 |
І. Розв'язання педагогічних задач.
|
|
|
|
Лабораторна робота № 1
МЕТОДИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Мета: ознайомитися з методами педагогічних досліджень і сформувати уміння користуватися цими методами у своїй практичній діяльності.
Обладнання: схема основних методів педагогічних досліджень, тестові завдання.
При виконанні роботи треба отримати такі знання та уміння:
Знання:
- основних понять: науково-педагогічне дослідження, метод, логіка дослідження, елементи дослідження, метододогія;
- класифікації методів науково-педагогічного дослідження;
- характеристики методів емпіричних та теоретичних досліджень.
Уміння:
- уміти формулювати основні категорії дидактики;
- характеризувати зв’язки дидактики з іншими науками;
- характеризувати проблеми сучасної дидактики;
- уміти визначати знання, навички та уміння, якими оволодіють учні при вивченні конкретної теми з трудового навчання (фізики, обслуговуючої праці).
ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ: роздатковий матеріал, приклади анкет і тестів.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ
І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Характеристика науково-педагогічного дослідження.
2. Поняття про методи дослідження та їх вибір.
3. Методи емпіричних досліджень:
а) вивчення педагогічної літератури, документів та результатів діяльності;
б) спостереження;
в) опитування (інтерв'ювання, анкетування, бесіда);
г) оцінювання (рейтинг, консиліум);
д) вивчення і узагальнення педагогічного досвіду; є) діагностика (тестування, шкалування);
ж) педагогічний експеримент (природний, моделюючий, лабораторний).
4. Методи теоретичних досліджень:
а) теоретичний аналіз та синтез;
|
|
|
б) абстрагування - конкретизація та ідеалізація;
в) моделювання.
II. Практична частина
1. Інформаційне повідомлення про різні види методів педагогічного дослідження.
2. Розв'язування педагогічних задач з теми.
3. Перевірка завдань для самостійної роботи стосовно розробки анкет.
4. Виконання тестових завдань.
III. Підведення підсумків заняття.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ
Вивчити теоретичний блок та рекомендовану літературу, скласти опорний конспект. Підготуватись до обговорення основних положень за планом заняття та до виконання тестових завдань.
ЛІТЕРАТУРА
1. Введение в научное исследование по педагогике /Под ред. В.И.Журавлева. - М., 1988.-С. 17-33.
2. Жариков Е., Крушельницкий Е. Для тебя и о тебе. - М., 1991.
3. Загвязинский В.И. Методология и методика дидактического исследования. - Л., 1982.
4. Изучение личности учащегося и ученического коллектива /Под ред. Л.Фридмана. - М., 1988.
5. Касьяненко М.Д. Педагогіка співробітництва. - К., 1993. - Ч. І.
6. Кочетов А.И. Педагогические исследования. - Рязань, 1975.
7. Методы педагогических исследований. - М., 1972.
8. Педагогика / Под ред. Ю.К.Бабанского. - М., 1988. - Гл. 6.
9. Проблеми методологии педагогики и методики исследований. -М., 1971.
10. Рибалка В.В. Методологічні питання наукової психології: Навч.-метод. посібник. - К.: Ніка - Центр, 2003. - 406 с.
11. Рудницька О.П., Болгарський А.Г., Свистєльнікова Т.Ю. Основи педагогічних досліджень. - К., 1998.
12. Скаткин М. Н. Методология и методика педагогических исследований. - М., 1986.
