 |
4Поняття та ознаки об'єктів права інтелектуально» власності.
|
|
|
|
У відповідності зі ст. 41 Закону України «Про власність» об'єктами права інтелектуальної власності є добутки науки, літератури і мистецтва, відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки для товарів і послуг, результати науково-дослідних робіт і інші результати інтелектуальної праці.
У залежності від особливостей об'єктів права інтелектуальної власності можна виділити чотири її різновиди:
• авторське право і суміжні права;
• право на відкриття;
• промислова власність (право на винахід, корисну модель, промисловий зразок, що називають також патентним правом);
• інші результати творчої діяльності, використовувані у виробництві (право на товарний знак, знак обслуговування, на раціоналізаторську пропозицію, фірмове найменування, охорону селекційних досягнень, топологий інтегральних мікросхем, інтересів власника «ноу-хау»).
Об'єктами права інтелектуальної власності згідно з n. VIII ст. 2 Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності 1967 р. (Стокгольмської конвенції) є:
• літературні, художні і наукові твори;
• виконавська діяльність артистів, звукозаписи, радіо і телевізійні передачі;
• наукові відкриття;
• промислові зразки;
• товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування і комерційні позначення;
• захист проти недобросовісної конкуренції;
• усі інші права щодо інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній сферах.
Хоча країни, що приєдналися до цієї Конвенції, не зобов'язані у своєму законодавстві відтворювати наведений перелік, а самі визначають коло об'єктів інтелектуальної власності, проте практика законотворчості йде шляхом врахування цих рекомендацій. Тому в ЦК значною мірою відтворено перелік об'єктів інтелектуальної мласності, вказаний у Стокгольмській конвенції.
|
|
|
Згідно зі ст. 420 ЦК об'єктами права інтелектуальної власності в Україні, Зокрема вважаються:
• літературні та художні твори;
• комп'ютерні програми;
• компіляції даних (бази даних);
• виконання;
• фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
• наукові відкриття;
• винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
• компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
• раціоналізаторські пропозиції;
• сорти рослин, породи тварин;
• комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
• комерційні таємниці.
Оскільки, на відміну від Стокгольмської конвенції, ст. 420 ЦК не вказує на те, що до об'єктів інтелектуальної власності належать інші права, що стосуються інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній сферах, постає питання: чи є перелік об'єктів, встановлений у ст. 420 ЦК, вичерпним?
Враховуючи ту обставину, що ст. 420 ЦК починається зі слів: " До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать... ", можна дійти висновку, що перелік невичерпний, оскільки інакше слово " зокрема" не мало б смислового навантаження. Отже, як і Стокгольмська конвенція, ЦК визначає поняття об'єктів інтелектуальної власності шляхом невичерпного переліку результатів інтелектуальної діяльності, яким надається правова охорона.
Слід підкреслити, що об'єктом права інтелектуальної власності є не кожен результат творчої діяльності, а лише той, який відповідає вимогам закону. Будь-який твір літератури, науки і мистецтва, суміжні права підпадають під охорону права, якщо вони відповідають вимогам закону. Науково-технічним результатам правова охорона надається лише на підставі відповідної кваліфікації спеціальним державним органом управління і видачі правоохоронного документа.
|
|
|
Об'єкти права інтелектуальної власності варто відрізняти від матеріального носія, у якому виражений добуток чи інший результат інтелектуальної праці. Якщо право на об'єкти інтелектуальної власності належить тільки авторам і їхнім законним спадкоємцям, то право власності на матеріальні носії, у яких виражений добуток, може належати необмеженому колу осіб, але вже не на праві інтелектуальної власності, а в порядку звичайного майнового права.
Не є об'єктами авторского права:
• официальные документы (тексты законов и других правовых актов, решения судов и т. п. );
• государственная символика (флага, гербы, ордена и т. п. );
• произведения народного творчества;
• сообщения о событиях и фактах, имеющие официальный информационный характер.
Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який його створив, та юридичній чи фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Тут слід звернути увагу на те, що це правило є диспозитивним і застосовується за умови, якщо інше не встановлено договором творця об'єкта інтелектуальної власності і особи-роботодавця. Такі ж правила діють щодо визначення суб'єкта майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням (ч. 2 ст. 429 та ст. 430 ЦК).
|
|
|
