Визначення та оцінка рівня стресового навантаження

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5.

1. МЕТА ЗАНЯТТЯ.

1.1. Оволодіти методикою тестування рівня стресового навантаження на організм людини;

1.2. Навчитися визначати стійкість лю­дини до дії стресових подразників;

1.3. Визначити рівень психологічного здоров'я людини;

1.4. Оволодіти методикою визначення рівня виснаження адаптивних резервів і загрози депресивного дистресу.

2. ПЛАН ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ.

2.1. Поняття про стрес. Причини та ознаки стресового напруження.

2.2. Фізіологічні зміни в організмі людини під дією стресу.

2.3. Виробничий стрес і його наслідки.

2.4. Методика визначення стресового навантаження.

2.5. За допомогою тестових завдань перевірити власну стійкість до дії стресових подразників.

2.6. Розробити рекомендації щодо методів, які допоможуть визначити рівень стресового навантаження.

 

3. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ.

Стрес — це сукупність захисних фізіологічних реакцій, які вини­кають в організмі людини у відповідь на дію несприятливих зовнішніх факторів. Саме конфлікти організму із середовищем підтримують у робочому стані біологічні механізми захисту від шкідливих дій, тре­нують їх, що повна свобода від стресу означає смерть.

Найбільш частими причинами стресового напруження (за Бутом) є такі:

1. Найчастіше доводиться робити не те, що вам хотілося б, а те, що належить до ваших обов'язків.

2. Вам постійно бракує часу — не встигаєте нічого зробити.

3. Вас щось чи хтось «підганяє», ви постійно кудись поспішаєте.

4. Вам постійно хочеться спати.

5. Ви бачите надто багато снів. Особливо коли дуже втомлюєтеся.

6. Вам починає здаватися, що всі оточуючі затиснуті в лещатах якогось внутрішнього напруження.

7. Ви дуже багато курите.

8. Вживаєте більше алкоголю, ніж звичайно.

9. Вам майже нічого не подобається.

10. Удома, в сім'ї, у вас постійні конфлікти.

11. Постійно відчуваєте незадоволення життям.

12. Залізаєте в борги, навіть не знаючи, як їх повернути.

13. У вас виникає комплекс неповноцінності.

14. Вам ні з ким поговорити про свої проблеми.

15. Ви не почуваєте поваги до себе — ні вдома, ні на роботі.

Емоційні переживання завжди супроводжуються певними фізіо­логічними змінами. Досить часто їх можна помітити за зміною вира­зу обличчя — перелякана людина блідне, від сорому — червоніє. Ознаками сильного напруження є маскоподібний вираз обличчя, за­стигла поза, наявність холодного поту. Зміни вегетативних функцій при подібних емоціях однакові в усіх людей і в народі їх вдало позначують такими виразами: «від страху в піт кинуло», «волосся дибки стало», «мурашки забігали», «щемить серце», «від радості дух пере­хопило» тощо. Емоції досить часто супроводжуються активізацією міміки. За тим, як змінюються хода, поза, швидкість мови, жести, міміка, інтонація можна уявити емоційний стан людини. Метою ви­ражальних рухів є розрядка напруги. Крім того, виражальні рухи

є мовою емоцій. Спостерігаючи за їх виявом, ми не тільки розуміємо, що відчуває інша людина, але й переймаємось її станом (співпере­живаємо з нею).

Об'єктивними показниками емоційної напруги є зміна частоти пульсу, частоти дихання, провідності шкіри тощо. Так ЧСС водія за кермом змінюється від 70 до 140 ск./хв. На спусках, підйомах і навіть на прямих ділянках дороги при швидкості 90-150 км/год ЧСС може збільшуватись на 60-80 ск./хв. на змаганнях з авто- і мотоспорту ЧСС зростає до 200 ск./хв і більше.

