Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Инкишаф тяснифатларынын ресурслары (1998-2000 ъи илляр)

                                          (милйон долларла)

        Тяшкилатларын адлары 1998 1999 2000
Малиййя-Кредит институтлары 45760 57928 42417
Африка Инкишаф Банкы 1880 1742 1237
Асийа Инкишаф Банкы 9648 6208 5159
Кариб Инкишаф Банкы 54 122 137
Авропа Йенидянгурма вя Инкишаф Банкы 2625 2658 2784
Интер-Америка Инкишаф Банкы 6224 10403 9767
Дцнйа Банкы групу 24899 36352 22899
Бейнялхалг Йенидянгурма вя Инкишаф Банкы 15098 24687 13789
Бейнялхалг Инкишаф Ассосиасийасы 5345 7320 5691
Бейнялхалг Малиййя Корпорасийасы 4456 4340 3419
БМТ-нин идаряедиъи аэентляри 3453 4290 4198
БМТ-нин инкишаф програмы 1529 1764 1632
БМТ-нин ящали фонду 322 326 246
БМТ-нин ушаг фонду 512 962 891
Цмумдцнйа Ярзаг Програмы 1081 1238 1430
       Ъями: 49213 62218 4615

 

Ъядвял- 2 (а): Бейнялхалг боръун ясас эюстяриъиляри

                                                             (мирд доллар)

  1980 1985 1990 1995
                                      Хариъи боръун щяъми    
Инкишаф Етмякдя Олан Юлкяляр 567,2 924,8 1213,3 1732,2
кечид Игтисадиййатлы Юлкяляр ----- 91,0 202,6 271,8
                      Боръун ЦДМ-на  олан нисбяти    
ИЕОЮ 26,4 40,2 39,2 34,4
КИЮ ----- 20,2 27,2 34,9
                         Боръун Ихраъа олан нисбяти    
ИЕОЮ 119,5 176,8 185,8 168,1
КИЮ ----- 74,9 104,0 100,4
              Боръ цзря хидмятлярин           ихраъа нисбяти    
ИЕОЮ 18,6 23,0 20,7 20,7
КИЮ ----- 12,6 18,7 10,0

 

Ъядвял-2(б): 1990-99 ъу иллярдя регионлар цзря кредитляр (млрд доллар)

 

ИЕОЮ вя Кечид игтисадиййатлы юлкяляр 1997 1998 1999
Шярги вя ъянуби Асийа      
А) Цмуми шяхси кредитляр -1,4 -42,6 -27,1
Б) Цмуми рясми кредитляр 21,6 27,7 -0,9
                                                Ъями: 20,2 -14,9 -28,0
Латын Америкасы вя Кариб щювзяси      
А) Цмуми шяхси кредитляр -3,6 6,1 3,6
Б) Цмуми рясми кредитляр 85,5 70,0 5,4
                                                Ъями: 81,9 76,1 57,7
Африка      
А) Цмуми шяхси кредитляр 16,7 11,5 14,8
Б) Цмуми рясми кредитляр -1,4 2,5 1,6
                                                Ъями:       15,4 14,1 16,4
Орта вя Шярги Авропа      
А) Цмуми шяхси кредитляр 24,0 22,0 27,0
Б) Цмуми рясми кредитляр -0,7 -0,5 -1,8
                                                Ъями: 23,2 21,4 25,3
Кечид Игтисадиййатлы юлкяляр      
А) Цмуми шяхси кредитляр 22,8 14,2 11,6
Б) Цмуми рясми кредитляр  7,6 9,0 0,6
                                               Ъями: 30,4 23,2 12,1
Цмуми ъями: 171,1 119,8 83,5
Шяхси кредитляр 147,6 75,1 80,5
Рясми кредитляр 23,5 44,7 3,0

 

Мянбя: ИМФ. World Economic Outlook Database, 2000

 

Ъядвял-3 (а) БВФ-нун кредитляри

 

Дювлятляр млрд СДР %-ля
1947 - 1961      6,2 5,1
1962 - 1976      35,0 28,6
1977 - 1991      81,0 66,3
              Ъями:    122,2 100,0

 

Ъядвял-3 (б): БВФ-ду гаршысында борълар (%-ля)

    Юлкяляр 1947 - 1976 1997 - 1991
      ИЕЮ       60,6      7,9
     ИЕОЮ          39,4     92,1

 

Ъядвял-3 (с): БВФ-ду гаршысында борълар (%-ля)

 

   Реэионлар Боръларын сайы Боръун щяъми
     Африка         41 10 505
     Асийа        11 8 054
    Авропа        22 14 523
  Йахын Шярг        3 622
Гярб Йарымкцряси        20 25 136
                Ъями:        97 58 840

 

Ъядвял-4 (а): 1996-ъы иля БВФ-нун ян ири квоталы цзв юлкяляри.

 

            Юлкяляр Квоталарынщяъми (млн СДР)  Цмуми мябляья %-ля
Бцтцн юлкяляр 145318,8            100,0
Инкишаф Етмиш Юлкяляр 88425,2              60,9
АБШ 26526,8              18,3
Йапонийа 8241,5               5,7
АФР 8241,5               5,7
Франса 7414,6               5,1
Бюйцк Британийа 7414,6               5,1
Сяудиййя Ярябистаны 5130,6               3,5
Италийа 4590,7               3,2
Канада 4320,3               3,0
Русийа Федерасийасы 4313,1               3,0
Чин 3385,2                2,3

 

 

Гейд: Квоталарын щяъминя 5 илдян бир йенидян бахылмалыдыр.

 

Ъядвял-4 (б): БВФ-да 15 кечмиш ССР-и республикасынын квотасы.

