 |
Патофізіологія печінки
|
|
|
|
У хворого після отруєння грибами з’явилося жовте забарвлення шкіри та склер, темний колір сечі. Який пігмент спричинює забарвлення сечі у хворого на гемолітичну жовтяницю?
A *Стеркобілін
B Моноглюкуронід білірубіну
C Некон’югований білірубін
D Вердоглобін
E Білівердин
У пацієнта діагностований цироз печінки, який супроводжується асцитом та загальними порушеннями гемодинаміки. Розвиток якого патологічного синдрому визначає ці порушення?
A. *Портальної гіпертензії
B. Гепатолієнального
C. Гепатокардіального
D. Гепаторенального
E. Гепатоінтестинального
Хвора 48 років поступила у клініку із скаргами на слабість, дратівливість, порушення сну. Шкіра, склери жовтого кольору. У крові – прямий білірубін, холемія; кал – ахолічний; сеча – темного кольору. Яка жовтяниця має місце у хворої?
A. Механічна.
B. Гемолітична.
C. Паренхіматозна.
D. Синдром Жільбера.
E. Синдром Кріглера-Найяра.
У хворої відмічається підвищення температури, катаральні явища. Для лікування використала ріфампіцин. Полегшення не натсупило. Дільничний лікар виявив жовтяничне забарвлення шкіри, склер. Лабораторно виявлено: у крові – прямий і непрямий білірубін; вдвічі збільшений рівень трансаміназ. У сечі – білірубін, уробілін. Кал – слабо забарвлений. Для якої жовтяниці це характерно?
A. Паренхиматозна жовтяниця, пов’язана з ушкодженням гепатоцитів.
B. Паренхіматозна жовтяниця, пов’язана з порушенням захоплення і кон’югації білірубіну в гепатоцитах.
C. Обтурація загальної жовчної протоки.
D. Дискінезія жовчних шляхів.
E. Гемолітична жовтяниця
Хвора з хронічним гепатитом скаржиться на підвищення чутливості до барбітуратів, які раніше переносила без симптомів інтоксикації. З порушенням якої функції печінки пов’язано це найбільш імовірно?
|
|
|
A *Метаболічної
B Утворення жовчі
C Гемодинамічної
D Гемопоетичної
E Фагоцитарної
У хворого 25 років є жовтяниця при якій шкірні покриви набули жовто-зеленого забарвлення, також з’явився шкірний свербіж, кал гіпохолічний, пальпується жовчний міхур. Яке найбільш імовірне походження жовтяниці?
A *Обтуративний генез.
B Сироватковий гепатит.
C Цироз печінки.
D Лептоспіроз.
E Посттрансфузійна.
Хворому 25 років встановлений діагноз хронічного гепатиту. Хворий скаржиться на втрату маси тіла на 10 кг протягом 2 місяців. Об'єктивно: шкіра суха, лупиться, бліда з жовтуватим відтінком, дрібноточкові крововиливи на шкірі, кровоточивість ясен. Про порушення якої функції печінки свідчать дрібноточкові крововиливу і кровоточивість ясен?
A. *Білковосинтезуючої
B. Пігментоутворююючої
C. Глікогенсинтезуючої
D. Детоксикуючої
E. Депонуючої
У хворого виявлено: жовтий колір шкіри і слизових оболонок, розчіси на шкірі, пригнічення сухожильних рефлексів та больової чутливості. Сеча “кольору пива”, кал “ахолічний”. АТ 90/40 мм рт. ст., ЧСС 52 уд. за хв. В крові багато холестирину, прямий білірубін і жовчні кислоти, в сечі – жовчні кислоти, прямий білірубін, стеркобіліну немає. Який механізм появи ахолічного (знебарвленого) калу?
A. *Жовчі немає в кишечнику і стеркобілін не утворюється
B. Стеркобілін руйнується вв кишечнику
C. Стеркобілін всмоктується назад в кров
D. Стеркобілін руйнується в сечі
D. Попередник стеркобіліну руйнується в печінці
. У хворого з жовтяницею спостерігається підвищення загальної кількості білірубіна сироватки крові за рахунок непрямої фракції, у сечі визначається стеркобілін, у мазку крові - еритроцити у вигляді мікросфероцитів 1 - 6 у поле зору. Яка можлива причина гемолізу еритроцитів, що викликає виникнення такої форми жовтяниці?
|
|
|
A. *Спадковий дефект розвитку їх мембран
B. Спадковий дефект структури гемоглобіну
C. Порушення ферментних систем еритроцитів
D. Вплив на мембрану еритроцитів жовчних кислот
E. Вплив на мембрану еритроцитів білірубіна
У жінки 57 років після тривалого больового нападу у правому підребір’ї з’явилась жовтяниця, тому хвора звернулась до лікаря. Виникла підозра на розвиток у хворої гострого калькульозного холециститу. Дослідження якого показника свідчить про непрохідність жовчних протоків?