В умовах стресового стану знижується об'єм уваги звужений, загальмовується її переключення, зростає напруження м'язів, рухи стають різкими, неточними, погано скоординованими, порушується пам'ять. Людина забуває послідовність дій, неправильно оцінює ситуацію, припускається грубих помилок.

У 1911 р американський фізіолог У.Кеннон виявив підвищений вміст адреналіну крові кішки, коли вона бачить собаку, і назвав його «гормоном страху». Оскільки емоції є постійним супутником страху, то згодом адреналін стали називати «гормоном стресу». Цим підкреслювалась його особлива роль у формуванні стресових реакцій.

Активізація функції нервової системи під впливом емоцій, згідно вчення У.Кеннона, є реакцію боротьби чи втечі. При цьому посилене продукування гормонів відбувається в такому порядку: інформація про реакцію тривоги через органи відчуття надходить до гіпоталамуса, а звідси до наднирників.

При фізичному стресі наднирники виділяють переважно норадреналін, при психічному (тривога, страх, лють) — насамперед адреналін. Адреналін і норадреналін активізують роботу серця і легень, підвищують кров'яний тиск і вміст у крові триацетилгліцеролів, що сприяє розвитку серцево-судинних захворювань — атеросклерозу, інфаркту міокарда, інсульту, психічних захворювань.

Більшу частину свого «активного» часу людина проводить на роботі і вдома, тому надзвичайно важливо, щоб і там, і тут не виникали стресові ситуації. Якщо ранком атмосфера в сім'ї напружена, стресогенна, то, ймовірно, і весь робочий день буде напруженим, емоційно неврівноваженим. Стан підвищеного стресового напруження стає джерелом і каталізатором виникнення конфліктів на роботі і навпаки. Так виникає «ланцюгова реакція» стресів.

Виробничий стрес. Потреба людини щоденно вирішувати низку питань призводить до ситуації в якій людина здається «загнаною», працюючи «через силу», не бачачи нічого, що робиться навколо. Зви­чним явищем для такої людини на виробництві є зниження точності рухів, які призводять до поломки інструменту, поломки крихких дета­лей машин, зривам різьби у гайок, зіткненням і ударам з верстатами тощо. Як наслідок виникають небезпечні ситуації, підвищується ймо­вірність порушень і аварій, випадкового включення агрегатів, нещас­них випадків.

У подібних ситуаціях, перш за все, страждає орієнтація: неправи­льно оцінюються сигнали, робітник перестає помічати важливі показ­ники роботи машин, порушується контроль за процесом праці. За та­ких умов робітник старається покласти відповідальність за всі невдачі на погано працюючу техніку (на ті вузли, які раніше відмовляли), на інших людей, пов'язаних з даною роботою, на будь що. Такого робіт­ника турбують вже не труднощі роботи а те, як інші віднесуться до хвилюючої його невдачі, всі його прагнення направляються на те, щоб приховати цю невдачу, її наслідки від друзів, керівництва.

Кожний із названих факторів окремо, а особливо їх поєднання, по­роджує екстремальні умови діяльності, що приводить до стресових станів. Причому для сучасного виробництва типовими є екстремальні ситуації двох крайніх типів. Перший тип — екстремальні ситуації ви­никають тоді, коли вимоги інтенсивної праці і жорсткі обмеження в часі змушують робітника максимально напружувати сили і мобілізу­вати внутрішні резерви. При цьому екстремальність такої праці часті­ше всього підвищується внаслідок сильних зовнішніх впливів (шуми, вібрації та ін.), які не тільки збільшують і без цього велике інформа­ційне навантаження робітника, але і порушують нормальні умови його життєдіяльності. За таких умов значно утруднюється перебіг процесів саморегуляції і сприяє виникненню дістресу.

Другий тип екстремальної ситуації виникає, через недостатність чи однорідність інформації, що надходить, недостатність міжособистих контактів, низьку рухову активність. Такий тип екстремальних ситуа­цій особливо характерний для роботи операторів сучасних автомати­зованих систем. В подібних умовах у робітника чи оператора розвива­ється стан монотонії. Необхідний рівень бадьорості та уваги в таких умовах людині доводиться підтримувати за рахунок значних вольових зусиль.

