 |
39. Раціонально-емотивна психотерапія А. Елліса.
|
|
|
|
39. Раціонально-емотивна психотерапія А. Елліса.
Сутність моделі психотерапії, розробленої Альбертом Еллісом, багато в чому визначається словом " раціональність", значення якого залежить від того, з чим його зіставляють і чому протиставляють.
А. Елліс трактує раціональність як природне (наївне) знання про дійсність, щось безсумнівне, замислитись над яким навіть не можливо. У тріаді " раціональне-емпіричне-ірраціональне " А. Бек акцентує увагу радше на двох перших її складниках, А. Елліс – на двох останніх. Обидва науковці схильні розглядати будь-яку людину, що розв'язує свою проблему, який недостатньо усвідомлює власні методи і можливості. У розробленій ними терапії максимально представлений і активно працює принцип когіто – мислення, що пізнає.
Раціонально-емотивна терапія (PET) – психотерапевтична школа, основною метою якої є корекція ірраціональних думок та упереджень І спричинених ними негативних емоційних переживань.
Когнітивна психотерапія ґрунтується на припущенні про те, що депресія та інші види неврозу є наслідками ірраціонального і нереалістичного мислення. Почуття і поведінка людини істотно залежать від її думок, переконань та умовиводів - усього, що А. Бек і А. Блліс називають когніціями (когнітивними змінними).
Судження і думки класифікують на групи: описові (дескриптивні); оцінні, причинно-наслідкові (каузативні); приписові (прескриптивні).
А. Елліс чітко розмежовує " адекватні негативні емоції" і невротичні, депресивні переживання. На його погляд, люди природно засмучуються, коли їхні плани чи наміри не здійснюються або оточення оцінює їх гірше, ніж належить, або коли вони хворіють чи втрачають близьких. Та коли вони свідомо або несвідомо перетворюють свої бажання і цілі на безумовні вимоги та накази, починають переконувати себе в тому, що вони зобов'язані за будь-яких обставин домагатися успіху і задовольняти всі свої бажання, – саме тоді занурюються в депресію.
|
|
|
Дефіцит позитивного підкріплення створює напругу, яка може розрядитися за будь-якого негативного емоційного стану. Невроз може ґрунтуватись і на передбаченні майбутніх неприємностей.
Загалом, з погляду раціонально-емотивної терапії, причиною депресії та неврозу є такі життєві установки:
1) негативна самооцінка особи, яка сформувалася разом із переконанням, що наявність серйозних вад є свідченням непридатності, недолугості, неадекватності людини;
2) песимістичне сприймання людиною свого оточення, переконаність, що воно має бути значно кращим. Неможливість цього сприймається як щось надто неприйнятне, жахливе;
3) похмуре бачення свого майбутнього, в якому неминучі неприємності; визнання життя, сповненого випробувань
4) низький рівень самосхвалення і висока схильність до самоосуду, поєднані з уявленням про те, що особистість зобов'язана бути досконалою, отримувати схвалення від інших, інакше вона не варта доброго ставлення і буде покарана;
5) очікування неприємностей, неспроможність упоратися з ними, що сприймається як катастрофа.
Скута ірраціональними установками особистість постійно перебуває в полоні негативних емоцій. Будучи неспроможною подолати їх, вона проявляє у поведінці безпорадну некомпетентність. Надавати допомогу таким клієнтам потрібно в кілька етапів: спочатку – прояснення абсолютистської системи аксіом, що блокують діяльність, потім – обговорення їх як гіпотетичних, вірогідних (а не абсолютних). Отже, розроблена А. Еллісом модель раціонально-емотивної психотерапії зосереджує увагу на процесах відповідності фактичного стану і поведінки суб'єкта його цінностям, думкам і установкам. Розлади між цими аспектами людського існування усуваються за рахунок свідомої рефлексії, роботи мислення, когнітивних процесів і здорового глузду.
|
|
|
40. Депресія, тривожні розлади з точки зору КБТ.
Депресія - це перебільшене і хронічне переживання реальної чи гіпотетичної втрати.
Когнітивна тріада депресії:
1. Негативні уявлення про себе: «Я неповноцінний, я невдаха, як мінімум! ».
2. Негативна оцінка навколишнього світу і зовнішніх подій: «Світ_негцадний до мене! » Чому саме на мене_все це навалюється? ».
3. Негативна оцінка майбутнього. «А що тут говорити? У_мене просто немає майбутнього! »
Крім того: підвищена залежність, параліч волі, суїцидальні думки, соматичний симптомокомплекс. На базі депресивних схем формуються відповідні автоматичні думки і мають місце когнітивні помилки практично всіх видів. Теми:
• Фіксація на реальній чи уявній втраті (смерть близьких, катастрофа у взаєминах, втрата самоповаги та ін. )
• Негативне ставлення до себе і оточуючих, песимістична оцінка майбутнього.
• Тиранія повинності.
Тривожний розлад - це перебільшене і хронічне переживання реальної чи гіпотетичної небезпеки чи загрози.
Фобія - перебільшене і хронічне переживання страху. Приклад: страх втрати контролю наприклад, перед своїм організмом, як у випадку страху захворіти).
Клаустрофобія - боязнь замкнутого простору; механізм (і при агорафобії); страх того, що в разі небезпеки допомога може не надійти вчасно. Теми:
• Передбачення негативних подій в майбутньому т. зв. «Антиципація всіляких нещасть». При агорафобії: страх померти або збожеволіти.
• Розбіжність між високим рівнем домагань і переконаністю у власній некомпетентності («Я повинен отримати оцінку" відмінно " на іспиті, але ж я ж невдаха, нічого не знаю, нічого не розумію»!
• Побоювання втратити підтримку.
• Сталі уявлення про неминучий провал у спробі налагодити міжособистісні взаємини, опинитися приниженим, осміяним або відкинутим.
|
|
|
