Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Методичні вказівки.




  1. Оформіть завдання на зразок додатку. 1 і запишіть в таблицю вихідні дані (характер робочого місця та параметри мікроклімату), які видає викладач індивідуально.
  2. Визначте і запишіть в таблицю категорію робіт (згідно п.п.13,14,15 розділу «Терміни та визначення»).

3. Визначте і запишіть в таблицю період року, в якому виконувалося вимірювання параметрів мікроклімату (згідно пп. 9,10 розділу «Терміни та визначення»).

Примітка. Для більшості регіонів України середньодобова температура повітря зовнішнього середовища вище + 10 оС знаходиться в період між 15 квітня та 15 жовтня, з 15 жовтня до 15 квітня ця температура становить + 10 оС і нижче.

  1. Порівняйте визначені параметри мікроклімату з оптимальними та допустимими значеннями відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 (таблиці 1 і 2.)

Примітка. Для непостійних робочих місць встановлені лише допустимі норми мікроклімату.

  1. Зробіть загальний висновок щодо відповідності визначених параметрів мікроклімату нормативним значенням.

Приклад виконання задачі наведено в додатку 3.

Задача 2.

Умова.

На одному з робочих місць були виміряні концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони, що наведені в таблиці 4.

Завдання.

Визначити відповідає чи ні якість повітря вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 12.1.005-88.

Методичні вказівки.

  1. Оформіть завдання на зразок додатку. 2 і запишіть в таблицю відомі умови завдання (концентрації шкідливих речовин згідно варіанту, запропонованого викладачем).
  2. Занесіть в таблицю значення ГДКрз цих шкідливих речовин.

Примітка. Значення ГДКрз шкідливих речовин, що містяться в умовах задачі, клас їхньої небезпеки, агрегатний стан та особливості дії наведені в таблиці 7.

  1. Порівняйте фактичні концентрації шкідливих речовин зі значеннями їхніх ГДКрз.
  2. З’ясуйте чи є серед визначених речовин речовини односпрямованої дії. Якщо такі речовини є, визначте, чи дотримується для них умова С1 / ГДК1 + С2 / ГДК2 + … + Сі / ГДКі 1.

Примітка. Якщо речовина має комплекс шкідливих впливів, то вони рахуються кожна окремо з іншими речовинами однонаправленої дії.

  1. Зробіть загальний висновок щодо відповідності якості повітря нормативним значенням.

 

Приклад виконання задачі наведено в додатку 3.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №2

Мета заняття

Вивчення засобів та заходів нормалізація мікроклімату й теплозахисту організму людини.

 

Задача 3.

Умова.

В громадській будівлі розташовані приміщення різного призначення, в яких працюють і відпочивають люди. Розміри та призначення приміщення, орієнтацію вікон, кількість та енерговитрати працюючих, кількість оргтехніки та потужність електрообладнання студенти отримують від викладача

Завдання.

3.1. Розрахувати потужність «спліт»-кондиціонера, який треба встановити в приміщенні громадської будівлі для охолодження у теплий період року.

3.2. Розрахувати необхідну кількість секцій радіаторів для обігріву примішення у холодний період року.

Порядок виконання.

3.1. Вибір “спліт”-кондиціонера здійснюють за потужністю (охолодження) з урахуванням усіх теплоприпливів – зовнішнього, від обладнання та робітників. Зробити орієнтовний розрахунок потрібної потужності (Qх) “спліт”-кондиціонера по формулі:

Qх = Qз + Qо + Qр (3.1)

де Qз – зовнішній приплив тепла, орієнтовно

Qз = qo*V (3.1.1)

для вікон південної орієнтації – qo = 40 Вт/м3 , для північної – qo = 30 Вт/м3 , середнє значення

qo = 35 Вт/м3 (обирається в залежності від азимуту світлових прорізів, який наведений у вихідних даних);

V – об’єм приміщення, м3:

V= a×b×h

Qо – виділення тепла від обладнання, Вт

Qо=0,3Р + nk Qоk (3.1.2)

Qо =0,3*Р - для електричних приладів, де Р – паспортна потужність, Вт;

nk – кількість одиниць оргтехніки;

Qоk = 300 Вт орієнтовно для персонального комп’ютера та копіювального пристрою;

 

Qр – виділення тепла від робітників в залежності від витрат енергії (1 ккал/год = 1,167 Вт).