 

 

4. ЛІТЕРАТУРА.

 

4.1. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Панчук О.П. Безпека життєдіяльності. Навч. Посіб. – К.:Центр учбової літератури, 2011.

4.2. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Панчук О.П. Основи охорони праці. Навч. Посіб. – К.:Центр учбової літератури, 2011.

4.3. Пистун И.П., Кельман И.И., Вильковский Е.К. Безопасность жизнедеятельности. Учебное пособие. – Львов: Афиша, 2007.

 

5. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ.

Кожен студент проходить тестування двох тестів та робить висновки на основі отриманої суми балів. Практична робота вважається зарахованою при здачі викладачу результатів тестування №1 і №2 та відповідях студентом на контрольні запитання.

5.1. Тест № 1. Визначення рівня психологічного здоров'я людини

Отже 30 запитань. Зосередьтеся, відповідайте швидко «так» або «ні».

1. У різних частинах свого тіла я часто відчуваю жар, поколювання, повзання «мурашок», оніміння.

2. Голова в мене болить часто.

3. Ночами, 2-3 рази на тиждень, мене мучать жахи.

4. Зараз я почуваю себе не ліпше, як будь-коли.

5. Майже щодня трапляється щось таке, що лякає мене.

6. У мене настають періоди, коли через хвилювання я втрачаю сон.

7. Як правило, робота для мене — велика напруга.

8. Більшу частину часу я не задоволений своїм життям.

9. Я дуже втомлююсь.

10. Раз на тиждень або частіше, без явної причини, раптово, відчу­ваю жар у всьому тілі.

11. Кілька разів на тиждень у мене буває таке почуття, ніби має статися щось страшне.

12. Зараз мені складніше керувати людьми.

13. Життя для мене майже завжди пов'язане з недугою.

14. Раз на тиждень я буваю дуже збудженим і схвильованим.

15. Я не зовсім упевнений у собі.

16. Часом я хвилююся через дрібниці.

17. Часом я виснажуюся через те, що забагато на себе беру.

18. Біль у серці й грудях буває в мене часто (або не буває зовсім).

19. Іноді у мене буває такий стан, що переді мною нагромадилося стільки труднощів, що подолати їх просто неможливо.

20. Психологічні навантаження викликають у мене слабкість і роз­дратування.

21. Мене часто турбують похмурі думки.

22. Ви легко прокидаєтеся від будь-якого шуму.

23. Траплялося, що по кілька днів, тижнів ви нічим не могли зайня­тися, бо було важко примусити себе включитися в роботу.

24. Коли ви йдете з дому, вас переслідує думка про те, що ви не за­крили двері, не вимкнули газ, електроприлади.

25. У вас переривчастий і неспокійний сон.

26. Ви часто стурбовані своїм здоров'ям.

27. У більшості випадків ви відчуваєте слабкість.

28. Коли ви що-небудь робите, то постійно щось відволікає вашу увагу.

29. Іноді ви так наполягаєте на чому-небудь, що люди починають втрачати терпіння.

30. Якщо справа не ладиться, вам відразу ж хочеться облишити її.

Підрахуйте кількість ствердних відповідей.

Якщо їх від 1 до 10: стан вашого психологічного здоров'я може вас не турбувати. Ви самі справляєтеся з життєвими проблемами.

Якщо їх 10-15: ви — дещо стурбована людина, але намагаєтеся самостійно розібратися в проблемах, які вас оточують. Усе ж дос­відчений психотерапевт допоможе знайти шляхи вирішення труд­нощів.

Якщо їх 15 і більше: життєві проблеми спадають на вас лавиною, з якою неможливо справитися самостійно. Зверніться до досвідченого психотерапевта.

5.2. Тест № 2. Як уникнути стресу?