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Будь-яка наука не може плідно розвиватися без належної уваги до проблем методології наукового пізнання, методів наукових досліджень. Без глибокого розуміння стану педагогічної теорії і практики неможливо здійснювати прогнозування розвитку освітньої політики і науки про виховання людини. Набуваються ці знання під час спеціально організованих науково-педагогічних досліджень. Науково-педагогічне дослідження - особлива форма процесу пізнання педагогічної дійсності, систематичне цілеспрямоване вивчення її явищ і процесів, в якому використовуються засоби і методи науки і яке завершується формулюванням знання про досліджуваний об'єкт. Головною метою педагогічного дослідження є відкриття об'єктивних закономірностей навчання, виховання і розвитку особистості, свідоме і цілеспрямоване застосування вже відомих законів у практиці навчально - виховної роботи.
|
|
|
Наукове дослідження поділяється на види:
а) фундаментальні дослідження, які мають на меті розкриття сутності педагогічних закономірностей та спрямовані на поглиблення наукового знання, розвиток методології науки, відкриття її нових галузей і які не переслідують безпосередньо практичних цілей;
б) прикладні дослідження, які розв'язують окремі теоретичні і практичні завдання, що пов'язані з формуванням змісту виховання і освіти, розробкою педагогічних технологій; поєднують науку з практикою, фундаментальні дослідження і розробки;
в) розробки, які мають на меті створення програм, підручників, посібників, інструктивно-методичних-рекомендацій з питань організації процесів виховання і навчання, управління виховними системами.
Логіка побудови науково-педагогічного дослідження складається з кількох етапів, а саме:
/ етап включає загальне ознайомлення з проблемою дослідження, обґрунтування її актуальності, рівня розробленості; визначення об'єкта, предмета та теми дослідження; формулювання загальної та проміжної мети дослідження, співвіднесення з метою завдань.
// етап складається з вибору методології - вихідної концепції, опорних теоретичних положень, єдиного задуму та дослідницького підходу, що визначають хід і передбачувані
результати дослідження.
III етап передбачає побудову гіпотези дослідження - теоретичної конструкції, справедливість якої слід довести.
IV етап охоплює вибір методів дослідження; проведення констатуючого експерименту з метою встановлення вихідного стану предмету дослідження.
V етап складається з організації і проведення перетворюючого експерименту.
VI етап вміщує аналіз, інтерпретацію та оформлення результатів дослідження.
|
|
|
VII етап передбачає розробку практичних рекомендацій.
Отже, весь процес наукового дослідження можна приблизно відобразити у вигляді такої логічної схеми:
1. Обґрунтування актуальності обраної теми.
2. Постановка мети і конкретних завдань дослідження.
3. Визначення об'єкта і предмета дослідження.
4. Вибір методів (методики) проведення дослідження.
5. Опис процесу дослідження.
6. Обробка і обговорення результатів дослідження.
7. Формулювання висновків і оцінка одержаних результатів.
Під організацією досліджень розуміють взаємозв'язок складових елементів дослідницької роботи. Складовими елементами дослідження є такі:
об'єкт педагогічного дослідження — цілісна сукупність елементів педагогічної реальності чи знань про неї, що є частиною педагогічного процесу, і яка підлягає дослідженню. Об'єктом педагогічного дослідження можуть бути педагогічні системи, явища, процеси, факти, з яких складаються педагогічні процеси (виховання, освіта, розвиток, формування особистості, колективу);
предмет педагогічного дослідження — сукупність елементів, зв'язків, відносин у конкретній галузі педагогічного об'єкту, у якій виокремлюється проблема, що потребує розв'язання (те, що вивчається - формування якостей, характеристика процесу, явища, виявлення сутності, умов, тенденцій, зовнішніх і внутрішніх передумов виховання дітей у певній сфері). Тобто, предмет - це те, що міститься в межах об'єкту. Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага дослідника;
мета дослідження (задум дослідження, науковий результат, який має бути отриманий під час дослідження) — цілеспрямовує на вивчення предмета дослідження;
завдання дослідження — це програма дослідницьких процесів, які відображають логіку наукового пошуку, конкретизують цілі з урахуванням предмета дослідження, наукові проблеми, що досліджуються;
наукова гіпотеза — науково обґрунтоване припущення, яке потребує подальшої теоретичної і експериментальної перевірки (передбачення того, як буде розвиватися досліджуваний процес чи явище);
|
|
|
методика дослідження (перелік методів, прийомів, засобів за допомогою яких будуть розв'язані завданні дослідження, перевірена наукова гіпотеза, отримані достовірні наукові факти);
отримання та аналіз наукових фактів за допомогою розроблених методів дослідження, виділення головного у результаті дослідження, формулювання висновків;
втілення у практику результатів дослідження.
Залежно від теми та характеру дослідження обираються різні способи наукового пошуку: спосіб спроб і помилок; "мозковий штурм"; спосіб конкретних запитань; наукове керівництво; самостимулювання творчого мислення.
Предмет і завдання дослідження визначають вибір методів наукового пошуку. Методи науково-педагогічних досліджень - це шляхи вивчення і засвоєння складних психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об'єктивних закономірностей процесів виховання і навчання; прийоми, процедури та операції емпіричного і теоретичного пізнання й вивчення явищ педагогічної дійсності; сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретної задачі. Методи досліджень у педагогіці поділяються на загальнонаукові та конкретно-наукові (теоретичні і емпіричні). Загальнонаукові: загальнотеоретичні методи (абстрагування і конкретизація, аналіз і синтез, порівняння, протипоставляння, структурування, індукція і дедукція тощо), соціологічні (анкетування, інтерв'ю, експертні опитування, рейтинг тощо), соціально-психологічні (соціометрія, тестування, тренінг тощо), математичні (ранжування, шкалування, індексування, кореляція тощо). До теоретичних методів належать: аналіз літератури, архівних джерел, документації та продуктів діяльності; аналіз поняттєво-термінологічної системи; аналогії, що побудовані на загальних фундаментальних законах діалектики для процесів різного походження; побудова гіпотез; прогнозування; моделювання. Емпіричні методи дослідження складаються із спостереження; бесіди; педагогічного консиліуму; вивчення і узагальнення масового і індивідуального педагогічного досвіду; педагогічного експерименту; науково-педагогічних експедицій.
Структура методів науково-педагогічного дослідження
| Методи науково-педагогічного дослідження | ||
| Загальнонаукові | Конкретно-наукові | |
| Теоретичні | Емпіричні | |
| Загальнотеоретичні: Абстракція і конкретизація, аналіз і синтез, порівняння, протипоставляння, індукція і дедукція, структурування тощо. Соціологічні: Анкетування, інтерв'ювання, експертні опитування, рейтинг Соціально-психологічні: Соціометрія, тестування, тренінг Математичні: Ранжування, шкалування, індексування, кореляція тощо. | Аналіз літератури, архівних джерел, документації та продуктів діяльності; аналіз поняттєво-термінологічної системи; аналогії, що побудовані на загальних фундаментальних законах діалектики для процесів різного походження; побудова гіпотез; прогнозування; моделювання. | Спостереження; бесіди; педагогічного консиліуму; вивчення і узагальнення масового і індивідуального педагогічного досвіду; педагогічного експерименту; науково-педагогічних експедицій |
Емпіричне дослідження спрямоване безпосередньо на об'єкт, що вивчається (явище, процес) і спирається на дані спостереження та експерименту. До методів емпіричного рівня дослідження належать: спостереження, | анкетування, співбесіда, вивчення продуктів діяльності учнів, вивчення і узагальнення педагогічного досвіду, дослідна перевірка, педагогічний експеримент. Ці методи використовуються при накопиченні фактичного матеріалу у процесі дослідження. Вони слугують для фіксування явищ, описування їх, виявлення зв'язків між ними.
|
|
|
Теоретичне дослідження пов'язане з удосконаленням і розвитком поняттєвого апарату педагогіки і спрямоване на всебічне пізнання об'єктивної реальності. До методів теоретичного дослідження відносять: аналіз і синтез, індукція і дедукція, а також логічні методи - метод схожості, різниці, метод супутніх змін. Ці методи спрямовані на створення теоретичних узагальнень, встановлення і формулювання закономірностей досліджуваних явищ.
Теоретичні й емпіричні методи педагогічних досліджень глибоко пов'язані. Теоретичні методи досліджень потребують глибокого аналізу фактів, абстрагування від усього другорядного, вилучення явища "у чистому вигляді", розкриття в ньому суттєвих закономірностей, пояснення зовнішніх чинників через внутрішні.
Емпіричні методи досліджують предмет на рівні явища, теоретичні - на рівні його сутності. Яким би великим не було значення педагогічних фактів, що одержані на емпіричному рівні, без їх теоретичного обґрунтування не може бути істинно наукового знання.
Останнім часом набувають поширення математичні методи дослідження і, зокрема, методи статистичної обробки експериментального матеріалу, серед яких контент-аналіз, факторний аналіз, методи ранжування і шкалування, метод графопобудови та інші.
Відбір методів дослідження відбувається залежно від методології педагогічних досліджень. Методологія педагогічних досліджень — розділ педагогічної науки, який вміщує основні принципи, форми та методи наукового пізнання і шляхи перетворення педагогічної дійсності. Визначає загальні підходи до пізнання закономірностей навчання, виховання і розвитку особистості. Об'єктом методології педагогіки є пізнання сутності навчально-виховного процесу й розвитку молодої людини, а її предметом - закономірності процесу формування особистості.
Основні підходи до організації педагогічних досліджень відбиваються у ряді принципів: цілісного вивчення педагогічного явища чи процесу; комплексного використання методів дослідження; об'єктивності; єдності навчання і виховання дитини; одночасного спостереження над особистістю та колективом; вивчення явищ у динаміці, поєднання науковості, сміливості, поміркованості; глибинного розгляду досліджуваної проблеми.
1. Спостереження. Метод спостереження є одним із основних емпіричних методів педагогічного дослідження, який полягає у систематичному і цілеспрямованому сприйнятті педагогічних явищ з метою вивчення їх специфічних змін у конкретних умовах, а також у пошуку змісту цих явищ.
За його допомогою вивчають зовнішні прояви почуттів і поведінку вихованців у різних умовах їхнього життя та діяльності. Аналіз матеріалів, отриманих під час всебічного спостереження, дає можливість пізнавати думки і почуття, відносини й мотиви, настанови та інші недоступні для безпосереднього сприймання психічні компоненти, які дають змогу знаходити характерні тенденції розвитку особистості та колективу, намічати обґрунтовані шляхи управління ними, формувати необхідні духовні та морально-психічні характеристики.
Спостереження стає методом тоді, коли воно не обмежується тільки констатацією, описом фактів, а має наукове пояснення, класифікацію.
Перша ознака науковості методу спостереження - цілеспрямованість, наявність гіпотези. Цілеспрямованість спостереження - це визначення мети та завдань дослідження.
Вимоги методу об'єктивного спостереження:
• природність (типовість умов - вихованці не повинні знати, що за ними спостерігають);
• ведення щоденника спостереження;
• точне визначення об'єкта і предмета спостереження (найбільш важливі риси особистості, колективу);
• обмеження дослідником мінімальних ознак, які є предметом спостереження;
• виробленню дослідником конкретних критеріїв оцінки цих ознак;
• чіткість і тривалість спостереження.
Позитивна якість цього методу - природність вияву педагогічних явищ.
Недоліки - пасивна позиція дослідника (чекає, коли явище матиме місце); метод майже виключає психологічний аналіз, що знижує надійність висновків; обмежує виявлення причин; потребує багато часу.
Об'єктивна систематична фіксація різних педагогічних явищ є важливою характеристикою спостереження. Протоколювання, магнітний запис, фото- і кінозйомка, хронометраж і запис за допомогою спеціальної апаратури дають можливість накопичувати і зберігати факти, класифікувати їх, установлювати закономірні зв'язки між ними, робити узагальнення.
