Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Класифікації фразеологічних одиниць, їх використання

За семантичною злитістю компонентів, тобто за значеннєвою, змістованою силою зв´язку між компонентами, розрізняють: а) фразео-логічні зрощення, б) фразеологічні едності, в) фразеологічні сполу-чення (класифікація В.В. Виноградова). До них додаються ще фразео-логічні вислови (за класифікацією М.М. Шанського).

Фразеологічні зрощення – це стійкі сполучення, загальний зміст яких не можна зрозуміти із значень окремих компонентів, що входять до складу фразеологічної одиниці: піймати облизня; терпець увірвався; ні в сих, ні в тих; теревені правити; сидіти на бобах; попасти пальцем у небо; товкти воду у ступ;, загнати на слизьке; утерти носа.

Фразеологічні єдності – стійкі словосполучення, зміст яких пев-ною мірою зумовлений значеннями слів-компонентів: тримати камінь за пазухою, ложка дьогтю в бочці меду, намилити шию, стерти в порошок, замилювати очі, зробити з мухи слона, загрібати жар чужими руками. Це переважно стійкі сполучення (ідіоми), які дослів-но не перекладаються. Вони утворилися внаслідок образного перео-смислення вільних синтаксичних словосполучень.

Фразеологічні сполучення – це стійкі вислови, до складу яких увіходять слова з вільним і фразеологічно зв´язаним значенням. У них цілісне значення випливає зі змісту окремих слів: здобути перемогу; делікатне питання; насупити брови; згорати з сорому; зачепити за живе; важка вода; бронхіальна астма; брати участь; вжити заходів; одержати перемогу; винести рішення; розглянути заяву. Різно-плановість фразеологічних одниць цього типу зумовила збільшення інтересу вчених до них.

Фразеологічні вислови – це стійкі звороти мови, які семантично (за значенням, за змістом) не діляться і складаються зі слів із вільним значенням, але в процесі мовлення відтворюються, як сталі мовні одиниці. До них належать фразеологічні вислови комунікативного типу (речення). Це прислів´я, приказки, крилаті вислови, народні порівняння тощо: дівка не без щастя, козак не без долі; на словах медок, а на серці льодок; бідний, яка церковна миша; мовчання – знак згоди; шукайте – і знайдете! Фразеологічні вислови номінативного типу – це мовні клише, виражені переважно простим словосполученням: пленарне засідання, ринкові відносини, звітно-виборна кампанія, охорона здоров´я, золоті руки, трудові успіхи, чорне золото, ядерна безпека, охорона навколишнього середовища та ін.

У писемній формі ділового мовлення найчастіше вживаються фразеологічні сполучення (за В.В. Виноградовим) і фразеологічні вислови (за М.М. Шанським). В усному діловому мовленні широко використовуються фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і мовні кліше.

Появу мовних кліше зумовлює частотність і повторюваність ситуацій. Під мовними кліше розуміються мовні одиниці, яким власти-вий постійний склад компонентів, звичність звучання, відтворюваність готових мовних блоків і водночас семантичне членування, характерне для вільних сполучень: установити контроль, визвольний рух, патріо-тичне виховання, посилення боротьби із зловживанням, мирне спів-існування, дух часу, матеріальне благополуччя, ринкова економіка.

Отже, за певних умов навколо головного слова утворюється відносно постійний набір залежних слів. Подібно до фразеологізмів вони відтворюються в мовленні і починають функціонувати як одиниці мови. Такі сполучення вважаються явищем перехідного типу, що поєднує в собі властивості вільного синтаксичного словосполучення і фразеологічної одиниці. Вони побудовані за моделями словосполучень, зрідка речень. Функціонують переважно в інформаційних жанрах засо-бів масової інформації й часто відтворюються в мові. Вони виконують роль стандарту, забезпечують найповнішу інформацію і економлять час і засоби мовлення. Це в основному усталені словосполучення. На даний момент їх використовують дуже широко. Такі мовні звороти внаслідок крайньої необхідності та їх важливості для комунікації починають вживатися у функції готових формул. Наприклад: сфера обслугову-вання, підтримувати дипломатичні відносини, всенародне обговорення, ринкові реформи, одержувати інформацію, факти – неспростовна річ.

Повторюваність ситуацій провокує надто часте використання ви-словів, які називають мовними штампами. Мовні штампи – це стерті, колись образні вислови, зайві слова, неточні вислови, стилістично не вмотивовані словесні повтори, які створюють негативний стилістико-смисловий ефект. Наприклад, нанизування абстрактних слів: питання підвищення, забезпечення виконання, здійснення завдання, виконання зобов´язання (краще: виконати зобов´язання), експеримент по засто-суванню (експеримент із застосування). Викликають значнийінтерес, невиразні означення певний, даний, які потрібно замінювати конкрет-ними прикметниками і займенниками – невеликий, незначний, цей. Зі штампами треба вести боротьбу, розглядати їх використання в кожному конкретному випадку.

Контрольні питання

1) Як визначають лінгвісти стійке сполучення слів?

2) Як можна схарактеризувати фразеологізми за походженням?

3) На які групи за сферою вживання поділяються фразеологізми?

4) У чому полягає основна особливість фразеологізму незалежно від кількості слів у його складі?

5) Як класифікують фразеологізми?

6) Чому увагу вчених привертають фразеологізми, які за В. Вино-градовим належать до 3-ої групи?

7) Які групи словосполучень найчастіше вживаються у писемній формі ділового мовлення?

8) Якого характеру словосполучення використовуються в усній формі мовлення? З якою метою?

Завдання

1.Прочитайте фразеологізми, визначте, до якої групи вони належать.

Бити байдики, за ніс водити, брати під обстріл, кричати на всю Іванівську, розводити теревені, загнати на слизьке, утерти носа, сидіти на бобах, попасти пальцем у небо, товкти воду у ступі, у нього грошей кури не клюють, собаку з´їв, дати гарбуза.

2.До поданих нижче фразеологізмів. Доберіть до них за поданим зразком слова чи словосполучення, які відповідали б змісту фразеологізму.

Зразок: від усього серця – щиро

Замітати сліди, брати верх, робити із мухи слона, тримати язик за зубами, дивитися крізь пальці, впасти духом, ловити гав, ні світ ні заря, летіти стрілою, клювати носом, прикусити язика,біла ворона, кров з молоком, не нюхати пороху.

⇐ Предыдущая 12 13 14 15 161718 19 20 21 Следующая ⇒