Оцініть свої відповіді так: майже ніколи — 1, іноді — 2, часто — З, майже завжди — 4.

1. Дрібниці мене дратують.

2. Якщо змушений чекати, нервую.

3. Коли почуваю себе незручно, червонію.

4. Коли злюся, можу образити людину.

5. Не сприймаю критику, дуже злюсь.

6. Якщо у трамваї мене штовхнуть, здатен на грубощі.

7. Постійно займаюсь будь-чим, увесь мій вільний час заповнений справами.

8. Не буваю пунктуальним, приходжу або раніше, або пізніше.

9. Не вмію вислухати, завжди уриваю інших.

10. Страждаю відсутністю апетиту.

11. Хвилююсь, не знати чому.

12. Уранці почуваю себе погано.

13. Постійно стомлений, сплю погано, можу «відключитися».

14. Після тривалого сну — як побитий.

15. Здається, що серце не в порядку.

16. Болять спина і шия.

17. Стукаю по столу пальцями, а коли сиджу, трясу ногою.

18. Думаю, що я кращий за багатьох, але ніхто цього не помічає.

19. Не дотримуюсь дієти, моя вага постійно коливається.

Підрахуйте бали.

Якщо їх менше 30: Ви ведете спокійне розумне життя, справляєте­ся з життєвими проблемами. Не страждаєте від зайвої скромності і оманливого честолюбства. Добре було б якби ваші відповіді переві­ряла людина, яка вас добре знає. Хто набрав таку кількість балів, часто бачить себе у рожевому світлі.

31-45. Ваше життя сповнене діяльності і напруження. Страждаєте від стресу як у позитивному смислі — намагаєтесь досягти поставле­ної мети, так і в негативному — є проблеми і клопоти. Ймовірно, та­кий спосіб життя вестимете і далі, але залиште трохи часу й для себе.

46-60. Ваше життя — постійна боротьба. Ви мрієте про кар'єру. До оцінки інших ви аж ніяк не байдужі. Це створює для вас постійний стресовий стан. Житимете так і далі, можливо, досягнете чого-небудь у діловому і особистому житті, проте навряд чи це буде вдовольняти вас, тому що все вже минуло. Утримуйтесь від зайвих суперечок, стримуйте гнів, викликаний дрібницями. Не намагайтеся досягти зав­жди максимуму, іноді відмовтесь від якогось зобов'язання.

6. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ.

6.1. Поясніть з погляду безпеки життєдіяльності поняття стресу?

6.2. Обґрунтуйте необхідність дослідження стресового наванта­ження на організм людини.

6.3. Назвіть основні причини та ознаки стресового напру­ження.

6.4. Поясніть, які Фізіологічні зміни в організмі людини вини­кають під дією стресу.

6.5. Розкрийте поняття виробничого стресу і його вплив на працівника?

6.6. Поясніть, як емоції впливають на працездатність людини?

6.7. Назвіть основні несприятливі стрес-чинники навчання?

6.8. Що, на вашу думку, необхідно для нормалізації емоційного (екзаменаційного) стану студентів?

6.9. Перерахуйте основні методи визначення рівня стресового навантаження?

6.10. Запропонуйте можливі способи та методи, які допоможуть визначити рівень стресового навантаження.

 

Поделиться:

Читайте также:

B. Визначення електролітів крові
E. Визначення витрат палива
II. Оцінка стійкості об'єкта (його елементів) до дії ударної хвилі
II. Порівняльна характеристика н/ц Прокаріоти та н/ц Еукаріоти.
III. Забезпечення вихідного рівня знань - умінь
III. Забезпечення вихідного рівня знань.
IV. Визначення переможців Конкурсу та їх нагородження
V етап. Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція
V.ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ АЛГОРИТМУ ЕВКЛІДА ДО РОЗВ’ЯЗУВАНЯ ДІОФАНТОВИХ РІВНЯНЬ.
VII. ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА НАГОРОДЖЕННЯ.

Воспользуйтесь поиском по сайту: