 |
Теоретичні відомості
|
|
|
|
Вібрація, дія на організм
Вібрація — це рух точки або механічної системи, при якій відбуваються почергово зростання та спадання в часі значень, щонайменше однієї координати. Генерується вібрація ручним інструментом, верстаками, механізмами і сприймається тілом людини при безпосередньому стиканні.
Вібрація поділяється на загальну, яка передасться на тіло людини, що стоїть або сидить через опорні поверхні (сидіння, підлога), і локальну, передається на руки робітника при контакті з вібруючим інструментом. Вібрація сприймається людиною як трясіння. Часто вібрація супроводжується шумом, який чує людина.
Вібрація характеризується такими абсолютними параметрами:
Амплітуда зміщення [А], м - це величина відхилення точки, що коливається від положення рівноваги; амплітуда швидкості [V], м/с; амплітуда прискорення [ W ] м/с2;
частота [I], Гц
ƒА; 
; ƒ=1/T?
де T- період коливання.
Основний відносний параметр вібрації - рівень віброшвидкості, дБ:
,
де V- середньоквадратичне значення віброшвидкості, м/с; Vo - порогове значення віброшвидкості - 5-10-8 м/с.
Гігієнічна оцінка вібрації здійснюється згідно ГОСТ 12.1.012-90 «Вібрація Загальні вимоги безпеки», «Санітарних норм вібрації робочих місць» №3044 від 15.04.1984 р. та «Санітарних норм й правил при роботі з машинами та обладнанням, що створюють локальну вібрацію, яка передається на руки працівників» №3041 від 13.06.1984 p., такими методами: частотним аналізом параметра, що нормується, інтегральною оцінкою за частотою параметра, що нормується та дозою вібрації. При частотному аналізі нормативними параметрами є середньоквадратичні значення віброшвидкості й віброприскорення або їх логарифмічні рівні, виміряні в октавних або третинооктавних смугах частот для загальної вібрації, а для локальної вібрації - в октавних смугах частот. Орієнтовну гігієнічну оцінку вібрації допускається здійснювати інтегральним за частотою методом, нормативним параметром якого є коректоване значення віброшвидкості й віброприскорення (або їх логарифмічні рівні), а для оцінки вібрації з урахуванням часу дії рекомендовано використовувати дозу вібрації, параметром якої є еквівалентне за енергією коректоване значення віброшвидкості або віброприскорення.
|
|
|
Загальну вібрацію вимірюють у таких координатних осях: z - вертикальна, перпендикулярна до опорної поверхні, що йде уздовж тулуба; х - горизонтальна від спини до грудей; у - горизонтальна від правого плеча до лівого. При вимірюванні локальної вібрації вісь х паралельна до осі місць охоплення джерел вібрації, вісь z лежить у площині, утвореній віссю х та напрямом подачі або прикладання сили (віссю передпліччя, якщо сила не прикладається), вісь у перпендикулярна до площини осей х та z.
Загальна вібрація нормується з врахуванням джерел її виникнення і поділяється на транспортну, яка виникає при русі машин; транспортно-технологічну - виникає при роботі машин, які виконують технологічну операцію в стаціонарному положенні або переміщуються по спеціально підготовлених поверхнях, та технологічну, яка виникає при роботі стаціонарних машин або передається на робочі місця, що не мають джерел вібрації.
Коливання тіл з частотою нижче 16 Гц сприймаються організмом як вібрація, а коливання з частотою 16-20 Гц і більше - одночасно як вібрація і звук.
Людина починає відчувати вібрацію при швидкості коливань
10-4 м/с. Загальна вібрація найбільше впливає на нервову та серцево-судинну системи, викликає втому, роздратованість, головний біль; локальна вібрація викликає біль в суглобах, кистей рук і пальців.
|
|
|
При тривалій роботі виникає вібраційна хвороба, яка призводить до порушення функцій різних органів периферійної і центральної нервове системи, а в важких випадках - до незворотних органічних змін в організмі, які призводять до інвалідності.
Небезпечними є коливання робочих місць, які мають частоту резонансу з коливаннями окремих органів або частин тіла людини. Так, весь організм і більшість внутрішніх органів резонують при дії коливань з частотою 6-9 Гц, голова - 17-25 Гц, що призводить до розриву цих органів
Заходи захисту від вібрації • Зменшення вібрації в джерелі виникнення досягається шляхом його конструктивних змін: заміна ударних процесів без ударними, використання деталей з пластмас, ремінних передач замість ланцюгових т ін.
· Зменшення вібрації на шляху поширення досягається віброізоляцією, вібропоглинанням або віброгасінням.
Віброізоляція ослабляє передачу коливань від джерела виникнення на основу, підлогу, сидіння тощо за рахунок встановлення між ними пружних елементів -віброізоляторів (стальні пружини, прокладки з гуми, пружинно-пластмасові та пневмогумові конструкції).
Вібропоглинання здійснюється шляхом нанесення на вібруючу поверхню шару пружно в'язких матеріалів (гуми, мастики, пластику) за рахунок чого частина енергії коливань переходить в тепло.
Віброгасіння здійснюють шляхом встановлення вібруючого обладнання на жорсткі масивні віброгасячі фундаменти або залізобетоні плити, по їх периметру встановлюють акустичний шов, який заповнюють легкими пружними матеріалами і який призначений для ліквідації безпосередньої передачі коливань від фундаменту до будівельних конструкцій;
Індивідуальний захист: для захисту ніг від впливу вібрації використовують спеціальне взуття, наколінники, для рук - рукавиці, прокладки, налокітники, для тулуба -пояси, нагрудники, спеціальні костюми.
|
|
|