Використовуються спостереження в різних формах. Воно може бути безпосереднім (здійснюється самим дослідником) і непрямим (дослідник узагальнює дані, отримані від інших осіб). Спостереження стає повним, коли фіксуються всі прояви психологічної і педагогічної діяльності учня або групи учнів протягом певного часу (наприклад за семестр). Коли досліджується тільки одна проблема, педагогічні явища у порівняно невеликому проміжкові часу. В тій чи іншій конкретній ситуації або ж вивчається тільки частина даного колективу, тоді спостереження називається вибірковим.
У педагогіці розрізняють просте (звичайне) спостереження, коли події фіксують збоку, і співучасне (включене) спостереження, коли дослідник, адаптуючись у якомусь середовищі, аналізує події начебто "зсередини".
Спостереження - процес складний: можна дивитись, але не побачити, спостерігати одне явище, а помітити інше. В педагогіці спостереження перетворюється на справжнє мистецтво. Тембр голосу, погляд, розширення чи звуження зіниць, ледь помітна зміна поведінки у спілкуванні з оточуючими та інші, найрізноманітніші, важко фіксовані реакції особистості, колективу можуть стати підґрунтям глибоких педагогічних висновків.
Таким чином, спостереження є початковим і одним із найбільш поширених методів педагогіки.
Воно може розглядатися як самостійний метод, але частіше використовується спільно з будь-яким іншим, наприклад, бесідою, проведенням групового або індивідуального дослідження.
Результати досліджень, висновки спостереження за емоційно-вольвою сферою досліджувального заносяться в індивідуальну карту.
Отже, спостереження можна вважати науковим методом педагогічного дослідження лише в тому разі, коли воно не обмежується тільки констатацією фактів та зображенням їх, а стає основою наукового обгрунтування природи педагогічних явищ.
2. Методи опитування у педагогічному дослідженні. У системі педагогічного дослідження методи опитування займають важливе місце. До них належать: бесіди, інтерв'ю, анкетування, а також тести, шкали оцінювання тощо.
Бесіда та інтерв'ю — це методи безпосереднього спілкування дослідника з учнями (вихованцями), яке передбачає усне їх опитування за допомогою запитань, які цікавлять дослідника. У наш час вони дуже поширені завдяки своїй оперативності, практичності, ефективності, можливості широкого охоплення великої кількості об'єктів дослідження, одержання великого емпіричного матеріалу, який при обробці дає змогу встановлювати суттєві тенденції досліджуваних явищ, тобто надавати об'єктам, що розглядаються, не тільки кількісні, але й якісні характеристики. У цьому плані методи опитування дають важливий об'єктивний матеріал, що характеризує кількісно-якісні особливості педагогічних явищ у їх розвитку.
Особливістю методу бесіди є виваженість запитань, які мають бути підготовлені таким чином, щоб людина не відчувала себе "піддослідною". При цьому дуже важливе значення відіграє атмосфера взаєморозуміння, довіри, урахування особливостей психіки та фізичного стану співрозмовника.
У психолого-педагогічних і соціологічних дослідженнях все ширшого застосування знаходить анкетування - вивчення досліджуваних явищ і процесів за допомогою анкет або опитувальних листів, які містять письмові запитання. Цей метод незамінний, коли предметом вивчення стає суспільна думка, естетичні, моральні та інші оцінки, ставлення людей один до одного, до подій, до конкретного виду діяльності тощо. Крім того, він дає змогу охопити дослідженням значну кількість респондентів. При анкетуванні, як і при бесіді, ставлять запитання і одержують відповіді на них. Але при анкетуванні існує жорстка логічна конструкція, яка залишається незмінною протягом усього анкетування. Запитання спеціально підібрані, визначені також і можливі стандартні варіанти відповідей. Для анкети особистий контакт не є обов'язковим, її можна навіть надіслати поштою. Проведення анкети, якщо вона вже складена, не потребує кваліфікованого організатора. Студенти, учні, вчителі, лікарі можуть стати активними організаторами анкетного опитування. Найголовнішою перевагою анкетування перед бесідою є зручність застосування методів математичної статистики. Тому анкетування дуже поширене у психолого-педагогічних дослідженнях.