A. *Вільного та зв’язаного білірубіну в плазмі.
B. Білкових фракцій плазми крові.
C. Загальних ліпідів сироватки крові.
D. Сечової кислоти сироватки крові.
E. Залишкового азоту сироватки крові.
Хлопчику 15 років встановлено діагноз гострого вірусного гепатиту. Дослідження якого показника необхідно провести для підтвердження гострого ураження печінкових клітин?
A. *Активність амінотрансфераз [АЛТ і АСТ] в крові.
B. Вміст вільного та зв’язаного білірубіну в сироватці.
C. Швидкість осідання еритроцитів [ШОЕ].
D. Рівень холестерину в плазмі.
E. Вміст білкових фракцій сироватки крові.
У хворого розвиток гострого панкреатиту супроводжується порушенням прохідності загальної жовчної протоки. До якого патологічного процесу це може призвести?
A *Механічна жовтяниця
B Гемолітична жовтяниця
C Паренхіматозна жовтяниця
D Печінкова кома
E Портальна гіпертензія
Який провідна ланка в розвитку енцефалопатії при печінковій недостатності?
A *Зростання концентрації токсичних речовин в крові.
B Гіпопротеїнемія.
C Гіперальдостеронізм.
D Гіпербілірубінемія.
E Гіпофібриногенемія.
У хворого діагностовано асцит; набряків в інших ділянках тіла немає; на животі виступають крупні судини синюшного відтінку. Яка патологія має місце у даного хворого?
|
|
|
A *Портальна гіпертензія.
B Гіпертензія малого кола кровообігу.
C Есенціальна гіпертензія.
D Хронічна недостатність кровообігу.
E Ниркова гіпертензія.
При печінковій недостатності може розвиватися артеріальна гіпертензія. Який із факторів обумовлює в таких випадках підвищення артеріального тиску?
A *Альдостерон.
B Адреналін.
C Ренін.
D Норадреналін.
E Ангіотензин-II.
У хворого з цирозом печінки скарги на загальну слабкість, задишку. Виявлено: зниження артеріального тиску, асцит, розширення поверхневих вен передньої стінки живота, спленомегалію. Яке порушення гемодинаміки спостерігається у хворого?
A *Синдром портальної гіпертензії.
B Недостатність лівого шлуночка серця.
C Недостатність правого шлуночка серця.
D Колапс.
E Артеріальна гіпотензія.
У хворого з жовтяницею відзначається дратівливість, головний біль, розлад сну. Об'єктивно: пульс-54 уд /1хв АТ-90/60 мм рт ст.; згортання крові знижене; на шкірі сліди розчухувань. Дією якого компоненту жовчі обумовлені описані явища?
A *Жовчних кислот
B Білірубіну
C Холестерину
D Жовчних пігментів
E Жирних кислот
Хвора, 16 років, поступила у терапевтичне відділення зі скаргами на болі в правому підребер'ї, жовтушність шкірних покривів, загальну слабість. Жовтушність відзначається з дитинства. При обстеженні виявлене збільшення печінки і селезінки. У крові - наявність мікросфероцитів, зниження осмотичної резистентності еритроцитів; підвищений рівень непрямого білірубіну. Який генетичний дефект в еритроцитах зумовив цю патологію?
A *Дефіцит у мембрані кальцій- залежної АТФ-ази
B Генетичний дефіцит г-6-ФДГ
C Мутація генів, відповідальних за синтез -ланцюгів глобіну
D Генетичний дефект синтезу - ланцюга глобіну.
E Мутація структурного гена
Хвора, 55 років, з гострим приступом печінкової коліки поступила в гастроентерологічне відділеня. Об'єктивно: температура тіла 380С, склери, слизоваті і шкіра іктеричні, сеча темна, кал світлий. Скарги на шкірне свербіння. Яка можлива причина жовтяниці у даної хворої?
|
|
|
A. *Обтурація жовчних ходів
B. Деструкція гепатоцитів
C. Посилений розпад еритроцитів
D. Порушення ліпідного обміну
E. Тривале споживання продуктів, багатих каротином
Підліток 16 років скаржиться на періодично виникаючу слабість, запаморочення, відчуття важкості в лівому підребер'ї. Шкірні покриви і видимі слизові жовтушні. Баштовий череп. У крові: ер. -2, 7х1012/л, ретикулоцити 12%, Hb-88г/л, ШОЕ-15мм/год. Вкажіть найбільш ймовірний механізм розвитку жовтяниці?
A. *Спадковий гемоліз еритроцитів
B. Набутий гемоліз еритроцитів
C. Неефективний еритропоез
D. Прискорений еритропоез
E. Порушення відтоку жовчі з печінки
У дитини 1, 5 років періодичні приступи слабості натще, періодична втрата свідомості, клонічні судоми. Дитина маленького росту з худими кінцівками і великим животом, різко збільшена печінка. Пункційна біопсія виявляє значне нагромадження глікогену в гепатоцитах, а також в лейкоцитах. Що лежить в основі захворювання?
A. *Дефект печінкової глюкозо-6-фосфатази
B. Дефект мальтази
C. Дефект амило-1, 6-глюкозидази
D. Дефект фосфоліпази
E. Дефект гексогенази
|
|
|
