 |
4.2. Підготовка до бою
|
|
|
|
Солдат в бою діє в складі свого відділення. Місце йому в вказує командир відділення. На позиції солдатів розташовується так, щоб він не спостерігався противником і в той же час всі підступи до позиції відділення і на флангах знаходилися під дійсним, особливо фланговим, вогнем, а загородження і природні перешкоди добре проглядалися і прострілювалися.
Кожен військовослужбовець повинен досконало знати та тримати в постійній бойовій готовності свою зброю і бойову техніку, майстерно володіти ними та уміло застосовувати, бути в готовності замінити вибувшого товариша.
Кожен військовослужбовець зобов’язаний:
· знати способи і прийоми дій в бою, мати відпрацьовані до автоматизму навички дій зі зброєю (при озброєнні бойової машини) на поле бою в різних умовах обстановки;
· знати і розуміти отриману задачу;
· знати сигнали управління, взаємодії, оповіщення та порядок дій за ними;
· вміти вести розвідку противника і місцевості, при виконанні бойового завдання постійно вести спостереження, ефективно застосовувати зброю (озброєння бойової машини), своєчасно виявляти і вражати противника.
Якщо перед окопом є чагарник або висока трава, то з метою поліпшення огляду й обстрілу потрібно розчистити їх непомітно для противника.
Крім того, слід передбачити ведення нічного бою і підготувати автомат без нічного прицілу для ведення вогню у темряві. Для автомата робиться в бруствері жолобок з таким розрахунком, щоб покладений у нього автомат був наведений точно у вказаному командиром напрямку. Краї жолобка утрамбовують і обкладають дерном. Кілочки-обмежувачі забивають попарно біля цівки і прикладу автомата. За можливості кілочки замінюють рогатками.
|
|
|
Підготовка зброї та боєприпасів до бою
Підготовка зброї до стрільби здійснюється з метою забезпечення безвідмовної роботи її під час стрільби.
Для підготовки автомата до стрільби необхідно:
· здійснити чищення, оглянути автомат в розібраному вигляді і змастити його:
· оглянути автомат у зібраному вигляді;
· оглянути магазини.
Безпосередньо перед стрільбою прочистити насухо канал ствола (нарізну частину і набійник), оглянути набої і спорядити ними магазини.
Якщо автомат довгий час знаходився на морозі то перед його заряджанням декілька разів вручну енергійно відтягнути назад і просунути вперед затворну раму.
Огляд бойових набоїв
При огляді набоїв перевірити:
· чи нема на гільзах іржи і пом'ятостей, чи не хитається куля в дульці гільзи;
· чи нема на капсулі зеленого нальоту і чи не виступає капсуль вище поверхні дна гільзи;
· чи нема серед бойових набоїв навчальних.
Якщо набої запилились, забруднились, покрилися невеликим зеленим нальотом або іржею, їх необхідно обтерти сухим чистим ганчір'ям. Обтирати набої промасленою ганчіркою і споряджати набоями магазини занадто змащеними всередині, забороняється.
Відпрацьовування даного навчального питання проводиться, за двома елементами: вибір місця для стрільби й скритне заняття вогневої позиції; самообкопування під вогнем противника і маскування. Залежно від умов місцевості та раніше проведеної рекогносцировки командир відділення міняє напрямок дій відділення або наприкінці висувається трохи вбік і діє за планом відпрацьовування першого навчального питання.
Приступаючи до відпрацьовування першого елемента, командир відділення пояснює особовому складу, що під час бою правильне використання місцевості допомагає сховатися від спостереження противника, краще бачити його та вести по ньому влучний вогонь. Тому, перебуваючи на місці, перебігаючи або переповзаючи, солдат постійно повинен піклуватися про вибір місця, звідки йому буде зручно вести спостереження і вогонь, залишаючись у той же час не поміченим противником і захищеним від його вогню. З однієї вогневої позиції (одного місця) довго вести вогонь не можна, її потрібно частіше міняти. Для цього солдат, зайнявши одну позицію, відразу повинен намітити одну-дві нові, а також приховані та найкоротші шляхи до них.
|
|
|
Навчання солдатів вибору місця для стрільби командир відділення проводить спочатку на місцевості, що має укриття (лунки, канави, пеньки, руїни тощо), використовуючи для цього обладнані ділянки тактичного навчального поля, а потім на необладнаній місцевості.
При виборі місця для стрільби на обладнаному різними укриттями ділянці місцевості командир відділення звертає увагу тих, кого навчають, на те, що місцеві предмети, якщо їх уміло використовувати, захищають солдат від куль і осколків, скорочують час на обладнання позиції і забезпечують сприятливі умови для ведення вогню. При цьому не слід забувати про те, що обрані укриття повинні забезпечувати спостереження за противником.
Для того, щоб ті, кого навчають, добре усвідомили цю вимогу, командир відділення, подавши сигнал на позначення противника мішенями, займає не зовсім вдало обрану позицію, викликає до себе солдат і пояснює, що при всіх зручностях даного укриття воно не забезпечує головного – умов спостереження за противником. Для того, щоб підлеглі переконалися в цьому, він наказує їм по черзі зайняти вогневу позицію в укритті та доповісти, чи спостерігають вони противника та що їм заважає.
Переконавшись, що всі зрозуміли недолік даної позиції, він займає інше укриття і в такому ж порядку пропонує солдатам переконатися в перевазі даної позиції в порівнянні з першою.