Існують різні типи анкет, а саме:
I) відкриті, які вимагають самостійного конструювання відповіді (для прикладу,
"Назвіть Вашого улюбленого українського письменника (поета, драматурга) або твір, який справив на Вас особливе враження " ________________________________________________________)
закриті, в яких учні (студенти) обирають одну із запропонованих відповідей (для прикладу,
"Професію майбутнього вчителя я обрав (ла)"
а) усвідомлено
б) випадково);
II) іменні, які вимагають вказати прізвище досліджуваного; анонімні, що не потребують біографічних даних;
ІІІ) повні; скорочені та інші
Інтерв'ю і анкета, як правило, використовуються після підготовчого етапу дослідження, тобто після формулювання проблеми, робочої гіпотези та створення плану дослідження. Інтерв'ю, як правило, передує анкета. Анкету ж у свою чергу, попередньо перевіряють методом інтерв'ю. Анкета (опосередкована взаємодія) й інтерв'ю (безпосередня взаємодія) нерідко використовуються після проведення педагогічного експерименту для отримання додаткових відомостей про його результати.
Таким чином, під методами опитування розуміють методи одержання даних про стан суспільної думки, стан свідомості та поведінки людей; методи
отримання первинної інформації, що засновані на усному або письмовому зверненні до респондентів із запитаннями, зміст яких ставить проблему дослідження на емпіричному рівні. В основі методів опитування лежить сукупність запитань, що пропонуються респонденту, відповіді якого дають досліднику необхідну інформацію. Опитування є одним з найскладніших різновидів соціально-психологічного спілкування, яке будується на основі логічно побудованої сукупності запитань.
Матеріали методів опитування необхідно обробляти. Первинна обробка даних — це складання матриці, куди заносять результати опитування, які після цього аналізуються та узагальнюються. Можливі різні варіанти обробки. Висновки можна подавати у вигляді натуральних чисел, у порівняльних величинах, відносних частотах, відсотках та ін. Наприклад, відповіді на запитання "Чи задоволені Ви професією вчителя?" можуть вміщувати різні оцінні характеристики, такі як: "Абсолютно задоволений", "Задоволений не повністю", "Не завжди задоволений", "Найчастіше не задоволений", "Зовсім не задоволений". Послідовність цих оцінок являє собою деяку спадну шкалу. У результаті з'являється можливість провести кількісну обробку відповідей, надавши кожній з них певну кількісну характеристику. Достатньо, наприклад, приписати категорії оцінок відповідно числам 5, 4, 3, 2, 1. Тоді ступінь задоволеності респондентів своєю роботою може бути визначена знаходженням середньої арифметичної оцінки чи медіани (моди).
Результати опитування доцільно подавати у вигляді таблиці (див. табл. 1.3). Таблиця 1.3
Визначення ступеня задоволеності обраною професією
| Досліджуване явище | Якісні характеристики | Загальна кількість респондентів | |||||||||
| Повністю задоволений“5“ | Не повністю задоволений“4“ | Не завжди задоволений“3“ | Частіше не задоволений“2“ | Зовсім не задоволений“1“ | |||||||
| Абсол. знач. | % від заг. | Абсол. знач. | % від заг. | Абсол. знач. | % від заг. | Абсол. знач. | % від заг. | Абсол. знач. | % від заг. | ||
| „Чи задоволені вибраною професією?" |
Середній ступінь задоволеності студентів обраною сферою професійної діяльності обчислюють так:
5*24 + 4*86 + 3*42 + 2*26 + 1*22
____________________________________________ = 3,32
3. Метод рейтингу. Цінним способом вивчення педагогічної дійсності є метод рейтингу, тобто метод оцінювання тих чи інших сторін діяльності компетентними суддями (експертами). При відборі експертів до них ставляться такі вимоги: компетентність, креативність (можливість розв'язувати творчі завдання), позитивне ставлення до експертизи, відсутність схильності до конформізму (надмірне слідування авторитету у науці), наукова об'єктивність, аналітичність і глибина мислення, самокритичність.
