Склад та основні характеристики світового фінансового ринку

Види фінансових ринків

Фінансові ринки поділяються на міжнародні, регіоналі та національні (місцеві):

Міжнародні фінансові ринки обслуговують рух грошових потоків, опосередковуючи міжнародний обмін товарами, послугами, рух капіталів. Міжнародні валютні ринки розташовані у світових фінансових центрах – у Західній Європі, США та Далекому та Близькому Сході, у Південно – Східній Азії.

Регіональні фінансові ринки – діють поряд зі світовими центрами торгівлі фінансовими активами у рамках регіональної економічної інтеграції.

Національний (місцевий) фінансовий ринок – це ринок однієї держави. Національні фінансові ринки забезпечують рух коштів усередині країни та здійснюють зв'язок зі світовими фінансовими центрами.

З розвитком технологій поділ фінансових ринків на міжнародні, регіональні та місцеві набуває доволі умовного характеру, оскільки на всіх цих ринках можуть проводитись операції з активами, які широко використовуються у міжнародній сфері. Фактично фінансовий ринок набув відносної організаційної цілісності у глобальному масштабі.

Фінансовий ринок існує ще у двох формах: організований та неорганізований.

Організований ринок функціонує за визначеними правилами, встановленими банками і біржами (біржа – це не комерційне підприємство, оскільки її основне завдання полягає не в отриманні прибутку, а в організації торгів фінансовими активами та в мобілізації тимчасово вільних коштів).

Більша частина операцій здійснюється на неорганізованому – позабіржовому, або міжбанківському, фінансовому ринку,на якому дилери проводять операції з використанням електронного й супутникового зв’язку. Більшість фінансових операцій проводяться через банки здійснюючи фінансові операції безготівковим шляхом.

Міжбанківський ринок поділяється на прямий та брокерський.

За формами розміщення:

Первинний ринок – на ньому здійснюються первинне розміщення щойно випущених в обіг фінансових активів.

Вторинний ринок – на ньому здійснюється купівля/продаж раніше випущених фінансових активів.

За спеціалізацією фінансові ринки можна підрозділити на:

1. Ринки процентних ставок на іноземні валюти;

2. Ринки конверсійних операцій;

3. Ринки окремих розрахункових одиниць.

За видами операцій: (форвард – ринки, спот – ринки, ф’ючерсні ринки, своп – ринки)

Форвардний контракт – це контракт між двома сторонами про майбутню поставку предмета договору. Форвардний контракт – це тверда угода, тобто угода, обов¢язкова до виконання. Предметом угоди можуть бути різні активи, наприклад акції, облігації, валюта та ін.. Цей контракт укладається для реального продажу чи купівлі відповідного активу, в тому числі з метою страхування постачальника або покупця від можливої несприятливої зміни ціни. Цей контракт також може бути укладений з метою гри на різниці курсової вартості активів. Форвардна ціна – це ціна поставки, яка фіксується в контракті на момент його укладання.

Ф¢ючерсний контракт – це контракт, який укладається на біржі між двома сторонами про майбутню поставку предмета договору. Ці контракти укладаються з метою хеджування, гри на курсовій різниці і, як правило, рідко мають своєю метою виконання реальної поставки активу. Ф¢ючерсні контракти високоліквідні, для них існує широкий вторинний ринок. Ф¢ючерсна ціна – ціна, яка фіксується при укладанні ф¢ючерсного контракту, вона відображає сподівання інвесторів відносно майбутньої ціни спот відповідного активу.

Своп – це угода між двома контрагентами про обмін у майбутньому платежами відповідно до визначених у контракті умов. Зараз свопи укладаються здебільшого за допомогою фінансових посередників, які беруть на себе кредитний та ринковий ризики.

Опціон – це угода між двома сторонами про передання права (для покупця) та зобов¢язання (для продавця) купити або продати відповідний актив (цінні папери, валюту та ін.) за відповідною (фіксованою) ціною у заздалегідь узгоджену дату або протягом узгодженого строку. Опціон дає одній із сторін угоди право вибору виконати контракт або відмовитися від його виконання.

Варанти – це опціон на придбання певної кількості акцій (варант акцій) або облігацій (варант облігацій) за ціною виконання в будь-який момент часу до закінчення строку дії варанту. Варанти звичайно випускаються як додаток до якогось боргового інструменту, наприклад облігації, щоб зробити його привабливішим для інвестора.