Опис нестандартних простих типів даних: інтервального та перелічуваного, структурних типів даних. Рядки. Типізовані сталі. Підпрограми для опрацювання рядків.

До нестандартнич простих типів даних належать інтервальний, перелічуваний та рядковий типи.

Користувач може визначати свої власні типи даних у розділі type так:

type <ім’я типу 1>=<опис типу 1>;

…

<ім’я типу n>=<опис типу n>

Перелічуваний тип утворюється з ідентифікаторів (імен користувача) шляхом їх об’єднання у список, який записується у круглих дужках:

type <ім’я типу>=(<значення 1>,<значення 2>,...,<значення n>);

Дані цього типу не можна вводит из клавіатури чи виводити і даними цього типу не можуть бути числові чи символьні значення.

Інтервальний (діапазонний) тип – це звуження деякого базового упорядкованого типу. Описується так: type <ім’я типу> = <значення 1>..<значення 2>; Приклад:

type week = (mon, tue, wed, the, fri,sat, sun);

workdays = mon.. fri;

months = 1.. 12;

var day1,day2: week;

day 3: workdays;

month: months;

Рядковий тип даних – string. Змінні цього типу можна описати як константу(const n=’no’), тип(type t = string[7]), або змінну(var s: string);.

Типізовані сталі дають змогу огол. змінну і відразу надавати їй значення:

const <ім’я сталої 1>: <тип1> = <значення 1>

…

<ім’я сталої n>: <тип n> = <значення n>

приклад: const symbol: char = ‘r’;

n: integer = 5;

Якщо у звичайних сталих значення у програмі змінити не можна, то у типізованих сталих – можна.

Структурні типи даних – це масиви, рядки, записи, файли та множини.

Масив – це скінчений набір елементів одного (базового) типу, які зберігаються в послідовно розташованих комірках оперативної пам'яті і мають спільну назву.

Запис – структурний тип даних, призначений для зберігання в ОЗУ та опрацювання даних, що скл. з полів – даних різних типів. Запис опис. у розділі type.

Файл – сукупність даних, які розташ. на зовн. носії.

Множина - структурний тип даних, ел. якого скл. з скінченного набору до 255 даних одного типу, значення яких записують через кому в квадратних дужках. (а=[1,2,3,4])

Рядок – це скінченна послідовність довільних символів (тобто елементів типу char). Для рядків існує поняття загальної(яка визн. об'ємом ОЗУ, що булла надана рядку під час його оголошення, зазнач. в квадратних дужках) і поточної(визн. к-тю у ньому символів) довжини. Макс. значення загальної довжини рядка – 255 символів. Змінну типу рядок оголошують за допомогою слова string так:

var <змінна>:string[n];

Підпрограми для опрацювання рядків: Функції: length(<рядок>) – визначає кількість символів у рядку;

copy(s,m,n) – s – рядок, з якого копіюють, m – позиція, з якої почин. копіювання, n – к-ть символів, що копіюють; concat(r1,r2,…,rn) – з’єднує рядки r1, r2,…rn в один рядок; pos(r1,r2) – визначає номер символу, з якого починається входження підрядка r1 у рядок r2; Процедури: insert(r1,<змінна>,n) – вставляє рядок r1 у рядок, заданий змінною, починаючи з позиції n; delete(<змінна>,m,n) – вилучає n символів з рядка, заданого змінною, починаючи з позиції m; str(<число>, <змінна>) – переводить числове дане в дане типу рядок; val(r1,s1,code) - r1 – рядок, який переведеться у число, s1 – змінна, в яку число буде записане, code – містить 0, якщо перетворення успішне, і містить номер першого помилкового символу, якщо перетворення не вдалося.