 |
Епіграф . l. Організаційний момент . ll. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.. II. Сприйняття учнями навчального матеріалу.
|
|
|
|
Епіграф
Остап Вишня, хто він для нас?
Країна веселої мудрості.
Слава України, її невмируща краса
Олесь Гончар
Хід уроку
l. Організаційний момент
ll. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
1. Вступне слово вчителя «Життя ж вогонь. У тім вогні серця людські палають, а сміху іскорки ясні над полум’ям літають» - писав відомий гуморист Павло Глазовий. Сила сміху перетворює гормон адреналін, який називають «гормоном кролика» на «норадреналін» - «гормон лева» і робить людину здоровою і нездоланною. Це знали люди з давніх-давен. Мабуть, саме тоді народилася притча: зустрівши чуму, володар країни спитав її, скільки його підданих вона хоче забрати.
_П’ятдесят тисяч, - мовила пошесть.
За другої зустрічі володар дорікнув чумі:
- Ти обдурила мене, бо забрала сто тисяч.
- Я забрала стільки, скільки збиралася забрати. Я ж не винна, що 50 тисяч померло з переляку.
Щоб не померти з переляку від життєвих труднощів, уміти посміятися над ними й жити далі – людині необхідне почуття гумору. Не в кожного з нас воно є. Та сьогодні ми продовжуємо говорити про людину, яка була щедро наділена цим почуттям.
|
|
|
Яким же ж був життєвий і творчий шлях Остапа Вишні, на основі дослідницької роботи Альона Борідько підготувала проект «Життя і творчість Остапа Вишні»
II. Сприйняття учнями навчального матеріалу.
Вчитель. Діти, згадайте, що таке автобіографія? (Автобіографія – це документ, у якому особа власноруч у хронологічному порядку подає стислий опис свого життя та діяльності. Остап Вишня назвав свою усмішку «Моя автобіографія». Чому?
Зачитайте початок твору.
Вчитель. Остап Вишня став родоначальником нового жанру – усмішки. Від звичайної гуморески усмішка відрізняється тонким ліризмом і чудовими описами природи. Письменник створив великий цикл неперевершених за своєю майстерністю, тонкістю відчуття рідної природи «Мисливських усмішок. »
Мисливські усмішки є найбільш поетичними творами Остапа Вишні. Це справді ліричні вірші в прозі, які стоять в одному ряду з «Записками мисливця» Тургенєва, мисливськими етюдами та оповіданнями Лєскова і Пришвіна.
У центрі усмішок стоять благородні, розумні, кмітливі люди. Вони веселі оповідачі, знавці безлічі мисливських вигадок і побрехеньок. Це були щирі любителі й охоронці природи, які кохалися в пташинці й звіряткові, деревці і квіточці. Остап Вишня приятелював з цими людьми. Вирушав на полювання з Максимом Рильським, Андрієм Малишком. Переважно вони поверталися без здобичі, бо не за нею вирушали, але задоволені і щасливі, що відпочили, намилувалися краєвидами природою, нарозмовлялися з друзями, наслухалися побрехеньок.
Девізом Остапа Вишні були слова: «Живіть зайці! ». Цей девіз стосувався і Рильського і Малишка. Якщо ж і траплялося вполювати звірину, настрій був зіпсований і полювання перетворювалося на траур по убієному.
|
|
|
«Мисливські усмішки» - це одухотворена природа. IV. Робота з текстом.
- Згадайте, які назви «Мисливських усмішок» ви знаєте? (учні перераховують)
Вдома ви читали усмішки «Як варити і їсти суп з дикої качки», «Сом»
- Кому присвячена усмішка «Як варити і їсти суп із дикої качки? » (М. Рильському)
- Що, окрім рушниці, набоїв і мисливського реманенту рекомендує взяти з собою Остап Вишня на полювання? (…стопку. Для чого? «Щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече…»)
- Що автор пише про вечірню і ранкову зорьку? (Учні зачитують)
- Що згадує про качок і як їх стріляти? (Відповіді учнів)
- Якою дорогою потрібно повертатись з полювання?
