Надання адвокатом правової допомоги при порушенні прав цих працівників

Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, одиноким матерям – за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда. При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов’язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку.

Надаючи правову допомогу з цих питань, адвокат має роз’яснити, що у судовому порядку розглядаються трудові спори щодо укладання трудового договору вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, а одиноких матерів – за наявності дитини віком до чотирнадцяти років, а також молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлені на роботу на підприємство, в установу, організацію.

Предметом доказування по цих трудових спорах є: необґрунтована відмова в укладанні трудового договору, а також факт закінчення вищого навчального закладу і в установленому порядку направлення на роботу на підприємство як молодого спеціаліста чи факт вагітності жінки чи наявність у жінки дітей віком до трьох років або дитини-інваліда (одиноких матерів – за наявності дитини віком до чотирнадцяти років) та інші юридичні факти по конкретній трудовій справі.

Надаючи правову допомогу по трудовому спору щодо переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, необхідно роз’яснити:

1. вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування, або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою;

2. до вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства, установи, організації;

3. жінки, які мають дітей віком до трьох років, у разі неможливості виконання попередньої роботи, переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку трьох років.

Якщо заробіток вказаних осіб на легшій роботі є вищим, за той, який вони одержували до переведення, їм виплачується фактичний заробіток.

ІІІ. Особливості праці жінок

Загальна декларація прав людини у ст.2, Конституція України у ст.24 закріплюють рівноправність жінки і чоловіка.

Запитання до учнів: Чому ж тоді для жінок встановлюються певні особливості праці, відмінні від чоловічих? Як ви вважаєте? (Учні висловлюють свої припущення.)

Фізіологічні особливості жіночого організму вимагають надання жінкам особливих прав і додаткового захисту. Надзвичайно важливою функцією жінки з точку зору як особистих, так і суспільних інтересів є материнство: народження, розвиток, виховання дитини. Піклування про майбутню матір бере свій початок задовго до народження дитини. Міжнародна декларація в інтересах соціального розвитку, підписана Президентом України 11 березня 1995 року в Копенгагені, визнає дівчинку об’єктом державної охорони. Рівноправність жінки з чоловіком полягає не лише в тому, щоб були рівні права в сфері трудових відносин, а й у тому, щоб створювати сприятливі умови та, відповідно до Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (ст.11), запобігати "дискримінації щодо жінок після одруження або народження дитини". Тому жінки перебувають під особливим захистом держави, а всім вам, в першу чергу хлопцям, потрібно бути особливо уважними і ввічливими стосовно однокласниць, дівчат і жінок.

Наступний матеріал може бути зведений до таблиці "Особливий захист жінок у трудових відносинах".

Заборонено по відношенню до жінок:

застосовувати працю на: важких роботах; роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці; підземних роботах (крім нефізичних по санітарному та побутовому обслуговуванню); по підійманню та переміщенню речей, маса яких перевершує граничні норми;

залучати до робіт у нічний час (крім окремих галузей);

залучати до надурочних робіт або направлятися у відрядження без їх згоди - жінки, що мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда;

відмовляти жінкам у прийнятті на роботу або знижувати їм зарплату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - дитини до 14 років або дитини-інваліда (звільнення з роботи цієї категорії осіб з ініціативи взагалі не допускається крім випадків повної ліквідації підприємства, однак в такому випадку - з обов’язковим працевлаштуванням).

Додаткові гарантії (пільги) вагітним жінкам і матерям:

знижуються норми виробітку, переводяться на легшу роботу вагітні жінки відповідно до медичного висновку;

надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (70 календарних днів до пологів та 56 календарних днів після пологів, а в разі ускладнення пологів, народження двох і більше дітей - 70 календарних днів після пологів;

надається соціальна відпустка по догляду за дитиною до досягнення 3-вічного віку з виплатою соціальної допомоги;

якщо дитина потребує підвищеної уваги при догляді (хвора), то надається відпустка без виплати соціальної допомоги, але не більше, ніж до досягнення дитиною шести років (стаж і місце роботи зберігається як і при соціальній відпустці);

крім загальної перерви для відпочинку і харчування жінки, що мають дітей віком до 1.5 роки, мають право на додаткову перерву для годування дитини.

Примітка: Соціальна відпустка по догляду за дитиною по досягненню 3 років, а також неоплатна відпустка по догляду за дитиною по досягненню 6 років може надаватися не лише матері, а й батькові або іншим працюючим членам родини.

Найважливіші міжнародні документи з прав людини закріплюють право жінки на працю, яке вміщує право на отримання роботи, рівні права з чоловіком щодо винагороди (вона повинна бути рівною за рівну працю), на рівні умови щодо рівноцінної праці, на рівний підхід до оцінки якості роботи та право на особливий захист жіночої праці. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1979 р.) прямо підкреслює зв’язок права жінки на працю з основними правами людини і вимагає надати жінкам конкретні права в галузі трудових відносин на засадах рівності з чоловіками. Тут ідеться про право на однакові можливості під час найму на роботу, право на вільний вибір професії, на просування по службі та гарантію зайнятості, право на соціальне забезпечення, право на охорону здоров’я та безпечні умови праці.

Декларація "Про загальні засади державної політики України стосовно сім’ї та жінок", прийнята Верховною Радою України 5 березня 1999 року проголошує, що наша держава "забезпечує ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок" (див. "Голос України", 23.03.99).

Парламентські слухання "Про реалізацію в Україні положень Конвенції ООН "Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок", що відбулися у Верховній Раді України в липні 1995 року, в своїх рекомендаціях відзначають наявність невідповідності між проголошеними правами та свободами і фактичним станом їх реалізації щодо жінок. Адже жінки зазнають дискримінації на ринку праці. Серед безробітних вони становлять понад 70%. Рівень середньої заробітної плати жінок на третину нижчий, ніж у чоловіків (див. "Голос України", 01.09.95). Різним органам влади рекомендовано вжити заходів для подолання дискримінації щодо жінок.

Таким чином, ви побачили, що наше законодавство в значній мірі захищає і гарантує права жінки, жінки-матері. Разом з тим, існують також значні проблеми по реалізації нормативних актів. Це підтвердили і парламентські слухання 1995 р.; про це ви знаєте також із життя. (Обговорення прикладів порушення трудових прав жінок та способів їх захисту).

Органи влади, громадські організації повинні докласти всіх зусиль до того, щоб вирішити існуючі проблеми, а кожен окремо взятий громадянин повинен проявляти свою громадянську позицію, стояти на сторожі дотримання ПРАВ І ЗАКОНУ.