Аналізуючи отриману інформацію, можна застосовувати і метод рангових оцінок, коли виявлені фактори розміщуються у порядку зростання чи спадання ступеня їх виявлення.
4. Метод узагальнення незалежних характеристик. Сутність цього методу зводиться до обробки дослідником інформації про учня, що надійшла з різних джерел: від учителя, батьків, однокласників та інших людей, які достатньо добре знають дитину.
Різновидом цього - методу є метод "педагогічного консиліуму", який передбачає колективне обговорення результатів вивчення вихованості учнів за конкретною оптимальною за своїм обсягом програмою і за єдиними ознаками, колективне оцінювання тих чи інших якостей особистості, виявлення причин тих чи інших можливих відхилень у сформованості певних властивостей особистості, колективну розробку засобів подолання виявлених недоліків.
5. Педагогічний експеримент (від лат. experimentum - спроба, дослід) такий метод вивчення педагогічної дійсності, за яким дослідник активно і цілеспрямовано впливає на неї завдяки створенню штучних умов або використанню природних умов, необхідних для виявлення відповідної властивості. Експеримент проводять у таких випадках: а) при спробі виявлення раніше невідомих властивостей об'єкта; б) при перевірці правильності теоретичних конструкцій; в) при демонструванні явища. Експеримент має певні переваги порівняно з методом спостереження, а саме: дозволяє вивчати явище "у чистому вигляді", звільнившись від побічних факторів, які затінюють основний процес; створює можливість дослідити властивості об'єктів; дає змогу проводити досліди стільки разів, скільки це необхідно.
Залежно від мети дослідження розрізняють кілька видів педагогічного експерименту:
констатуючий або діагностичний експеримент — проводиться звичайно на початку дослідження і має на меті вивчення наявного стану проблеми;
формуючий або перетворюючий експеримент — полягає у впровадженні у педагогічний процес попередньо розроблених методів та засобів, аналізі одержаних результатів, формулюванні висновків.
Залежно від умов, в яких відбувається дослідження, вирізняють природний і лабораторний експеримент. Сутність природного експерименту полягає в тому, що дослідник, вивчаючи і аналізуючи ті чи інші педагогічні явища, конструює педагогічні ситуації таким чином, що вони не порушують звичного перебігу діяльності учнів та вчителів. Лабораторний же експеримент відбувається у штучних умовах, де експериментатор має можливість доцільно добирати параметри, створюючи такі умови, які б забезпечували наукову чистоту експерименту і оптимальне просування дослідника до істини.
6. Моделювання - це досить новий і перспективний метод наукового пошуку, який ґрунтується на побудові і дослідженні моделей, як засобу вивчення явищ і процесів. Наукова модель - це уявно чи матеріально реалізована система, яка адекватно відображує предмет дослідження і здатна замінити його у такій мірі, що вивчення моделі дозволяє одержати нову інформацію про сам предмет. Моделі поділяють на два види; матеріальні та ідеальні. Матеріальні моделі втілюються у певному матеріалі - дереві, металі, склі та ін. Ідеальні моделі фіксуються у таких наочних елементах як креслення, рисунок, схема, програма та ін. Метод моделювання має наступну структуру: а) постановка завдання; б) створення або вибір моделі; в) дослідження моделі; г) перенесення знань з моделі на оригінал. Даний метод ґрунтується на синтетичному підході, тобто дозволяє виділяти цілісні системи і досліджувати їх функціонування. Головна його перевага - цілісність інформації.
7. Метод вивчення шкільної документації та учнівських робіт. Особові справи учнів, класні журнали, контрольні роботи, зошити з окремих дисциплін, предмети, виготовлені в навчальних майстернях, дають дослідникові об'єктивні дані, що характеризують індивідуальні особливості учнів, їх ставлення до навчання, рівень засвоєння знань, сформованості вмінь та навичок.
