20 Заклади епізодичного обслуговування

20 Заклади епізодичного обслуговування

Общегородской центр. теарты, музеи, киноцентры, выставочн залы, крупные спорт сооружения, крупные торговые центры! Радиус -20мин на транспорте!

21. Що визначають радіуси обслуговування? Это растояние которое дает доступ к общественным учреждениям (м, км)от жилищных застроек

 

22 функіональні процеси у гром. спорудах, та взаємозв язок приміщень.

Функціональні процеси делятся. общие, специфич-е, вспомагательніе. Функциональное зонирование-єто розбивка сообружений на зоны из однородных групп помещений. исходя из общности их функции. Различают типы функцион зонирован:

Горизонтальное(все функциональные блоки располож в 1 уровне и связаны горизонт комуникауиями. )Вертикальное(функт блоки расположены в разных уровнях и связаны вертик комуник-ями)горизонтально-вертикальное(зонирование строиться на сочетании 2 типов, и явл болем распространенным..

23 типи об эмно-просторових структур громадських будівель.

об эмно-просторових структура здания-это система объединения главных и вспомагат помещений избраных размеров и форм в единую композицію.:

компактная(схема строится на основе зальних, атриумных и комбинированых схем групировки помещений)линейная( (протяженная схема включает в себя коридорне, галерейне, анфиладные схемы групировки помещени)Расчлененная(формируется по принципу павильенной схемы групировки помещений)

24 структурні вузли громадських будівель

Каждое обществ здание состоит из след обществ узлов: 1Входная группа(тамбуры, вестибюли, гардеробне)2 Группа основн помещений(залы различного назмачения, аудитори, классы)3группа подсобных и вспомагта помещений, сан блоки. 4 гр технических помещений(котельне, вентиляционные, камеры, насосне, водомерные узлы, машинны помещения лифтов. 5Горизонтальн комуникации(коридоры, галереи, фойе, холлы)6Вертик комуник(лестницы, пандусы, лифты, эскалаторы)

 

25. вхідна група складається з тамбура вестибюля гардеробів та санвузлів. Вестибюль є цетром вхідної групи. Вестибюльна частина проектується як вільний простір з острівками зелених насаджень сходами галереями фонтанами тощо.

26. в громадських будівлях обов’язково мають бути санвузли можуть знаходитись в підвальній частині будівлі та вестибюлі чи коридорі. У вестибюльній зоні повинно бути в ж: 4 унітази 2 умивальники. В м: 2 унітази 2 пісуари 2 умивальники. (стандарт)

27. горизонтальні комунікації – коридори забезпечують внутрішній зв'язок приміщень на поверсі. І через входи з зовнішнім середовищем. Коридори бувають різної ширини в залежності від потоку натовпу. Мін ширина 1. 8м двжина не більше 10. В другорядних коридорах 1. 2м.

28. вертикальні комунікації - сходи ліфти пандуси. Сходи бувають внутрішні і зовнішні. Ширина 1. 2-5м. пандуси – плоскі наклонні конструкції для інвалідів. 1\12 і 1\20 в лікарнях.

Ліфти бувають масові, загального користування, господарські, технічні, для інвалідів.

кількість ліфтів в будівлі не менше 2(один пасажирський)

29. приміщення громадських будівель мають більші габарити ніж житлові. У них є хол, сан вузли на кожному поверсі, вестибюль, гардероб, охорона, технічні приміщення і допоміжні(підсобки).

30. технічно економічні показники гром. Буд. Це- загальна площа, робоча площа. Об’єм будинку, рівень устаткування і оздоблення будинку, складність планувального рішення, пропускна здатність.

31. кожна громадська будівля скл. з таких приміщень як: тамбур, вестибюль, охорона, гардероб, підсобка, санузли, технічні приміщення, горизонтальні і вертикальні комунікації, і самі кімнати.

32. ген план включає: робочі креслення, ескізні креслення нетипових виробів що будуть, відомість по матеріалах. Відомість обсягів робіт. Креслення розпланування план організації рельєфу, план земляних мас, план благоустрою, фрагменти і вузли.

