Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Становлення США як світового економічного лідера




США як світовий лідер

ВСТУП

США – високорозвинена постіндустріальна країна; держава-гігант, провідна економічна і військова держава світу; займає 3-є місце в світі за площею і чисельністю населення. США мають високорозвинену і диверсифіковану промисловість, основними галузями якої є загальне, транспортне і електротехн. машинобудування, видобуток корисних копалин, хімічна та харчова промисловість, виробництво металовиробів тощо.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП (1999) – $ 8500 млрд. Темп зростання ВВП (1999) – 4%. ВВП на душу населення (1999) – $ 31201. Прямі закордонні інвестиції (1999) – $ 119 млрд. Імпорт (1999) – г.ч. електронні компоненти, побутова електроніка і комп'ютери – $ 1100 млрд. (г.ч. Канада – 19,2%; Японія – 12,0%; Мексика – 10,0%; Китай – 8,0%; Німеччина – 5,4%). Експорт (1999) – г.ч. машини, обладнання і продукція сільського господарства (промислове і електронне обладнання, літаки, автомобілі, військова техніка, хімікати, кам'яне вугілля, кукурудза, соєві боби) – $ 905 млрд. (г.ч. Канада – 23,0%; Мексика – 12,0%; Японія – 8,3%; Великобританія – 5,5%; Німеччина – 5,4%).

Країна стала найбільшою економічною державою після Другої світової війни. Протягом декількох десятиріч США займали лідируюче положення в світі за темпами економічного зростання, продуктивності праці і обсягах виробництва. Долар був і основною валютою в міжнародній фінансовій системі. Американські виробники забезпечували весь світ товарами масового споживання і обладнанням. Нині США втратили неподільне панування в світовій економіці. Починаючи з 1970-х років в світі стався зсув до триполюсної структури - нарівні з США центрами глобальної економічної діяльності стали Європа (на чолі з Німеччиною) і Азіатсько-Тихоокеанський регіон (на чолі з Японією). У 1994 в США вартість імпорту на 166 млрд. дол. перевищила вартість експорту. Частка валового внутрішнього продукту США в світовому ВВП знизилася з 35,4% в 1966 до 26,5% в 1993. Німеччина і Японія наздогнали і навіть перевершили США по ряду ключових показників економічного розвитку. У середині 1990-х років величина ВВП на душу населення в Німеччині приблизно порівнялася з США, а в Японії була на 20% вище. У таких найважливіших галузях промисловості, як автомобілебудування, металообробка, сталеливарне виробництво і споживча електроніка, Японія випереджає США по продуктивності праці на 15-45%. У металообробній і сталеливарній промисловості продуктивність праці в Німеччині стала такою ж, як в США. Частка ВВП, реінвестована в економіку, - ключова детермінанта майбутнього процвітання, - в США становила 15%, в той час як в Німеччині - 22%, а в Японії - 31%. У високотехнологічних галузях промисловості витрати на науково-технічні дослідження і розробки в США становлять 1,9% ВВП, в Німеччині - 2,7%, в Японії - 3%.

Мета роботи розглянути питання розвитку і становлення США як світового лідера.

Завдання: визначити історичні передумови розвитку США, особливості такого розвитку, місце США у світовому господарстві, ЗЕД і діяльність США.

СТАНОВЛЕННЯ США ЯК СВІТОВОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЛІДЕРА

Перша світова війна та роль у ній США. Участь США у післявоєнному світовому економічному устрої

1917—1918 — США брали участь у Першій світовій війні. Коли почалася Перша світова війна, США намагалися зберігати нейтралітет. Однак симпатії та інтереси американців були на боці Союзників (Антанти) і 6 квітня 1917 року США вступили у війну на їх стороні, зробивши важливий вклад у спільну перемогу. В 1919—1921 рр. «14 пунктів» президента Вілсона лягли в основу формування Ліги Націй.

Жінки отримали право голосу на виборах 1920 року. Американські індіанці стали громадянами держави за рішенням Конгресу 1924 року.

У 1920-х роках нація ставала все більш урбаністичною, і щоденне життя змінилося під впливом споживчої революції, що сприяло поширенню автомобілів, телефонів, радіо та інших приладів.

1929 — фондовий ринок Уолл Стріт зазнав краху, почалася Велика депресія. Конгрес ухвалив ряд законів, покликаних полегшити економічну кризу за рахунок серії заходів і реалізувати довготривалі соціальні та економічні реформи. Заходи проти депресії введені 1933 року.

Наприкінці 30-х років країни Осі (Німеччина та Італія) у Європі плюс Японія в Східній Азії порушили мир. Коли агресія держав Осі призвела до розв'язання у вересні 1939 року війни в Європі, США намагалися залишитися поза воєнними діями. Але 7 грудня 1941 року японці розбомбили Перл-Харбор. Президент Рузвельт оголосив війну, і через 4 дні Німеччина та Італія оголосили війну США. США вступили в Другу світову війну після нападу японців на Перл Гарбор 1941 року.

Перша світова війна стимулювала розвиток Сполучених Штатів

Америки. Вони виявилися в ці роки в надзвичайно сприятливому положенні. Воєнні дії не торкнулися Американського континенту, і тому країна не випробувала того масового руйнування продуктивних сил, що з дня в день протягом чотирьох років відбувалося в Європі. Американська армія взяла участь у воєнних діях тільки влітку 1918 року, хоча США вступили у війну в квітні 1917 р. Тому людські втрати збройних сил США в порівнянні з багатомільйонними втратами інших воюючих держав били невеликі: приблизно 50 тис. Чоловік убитими і 230 тис. пораненими.

