Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Концептуально-методична зброя




До неї належить світоглядна, філософська, методологічна інформація, що дає змогу бачити загальний стан речей. Наприклад, сприйняття Всесвіту як процесу триєдності: матерія, інформація та їх зміни в міру розвитку. Проте філософи поділили Всесвіт на матерію і свідомість, а потім почали безкінечну суперечку про первинність їх. Може, це випадковість? А якщо ні, то викривлення на першому рівні призводить до збочень на наступних рівнях і врешті-решт уможливлює світовим залаштункам оволодіти життям цілих цивілізацій.

На підґрунті концептуальної доктрини формуються методологічні стереотипи, що забезпечують ефективність концептуальної зброї. Так, стереотипи поведінки живої природи, на базі знань методології, успішно переносяться в соціологію (закон виживання видів, закон зміни видів у процесі виживання, закон автосинхронізації тощо) і використовуються для управління в Глобальному історичному процесі. Ці ж стереотипи використовуються соціологією для створення біологічного провідного середовища — «біороботів». З точки зору Закону часу концептуальна зброя формує глобальну політичну спрямованість розвитку народів світу на століття. Створення різноманітних концепцій розвитку відбувається саме тут. На базі методологічних стереотипів створюються теорії, в тому числі й релігії. Нема потреби повторювати, що всі теорії прямо впливають на економіку через біологічне провідне середовище і людину, виховану на певних теоріях.

Хронологічна зброя

Інформація хронологічного порядку є інформацією чергування фактів і явищ. При володінні методологією вона дає можливість розглядати всі явища як такі, що вкладені в Глобальний історичний процес, і точно визначити вектор своєї політики (здійснити екстраполяцію).

Російський учений Ю. Кузнєцов визначив, що «Глобальний історичний процес — об'єктивний, незалежний від концептуального наукового погляду, процес розвитку в часі і просторі людства. В ньому знаходять своє місце не держави, а народи, оскільки держава це лише тимчасова надбудова над народом (існує, виникає і гине за своїми визначеними законами)».

Якщо на концептуальному рівні відбувається розрив єдності світу (первинність матерії чи свідомості), то це призводить і до двох поглядів на сам Глобальний історичний процес.

 

• Глобальний історичний процес є об'єктивним процесом, що саморегулюється (первинність матерії).

• Глобальний історичний процес є цілеспрямовано керованим процесом (первинність свідомості).

Представниками першого підходу є різні соціологічні концепції, в основі яких лежать матеріалістичні теорії, наприклад, історичний матеріалізм. Другий підхід ґрунтується на релігійних та інших ідеалістичних теоріях, в тому числі й на теорії світової змови. Існує й інша, як вважають вчені, найправильніша думка, що Глобальний історичний процес розвивається цілеспрямовано на великому (сотні й тисячі років) історичному часовому проміжку і як об'єктивний процес, що саморегулюється в межах невеликого (до сотні років) історичного часового проміжку. Саме час розділяє й об'єднує ці два наукові підходи. Такий методологічний підхід забезпечує правильне пізнання Глобального історичного процесу, тобто фактичної історії.

У зв'язаному процесі минуле пояснює сьогочасне, а, відповідно, правильне усвідомлення сучасності дає змогу прогнозувати майбутнє. Інверсія на цьому рівні швидко призводить до викривлення майбутнього. Вона може проявлятися як у замовчуванні чи утаємничені частини інформації, так і в прямому перекручуванні історичної інформації. Так, скажімо, надто довго замовчувалося існування трипільської цивілізації. Наприкінці XX ст. встановлено, що витоки українського народу сягають дуже давніх часів і пов'язані з арійськими племенами. Встановлено спільне коріння руського й німецького народів, а коли б ці дані були відомі світовій спільноті на початку XX ст., можливо, й хід історії після 1940 року був би іншим.

