Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Людська комедія Оноре де Бальзака




Реалістичні повісті "Ґобсек", "Шагренева шкіра", "Ежені Гранде", які включено до збірки "Етюди приватного життя", що вийшла 1830 року, поклали початок одному великому творові. 1834 року Бальзак дійшов думки, щоб об'єднати всі написані ним твори, а назву циклу — "Людська комедія" — було знайдено пізніше — під впливом бесіди з приятелем про "Божественну комедію" Дайте. Але у слово "комедія" Бальзак вкладає не такий зміст, як Дайте. Вже в самій назві письменник підкреслює іронічне ставлення до суспільства, яке він змалював у своїх творах.

Задум Бальзака був грандіозним. Він хотів написати "історію звичаїв" сучасної йому Франції. "Людська комедія", — писав Бальзак, — повинна дати всю соціальну дійсність, не обійти жодного положення людського життя, жодного чоловічого чи жіночого характеру, жодної професії, жодної соціальної групи, жодного французького краю, ні дитинства, ні старості, ні зрілого віку, ні політики, ні права, ні воєнного життя. Головне — історія людського життя, історія соціальних відносин, — не вигадані факти, і те, що скрізь відбуваються".

У "Передмові" до "Людської комедії" автор пише: "Ідея цього твору народилася внаслідок порівняння людства із тваринним світом" — все живе за єдиним законом: "кожний для себе".

Історичні межі творчості Оноре де Бальзака — цё кінець Реставрації та, головним чином, період липневої монархії (1830—1848). Монархія Луї Орлеанського — це час панування буржуазії, фінансової аристократії в усіх сферах життя.

У "Людській комедії" Бальзак показав, як буржуазні відносини проникають скрізь, як об'єктом купівлі-продажу стають совість, людська гідність. Це історія соціальних характерів буржуазного суспільства, серед шейх на перше місце поставлено нових "героїв" — банкіра, що знайшов художнє втілення в образі барона Нусінгена, героя цілої низки романів, та накопичувана — людини, що володіє величезними запасами золота.

Французький письменник-реаліст 0. Бальзак (1799—1850) у грандіозній епопеї «Людська комедія» створив цілісний художній світ, в якому втілились у певні образи найгостріші проблеми, моральні і філософські протиріччя. У лютому 1830 року письменник друкує невеликий фрагмент із майбутньої повісті під назвою «Лихвар», в якому подає образ людини, захопленої однією пристрастю — пристрастю до грошей. Свій остаточний вигляд і назву повість отримала у 1835 році, тоді ж Бальзак зв'язав її з романом «Батько Горіо», що дало повісті можливість не тільки органічно увійти в «Людську комедію», а й стати в ній одним із ключових творів, А образ Гобсека набув майже символічного і філософського звучання. Зміна назви (а в перекладі з французької Гобсек означає «живоглот»), вплив подій, пов'язаних із Гобсеком, на долю героїв навіть в інших творах допомагає зрозуміти, що Гобсек, у розумінні Бальзака, не просто скупий лихвар, він уособлює владу золота, грошей, що правлять світом, від яких залежать щастя і нещастя людей.

Свою філософію про владу золота Гобсек сам не придумав, він вивів її з життя. Він збагнув основи сучасного йому суспільства, стверджуючи, що скрізь іде боротьба між бідняками і багатіями. Майже двадцять років Гобсек мандрував світом, був в Америці, Індії, Африці. І скрізь він спостерігав боротьбу за виживання, тому з усіх людських почуттів єдине, притаманне Гобсеку,— інстинкт самозбереження. Він зневірився у моральних цінностях, тому що бачив, як купують людину, кохання, дружину, як гроші впливають на дружбу. Він упевнений, що єдине надійне благо на землі — благо володіти золотом. Золото дає все, а найголовніше — таємну владу над людьми. Горді красуні з вишуканого товариства, аристократи і політики — всі готові стати на коліна перед Гобсеком, коли їм потрібні гроші. І Гобсек насолоджується цією владою. Він не знає жалю.

Історія графині де Ресто перекопує, що Гобсек мав підстави зневажливо ставитися до людей. Захоплена пристрастю до молодого красеня Максима де Трай, графиня розорила свого чоловіка і своїх дітей. Свого коханця вона могла утримати тільки за допомогою грошей. а гроші під йеликі проценти брала у Гобсека. Гобсек радить графу фіктивно передати все своє майно надійній людині і таким чином врятувати хоча б дітей від розорення. Граф довірив все Гобсеку, але не всгиг віддати розписку про фіктивність угоди адвокату, бо несподівано захворів. Графиня, не розуміючи суті справи, після смерті графа спалює цей важливий документ. Таким чином все майно переходить до Гобсека. Ні стряпчий Дервіль, ні графиня не можуть примусити лихваря повернути майно хоча б сину графа де Ресто. Гобсек невблаганний, у відповідь він говорить, що нещастя — кращий у світі вчитель, нехай молодий граф визначить ціну людям і грошам, тоді можна буде повернути йому батьків спадок.

Бальзак не тільки показує механізм влади золота, але й розкриває її руйнівну силу. Сам Гобсек, що зневажав інші людські цінності,— яскравий приклад дії цієї руйнівної сили. Його самотня смерть, його заповіт, за яким усе його багатство перейшло до далекої родички, повії на ім'я Вогник,— усе це доводить, що «влада золота» зруйнувала і життя самого Гобсека, що його розум, сила характеру, його знання людей і законів, які керують ними, не знайшли відповідного застосування. Перед смертю Гобсек зробився хворобливо скупим, він уже не міг визначити справжньої цінності усього, що потрапляло до нього, боявся продешевити. Коли після його смерті відкрили його комору, побачили величезні запаси гнилої риби, кави тощо. Багаторічна активність у збагаченні виявилася безплідною. Він не залишив по собі навіть доброї згадки.

Проблема «влади золота», істинних життєвих цінностей та людських пристрастей у повісті «Гобсек» яскраво розкривається в образі головного героя. Автор змалював картину зубожіння душі, яка на довгому життєвому шляху керувалася тільки «інстинктом самозбереження», а всі людські почуття її витіснилися пристрастю до золота. Бальзак доводить, що без «вічних життєвих цінностей» — кохання, дружби, родинних прив'язаностей, милосердя, співчуття — людина перестає бути людиною.

 

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...