Шкільна документація (загальношкільний план роботи, плани роботи предметних комісій, класних керівників, протоколи засідань педагогічної ради та ін.) дає змогу скласти уявлення про стан навчально-виховної роботи в школі загалом і на окремих її ділянках зокрема.
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
І. Розв'язання педагогічних задач.
Задача 1. Для вивчення уявлень дітей про надійного товариша класний керівник запропонував їм такі запитання:
1. Кого можна назвати справжнім товаришем? Чому?
2. Згадай випадок зі свого життя чи вчинок літературного героя, який свідчив би про справжнє товаришування.
Зібрані відповіді підсумовувалися класним керівником для одержання результату.
Яким, методом користувався класний керівник при вивченні уявлень дітей? У чому недоліки цієї методики? Чи можна таким шляхом отримати об'єктивну інформацію?
Задача 2. Вчитель української мови на запитання батьків, звідки він так добре обізнаний про взаємостосунки та інтереси в їхніх сім'ях, дивувався, чому батьки не здогадуються про джерела його інформації. "Ось переді мною зошити зі звичайними - "програмними" - творами. У вправі № 373 п'ятикласникам пропонується написати твір за малюнком підручника "Як я допомагав мамі". На одному малюнку хлопчик дістає зі стінної шафи банку з варенням. За ним спостерігає смішний худий кіт. На іншому: хлопчик, схопившись за голову, дивиться на рештки банки і розлите варення. Кіт із жахом біжить геть.
Твір Сашка лежить зверху. "Якщо б у нас вдома трапилася така історія з варенням, - пише він, - я б сказав, що банку розбила кицька. Коли так говориш — нічого не буває. Просто мама відлупцювала б кішку..."
А ось філософія Валерика: "Коли я виймав з шафи банку, нетерпляча Мурка плигнула і схопила мене кігтями за штанці. Від несподіванки я випустив банку... Я не став казати мамі про кішку, бо вона б її вигнала. А куди б Мурка поділася?..
Проаналізуйте уривки з письмових робіт учнів. Яку інформацію вони дають про дітей? Чи треба знати про ці роботи класному керівникові, якщо він не мовник? Як можна використати шкільні твори в роботі з батьками? Якими методами має користуватися класний керівник для уточнення даних, що викладені в учнівських роботах, щоб мати повне уявлення про процес формування особистості школяра?
Задача 3. Оцініть відповіді педагогів на запитання "Що заважає Вам втілювати у життя наукові педагогічні дослідження?"
· Не володіємо достатньою інформацією про сучасні науково-педагогічні дослідження.
· Немає рекомендацій про те, як їх втілювати.
· Від нас найчастіше вимагають втілювати не наукові досягнення, а заклики й досвід відомих учителів.
· Від нас вимагають ефективності і якості, але ніхто серйозно не навчає, як цього досягнути.
· Наукою, а тим більше запровадженням її досягнень у практику, заважає займатися стиль роботи, що склався.
· Вченим треба працювати у контакті з учителями та керівниками шкіл.
· Школа повинна одержувати бюлетені, в яких би вказувалося, що і як слід впроваджувати у шкільну практику, у кого консультуватися.
Як Ви розумієте впровадження результатів наукових досліджень у практику? Які існують шляхи вирішення проблеми впровадження наукових досліджень у практичну діяльність школи?
II. Варіант 1. Розробіть анкету для студентів за однією з перерахованих далі тем:
Ø "Професійне самовиховання майбутнього вчителя";
Ø "Роль шкільної практики у професійній підготовці студента педагогічного навчального закладу";
Ø "Вибір професії (для старшокласників)".
Варіант 2.
1. Підготуйте програму бесіди із старшокласниками за темою "Вільний час учня" і проведіть її з учнями під час педагогічної практики у школі.
2. Визначте групу методів вивчення будь-якої риси особистості, обґрунтуйте доцільність і можливу ефективність їх застосування.
3. Розробіть анкету для вивчення причин "відокремлення" деяких дітей від колективу класу (так званих "ізгоїв").
|
|
|