Qр= np Qоp (3.1.3)

np- кількість працівників;

Qоp – енерговитрати організму, Вт.

 

Усі підрахунки вписати в таблицю результатів (додаток) 4.

3.2. Для виконання задачі з розрахунку системи обігріву приміщення необхідно визначити: внутрішню температуру повітря в приміщенні в холодний період року (табл.1) залежно від категорії роботи (пп 12,13,14 ДСН 3.3.6.042 99); розрахункову зовнішню температуру повітря для даного кліматичного району; орієнтовні втрати тепла будинком; тепловиділення від: людей, електрообладнання, нагрітих поверхонь та ін.; кількість тепла на опалення приміщень; поверхню нагрівальних приладів; загальну кількість секцій; годинні витрати води (повітря) на опалення; необхідну поверхню нагріву, тип та ККД котла.

Кількість тепла, що втрачається будівельною конструкцією Qк, залежить від різниці температур, величини їх значень, площі та виду матеріалу і може бути підрахована для плоских поверхонь за формулою:

Qк=k•Fк(tвн-tзовн),(ккал/год.) (3.2.1)

де k — коефіцієнт теплопередачі конструкції огорожі (стін), що залежіть від матеріалу з якого побудовані стіни, для цієї задачі приймаємо k = 0,92 ккал/год. • м2 • °С;

Fк поверхня огороджувальної конструкції, через яку втрачається тепло м2;

Fк = a×h (3.2.1.1)

t вн - нормована температура повітря в приміщенні, °С (табл.1);

Примітка. Для цієї задачі в розрахунок беремо середнє арифметичне значення між верхньою та нижньою межами норми.

t зовн - розрахункова температура зовнішнього повітря, яка приймається за кліматичними даними для даного міста, °С (для Києва t зовн= -16 °С)

Поверхню нагріву нагрівальних приладів, що віддає тепло, визначають в еквівалентних квадратних метрах (е. к. м.), а потім перераховують на метраж прийнятих для установки типів приладів. Визначаємо відносну витрату води на е. к. м, яка буде складати:

, ккал/год. (3.2.2)

де — різниця температур між середньою температурою теплоносія в нагрівальному приладі та температурою в приміщенні, °С;

(3.2.2.1)

перепад температур теплоносія в нагрівальному приладі, °С.

(3.2.2.2)

вода з початковою температурою t поч = +1ОО °С і кінцевою t кін = +60 °С

L — кількість води, що подається зверху донизу, кг/м2год. L = 17,4 кг/м2 • год.

Значення е. к. м. можна порахувати за формулою:

, (ккал/год. е. к. м.), (3.2.3)

де — поправочний коефіцієнт, що залежить від відносної витрати води.

Значення поправочного коефіцієнта залежно від відносної втрати води.

 

q 0.3 0.4 0.5 0.6 0.7 0.8 0.9       >7
0.85 0.89 0.91 0.93 0.95 0.97 0.99   1.03 1.06 1.07

 

Примітка. Для цієї задачі при значенні q від 0,525 до 0,575 приймаємо α =0,92.

Необхідну поверхню приладів е. к. м. Fпр можна визначити за формулою:

, м 2 (3.2.4)

 

Необхідна кількість секцій радіаторів М-140 ( м 2) дорівнює:

, штук. (3.2.5)

 

Усі підрахунки вписати в таблицю результатів (додаток 4)


 

Таблиця 1

Поделиться:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...