Приступаючи до тренування солдатів, командир відділення змінює умови тренування, для чого подає сигнал на показ мішеней, що позначають противника, в іншому районі або виводить солдат на іншу ділянку місцевості, обладнану укриттями. Далі командир відділення шикує солдат, уточнює тактичну обстановку й наказує особовому складу вибрати собі укриття. Спочатку солдати тренуються в простих умовах, поза впливом противника і без відпрацювання скритного заняття вогневої позиції. Після того, як кожен солдат вибере і займе укриття, командир відділення перевіряє всі укриття, потім, вишикувавши відділення, проводить його по них, оцінює обране кожним солдатом укриття, указуючи при цьому на недоліки і переваги тієї або іншої позиції.
|
|
|
Провівши аналогічним чином два-три тренування і переконавшись, що підлеглі отримали необхідні навички у виборі укриття, командир відділення ускладнює тренування. Для цього він розгортає особовий склад у цеп, указує положення позначеного мішенями противника, ставить особовому складу завдання на скритне зайняття позицій на ділянці місцевості, обладнаній укриттями, і встановлює сигнал початку висування.
Висунувшись на рубіж позначення противника, командир відділення подає сигнал на початок тренування і контролює дії солдатів по прихованому заняттю укриття, при виявленні недоліків у діях тих, кого навчають імітуючи вогонь противника стрільбою холостими набоями. Після зайняття солдатами укриття командир відділення дає оцінку зробленому кожним вибору, а також указує на недоліки в діях підлеглих по прихованому зайняттю укриття.
Переконавшись, що підлеглі напрацювали досить тверді навички у виборі укриття, командир відділення приступає до відпрацювання вибору місця для стрільби на не обладнаній місцевості. При цьому він пояснює солдатам, що будь-яка місцевість, яка навіть здається на перший погляд рівною, має ями, канави, горби, нерівності, які можна використовувати для укриття.
Недоцільно розташовуватися на гребні хребтів, висот та в інших місцях, де фігура солдата буде ясно вимальовуватися на тлі неба, а також біля окремого дерева або іншого місцевого предмета, що є орієнтиром, тому що орієнтири завжди пристрілюються та беруться противником під спостереження.
Відпрацювання вибору місця для стрільби на необладнаній місцевості командир відділення здійснює в тій же послідовності, що і на обладнаній укриттям місцевості. Завершивши відпрацювання першого елемента даного навчального питання, командир відділення переходить до другого – самообкопування під вогнем противника і маскування.
|
|
|
Навчання самообкопуванню і маскуванню є логічним продовженням відпрацьовування першого елемента. Після заняття вогневої позиції на необладнаній місцевості командир відділення викликає до себе солдат, шикує відділення та пояснює, в яких умовах бойової обстановки необхідно переходити до самообкопування, пояснює і показує порядок самообкопування під вогнем противника і маскування позиції.
Показуючи порядок самообкопування, командир відділення пояснює, що на обраному місці солдат кладе зброю праворуч від себе на відстані витягнутої руки стволом у бік противника, потім повертається на лівий бік, виймає лопату із чохла, бере черешок лопати обома руками та ударами на себе підрізає ґрунт; знятий дерн кладе убік, щоб після відриття окопу його можна було використовувати для маскування бруствера; ґрунт викидається спочатку вперед, а потім у боки; під час роботи голову потрібно тримати ближче до землі, але так, щоб можна було вести постійне спостереження за противником. Після відриття частини окопу на глибину 20 см солдат відсувається назад і продовжує риття іншої частини. Розміри окопу: ширина – 80 см, довжина – 170 см. Товщина бруствера зі звичайного ґрунту – 160 см, з піщаного і мерзлого – 90 см, з кам'янистого – 50 см, зі снігу – 3 м. По закінченні роботи бруствер маскується під кольори навколишньої місцевості.
З метою економії навчального часу командир відділення пояснює послідовність і порядок самообкопування і маскування, не виконуючи всього обсягу робіт.
Потім ставить особовому складу завдання на заняття своїх позицій і самообкопування. З початком самообкопування командир відділення фіксує час і контролює дії підлеглих, стежить за тим, щоб всі солдати постійно вели спостереження за противником, не піднімалися над землею, здійснювали самообкопування в зазначеній послідовності, не знімаючи із себе окремих предметів спорядження і екіпірування.
Для забезпечення контролю командир відділення періодично висувається на позиції противника та оцінює дії підлеглих щодо забезпечення скритності робіт із самообкопування, а при завершенні робіт викликає до себе тих, кого навчають, щоб наочно продемонструвати їм виконання маскування.
Указавши на недоліки в діях тих, кого навчають, і відзначивши кращих солдатів, командир відділення при наявності часу повторює відпрацьовування даного елемента вже на час відповідно до вимог нормативу по інженерній підготовці № 1.
|
|
|
Завершивши відпрацьовування другого навчального питання, командир відділення проводить частковий розбір з підлеглими і приступає до відпрацювання третього навчального питання.
Під час виконання нормативів, пов'язаних з розробкою мерзлих і твердих ґрунтів як вручну, так і з застосуванням вибухових речовин і засобів механізації, час, збільшується в 3 рази, а скельних ґрунтів – у 5 разів.
У зимових умовах при глибині снігового покрову 80 см і більше окопи та укриття можуть обладнуватись із снігу. В цьому випадку час на виконання нормативів по відношенню до вказаного скорочується у 1, 5-2 рази.
Заняття 5. Посадка особового складу в бойову машину. Кріплення стрілецької зброї (встановлення в бійниці). Розподіл секторів для спостереження та стрільби. Висадка з машини та заняття свого місця в бойовому порядку.
|
|
|
