті зі змішенням та відкриті. Характерні ознаки: різка біль, припухлість, синяки, обмеження рухів в пошкодженому місці, а при переломі зі змішенням - викривлення кінцівки та рухомість кістки поза суглобом.
|
|
|
Переломи ребер: грудну клітку туго перев'язують рушником або простирадлом транспортувати потерпілого в положенні сидячи.
При переломі кісток передпліччя необхідно накласти шину на руку так, щоб знерухомити ліктьовий та променевозап" ястний оуглоби (1) або скористатись пов" язкою з хустки чи поли піджака (2).
При переломі кісток тазу потерпілого слід покласти на тверду рівну поверхню, при необхідності зафіксувати його. Ноги потерпілого повинні бути зігнуті в колінах і трохи розведені в сторони. Під коліна підкласти валик (3).
Способи знерухомлення при переломах стегна (4), гомілки (5), стопи (6).
Необхідно дотримуватись наступних правил:
-пошкоджену кінцівку обкласти ватою або якоюсь тканиною;
-фіксуючі засоби закріпити на пошкодженій кінцівці за допомогою бинта, хустки, шнура, ременя і т. д.;
-шину закріплювати надійно, добре фіксуючи область перелому;
-при знерухомленні кінцівки необхідно зафіксувати суглоби вище і нижче місця перелому;
-при відсутності засобів знерухомлення зломану руку можна фіксувати до тулуба, зломану ногу - до здорової ноги за допомогою хустки, одягу, бинта і т. д.; -при відкритому переломі обробити рану і накласти етерильну пов" язку, а потім іммобілізувати (знерухомити) кінцівку;
- дати потерпілому знеболюючі засоби ( анальгін, амідопірин)
Перелом шийного відділу хребта - характризується сильною біллю, неможливістю рухати головою, а при ушкодженні спинного мозку наступає частковий або повний параліч рук та ніг. Перша допомога: слід зафіксувати шийний відділ хребта так як показано на Мал. 15 (7). Якщо немає порушення дихання можна накласти ватно-мавлевий комір (обкладають шию ватою і обережно забинтувати).
|
|
|