 

33. Вимоги для проектування сходів у громадських будівлях
Сходові клітки повинні бути забезпечені природним освітленням через прорізи у зовнішніх стінах (крім сходів у підвальних та цокольних поверхах, а також колосникових сходів у будинках видовищних закладів).

В разі суцільного заповнення віконних прорізів (склоблоками, склопрофілітом або іншими подібними матеріалами) на кожному поверсі є обов'язковою наявність створок та фрамуг, що відкриваються, площею не менше 1, 2 м2 на поверх.
У будинках І та II ступенів вогнестійкості з кількістю поверхів не більше 3 допускається передбачати 50 % звичайних сходових кліток 2-го типу з верхнім природним освітленням: при цьому відстань між маршами сходів повинна бути не меншою ніж 1, 5 м, а в покритті сходових кліток повинні влаштовуватись люки з дистанційним керуванням для випуску диму у разі пожежі.
Відкритими на всю висоту будинку допускаються внутрішні сходи у будинках І та II ступенів вогнестійкості заввишки не більше 26, 5 м (від планувальної позначки землі до позначки підлоги верхнього. поверху, крім технічного верхнього) за умови відокремлення приміщення, де розташовані сходи, від коридорів та інших приміщень перегородками з межею вогнестійкості не менше 0, 75 години; відкритими на висоту одного поверху (від вестибюля до позначки другого поверху) допускаються внутрішні сходи у будинках І - III ступенів вогнестійкості за умови відок ремлення вестибюлів від коридорів та інших приміщень перегородками з межею вогнестійкості не менше 0, 75 години та влаштування протипожежних перекриттів.
Якщо у всьому будинку влаштовується автоматичне пожежогасіння, приміщення з відкритими сходами відокремлювати від коридорів та інших приміщень не обов'язково.
3 приміщень громадських будинків незалежно від їх призначення (залів для глядачів, аудиторій, навчальних і торговельних приміщень, читальних залів та ін) один або не більше 50 % виходів можуть бути безпосередньо у вес тибюль, гардеробну, поверховий хол та фойє, які примикають до відкритих сходів. При розміщенні в цокольному чи підвальному поверхах фойє, гардеробних, кімнат для куріння та туалетів допускається передбачати окремі відкриті сходи з підвального або цокольно го поверхів до першого поверху.
Зовнішні пожежні сходи слід розташовувати на відстані між ними не більше 150 м по периметру будинку (за винятком головного фасаду).
У будинках заввишки від планувальної позначки землі до позначки підлоги верхнього поверху, крім технічного верхнього, 26, 5 м і більше всі сходові клітки належить передбачати незадимлюваними.
Одна з двох сходових кліток (або 50 % сходових кліток при їх більшій кількості) повинна бути незадимлюваною 1-го типу. В разі необхідності влаштування у будинку трьох та більше незадимлюваних сходових кліток перевага повинна надаватися незадимлюваним сходовим кліткам 1-го типу.
Відстань в осях між дверима поверхових входів і виходів цих сходових кліток повинна бути не менше 2, 5 м. Двері поверхових входів і виходів повинні бути розташовані паралельно фасаду будинку в одній площині, розміщення їх під кутом одна до одної не допускається. Протидимний захист таких сходових кліток забезпечується подачею зовнішнього повітря у верхню частину відсіків. Надлишковий тиск повинен бути не менше 20 Па у нижній частинні відсіку сходової клітки і не більше 150 Па у верхній частині відсіку при одних відкритих дверях.
Вихід з незадимлюваної сходової клітки 2-го типу у вестибюль належить влаштовувати через тамбур-шлюз з підпором повітря під час пожежі в тамбурі-шлюзі.
Стіни сходових кліток з підпором повітря не повинні мати інших прорізів, крім віконних у зовнішніх стінах та дверних, які ведуть у поверхові коридори, вестибюлі або назовні, а також отворів для подавання повітря з метою створення надлишкового тиску.
У будинках заввишки більше 26, 5 м (від планувальної позначки землі до позначки підлоги верхнього поверху, крім технічного верхнього) коридори та інші шляхи евакуації слід відокрем лювати від приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу. приміщень
    

