Створення Енциклопедії

Наш девіз такий: ніякої пощади дурням, злочинцям і тиранам... Дені Дідро, перша сторінка Енциклопедії.

Вийшовши з в'язниці, Дідро став редактором «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел» (1751–1780). Дідро зумів, разом з іншими просвітителями, зробити Енциклопедію системою наукового знання тієї епохи і зброєю в боротьбі з релігійною ідеологією та феодалізмом, чим нажив впливових ворогів.

Як проект, «Енциклопедія» виникла 1747 року[1]. Ідею подав паризький видавець Луї Бретон, що мав на меті прибуток[1]. Стати керівником нового і незвичного на той час проекту він запропонував небагатому письменникові Дені Дідро. (Сам Дідро не знав, що захопиться проектом і віддасть справі двадцять п'ять (25) запеклих і тривожних років життя). Дідро створив первісну програму видання, став його головним редактором, був автором помітної кількості його статей. Перші двадцять вісім (28) книг видання з тридцяти п'яти — вийшли з друку в редакції одного Дені Дідро. Лише згодом співредактором видання став французький науковець Жан д'Аламбер.

«Енциклопедія» Дідро помітно відрізнялась від сучасних, статті не мали звичних зараз скорочень, ілюстрації розмістили окремо у чотирьох томах, що було не досить зручно для читачів. Написати всі статті Дені Дідро і Жан д'Аламбер ніяк не могли через вже набуті людством наукові знання, котрі постійно збільшувались. Видання за ними почало не встигати. До створення статей була залучена низка відомих на той час письменників, серед котрих були Вольтер, Жан Жак Руссо, Шарль Луї де Монтеск'є, Гельвецій та низка менш відомих особистостей. Видання було розраховане на дворянську і заможну аудиторію, розповсюджувалось за підпискою освічених багатіїв, зацікавлених у збереженні власних привілеїв і власного пільгового стану. «Енциклопедія» почала дратувати впливову католицьку церкву та консервативне дворянство. Почалася війна між авторами і редакторами видання і — реакціонерами. Дідро з гіркотою записав: Нашими відкритими ворогами були: королівський двір, вельможі і військові, священики, поліція, судді, письменники, не залучені до праці (і платні), нарешті ті громадяни, що віддали власну свідомість панівній несхвальності видання. (Вороги) слово «енциклопедист» перетворили на ганебний ярлик. Ярлик клеїли на всіх, кого бажали представити перед королем як небезпечних осіб, перед священством — як ворогів церкви, перед суддями — як злочинців, перед народом — як громадян-негідників. До сих пір вважають, що енциклопедист — це людина, гідна лише смерті.

Загроза припинення видання виникла вже після оприлюднення перших книг. 1759 року був виданий наказ про заборону видання і знищення вже надрукованих семи книг. Наляканий спротивом Жан д'Аламбер припинив роботу. Вольтер радить і Дідро припинити видання. Проте Дідро не скорився. Королівська тюрма — Бастилія — була в'язницею не тільки для політичних ворогів короля Франції. Серед заарештованих були і заборонені книги. Так, в Бастилію звозили конфісковані книги Французької Енциклопедії. Злякався й видавець Луї Бретон. Потай від Дідро він цензуровав статті, викидаючи з них усе сміливе і небезпечне[1]. За спотворені тексти десяти томів несе відповідальність не Дені Дідро. Аби Дідро не відновив тексти, Бретон спалив його рукописи.