 |
Лабораторна робота № 5. Водоскидні споруди водосховищних гідровузлів. 1. Загальні положення. 2. Порядок виконання роботи.
|
|
|
|
Лабораторна робота № 5
Водоскидні споруди водосховищних гідровузлів.
Мета роботи: Ознайомитись з конструкцією і режимом роботи шахтного водоскиду.
1. Загальні положення.
Споруди для скидання надлишкових повеневих витрат називаються водоскидними. Відкриті берегові водоскиди розташовуються на берегах і схилах річкової долини або балки в обхід греблі. В глибоких вузьких ущелинах, в скельних або напівскельних ґрунтах застосовуються водоскиди із заглибленим водоскидним трактом. Шахтні водоскиди застосовуються також при значних напорах і витратах. До складу шахтного водоскиду входить водозлив (вирва), який скидає воду в нижній б’єф через вертикальну шахту і відвідний тунель. Відвідний тунель в період будівництва гідровузла використовується так, щоб забезпечити плавний і рівномірний підхід води по усьому периметру гребня водозливу. Шахтні водоскиди можуть бути регульованими і автоматичної дії (частіше), розташовують на одному з берегів водосховища на відстані від верхового укосу греблі.
2. Порядок виконання роботи.
2. 1. Ознайомитись з конструкцією і місцем розташування водоскидної споруди.
2. 2. Визначити розміри ґрунтової греблі і водоскиду:
висоту греблі Нгр=
ширину греблі по гребеню вгр=
коефіцієнт закладання верхового укосу m1=
коефіцієнт закладання низового укосу m2=
ширину берми вбер=
радіус шахти водоскиду Rшахти=
висоту шахти водоскиду Ншахти=
довжину відвідної труби Lтр=
|
|
|
діаметр відвідної труби d=
довжину плоского гребеню l=
2. 3. Визначити напір на порозі гребеня водозливу (після пуску води в модель).
При відношенні 
, коефіцієнт витрати знаходиться в межах 0, 46…0, 49; при відношенні 
, коефіцієнт витрати знаходиться в межах 0, 36…0, 38.
2. 4. Визначити витрати шахтного водоскиду за формулою:
, м3/с (5. 1)
де 
- коефіцієнт витрати;
- напір на порозі гребеня водозливу, м.
Рисунок 5. 1. Схема шахтного водоскиду
Висновки:
Дата проведення роботи_____________ Підпис студента_______
Література.
1. Гідротехнічні споруди / під ред. А. Ф. Дмитрієва. – Рівне, 1999 р. – 322 с.
2. Волков И. М. и др. Проектирование гидротехнических сооружений. – М.: Колос, 1977 г. – 378 с.
3. Волков И. М. и др. Гидротехнические сооружения. – М.: Колос, 1968 г. – 455 с.
Питання для контролю:
1. Умови застосування шахтних водоскидів.
2. Вплив плоского гребеня водозливу на коефіцієнт витрати.
3. Що впливає на пропускну спроможність споруди?
4. Як режим роботи відвідного тунелю (горизонтальної труби) впливає на його розміри.
Лабораторна робота № 6
Водоскидні споруди водосховищних гідровузлів.
Мета роботи: Ознайомитись з конструкцією і режимом роботи сифонного водоскиду.
1. Загальні положення.
Водоскиди із заглибленим водоскидним трактом застосовують при греблях, створ яких розташовується в глибоких вузьких ущелинах, в скельних або напівскельних ґрунтах; коли будівництво відкритого водоскиду пов’язане з великими труднощами, або обумовлюється виробничими чи топографічними умовами.
Сифонні водоскиди мають значну питому пропускну спроможність при малих значеннях форсування в порівнянні з іншими закритими водоскидами. Водозлив сифона (найвища частина водоводу) розташовується на відмітці нормального підпірного рівня, вхідна кромка сифона заглиблюється під відмітку НПР на 0, 7…1, 0м. На рівні водозливу розміщують повітряні отвори, які перекривають сміттеперехоплюючою решіткою. Включення сифону відбувається вже при підняття рівня води верхнього б’єфа над рівнем водозливу на 0, 1…0, 25м. При значних скидних витратах, для зменшення хвиль за сифоном, водоскид проектують із декількох труб (батареї сифонів) з різницею відміток водозливів 5…10см. До недоліків сифонних водоскидів відносять складність експлуатації в період низьких температур і відносна складність конструкції.
|
|
|
|
|
|