34. функціональне зонування приміщень Щоб зробити своє житло зручним, сучасним і красивим, потрібно, перш за все, знати функції житла, головні і другорядні побутові процеси квартири, якими засобами і прийомами досягається їх об'єднання і розділення в приміщеннях, просторах і зонах квартири. Потрібно знати основні вимоги, які пред'являються до організації зон загальних функцій, таких як сон, харчування, відпочинок, особиста гігієна, і вміти виробляти індивідуальні вимоги з урахуванням побутових процесів, характерних тільки для конкретної групи людей.
Індивідуальний будинок, квартира або окрема житлова кімната є архітектурно-організованим простором, в якому проходить не один, а декілька функціональних процесів. Скажімо, приготування їжі та харчування - на кухні, сон і розумова праця - в спальні, вечірній відпочинок, прийом їжі і сон вночі - в загальній кімнаті. Різні процеси можуть проходити одночасно, для них потрібно різне устаткування, меблювання, іноді різні умови комфортності. Поділ функціональних процесів можна досягти за допомогою тимчасової або постійної просторової ізоляції прийомами зонування.
Зона сну в сучасній квартирі вирішується в двох варіантах організації спальних місць: перший - спальні відводиться спеціальна кімната, другий - спальне місце розміщується в загальній кімнаті. Ізоляція спальних місць підвищує комфорт житла, однак організація спальні в чистому вигляді можлива тільки у великих багатокімнатних квартирах. Зонування у маленьких приміщеннях можна здійснити за допомогою виділення кольором і світлом. Добре допомагають ділити простір ширми і м'які завіси. Непоганий варіант зонування вітальні – використання невеликої стінки з нішами, що відокремлює маленький кабінет від загального простору кімнати. Зонування за допомогою зміни рівня підлоги і стелі – дуже сучасний шлях планування. Подіуми – улюблена тема архітекторів і дизайнерів. Піднімаючи підлогу на 50-60 см, ми можемо влаштувати нагорі робочий кабінет. У звільнилося під подіумом простір поміститься ліжко або ящики для зберігання речей і книг.

35. Доступність громадських будівель для мало мобільних груп населення.
Зовнішні сходи і пандуси повинні мати поручні з урахуванням технічних вимог до опорних
стаціонарних пристроїв згідно з чинними нормативними документами.
За ширини сходів на основних підходах до будинку 2, 5 м і більше слід додатково передбачати
розділові поручні.
Вхідна площадка при входах, доступних МГН, повинна мати: навіс, водовідвід, а залежно від
місцевих кліматичних умов - підігрів, що встановлюється завданням на проектування.
Поверхні покриття вхідних площадок і тамбурів повинні бути твердими, не допускати ковзання при
намоканні і мати поперечний уклон у межах 1-2 %.
Діаметр зони для самостійного розвороту на 90-180° інваліда на кріслі-колясці слід приймати
не менше 1, 5 м. У приміщеннях, доступних МГН, не допускається застосовувати ворсові килими з товщиною
покриття (з урахуванням висоти ворсу) більше 0, 013 м.
Ширина дверних і відкритих прорізів у стіні, а також виходів із приміщень і з коридорів у
сходову клітку повинна бути не менше 0, 9 м. При глибині косяка відкритого прорізу більше 1, 0 м ширину
прорізу слід приймати по ширині комунікаційного проходу, але не менше 1, 2 м.
Дверні прорізи не повинні мати порогів і перепадів висот підлоги. За необхідності влаштування порогів їх висота або перепад висот не повинні перевищувати 0, 025 м.
Ширина маршу сходів, доступних МГН, повинна бути не менше 1, 35 м. При розрахунковій
ширині маршу сходів 2, 5 м і більше слід передбачати додаткові розділові поручні.
Усі сходинки в межах маршу повинні бути однакової геометрії і розмірів по ширині проступу і висоті
підйому сходинок. Допускається змінювати малюнок проступів нижніх сходинок першого маршу відкритих
сходів.
Кабіна ліфта, призначеного для користування інвалідом на кріслі-колясці, повинна мати
внутрішні розміри не менше, м: ширина- 1, 1; глибина- 1, 4.
Системи засобів інформації і сигналізації про небезпеку повинні бути комплексними і
передбачати візуальну, звукову і тактильну інформацію в приміщеннях У громадських туалетах, у тому числі розташованих у громадських будинках (крім зазначених
у ДБН В. 2. 2-9), необхідно передбачати не менше однієї універсальної кабіни, доступної для всіх категорій
громадян.
У приміщеннях роздягалень при спортивних спорудах для інвалідів, що займаються, слід
передбачати:
- місця для зберігання крісел-колясок;
- індивідуальні кабіни (площею кожна не менше 4 м ) з розрахунку по одній кабіні на трьох осіб,
які одночасно займаються і користуються кріслами-колясками;
- індивідуальні шафи для одягу (не менше двох) заввишки не більше 1, 7 м, у тому числі для
зберігання милиць і протезів;
- лави завдовжки не менше 3 м, завширшки не менше 0, 7 м і заввишки не більше 0, 5 м.