Сполучені Штати успішно використовували події в Європі для подальшого збагачення. Вони виступили в ролі головного постачальника воєнних матеріалів, продовольства і сировини воюючим державам. Вартість американського експорту за роки війни збільшилася більш ніж утроє – з 2,4 млрд. дол. у 1914 р. до 7,9 млрд. діл. у 1919 р. Загальний чистий прибуток американських монополій у 1914-1919 р.р. складав близько 34 млрд. дол.

Гігантські кошти, які опинилися в розпорядженні корпорацій, забезпечили нові великі інвестиції в американську економіку, промисловий підйом, що почався на цій основі, збільшив питому вагу Сполучених Штатів у світовому промисловому виробництві. До початку 20-х років США давали майже половину світового видобутку вугілля, близько 3/5 світового виробництва чавуну і стали, 2/3 здобутої в усьому світі нафти, 855% світового випуску автомобілів.

Іншим найважливішим підсумком війни стала зміна міжнародного статусу США: вони перетворилися в основного кредитора європейських держав, а Нью-Йорк став міжнародним фінансовим центром. США дали позики європейським країнам на військові потреби в розмірі понад 11 млрд. діл. Збільшилися приватні американські інвестиції за кордоном: якщо на передодні війни вони склали 2,6 млрд. діл., те до початку 20-х років – 7 млрд. діл. У теж час капіталовкладення європейських країн у США внаслідок необхідності оплати воєнних витрат скоротилися з 7,2 млрд. дол. до 3,3 млрд.дол.

У результаті війни Сполучені Штати захопили основні світові ринки збуту і джерела сировини й установили світове панування в Західній півкулі. З 1913 по 1920 р.р. торгівля США з країнами Латинської Америки збільшилася майже на 400%. Слідом за економічною експансією в 1915 р. пішла окупація Гаїті, у 1916 р. – Домініканської Республіки, був установлений воєнний контроль у M3j`p`cs`, здійснена інтервенція на Кубу й у Мексику. Економічний підйом, викликаний потребами війни, ще більше прискорив процесс концентрації виробництва і капіталу. До початку 20-х р.р. більш половини індустріальних робітників і понад 2/3 промислове виробництво США було сконцентровано в руках найбільших монополій. У результаті швидкого економічного розвитку у воєнні роки Сполучені Штати вступили в нову фазу індустріальної революції. До початку 20-х років вони перетворилися у високорозвинену індустріальну країну. При загальній чисельності населення США в 105,77 млн. чоловік у 19520 р. вперше в історії країни чисельність міського населення перебільшила чисельність сільських жителів. З 42 млн. економічно активного населення приблизно 25 млн. чоловік (близько 60%) складали робітники, які зайняті в промисловості, на транспорті й у сфері обслуговування.

Таким чином, важливим підсумком розвитку США в 1914-1919 роках було подальше збільшення їхньої економічної моці, посилення позицій у світовій економіці, закріплення за ними положення найбільше могутньої країни світу.

Економічне піднесення супроводжувалося ще більшою концентрацією капітала та виробництва. На початок 20-х років біля половини індустріальних робочих та більше 2/3 промислового виробництва було під контролем провідних монополій країни. Про остаточне перетворення США в високорозвинуту індустріальну державу свідчить те, що міське населення перевисило сільське та 60 % економічно активного населення було зайнято в промисловості, транспорті та сфері обслуговування.

Але за бурхливим економічним піднесення почався перша серйозна економічна криза 1921. Це була фактично перша криза, яка була виклекана величезним перевиробництвом американської промисловості. Криза рпизвела до руйнування усіх сфер господарської діяльності. Обсяг промислового виробництва в 1921 скоротився порівняно з 1920 в середньому на 32 %. В деяких найважливіших гаузях спад становив приблизно 50 %. Криза 1921 призвела до 5 мільйоного безробіття, до падіння рівня життя, до падіння доходів фермерів на 40 %.

Уряд республіканців в 1922 році провів демілітарізацію економіки та ліквідував державне регулювання в деяких гаузях. Також була введена та к званна “програма індівідуалізму”, метою якої було створення рівних можливостей для усіх громадян США. Вже к 1923 країна вийшла з кризи, а промислове виробництво досягло докризового рівня. Новий період підйому, який отримав назву “американське процвітання”, тривав до початку “великої депресії” 1929 року.

Причинами та рисами “процвітання” стали:

перетворення країни на світовий фінансовий центр;

збільшення інтенсивності праці;

проведення фундаментальних дослідів і впрвадження новітніх технологій в виробництво;

інвестування коштів в перспективні гаузі промисловості – металева, нафтова, електрона.

Символом цієї епохи став автомобіль. Виробництво автомобілей заводами “Форд”, “Дженерал Моторс”, “Крайслер” збільшилосяз 1,5 мільйонів в 1921 до 4,8 мільйонів в 1929. В 1929 на тисячу мешканців США припадало 189 автомобілів.

Але затуманений надзвичайними успіхами уряд країни не помічав ніяких негараздів та перших неспокійних тенденцій. Багато американців бачали процвітання нескінченим, а усі негаразди сприймали, як тимчасові та незначні. Тому криза 1929-33 стала справжнім не тільки економічним, але і моральним ударом по США.

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...