 |
Складання бібліографії та вивчення літератури.
|
|
|
|
Складання бібліографії та вивчення літератури.
Складання бібліографії та вивчення літератури здійснюється під час підготовки та написання звіту, при підготовці доповідей, проходження практики.
Спочатку оброблюється основна література (підручники, посібники), а потім допоміжна (нормативні документи, статті). Працюючи з літературою необхідно притримуватись таких правил:
а) виділяти основне в прочитаному;
б) розібратись в термінології та незнайомих словах;
в) записати питання, що виникають, під час роботи з літературою;
г) після вивчення літературного джерела необхідно поставити перед собою контрольні питання (Наприклад: яка основна ідея автора? Які аргументи виділяє автор? і т. п. )
Результати обробки літературних джерел необхідно зафіксувати у вигляді стислого викладення змісту роботи (цитати, формули з посиланнями на сторінки, на яких вони приведенні в літературі).
Список використаної літератури рекомендується приводить в такій послідовності:
1. Закони України, Постановлення Верховної Ради України та Укази Президента, Декрети Кабінету Міністрів України.
2. Інструктивний матеріал міністерств та відомств.
3. Монографії, учбова література, наукові статті й т. п.
4. Матеріали базового підприємства.
Описання літературних джерел складається з таких складових:
Призвіще та ініціали автора, повна назва роботи, видавництво, город й рік видання, об’єм роботи чи посилання на сторінки. Літературні джерела групуються в алфавітному порядку по фаміліям авторів, інструктивні матеріали - в хронологічному порядку. В список включається і та література, яка безпосередньо була використана при написанні роботи.
|
|
|
Додатки до роботи, технологічні схеми, схеми по питанням обліку підвищують наглядність й переконливість матеріалу. Графіки та діаграми необхідно використовувати для характеристики організаційно-технологічного рівня виробництва. Графіки доцільно використовувати для узагальнення результативних показників, динаміки явищ. В додатках необхідно використовувати первинну документацію, регістри, таблиці, форми звітності.
Для написання роботи використовується і практичний матеріал.
Для цього спочатку збору практичної інформації визначається перелік показників, які необхідно визначити чи знайти, визначається послідовність збору даних, джерела інформації і т. д.
Цінна інформація вміщується в квартальних та річних звітах, де вона систематизована, частково оброблена та представлена в таблицях. Економічна інформація відображається в технічних звітах (головного механіка, електрика, відділу праці та заробітної плати і т. п. ). Якщо дослідження проводиться на одному підприємстві то інформацію можливо отримати безпосередньо з облікових регістрів та первинних документів. Зібраний практичний матеріал необхідно систематизувати та згрупувати.
Написання роботи
Написання роботи починається з систематизації та обробки матеріалі за кожною позицією плану. На цьому етапі відбирається матеріал для включення в певні параграфи, глави та складається детальний план їх викладення (структура, оформлення іллюстраційним матеріалом) та формуються основні висновки. Одночасно уточнюється план роботи та визначається необхідність в збиранні додаткового матеріалу. В результаті цієї роботи складається перший варіант роботи.
На другому етапі додатково визначаються основні направлення висновків та пропозицій, що витікають зі змісту роботи. Орієнтаційно оцінюється можливість використання цих пропозицій в практиці підприємства, підраховується ефект від їх використання. Як результат цієї роботи формується перший варіант висновків та пропозицій.
|
|
|
На наступному етапі проводиться літературна обробка, написання роботи та оформлення іллюстраційного матеріалу.
Оформлення роботи
Звіт повинен мати текстову частину, стилістично оброблену частину з відповідними формулами, розрахунками, таблицями розрахункових, статистичних даних, графіками схемами.
Облікові регістри, таблиці, формули, графіки і діаграми повинні бути достовірними, точними і легко сприйматися.
Умовні позначення, графіки, схеми повинні відповідати стандартам.
Текст необхідно писати на одній сторінці листка форматом А4. Нумерація сторінок повинна бути наскрізною – від титульного листка до останньої сторінки, враховуючи всі ілюстрації та додатки. На титульному листку номер не ставиться.
На титульному листку відображається міністерство, учбовий заклад, відділення, призвіще, ім’я, по-батькові студента, характер роботи (звіт), керівник роботи (посада, учбова ступінь), а знизу титульного листа – місто і рік.
Зміст розміщується на наступному, після титульного, листку. В ньому приводиться перелік глав, параграфів, сторінок. Глави нумеруються послідовно. Написання кожної глави починається з нової сторінки. Параграфи нумеруються по кожній главі окремо. Наприклад: 1. 1. – де перша цифра означає главу, друга – параграф. Якщо в главі існують підрозділи то вони нумеруються так: 1. 1. 1.
В додатках до тексту відображаються додаткові матеріали. Якщо додаток тільки один, та після слова “додаток” ставиться крапка.
Примітки нумеруються арабськими цифрами з крапкою.
Весь ілюстраційний матеріал (бухгалтерські регістри, креслення, схеми, графіки, діаграми і т. п. ) оформлюються акуратно і згідно стандартів.
Ілюстрації розміщуються зразу після посилань на них у тексті. Розташовувати їх необхідно так, щоб можна було роздивитись не розвертаючи роботу, чи розвертаючи по годинниковій стрілці. Всі ілюстрації відображають як малюнок.
Всі малюнки повинні нумеруватися послідовно в межах глави арабськими цифрами (наприклад: 1. 1. ) Посилання на раніше приведений малюнок відображають словом “дивись” (наприклад: див. мал. 1. 1. ). Кожен малюнок повинен мати текстову назву.
|
|
|
Таблиці повинні бути простими та зрозумілими. Таблиця розміщується після посилання, але не в тексті, і нумерується як ілюстрація. Слово “таблиця” разом з її номером розміщується над заголовком з правої сторони. В таблицях обов’язково необхідно указувати одиниці виміру. Якщо одиниця виміру у таблиці однакова для всіх показників, то вона вказується в заголовку. Числові показники в таблиці повинні мати однакову кількість знаків після коми.
Формули. В формулах лінія, що розділяє чисельник і знаменник, повинна бути довгою на всю формулу. Значення символів розшифровується в наступних після формул строках, в тій послідовності, в якій вони приведенні в формулі. Перший рядок починається словом «де» без двокрапки після нього. Наприклад:
Пр = 
(2. 2)
де Пр – середньорічний виробіток одного робітника;
Q – об’єм виробництва;
Чр – середньоблікова чисельність робітників.
В формулах допускається перенесення на знаках (=, +, -, · ). У цьому випадку знаки повторюються в кінці та на початку наступного рядка.
Формули нумеруються двома цифрами через крапку. Перша цифра показує главу, друга – порядковий номер (2. 2. ).
Якщо нумерація проводиться в межах всієї роботи, то формули нумерують однією цифрою.
Список рекомендованої літератури
1. Закон України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16. 07. 1996 №996.
2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30. 11. 99 р. № 291.
3. Законодавчі акти Верховної Ради України.
4. Укази Президента України.
5. Постанови Кабінету Міністрів України.
6. Нормативні документи Положення (стандарти), інструкції, методичні вказівки Міністерства фінансів, Державної Податкової адміністрації.
7. Спеціальна література і статті в періодичних виданнях (підручники, учбові посібники, брошури, збірники).
8. Статистичні та звітні матеріали Міністерств, відомств, підприємстві організацій.
|
|
|