36. Протипожежні перешкоди та обмеження пожежі у будинках
бмеження поширення пожежі в будинках досягається:
- застосуванням конструктивних та об’ємно-планувальних рішень, спрямованих на створення перешкод поширенню небезпечних факторів пожежі приміщеннями, між приміщеннями, поверхами, протипожежними відсіками та секціями;
- зменшенням пожежної небезпеки будівельних матеріалів і конструкцій, у тому числі оздоблень й облицювань, що застосовуються у приміщеннях і на шляхах евакуації;
- зменшенням вибухопожежної та пожежної небезпеки технологічного процесу, використанням засобів, що перешкоджають розливанню та розтіканню горючих рідин під час пожежі; - застосуванням засобів пожежогасіння, в тому числі автоматичних установок пожежогасіння, а також інших інженерно-технічних рішень, спрямованих на обмеження поширення небезпечних факторів пожежі.
Під час проектування будинків визначають їхні частини, які мають бути протипожежними відсіками або протипожежними секціями. Ствол сміттєпроводу та ущільнення стиків слід виконувати з негорючих матеріалів. У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев’яні елементи горищних покриттів (крокви, лати), повинні оброблятися засобами вогнезахисту.

 

37. Вимоги до оздоблювальних матеріалів
Сучасне виробництво пропонує різноманітні оздоблювальні матеріали не тільки з традиційними, але і з інноваційними характеристиками: для оздоблення стін – це фарби, що створюють поверхню з металевим блиском, ефектом метеоритного каменю; декоративні штукатурки, що ідеально імітують природний камінь; різноманітні шпалери з мікро- та макропринтами тощо. Не менше різноманіття оздоблювальних матеріалів для підлог: дерево, керамічна плитка, полімерні та килимові покриття, штучний та натуральний камінь. Чимало матеріалів для оздоблення стель: мультиколірні покриття, гіпсокартонні та касетні підвісні стелі, натяжні стелі з тканини або плівки ПВХ, підвісні системи з використанням модульних плит, рейкові стелі тощо.
Для раціонального використання оздоблювальних матеріалів треба насамперед знати їх властивості, які повинні задовольняти такі вимоги:

• експлуатаційно-технічні, що визначаються фізико-хімічними і механічними властивостями матеріалів; їхня довговічність, міцність тощо;
• фізіологічні, що стосуються таких властивостей, як звукоізоляція, низька теплопровідність, можливість дезінфекції, легке очищення поверхні, нетоксичність;
• естетичні – художньо-декоративні властивості поверхні, колірні характеристики, фактура, текстура та ін.;
• будівельно-технологічні – збірність, модульність та уніфікація;
• економічні – оптимальна вартість, швидкість виготовлення і застосування, можливість ремонту та заміни.