Значних перекручувань зазнала історія революційних подій 1917 року та подальшого розвитку Радянського Союзу, ролі Й. Сталіна та інших політичних діячів минулого. Коли б ці історичні події висвітлювалися правильно, можливо, й події 90-х років XX ст. розвивалися по-іншому, зокрема своєчасне розкриття планів світового панування фінансових лихварів, котрі, як на початку минулого століття, так і наприкінці його, грабували й продовжують грабувати український народ.

Проте в соціології важливим є не просто час, а біологічний час — час зміни поколінь людей і передача накопичених знань від одного покоління до іншого на генетичному рівні. Вся історична практика, а XX ст. особливо, є багатою на пропагандистсько-ідеологічні трюкацтва, розраховані на мобілізацію зусиль покоління, що живе за фальшивою ідеологією, впровадженою терором (побудова комунізму, світова революція тощо), з подальшим засудженням цих поглядів при входженні у життя наступного покоління.

Можливе формування різних етапів за життя кількох поколінь для досягнення кінцевої мети через десятки чи сотні років: перше покоління зорієнтоване на революційну пропаганду, критику національної держави, терор; наступне здійснює революцію й веде війну на її захист; третє — будує нове суспільство, метою якого є мрії про «світле майбутнє»; наступні покоління визнають помилковість орієнтації попередніх поколінь і розпочинають виправляти помилки під керівництвом і за рецептами закордонних «учителів», до яких переходить влада і власність задуреного народу. При цьому сценарій всіх етапів могла скласти «невидима рука» світових лихварів. Таким чином, будь-яка соціологія, що перебуває на службі у світових залаштунків, завжди намагається показати тільки частину історичних фактів минулого, вибудовуючи з них замовні міфи. Головна роль в цих теоріях, безумовно, належить «біороботам». Так, радянська наука створювала міфи про «прокляте» минуле (до 1917 року), про «досягнення» сучасності й про «світле» майбутнє, але зовсім не вивчала об'єктивний характер суспільних процесів минулого для надання рекомендацій суспільству, для забезпечення «світлого» майбутнього. Комуністична теорія фактично перекрутила всю історію Російської імперії до 1917 року. І сьогодні знову йде викривлення історії як минулого, так і сучасності. І знову тут як тут «біороботи».

Чому засоби масової дезінформації й сила-силенна книжок з таким смаком пишуть про «сталінські репресії», але й словом не обмовляться про розгул в ті ж роки троцькістських репресій, спрямованих на те, щоб»… у найтісніших контактах з найбільшими банкірами з-за океану, шляхом кривавих бань, розчавити Росію і на її похоронних уламках укріпити владу сіонізму й стати такою силою, перед якою увесь світ стане на коліна…»?

Фактологічна зброя

 

До неї належить інформація прикладного характеру, а саме релігії, ідеології, технології, описова інформація часткових і узагальнених процесів. Саме фактологічною зброєю за допомогою ідеології, релігії, культурної інверсії можна розкласти і підпорядкувати собі противника. Перед цією зброєю виявилися однаково беззахисними й багаті, і бідні, переможці й переможені у війнах держави.

При створенні різноманітних теорій широко використовуються методологічні підходи, вироблені на перших двох рівнях.

Створення християнства породило «християнський світ», а ісламу — «ісламський світ». Ці два світи об'єднали під своїм прапором величезну кількість народів, але водночас розділили народи на два величезні табори. Саме ці дві концепції в ХІХ-ХХ ст. практично знищили майже всі корінні культури Африки.

Пізніше з'явилися різні світські теорії, з яких найбільшою об'єднуючою силою стала комуністична ідеологія. Саме вона створила «світ соціалізму» і «світ капіталізму», що об'єднали багато країн, але з іншого боку знову поділили людство на два антагоністичні табори. Біля витоків теорії насильства стояв Ф. Енгельс. Його погляди на світ ґрунтувалися на матеріалістичному підході — історичний матеріалізм, який проголошує «теорію класової боротьби», як основного стимулу розвитку людства. За Енгельсом виходить, що розвиваються тільки ті суспільства, де є поділ на класи. А безкласові суспільства далекого минулого хіба не розвивалися?

