Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Продовження вправи 3.2

Установка відступів

1. Виділіть абзаци.

2. Використовуйте засоби управління відступами (рис. 3.15.), щоб відформатувати текст (рис. 3.16):

· відступ зліва Left Indent зрушує лівий край абзацу відносно лівого поля текстового фрейма;

· абзацний відступ First Line Left Indent відстань від лівого краю тексту до початку першої стороки абзацу; Абзацний відступ використовується для виділення початку абзаців, що сприяє кращому сприйняттю тексту. Його величина визначається, швидше за все, смаком автора. Розміри, що рекомендуються, — від 1 до 3 значень кегля. Фахівці не радять застосовувати абзацний відступ в багаторядковому заголовку і в першому після заголовка абзаці.

· відступ справа Right Indent зрушує правий край абзацу відносно правого поля текстового фрейма.

· Last Line Right Indent (Відступ останнього рядка) при вирівнюванні абзацу управо — відстань від правого краю тексту до кінця останнього рядка абзацу


Рис. 3.15	Рис. 3.16

Прапорець Hyphenate (Перенесення) (рис. 3.15) встановлюється, щоб включити розставляння перенесень в словах.

Відбиття

Відбиттям називають вільні проміжки до або після абзацу. Такі області використовуються для розділення абзаців, як правило, в тих випадках, коли для абзацу не задається абзацний відступ. Зазвичай відбиття використовується при розташуванні заголовків, підписів під малюнками, пояснень і виносок. Крім того, в даний час більшість технічної літератури верстаються не з червоним рядком абзаців, а з відбиттям.

Відбиття встановлюється за допомогою наступних кнопок:

Space Before (Проміжок перед) — відбиття перед абзацом;

Space After (Проміжок після) — відбиття після абзацу.

Буквиця

Для прикраси верстки в початок абзацу інколи розміщують один або декілька символів збільшеного розміру. Шрифт буквиці може збігатися або не збігатися з шрифтом основного тексту. Налаштування параметрів буквиці включає вказівку кількості рядків, в яких розміщуються символи буквиці і кількість символів. При цьому базова лінія буквиці збігається з базовою лінією нижнього зміщеного рядка, а її кегль збільшується пропорційно кількості рядків тексту.

Drop Cap Number of Lines (Кількість рядків буквиці) — висота буквиці. Як правило, задається число рядків, більше 1;

Drop Cap One or More Characters (Один або більше символи буквиці) — ширина буквиці. Значення кількості символів не обов'язково повинне збігатися з кількістю символів в самій буквиці.

Для створення буквиці необхідно встановити курсор в початок абзацу, ввести один або декілька символів, які будуть використані як буквиця, а потім за допомогою кнопок Drop Cap Number of Lines (Кількість рядків буквиці) і Drop Cap One or More Characters (Один або більше символи буквиці) задати параметри буквиці. На рис. 3.17 показаний приклад буквиці, яка складається з одного символу і займає три строки, рис. 3.18 – приклад буквиці висотою в дві стороки і шириною в два символи.


Рис. 3.17	Рис. 3.18

Вправа 3.2

В цій вправі виконаємо вирівнювання рядків тексту в двох колонках. Для його виконання буде потрібно невеликі графічні зображення і будь-який текст. Ви так само можете використовувати в тексті заголовки або буквицю, щоб текст в різних колонках був зміщений, як це показано на рис. 3.19.

Рис. 3.19

1. Виберіть команду File • New • Document (Файл • Створити • Документ). У діалоговому вікні New Document (Новий документ) в розділі Columns (Колонки) введіть значення 2. Останні параметри документа залиште встановленими за умовчанням.

2. Виберіть інструмент Туре (Текст) і створіть ним у верхній частині сторінки прямокутний фрейм у всю ширину смуги набору.

3. З меню Object (Об'єкт) викличте діалогове вікно Text Frame Options (Параметри текстового фрейма) (мал. 3.14) і в розділі Columns (Колонки) введіть значення 2.

Рис. 3.20

4. У створений фрейм введіть текст так, щоб він займав обидві колонки. 5. За допомогою інструменту Zoom (Масштаб) \%,\ збільште область сторінки з текстовим фреймом. Підготуйте або використовуйте невеликі графічні зображення для їх вставки в текст. Робота з графікою детально вивчатиметься надалі. Якщо для вас це важко, виділіть декілька символів тексту в першій колонці і збільште їх кегль. У прикладі використані зображення розміром 0,4x0,4 см (рис. 3.19) 6. Для вставки зображень в текст встановіть точку введення в місце вставки зображення і виконаєте команду File • Place (Файл • Помістити). 7. Якщо графічні зображення після розміщення відображуються плашками, виконаєте команду View • Display Perfomance • High Quality Display(Вигляд • Налаштування відображення • Виведення високої якості). 8. Включіть відображення сітки базових ліній командою View • Grids & Guides • Show Baseline Grid (Вигляд • Сітки і направляючі лінії • Показати сітку базових ліній). 9. Якщо базові лінії не відобразилися, збільште масштаб відображення документа за допомогою інструменту Zoom (Масштаб).

За умовчанням на палітрі Control (Управління) (рис. 3.1) включений режим 0 Do not align to baseline grid (Без вирівнювання по сітці базових ліній), тому ви, можливо, отримаєте зсув рядків в колонках, як показано на мал. 3.19, що виглядає непривабливо.

10. Для прив'язки рядків до сітки базових ліній командою Edit • Preferences (Правка • Установки) перейдіть на вкладку Grids (Сітки) і налаштуйте значення параметра Increment Every (Приріст). Його значення залежить від величини інтерліньяжа тексту, його кегля, а також розміру графічних зображень. У даному прикладі було встановлено значення 4 pt.

11. Для вирівнювання по сітці базових ліній натискуйте кнопку Align to baseline grid (Вирівнювання по сітці базових ліній). Приклад вирівняного тексту наводиться на рис. 3.21. Додатково був змінений інтерліньяж до значення 13 pt.

Рис. 3.21

На закінчення слід зазначити, що при вирівнюванні набудовуються відбиття і інтерліньяж тексту. Вони стають кратними інтервалу сітки.

⇐ Предыдущая 1 2 345 6 Следующая ⇒