Вибір поділок сітки (прицілу) і точки прицілювання
Стр 1 из 7Следующая ⇒ Р о з д і л I X Правила стрільби з гранатомета Загальні положення 112. Для успішного виконання вогневих задач в бою необхідно: знати основні дані про танки, самохідно-артилерійські установки ворога і інші броньовані цілі; безперервно стежити за полем бою; швидко і правильно готувати вихідні дані для стрільби, тобто вибирати поділки сітки (приціл) і точку прицілювання; уміло вести вогонь по можливим цілям в будь-яких умовах бойової обстановки, як вдень, так і вночі; спостерігати за результатами вогню і вміло його коректувати; стежити за витратою гранат в бою і приймати міри до своєчасного їх одержання. Спостереження за полем бою і цілевказівки 113. Спостереження ведеться з ціллю своєчасного виявлення розташування і дій ворога, і зокрема танків, самохідно-артилерійських установок і інших бронецілей; крім того, в бою необхідно спостерігати за сигналами (знаками) командира і за результатами свого вогню. Якщо немає особливих вказівок командира, гранатометник і помічник гранатометника, ведуть спостереження в указаному секторі обстрілу, на глибину до 1000 м. 114. Спостереження ведеться неозброєним оком або за допомогою оптичного прицілу. Особливу увагу, при спостереженні, потрібно звертати на приховані підступи із сторони ворога і танконебезпечні напрямки. Місцевість оглядати з права наліво від ближчих предметів до дальніх. При спостереженні не випускати з виду ніяких ознак і явищ, які можуть допомогти виявити ворога, наприклад: постріли, блиск, курява, шум моторів, лязг гусениць, зміни в положенні і формі місцевих предметів і т.ін. Оптичний приціл використовують тільки для більш старанного вивчення окремих ділянок або місцевих предметів; при цьому потрібно приймати міри до того, щоб блиском скла прицілу не видати місця свого розташування.
Вночі місця розташування і дії ворога можуть бути встановлені по звуках і джерелах світла. Тому, вночі необхідно уважно прислухатися до всяких звуків. Якщо в потрібному напрямку місцевість освітлена ракетою або іншим джерелом світла, швидко обдивитися освітлену дільницю. 115. Якщо на полі бою, помічені цілі, то необхідно негайно доповісти командиру і правильно указати їх розміщення. Ціль вказується усною доповіддю. Доповідь повинна бути короткою, чіткою і точною, наприклад: “Прямо - три танки, 700”, або “Орієнтир другий, вправо два пальці - танк в окопі, 300” (цифри 700 і 300 позначають відстань до цілі).
Вибір цілі 116. Для ручних протитанкових гранатометів найбільш характерними являються броньовані цілі - танки, самохідно-артилерійські установки, бронетранспортери і т.ін. В окремих випадках при відсутності броньованих цілей, гранатометники за наказом командира можуть вести вогонь по амбразурам оборонних споруд, по вікнах, дверях і стінах будинків ворога і іншим цілям, які знаходяться за легким сховищем. Цілі на полі бою можуть бути нерухомими, які з'являються на короткий час та рухомими. 117. Ціль, як правило, вибирається і указується гранатометнику в бою, командиром. Тому він повинен уважно слухати і точно виконувати всі команди. Якщо ціль не вказана, то гранатометник повинен вибрати її сам. З кількох бронецілей, що рухаються і з'явилися одночасно, вибирати потрібно більш важливу, яка загрожує підрозділу і атакує з найбільш небезпечного напрямку. Коли з'являються цілі по однаковому значенні, то ціль обирається сама найближча. Якщо в період стрільби по амбразурах, вікнах будинків і т.ін. з'явиться бронеціль, що рухається, гранатометник, по вказівці командира або самостійно повинен перенести вогонь на неї.
Вибір поділок сітки (прицілу) і точки прицілювання
118. Для того, щоб вибрати поділки сітки оптичного прицілу, (установок механічного прицілу) і точку прицілювання, необхідно визначити (виміряти) відстань до цілі і врахувати зовнішні умови, які можуть вплинути на дальність і напрямок польоту гранати. Коли стріляють по цілях, що рухаються, крім того, необхідно враховувати напрямок і швидкість руху цілі. 119. Відстань до цілі визначається окомірно або по далекомірній шкалі оптичного прицілу. Коли відома відстань до місцевих предметів (орієнтирів), це полегшує визначення відстані до цілей. Тому, якщо обставини дозволяють, то відстань до орієнтирів і місцевих предметів, потрібно визначити, перемірянням місцевості кроками, або другим, більш точним способом. 120. Визначення відстані окомірно проводять по відрізках місцевості, що добре відкарбувалася в зоровій пам'яті, по ступені видимості і величини цілі, яка уявляється, а також, шляхом поєднання обох способів. При визначенні відстані по відрізках місцевості, необхідно яку-небудь звичайну відстань, яка закарбувалася в зоровій пам'яті, наприклад: відрізок в 100, 200, 400 м, уявно відкладати від себе до предмета (цілі). При цьому потрібно враховувати, що з збільшенням відстані, величина відрізку, що уявляється, в перспективі постійно скорочується. При визначенні відстані по ступені видимості і величини цілей(предметів), що уявляються, необхідно, величину цілі, що видно, порівняти з розмірами даної цілі на певних відстанях, що запам'яталися в пам'яті. Якщо ціль, виявлена близько біля орієнтира або місцевого предмету, відстань до якого відома, то при визначенні відстані до цілі, необхідно враховувати її відстань від орієнтира. Вночі відстань до цілей, що освітлюються, визначаються так же, як і вдень. Для визначення відстані до цілей, що видали себе спалахом і звуком пострілу, необхідно проміжок часу в секундах від моменту появи спалаху до моменту сприйняття звуку помножити на 340 (340 м/с - швидкість поширення звуку в повітрі). 121. Для визначення відстані по далекомірній шкалі оптичного прицілу необхідно навести шкалу на ціль так, щоб ціль розміщалася між суцільною горизонтальною і похилою пунктирною лініями. (мал. 66) Штрих шкали, який розміщений над ціллю, показує відстань до цілі, яка має висоту 2.7 м. Якщо ціль, має висоту менш (більше) чим 2,7 м, то необхідно з відстані, що визначили по шкалі, відняти (додати) поправку, яка рівна добутку числа десятих метра, різниці в висоті цілі на постійне число 4 і на цифру шкали, що розміщена над ціллю.