Нарешті, націоналістичні теорії охопили визначену групу народів, яка в силу різних причин не змогла розвиватися та усталено існувати. Але саме націоналістичні теорії на короткому проміжку Глобального історичного процесу виявилися найпродуктивніші й життєздатніші. Проте не маючи глибокого наукового обґрунтування у питаннях розвитку людства, ці теорії ґрунтувалися на помилкових положеннях, узятих чи прямо з біології — теорія расової боротьби (абсолютизація теорії виживання видів), або з комуністичної ідеології, але без її ядра — класової боротьби (наднаціональний і надкласовий народ). Вульгаризація просторового фактора й ототожнення його з територією держави призвело до формування наукового обґрунтування прямого захоплення територій розселення інших народів і проведення політики геноциду проти них з метою «розчистки» для розширення життєвого простору (Німеччина 1930-1940-х років).

Спираючись на фальшиву теорію, радянська наука, як правило, займалася абсолютизацією промислового фактора в економічному розвитку будь-якої країни. На практиці це призводило до заперечення екологічних проблем, до приниження ролі сільського господарства (єдиного виробника продуктів харчування) в економічній могутності країни, розгляду просторового фактора як географічного. Розгляд географії, в тому числі й економічної, без зв'язку з історією й політикою породило заперечення геополітики й фрагментарність у розгляді проблем світового розвитку.

Усі світоглядні системи (релігії, ідеології) ведуть мову про одне й те ж, але використовують різний термінологічний апарат і кожна з них детально розглядає якісь певні сторони життя, залишаючись осторонь від інших сторін. Тому доцільним є розгляд різних світоглядних систем в повноті й детальності картини цілісного світу, яка з'являється перед людиною в результаті освоєння нею нової світоглядної системи.

Яка із світоглядних систем краща? Мабуть та, на основі якої можна вести детальніше й глибше прогнозування розвитку тих чи інших процесів і використовувати прогностичну інформацію на практиці.

Знання видів інформаційної зброї і факту її застосування дає можливість на рівні держави захищати свій інформаційний простір.

 

Матеріальна зброя

Економічна зброя

 

Вона включає засоби економічної боротьби за дезорганізацію структур противника і подальше їх поглинання (світові гроші, кредитно-фінансова система з лихварським відсотком, економічна блокада). Історія свідчить, що цей вид зброї, хоч за силою впливу і є досить тривалим, але не призводить до остаточного поневолення. З іншого боку, розвиток певних напрямів в економіці «чужої» держави з метою її виснаження можна інспірувати брехливою теорією. Застосування до багатьох країн світовими лаштунками кредитно-фінансової системи, що ґрунтується на позичковому проценті, в принципі не дозволяє цим країнам вийти з боргової кабали. Спроба Румунії вийти з неї закінчилася «демократичною революцією» і вбивством Н. Чаушеску. Згадайте 1950 рік, коли Сталін прийняв рішення про золотий еквівалент для карбованців замість доларів і фунтів стерлінгів. Через три роки Сталіна не стало.

Зброя геноциду

Дія цієї зброї здійснюється протягом тривалого періоду. Вона вражає не тільки тих, хто живе сьогодні, а й майбутні покоління (це ядерна, біологічна, хімічна, генно-етнічна, наркотична зброя тощо). Ядерна зброя це не тільки враження ядерними вибухами, а й засмічення території противника радіоактивними відходами в результаті інспірованої аварії атомної техніки мирного призначення. Зброєю геноциду є різні хімічні препарати вибіркового ураження, наприклад, гербіциди, що їх застосовували американці під час війни у В'єтнамі.

