Обробка результатів вимірювань
⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2 Використовуючи результати досліду, необхідно побудувати на Н–d -діаграмі (див рис. 2.2) процеси, що відбуваються в сушильній установці. Для цього на діаграмі (рис. 2.2) знаходять ізотерми tс 1=соnst і tм 1=соnst (див. табл. 2.1). Із точки перетину цих ізотерм (точки 1) проводять лінію d = соnst до перетину в точці 2 з ізотермою t 2=соnst (див. табл. 2.2, показання термометра 7 після виходу повітря із електрокалорифера). Потім наносять на Н–d -діаграму точку 3, яка відповідає параметрам повітря на виході з сушильної камери і лежить на перетині ізотерм tс 3=соnst і tм 3=соnst (див. табл. 2.2, показання психрометра 2). Одержані точки з'єднують прямими лініями. При цьому одержуємо процеси нагрівання (лінія 1-2) повітря в електрокалорифері та його зволоження (лінія 2-3) в сушильній камері. Для точок 1-3 визначаємо значення відносної вологості, ентальпії, вологовмісту і результати записуємо в табл. 2.3.
Таблиця 2.3. Визначення параметрів вологого повітря за допомогою H–d -діаграми
Примітка. Для точки 1на рис. 2.2 визначається парціальний тиск пари Рп = ___
Далі проводяться розрахунки об'ємної витрати повітря на виході з установки, м3/с:
, (2.12)
де w – швидкість повітря, м/с; F – площа перерізу повітроводу (, діаметр повітроводу d = 0,11 м), м2. Оскільки процес сушіння в установці відбувається при сталому тиску, об'ємну витрату повітря при температурі t 1 можна визначити за співвідношенням параметрів в ізобарному процесі, м3/с:
(2.13)
Парціальний тиск сухого повітря, Па:
, (2.14)
де Рб – барометричний тиск повітря (табл. 2.1), Па; Рп – парціальний тиск водяної пари, Па.
Масова витрата сухого повітря через установку, кг/с:
, (2.15)
де Rсп – питома газова стала сухого повітря, Rсп = 286Дж/(кг·К); Т 1 – абсолютна температура повітря перед входом в установку, К. Кількість теплоти, витраченої на підігрівання повітря від t 1 до t 2, кВт:
, (2.16)
де Н 1, Н 2 – ентальпія вологого повітря відповідно до і після нагрівання в електрокалорифері (див. табл. 2.3), кДж/кг с.п. Продуктивність сушильної установки по випареній волозі, кг/с:
(2.17)
де d 1, d 3 – вологовміст повітря відповідно перед входом в сушильну камеру і після виходу із неї (див. табл..2.3), г/кг с.п. Кількість теплоти, витраченої на випаровування 1 кг вологи, кДж/(кг вип.вол.) . (2.18)
Сумарні втрати Δ в кДж/(кг вип. вол.). можна визначити за допомогою Н–d -діаграми із співвідношення:
= , (2.19)
6. Контрольні питання
1. Назвіть три можливих стани вологого повітря. 2. Яке повітря називається ненасиченим, насиченим і перенасиченим? 3. Що називається абсолютною, відносною вологістю та вологовмістом? 4. Що називається температурою мокрого термометра? 5. Що називається температурою точки роси? 6. Як визначається ентальпія вологого повітря? 7. Що називається сушінням? 8. З яких елементів складається конвективна сушильна установка? 9. Як побудувати процес нагрівання повітря на H–d -діаграмі? 10. Як розраховується потужність електрокалорифера? 11. Що таке теоретична сушарка, чим вона відрізняється від реальної? 12. Як побудувати на H–d -діаграмі процес адіабатного зволоження повітря в теоретичній сушарці? 13. Як за допомогою H–d -діаграми розрахувати втрати тепла в реальній сушарці?
14. Як за допомогою H–d -діаграми визначити парціальний тиск пари? v
Читайте также: V етап. Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|