Мал. 66. Визначення відстані по далекомірній шкалі оптичного прицілу гранатомета (відстань до цілі 600 м) Приклад: визначити відстань до важкого танку ворога, який має висоту 3,2 м, якщо танк своєю верхньою частиною торкається пунктирної лінії далекомірній шкали зі штрихом, що відмічається цифрою 6.
Рішення: різниця в висоті цілі рівна 0,5 м або 5 десятих метра (3,2 м - 2,7 м); поправка рівна 120 м (десятих метрах 4 х 6); відстань до цілі рівна 720 м (600 м + 120 м) або заокруглено 700 м. Приблизна поправка, до виміряної по шкалі відстані до цілі приймається рівній: якщо висота цілі відрізняється від 2,7 м не більше чим на 0,3 м - 50 м, а більш 0,3-100м. Відстань до цілі по дальньомірній шкалі можна визначити тільки тоді, коли ціль по висоті видна повністю. Якщо ціль по висоті видна не повністю, то визначення відстані по цій шкалі, може привести до грубих помилок (дальності при цьому будуть, як правило перебільшені). 122. Для визначення відстаней проміром місцевості кроками необхідно знати величину однієї пари кроків у метрах. При визначенні відстаней рахунок кроків робити парами. 123. Поділки шкали прицілу (установки прицілу), як правило, обираються відповідно визначеній відстані до цілі (наприклад, для стрільби по цілі на відстані 400 м приціл 4). Точка прицілювання в цьому випадку обирається в середині цілі, а при стрільбі з використанням механічного прицілу гранатомета РПГ-7 прицілювання здійснювати у верхню частину цілі. В напружені моменти бою, коли умови обстановки не дозволяють змінювати установку прицілу в залежності від відстаней до цілі, по танках, самохідно-артилерійським установкам та іншим бронецілям вогонь вести на відстанях, що не перевищують дальності прямого пострілу, з поділками шкали прицілу (прицілом) 3, прицілюючись у нижній край цілі, а при використанні механічного прицілу гранатомета РПГ-7 - у середину цілі.
124. Відхилення температури повітря від табличної (+15°С) викликає змінення дальності польоту гранати, збільшуючи її при стрільбі в літніх умовах і зменшуючи взимку; тому необхідно при температурі повітря вище нуля маховичок температурної поправки встановити на знак “+”, а при температурі повітря нижче нуля встановити на знак “-“. Стрільбу з використанням механічного прицілу виконувати при температурі вище нуля - по додатковій мушці, а при температурі повітря нижче нуля - по основній мушці. 125. Зустрічний вітер зменшує, а попутний збільшує дальність польоту гранати. При цьому слабкий та помірний вітер істотного впливу на політ не здійснює і поправки на такий вітер не вводяться. При сильному зустрічному вітрі прицілюватися у верхній край цілі, а при сильному попутному - в нижній. 126. Боковий вітер значно впливає на політ гранати, відхиляючи її в сторону, звідки дме вітер, наприклад, при вітрі справа граната відхиляється вправо, а при вітрі зліва - вліво. Таке явище обумовлено тим, що боковий вітер, діючи на стабілізатор гранати, повертає її головну частину на вітер і під дією реактивної сили, спрямованої вздовж осі, граната відхиляється від площини стрільби в ту сторону, звідки дме вітер (мал. 67). Мал. 67. Вплив бокового вітру на політ гранати при роботі реактивного двигуна
Напрямок і швидкість вітру можуть бути визначені окомірно - по особистим відчуттям і по спостереженням за дією вітру на легкі предмети: нитку, хустки, дим, траву, гілки дерев і т.ін., як показано в таблиці.
127. Під час стрільби при боковому вітрі необхідно враховувати поправку на боковий вітер, обираючи поділки шкали бокових поправок в тій частині сітки, звідки дме вітер, або виносячи точку прицілювання в ту сторону, куди дме вітер, користуючись наступною таблицею:
Примітки. 1.Заокруглено поправку на боковий помірний вітер, що дме під кутом 90° до площини стрільби, можна прийняти рівній 1,5 поділки шкали бокових поправок на всі дальності при стрільбі пострілами ПГ - 7В і 1 поділці при стрільбі пострілами ПГ - 7ВМ. 2. Поправки при сильному вітрі (8 м/с) брати вдвічі більше, а при слабкому (2 м/с) вдвічі менш, ніж вказано в таблиці. При цьому поправка на слабкий вітер в поділах сітки при стрільбі пострілами ПГ - 7В приймається рівній 0,5 поділки бокових поправок. 3. При вітрі, що дме під гострим кутом до площини стрільби, поправку брати вдвічі менш, ніж при вітрі, що дме під кутом 90°. 4. Відлік при виносі точки прицілювання проводити від середини цілі. 5. При урахуванні поправок за допомогою шкали бокових поправок точку прицілювання обирати в середині цілі.
Читайте также: III. Схема строения макулы (пятна маточки). Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|