Проти українського народу застосовується: етнічний геноцид, алкогольний і наркотичний геноцид, інформаційно-економічний геноцид. Етнічний геноцид проявляється у вигляді безконтрольних міжетнічних шлюбів, що призводять до появи генетично ослабленого потомства, сексуальних збочень. Багато вчених Заходу займалися вивченням питань міжетнічних шлюбів і дійшли висновку, що в таких шлюбах у більшості дітей проявляється значне зниження інтелектуальних можливостей у порівнянні з одним із батьків. Оскільки на Заході генетику визнавали, то вдалося з наукових позицій пояснити це явище: якщо частина знань людини зберігається на генетичному рівні, то діти, що народжуються в змішаному шлюбі, отримують середню суму знань своїх батьків, накопичених на цьому рівні. Є й інші негативні якості, наприклад, високий відсоток смертності тощо, але не будемо на них зупинятися. Очевидно лише, що в селекції запроваджуються найвищі вимоги до елітних виробників потомства. Зупинимось коротко на зброї етнічного геноциду, що носить назву сексуальних збочень. Дослідження показують, що кількість гомосексуалістів у різних народів сягає 2–4 відсотки. Найбільший відсоток їх у країнах Західної Європи, де відсутній приріст населення. За оцінками соціологів і психологів, при досягненні чисельності гомосексуалістів понад 5 % від популяції даного народу, настають незворотні процеси, які призведуть до поступового зниження його популяції з темпом до 3 % щорічно. Все це прекрасно розуміли в давнину, коли гомосексуалізм вважали найтяжчим злочином і за нього карали смертю. Пізніше в багатьох країнах, в яких намагалися будувати незалежне від світових лаштунків суспільство, за гомосексуалізм притягали до карної відповідальності. Так, у Німеччині у 1933–1945 роках гомосексуалістів чоловічої статі садовили в жіночі тюрми, а жінок у чоловічі, і відновлення нормальної сексуальної орієнтації відбувалося за рік-два. Жорстоко, але, вірогідно, за тими вимірами справедливо.

Найдавнішою зброєю геноциду є алкоголь і наркотики. її застосовували в Америці колонізатори для знищення індійців, які тепер живуть у власній країні в резерваціях. Інформаційно-економічний геноцид, із застосуванням телебачення та інших видових засобів передачі інформації, полягає в пропаганді «культури» і «цивілізованості життя» кожної сім'ї за певними стандартами, з одного боку, і у створенні певних економічних умов, за яких ці стандарти виявляються недосяжними для більшості членів суспільства, з іншого. В цьому випадку молоді люди постають перед простим вибором: або хороше життя без сім'ї (вільний секс, культурний відпочинок, вибір будь-яких умов праці, хороші прибутки) чи створення сім'ї і виховання дітей з труднощами в житті. І дуже часто молодь обирає перший шлях. Тому при вмілому використанні З МІ і створенні відповідних соціальних умов в державі можна досягти вражаючих результатів зниження чисельності населення, руйнуючи цінність сім'ї як основи кожного суспільства. Ця форма геноциду є лише проявом відомого положення «демократичного суспільства» — примату прав людини над правами держави.

 

Інформаційний геноцид проявляється і в умілому використанні ЗМІ. Впливаючи на психіку, можна псувати настрій і тим самим спричиняти погіршення стану здоров'я людини. Наукові розробки психологів доводять, що людина повинна отримувати 35 % позитивних емоцій, 5 % — негативних і 60 % — нейтральних. Порушення цього співвідношення призводить до хвороби індивідуума і навіть до його смерті. Проведений Книжковою палатою України ім. І. Федорова аналіз 20 українських газет показав, що вся газетна інформація розподіляється таким чином: нейтральна — 53 %, негативна — 27 %, збалансована — 13 %, позитивна — 7 %. Такий розподіл інформації викликає у нормальних людей негативні емоції, що руйнують психіку, спричиняють скорочення тривалості життя.

Матеріали про успіхи в українській політичній, економічній, соціальній, культурній, науковій сферах, про загальнолюдські цінності, захист прав людини, свободу особистості не часто з'являються на сторінках газет. Фахівцями досліджено, що це близько 7 % усієї газетної інформації.

Маючи такі цифри, чи можна говорити про здорове суспільство?

Поделиться:





Читайте также:





©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...