ЮЛКЯЛЯР Квоталарын 9-ъу йенидян бахылмасына ясасян
  млн. СДР-ля      %-ля
Азярбайъан 117,0 0,08
Белорус 280,4 0,20
Ермянистан 67,5 0,05
Эцръцстан 111,0 0,08
Газахыстан 247,5 0,17
Гырьызыстан 64,5 0,04
Латвийа 91,5 0,06
Литва 103,5 0,07
Молдова 90,0 0,06
Русийа 4313,1 3,0
Таъикистан 60,0 0,04
Тцркмянистан 48,0 0,03
Украйна 997,3 0,69
Юзбякистан 199,5 0,14
Естонийа 46,5 0,03
    Ъями: 6837,5 4,76

Гейд: Мялуматлар 1996 ъы ил цзря верилмишдир Квоталара йенидян бахылмасы бу ил

 

003 ъц илдя олаъагдыр.

Ядвял-6 (а): Азярбайъан республикасынын рясми валйута ещтийатлары (млн долларла)

 

  Илляр  цзря вязиййяти Дюврляр цзря дяйишмя
        1998 1999
Бейнялхалг ещтийатлар 467,5 448,7 675,8 -18,8 227,1
Бейнялхалг ющдяликляр 267,1 323,1 407,3 56,0 84,2
Тямиз ещтийатлар 200,4 125,6 268,5 -74,8 142,9

 

Ъядвял-7: 1994-2000- ъи илляр ярзиндя Азярбайъан Rеспубликасынын хариъи боръ эюстяриъиляринин динамикасы.

 

Илляр Цмуми хариъи боръун щяъми (млн.$) Õàðèúè áîðúóí адамбашына дцшян эюстяриъиляри Хариъи боръун ЦДМ-на олан нисбяти (%) Хариъи боръун ихраъа нисбятиндя пайы
1994 59,4 8,0 4,5 8,5
1995 71,6 9,5 4,4 11,0
1996 352,0 46,0 14,6 55,2
1997 416,0 53,9 13,1 65,9
1998 549,7 70,5 13,9 70,4
1999 693,4 91,2 16,9 114,4
2000 998,3  125,0 23,1 107,5
1994-2000-ъи иллярдя артым 16,8 Дяфя 15,6 Дяфя 5,1 Дяфя 13,1 Дяфя

 

 

  Ъядвял-6 (б): 1994-1998-ъи илдя Бейнялхалг Малиййя кредит тяшкилатларынын Азярбайъана вердикляри кредитляр.

 

      Адлары  Боръун мябляьи (млн. доллар)
            Б.В.Ф    368,1
Дцнйа Банкы    204,4
Ексимбанк (Тцркийя)    101,6
Авропа Йенидянгурма вя Инкишаф Банкы     81,4
Ексимбанк (Йапонийа)     46,2
ДИЭЯРЛЯРИ     45,4

 

Ъядвял-8: 1998-ъи илдя кечид игтисадиййатлы юлкялярин хариъи боръунун мцгаисяли эюстяриъиляри.

Юлкяляр              Хариъи боръ- Цмуми Адамбашына эюря
  млн.доллар(АБШ)   ЦДМ-ла эюря %-ля ямтяя вя хидмятляр ихраъына %-ля (млн.долларла)
Азярбайъан 693,4 16,9 66,2 91
Белорус 1119,7 4,3 14,0 110
Ермянистан 799,7 40,8 168,8 222
Эцръцстан 1674,4 46,9 183,3 310
Газахыстан 5713,7 26,4 83,7 340
Гырьызыстан 1147,7 73,5 198,0 250
Молдова 1034,7 62,5 114,6 241
Русийа 183601,0 69,0 207,1 1248
Таъикистан 1069,5 60,1 177,1 175
Тцркмянистан 2266,4 82,7 306,0 540
Юзбякистан 3162,0 18,1 97,7 135
Украйна 12718,3 30,6 71,7 251
Естонийа 781,7 15,3 18,2 521
Латвийа 755,9 12,3 22,7 302
Литва 1949,7 18,6 37,5 527

 

                           Мяркязи Авропа Юлкяляри

 

Болгарыстан 9906,8 82,7 157,6 1194
Маъарыстан 28580,0 63,3 106,7 2802
Полша 47708,0 30,6 102,5 1233
Румынийа 9513,3 23,2 96,7 412
Словакийа 9892,6 49,0 73,6 1832
Чехийа 25300,5 45,5 71,6 2456

Ъядвял-9: Фаиз дяряъясинин щяъминимцяййян едян ясас факторлар.

Борчалан юлкядя валйута малиййя, игтисади вя сийаси вязиййят.   Борчаланын (кредитор) статусу, коммерсийа ад-саны вя малиййя вязиййяти.
Лайищя рискляринин характери   кредитин тяминат кейфиййяти
кредитин дяйяринин тянзимлянмяси щаггында бейнялхалг разылашмалар   Кредит цзря сыьорта (тяминаты) мювъудлуьу
Фаиз дяряъясинин нювц (цзян, фикся едилмиш, камбиня едилмиш)   Борълу тяряфиндян кредити яввялъядян данышылмыш мцддятлярдя истифадя едилмяси цзря мющкям ющдяликляринин мювчудлуъьу.
Рягиб тяклифлярин мювчудлуьу.   Коммерсийа мцгавилясиня мцнасибят цзря кредит разылашмасынын баьланмасы аны.
Кредит мцддяти.   Контрактын дяйяри.
Инфлйасийа темпи.   Кредитин валйутасы вя юдянишин валйутасы.
Кредитин коммерсийа ямялиййатлары иля баьлы олуб олмамасы.   Валййута курсларынын динамикасы.
Дцнйа вя милли боръ капиталы базарынын вязиййяти.  
Кредитин мянбяяляри  
       
Поделиться:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...