Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Теоретичні відомості

Стр 1 из 2Следующая ⇒

МОДУЛЬ №1

Лабораторна робота № 7

ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ВОДИ ТА МЕХАНІЧНИХ ДОМІШОК У НАФТОПРОДУКТАХ

Мета: вивчення способів визначення вмісту води та механічних домішок у нафтопродуктах

Зміст роботи полягає у визначенні характеру забруднення ПММ.

Матеріали та обладнання: Прилад ПОЗ-Т, посуд хімічний, паливо ТС-1 або РТ.

Теоретичні відомості

При зберіганні, транспортуванні, перекачуванні і заправці в нафтопродуктах відбуваються різні фізичні і хімічні процеси. Інтенсивність цих процесів і, отже, глибина зміни якості залежать від фізико-хімічних властивостей нафтопродуктів і від умов зберігання, транспортування, перекачування і заправки.

Основними фізичними процесами, що протікають в паливах і маслах і погіршують їх якість при зберіганні, транспортуванні і перекачуванні, є випаровування, забруднення сторонніми домішками: піском, брудом, водою і іншими речовинами. При зберіганні і перевезенні в умовах низьких температур може спостерігатися розшарування деяких сортів спеціальних рідин (наприклад, гальмівних), а також виділення високоплавких компонентів і присадок з нафтопродуктів.

Основними хімічними процесами, що протікають в паливах і маслах і погіршують їх якість, є окиснення, окислювальна полімеризація і конденсація з утворенням смол і осадів, корозія з утворенням нерозчинних продуктів, а також взаємодія між окремими компонентами, яка, правда, для нафтопродуктів не характерна.

На відміну від процесів випаровування, зміна якості нафтопродуктів через забруднення мало залежить від властивостей палив і масел і визначається, в основному, умовами зберігання і транспортування. При зберіганні, транспортуванні, перекачуванні і заправці мають бути створені умови, що виключають або можливо води, що повно обмежують попадання, грязі, піску і інших забруднень в нафтопродукти. Невиконання цих умов зазвичай пов'язане з поганим станом технічних засобів і низькою кваліфікацією обслуговуючого персоналу.

Палива, що застосовуються містять, як правило, забруднення, що утворюються у процесі їх виробництва, транспортування та зберігання.

Забрудненнями вважають тверді, рідкі та газоподібні домішки, що погіршують нормовані показники і якість палив, а також експлуатаційно-технічні характеристики агрегатів паливних систем ПС та двигунів.

Серед багатьох забруднюючих паливо речовин, що становлять більше 100, найбільш шкідливими вважаються метали(сталь, алюміній, хром, мідь, титан, кобальт, молібден), оксиди металів (алюмінію, заліза, хрому) і неметали (сірка, двоокис кремнію, вода).

У атмосферному пилу містяться оксиди кремнію (65-98%), заліза та алюмінію, а також органічні речовини.

Атмосферні забруднення палив являють собою складну суміш високомолекулярних продуктів окислювального ущільнення сірчистих, азотистих та кисневмісних сполук палива.

Забрудненість палива може характеризуватися наступними параметрами:

- загальною масою забруднень в одиниці об’єму палива, г/м³;

- відносним масовим вмістом (% від маси палива);

- відносним об’ємним вмістом (% від об’єму палива);

- гранулометричним складом часток забруднення (частки, мкм/100 мл палива за діапазонами дисперсності забруднень);

- максимальним розміром часток.

Основне місце серед забруднень палив, що здійснюють незначний негативний вплив на роботу двигунів та паливних систем займають тверді чи, так звані, механічні домішки та вода.

Під механічними домішками розуміють тверді речовини, що є спостережними у паливі неозброєним оком чи ті, що затримуються під час фільтрування.

Механічні домішки викликають інтенсивне зношування агрегатів паливних систем, забруднюють паливні фільтри й зазори прецизійних пар, а також викликають відкладення нагару у камері згорання, осмолення внутрішніх поверхонь паливно-масляних радіаторів та ін. У цивільній авіації нормативними документами регламентують ступінь очищення палив, що заправляються до паливних баків ПС, від механічних домішок. Так, під час заправлення повинне забезпечуватись видалення з палива механічних домішок розміром більше 5 мкм й маса механічних домішок не повинна перевищувати 0,0002 %, а вільної води – 0,003 % від маси палива.

Основними рідкими забрудненнями реактивних палив (й палив взагалі) є вода, що утворюється у результаті їх гігроскопічності.

Емульсійна і відстійна вода, що накопичується, потрапляючи до паливної системи й паливо регулюючого обладнання ПС разом з іншими забрудненнями забиває паливні фільтри й жиклери паливо регулюючого обладнання. Кристали льоду, що утворюються з вільної води, під час зниження температури навколишнього середовища, накопичуючись на запобіжних сітках паливних насосів, призводять до блокування вхідної площини й зминанню запобіжних сіток.

Відстійна вода викликає також прямі механічні пошкодження покриттів та швів паливних баків. Під час застигання, потрапляючи до отворів, вода розриває герметизуючи покриття баків й розклинює зазори швів. Також наявність води та забруднення сприяють виникненню різних видів корозії.

Очевидним є те, що кількісне обмеження вмісту води у паливах не має практичного змісту, так як воно залежить від зовнішніх умов й може досить швидко змінюватись. В експлуатації більш важливим є якісне визначення наявності води у складі палива. Найменше помутніння палива свідчить про наявність у його складі води. Паливо з ознаками помутніння не можливо допускати до заправки у ПС.

Наявність крапельнозваженої води та водяного шару у паливі можна визначити візуально, за допомого приладу ПОЗ-Т та додаванням марганцевокислого калію.

Наявність механічних домішок у складі реактивних палив як і води виконується відповідно до ГОСТ-10577 візуальним методом, або ж за допомогою приладу ПОЗ-Т. Візуальний метод дозволяє визначити наявність чи відсутність вільної чи емульсійної води, а також механічних домішок з розмірами часток забруднень чи крапель води більше 15-20 мкм.

Перелік питань для теоретичної підготовки та отримання допуску до виконання:

Ø основні причини погіршення якості ПММ;

Ø основні види забруднень ПММ;

Ø методи визначення вмісту води у складі палив;

Ø методи визначення вмісту води у складі олив;

Ø методи визначення вмісту механічних домішок у складі палив;

Ø методи визначення вмісту механічних домішок у складі олив;

12 Следующая ⇒