Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Етапи розвитку міжнародної валютної системи (МВС)




І. Система "золотого стандарту":

* золотомонетний стандарт (діяв із 1867 р. до початку XX ст.);

* золотозливковий стандарт (з початку XX ст. до Першої світової війни);

* золотодевізний (золотовалютний) стандарт (із 1922 р. до початку Другої світової війни).

* залежність від видобутку золота.

II. Бреттон-Вудсъка система (створена в 1944 р.)

Основні принципи:

-встановлення твердих обмінних курсів країн-учасниць до курсу долара;

* курс долара фіксований до золота;

* центральні банки підтримують стабільний курс на-ціональної валюти відносно долара;

* організаційною ланкою виступають МВФ і МБРР.

III. Ямайська валютна система (створена у 1976 р.)

Основні особливості:

* заснована на кількох валютах;

* відмінено монетний паритет золота;

* основний засіб розрахунків - вільно конвертована валюта, а також міжнародні кредитні гроші - СПЗ і ре- зервні позиції МВФ;

* вільний плаваючий курс валют визначається попитом і пропозицією;

* центральні банки країн не зобов'язані втручатися в роботу валютних ринків для підтримання фінансового па-ритету національних валют;

* країна сама обирає режим валютного курсу (фіксова-ний, плаваючий або змішаний).

Курс валюти - це ціна грошової одиниці однієї краї-ни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.Котирування - визначення офіційними державни-ми органами (центральним банком) ціни іноземної валюти.Фактори, які зумовлюють коливання курсів валют:

* співвідношення купівельної спроможності валют на внутрішніх ринках;

* співвідношення попиту і пропозиції національних валют на міжнародних ринках.

Валютні ринки - це офіційні центри, де відбувається купівля-продаж валют на основі попиту і пропозиції.

На світовому валютному ринку здійснюються розрахункові і кредитні операції, що обслуговують товарні угоди, валютообмінні операції, операції з обслуговування руху капіталів між країнами, операції з цінними паперами. Основними функціями світового валютного ринку є: здійснення зовнішньоторговельних операцій, регулювання валютних курсів, валютний кліринг, страхування валютних ризиків, отримання прибутків на різниці валютних курсів. Платіжний баланс - це виражене у валюті кожної окремої країни співвідношення між сумою платежів, отриманих з-за кордону, й сумою платежів, переведених за кордон за певний період часу, як правило, за рік. Стан платіжного балансу залежить від багатьох факторів. Серед них: стан зовнішньоторговельного балансу, міжнародного балансу послуг і руху інвестиційних доходів, балансу міжнародного руху довготермінового й короткотермінового кредиту тощо. У сучасних умовах у світовому господарстві функціонує так звана ямайська міжнародна валютна система. Золото, як валютна цінність, з цієї системи вилучено. В основу визначення валютних паритетів покладені "спеціальні правила запозичення" - СДР, тобто міжнародні платіжні і резервні засоби, що випускаються МВФ і використовуються для безготівкових міжнародних розрахунків шляхом запису на спеціальних рахунках і як розрахункова одиниця МВФ. СДР існують тільки в сфері безгрошових розрахунків у вигляді запису на рахунках, їх курс установлюється по відношенню до основних валют. Однією з особливостей міжнародної валютної системи є її розвиток на принципах поліцентризму, що означає взаємодії в межах єдиної системи локальних (регіональних) валютних структур. У 1979 р. в Європі створено регіональну валютну систему, що є результатом і водночас одним із важливих інструментів європейської інтеграції.

Результатом уніфікації економічної і валютної сфери став перехід країн ЄС до єдиної валюти - євро, що має всі шанси стати однією з наймогутніших у світі. На основі руху позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин виникає міжнародний кредит - надання в масштабі світового господарства валютних і товарних відносин на умові повернення, терміновості й платності. Суб'єктами цих відносин є держави та державні органи, кредитні організації, а також інші юридичні та фізичні особи. У розвитку світового господарства міжнародний кредит відіграє важливу роль, сприяючи розвитку продуктивних сил та розширенню масштабів торгівлі Водночас він може призводити і до негативних наслідків, викликаючи диспропорції в економіці країн-кредиторів. Надмірне залучення міжнародних кредитів та їх неефективне використання підриває платоспроможність внаслідок сплати величезних відсотків за кредит. Форми міжнародного кредиту можна класифікувати за різними принципами:

1. За призначенням розрізняють кредити зв'язані - ті, які мають цільовий характер, закріплений в кредитних угодах, і фінансові - ті, що не мають цільового призначення.

2. За джерелами: зовнішнє кредитування і внутрішнє кредитування

3. За формою надання: товарні і валютні.

4. За термінами: нетермінові, короткотермінові, середньотермінові,

5. довготермінові.

6. За валютою позики: у валюті країни-позичальника, країни-кредитора,

7. третьої країни, у міжнародній грошовій одиниці.

8. За забезпеченістю: забезпечені та бланкові.

9. За формою надання: готівкові, акцептні, депозитні сертифікати,

облігаційні позики.

Розвиток економічного співробітництва, валютних і фінансових відносин між окремими державами обумовив появу міжнародних фінансово-кредитних організацій. Міжнародні валютно-фінансові організації - це інститути, створені на основі міждержавних угод з метою регулювання міжнародних економічних відносин. Провідними міжнародними валютно-фінансовими організаціями є Міжна-родний валютний фонд (МВФ), Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Міжнародний валютний фонд (МВФ) був заснований у 1945 р. на основі рішень Бреттон-Вудської конференції і має статус спеціалізованого закладу ООН. МВФ є міжурядовою валютно-кредитною організацією, діяльність якої спрямована на сприяння розвитку міжнародних економічних відносин, особливо фінансово-кредитних і торговельних.

основними функціями МВФ є:

* вироблення правил регулювання валютних курсів і контролю за їх

* виконанням;

* надання державам кредитів для вирівнювання платіжних балансів,

підтримки національних валют.

Світовий банк - це міжнародний інвестиційний інститут, заснований одночасно з МВФ. Позики, що надаються Світовим банком, надзвичайно вигідні для країн, які їх отримують. Як правило, вони надаються під низький процент на 15-20 років і мають п'ятирічний період. Позики одержують країни, що розвиваються, які продемонстрували певні можливості щодо економічного зростання і соціального прогресу. Статутом Світового банку передбачено, що його кредитні ресурси спрямовуються винятково на розвиток виробництва, приватного сектору економіки, малого бізнесу, а також на підтримку міжнародних зусиль з охорони довкілля. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) - це спеціалізований заклад ООН, міждержавний інвестиційний інститут, головною метою якого є сприяння країнам-членам у розвитку їх економіки шляхом надання довгострокових позик і кредитів, гарантування приватних інвестицій. Членами банку можуть бути тільки члени МВФ. Вплив країни на розподіл кредитів МБРР (голос) визначається її квотою країни в капіталі МБ (85, 2 млрд. дол.). Хоча членами МБРР є 181 країна, лідерами у цій організації є США, Японія, Великобританія, Німеччина. Франція, Канада та Італія. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) створений у травні 1990 р. з метою сприяння реформам у країнах Центральної і Східної Європи, спрямованим на перехід цього регіону до ринкової економіки. Засновниками, банку є 40 країн, а також дві міжнародні організації -Європейське економічне співтовариство та Європейський інвестиційний банк. Мета ЄБРР - стимулювати залучення капіталу в галузі інфраструктури країн Центральної і Східної Європи. Надаючи кредити, банк допомагає західним промисловцям йти на необхідний ризик з метою завоювання ринків на Сході.

 

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...