- Що найперше і найголовніше у приготуванні супу із дикої качки?
- У чому найбільший комізм твору?
Вчитель. Усмішка «Сом». Вже на початку твору ми поринаємо у вир мальовничої природи, яка заворожує читача.
- Яким же може бути сом? (Учні з тексту коментують:
- «Інтересна риба сом»
- «Сом – риба осіла»
- «Сом дуже сильна риба, могутня»)
- Де живе сом?
- Як ловити сомів?
- Кумедні історії про сомів
Вчитель. Отже, герої «Мисливських усмішок» - люди широкої натури, благородні, розумні, кмітливі, до безтями закохані в свій рідний край; люди, які полюбляють влучне і дотепне слово знають безліч мисливських вигадок. Це – щирі любителі й охоронці природи. «Мисливські усмішки» з повним правом можна назвати лебединою піснею письменника.
Гра «Феєрверк афоризмів».
Вчитель. В народі кажуть, що афоризм – це тест на інтелект. Кожен з вас підготував афоризми про гумор, сміх. (Учні прикріплюють на дошці афоризми)
Сміх – це здоров’я, сміхом можна більше вразити, ніж лайкою чи навіть бійкою.
Гумор приносить радість, якщо використовується з розумом.
Гарний сміх – це музика душі, її мудрість.
Сміх такий же святий, як і молитва.
Життя завжди краще, ніж твій настрій.
Вміння сміятися над собою – перша ознака морального здоров’я.
Три хвилини сміху дорівнює п’ятнадцяти хвилинам гімнастики.
Вчитель. Як світло стало від вашого феєрверку. Тест на інтелект ви склали.
Прийом «Кошик».
Впізнати з якої усмішки взято вислів.
Вчитель. Тема людини і природи в «Мисливських усмішках» багатогранна. Ці твори порушують проблеми екології та захисту природи. Закликають добре ставитися до нашого довкілля. Крім того, вони сповнені міркувань: про сенс життя, про смерть. Письменник учить шанувати природу, засуджує браконьєрство, заохочує насолоджуватися природою. Чи є актуальними твори Остапа Вишні у наш час, у нашому селі? Відповідь дає Віталій Ленько, презентуючи проект «Послання…» 
|
|
|
V. Підсумок уроку. Тестування.
1. Павло Михайлович Губенко – це справжнє ім’я:
а. Остап Вишня;
б. Миколи Хвильового;
в. Юрія Яновського;
г. Миколи Куліша.
2. «У мене нема жодного сумніву, що я народився…» Так починається гумореска Остапа Вишні:
а. «Як ми колись учились»;
б. «Моя автобіографія»;
в. «Зенітка»;
г. «Гіпно-баба».
3. «Мабуть, із часів Івана Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сміхом, яким вона засміялася знову в прекрасній творчості Остапа Вишні», - так сказав:
а. Максим Рильський;
б. Олесь Гончар;
в. Андрій Малишко;
г. Микола Хвильовий.
4. Псевдонімом «Остап Вишня» вперше була підписана усмішка:
а. «Зенітка»;
б. «Заєць»;
в. «Чудака, їй – Богу! »;
г. «Сом».
5. Табірний щоденник Остапа Вишні називається:
а. «Думи мої, думи мої…»;
б. «Живописна Україна»;
в. «Чиб’ю»;
г. «Вишневі усмішки».
6. В українську літературу усмішку ввів:
а. Василь Барка;
б. Микола Хвильовий;
в. Остап Вишня;
г. Юрій Яновський.
7. Остапу Вишні не належать:
а. «Отак і пишу»;
б. «Майстер корабля»;
в. «Дід Матвій»;
г. «Ленінград і ленінградці».
|
|
|