38. Предметне наповнення інтер'єрів громадських будівель
Інтер'єри громадських будівель - це інтер'єри будівель самого різного функціонального призначення, таких як адміністративні та театрально-видовищні установи, ресторани, готелі, кафе і багато інших. Створення інтер'єру громадських будівель вимагає від дизайнера підвищеної уваги і відповідальності. Адже йому при розробці дизайну інтер'єру громадської будівлі доводиться враховувати не тільки призначення будівлі, але ще й інтереси працюючих там людей.
Комплексне обладнання громадських будівель вимагає всебічного врахування багатьох факторів і вимог, зокрема необхідно реалізувати організацію функціональних процесів на основі можливостей будівельних конструкцій та оздоблювальних матеріалів, використання інженерного оснащення, застосування обладнання для різних видів життєдіяльності, сприяючи досягненню цілісності сприйняття середовища і її емоційної виразності.
Устаткування громадських будівель підрозділяються на дві великі групи:

• «побутове», спільне для всіх видів громадського середовища (меблі, сантехніка, електроосвітлювальні прилади і т. д. );
• технологічне, обумовлене специфікою функціональних процесів (медичні прилади і оснащення, тренажери, прилавки і вітрини, копіювально-розмножувальні системи та ін. )
Створення інтер'єру громадської будівлі вимагає комплексного підходу, який включає не тільки вибір стилю, колірної гами та матеріалів для обробки, але й організацію внутрішнього простору приміщень та комунікацій. До того ж при розробці інтер'єру громадських будівель необхідно врахувати потреби таких відвідувачів, як діти, інваліди та літні люди.
Призначення будівлі - першорядний фактор, який повинен враховуватися при створенні інтер'єру громадської будівлі. Інтер'єри громадських будівель: офіси та бізнес-центри. Офіси та бізнес-центри повинні відображати діловий стиль, створювати робочий настрій у співробітників і справляти сприятливе враження на відвідувачів. Ці фактори і будуть визначальними при створенні таких інтер'єрів громадських будівель як інтер'єри офісів і бізнес-центрів. Інтер'єри громадських будівель: магазини та салони. Такий дизайн інтер'єру громадських будівель повинен забезпечувати єдиний пізнаваний стиль, зручність відвідувачів, естетичну привабливість.
Інтер'єри громадських будівель: готелі. Завдання такого інтер'єру громадської будівлі - дати гостю відчути себе «як удома» і викликати бажання повернутися.

 

39. Ергономіка інтер'єру громадських будівель
Поняття громадська будівля охоплює широку гаму будівель і приміщень різного функціонального призначення. Зокрема:
• адміністративні установи державного та місцевого управління, громадських
організацій та ін;
• зали очікування вокзалів, аеропортів, підприємства зв'язку, банки;
• лікарні, поліклініки, оздоровчі заклади;
• дитячі установи, навчальні заклади (від початкових до вищих);
• підприємства торгівлі, побутового обслуговування, готелі, ресторани, кафе і т. д.;
• театрально-видовищні установи, музеї, виставкові зали;
• юридичні консультації, нотаріальні контори, посередницькі фірми по оформленню
купівлі-продажу нерухомості та ін

Офіс: планування приміщення (нормативи площі, ізольованість робочих місць, можливість контактів і спілкування
• ергодизайн устаткування: регулювання по висоті столів, можливість зміни положення в
процесі роботи, перегородки з навісними елементами
• мікроклімат (температура, вологість, склад повітря);
• оптимальне освітлення і колірної клімат;
• психологічні моменти (загальна задоволеність і задоволення від роботи,
• соціально-психологічні фактори, що стали придбаними (соціальне партнерство
всіх членів колективуможливість розслабитися, перепочити,
повноцінне харчування, спілкування з ін членами колективу, створення атмосфери гордості за
фірму і т. д. ).

Дитячі установи: Обладнання дитячих дошкільних і шкільних установ вимагає особливого підходу. Дитячі меблі, вулично-ігрове та навчальне обладнання найчастіше проектуються як зменшені копії «дорослої» меблів та обладнання для офісів. Середа, оснащена таким устаткуванням, та ще, як правило, при архітектурі будівель, погано пов'язаної з територією і навколишнім ландшафтом, створює атмосферу казенної установи.

⇐ Предыдущая12345

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: