Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Кот Катерини Леонідівни

План- конспект

уроку світової літератури в 6 класі

на тему:

«Адам Міцкевич – видатний польський поет.

Балада «Альпухара». Мужність і нескореність

Перед ворогом як провідна думка балади»

студентки 41- Н гр.

Кот Катерини Леонідівни

Дата проведення: 16.10.13

Оцінка:.

Кременець 2013

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень:
виразно читає баладу “Альпухара” і аналізує її, звертаючи увагу на історичну основу твору (події реконкісти в Іспанії) та її художнє переосмислення (зміщення звичних акцентів: маври — загарбники, іспанці — борці за визволення, переплетіння вигадки і правди), силу духу Альманзора — короля мусульманського, психологізм (неприваблива поведінка приречених іспанців “бенкет між трупів”, “здобич паюють, поділюють бранців” та ін.), використання художніх засобів тощо;
знаходить у тексті антитези (“смерть чи покора”, “вмер, смiючись”), епітети (сміх жахливий, пекельний, страшний), метафори (“п’ють, утопаючи в винах”, “сміхом вуста зазміїлись”) і пояснює їх роль в образній системі твору;
висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в баладах, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.
ТЛ Дає визначення поняття літературна балада.

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий		Учень відтворює матеріал, називаючи окремий факт.
	Учень розуміє навчальний матеріал і може відтворити фрагмент з нього окремим реченням.
	Учень розуміє навчальний матеріал і за допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання.
II. Середній		Учень має уявлення про зміст твору, здатний переказати незначну його частину та з допомогою вчителя визначити основні сюжетні елементи.
	Учень знає зміст твору, переказує окрему його частину, з допомогою вчителя знаходить приклади у тексті.
	Учень знає зміст твору, здатний переказати значну його частину, з допомогою вчителя виділяє головні епізоди.
ІІІ. Достатній		Учень володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі приклади з тексту.
	Учень володіє матеріалом, під керівництвом учителя аналізує текст, виправляє допущені помилки й добирає докази на підтвердження висловленої думки.
	Учень володіє матеріалом та навичками аналізу лiтературного твору, оцінює окремі літературні явища, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань.
ІV. Високий		Учень володіє матеріалом та навичками аналізу лiтературного твору, систематизує набуті знання, знаходить і виправляє допущені помилки.
	Учень володіє матеріалом, вміннями та навичками аналізу художнього твору, висловлює свої думки, самостійно оцінює літературні явища.
	Учень вільно володіє матеріалом та навичками аналізу літературного твору, оригінально розв’язує різноманітні навчальні завдання.

Тема: Адам Міцкевич – видатний польський поет. Балада «Альпухара» (з поеми «Конрад Валленрод»). Мужність і нескореність перед ворогом як провідна думка балади. Мета: ознайомити учнів з короткими відомостями про життя і творчість польського поетета А.Міцкевича, розкрити ідейно-тематичний зміст його балади «Альпухара», розвивати навички виразного читання, логічного мислення, аналізу поетичного тексту, виховувати повагу до внутрішнього світу людини, любов до рідного краю, активну життєву позицію, ознайомити зі змістом балади — вставної частини поеми А. Міцкевича, розкрити психологізм твору; вдосконалювати навички аналізу художнього тексту, виразного читання; сприяти вихованню кращих рис людини: справедливості, почуття обов’язку, свободолюбства; зацікавити учнів творчістю А.Міцкевича, розкрити історичну основу балади “Альпухара”, її художнє переосмислення; виховувати самостійність та критичність мислення школярів. Тип уроку: комбінований i. Епіграф: «Писати про Міцкевича – значить говорити про прекрасне… про справедливість, якої він був жовніром, про обов’язок, якого був героєм, про свободу, якої був апостолом, і про визволення, якого був вістуном». (В.Гюго) Обладнання: ілюстрація портрету А.Міцкевича, тексти балади «Альпухара» (у перекладі Максима Рильського). ii. Хід уроку: iii. І Організаційний момент Вступне слово вчителя Сьогодні ми знову поринемо в чарівний світ літературної балади. На сьогоднішньому занятті ми познайомимося з особистісю, про яку І.Франко сказав: “...найбільший поет польської нації і один з найгеніальніших людей, яких видало людство”. Це -Адам Міцкевич. Етап визначення мети Продовжуємо тему «Літературна балада» (Оголошення теми, епіграфа). Перевірка домашнього завдання. — Дайте визначення літературної балади. — Чи цікаво вам було читати балади? Думку аргументуйте. Повідомлення теми та мети уроку. Епіграфом нашого уроку стали слова з листа Віктора Гюго до сина А.Міцкевича – Владислава (зачитується епіграф). Тож сьогодні наш урок ми і присвятимо знайомству з талановитим польським поетом Адамом Міцкевичем. (Демонстрація портрета). Про його життєвий і творчий шлях, познайомимось із змістом балади «Альпухара». (Запис теми, епіграфа в зошити). Прийом "відстрочена увага". В темі уроку пропущено одне слово, додамо його після того, як опрацюємо тему уроку. Тому на уроці ви повинні бути дуже уважними, щоб в кінці розгадати цю загадку. ІІ Робота над новою темою Слово вчителя «Повідомлення про Адама Міцкевича» Доля Адама Міцкевича була сумною, оскільки йому довелося покинути батьківщину, вічно блукати світом і плекати надію на зустріч з вітчизною, яку все життя він так палко любив. Українські поети і письменники, такі, як Тарас Шевченко, Петро Гулак-Артемовський, Іван Франко, Леся Українка, високо цінували творчість Адама Міцкевича. Нам, українцям, приємно, що творчість польського поета так тісно пов’язана з Україною, де він написав одні з найкращих своїх поезій. Народився Адам Міцкевич 24 грудня 1798 року поблизу містечка Новогрудка (тепер — територія Білорусії), що тоді входило до Польщі, у сім'ї небагатого шляхтича-адвоката. З дитинства цікавився піснями та легендами рідного краю. У 1815 році їде до Вільно, де успішно складає іспити і стає студентом історико-філологічного факультету університету. Починаючи з 1817 року Міцкевич стає учасником таємних патріотичних організацій «Товариство філоматів» (тобто «тих, що люблять науку») і «Товариство філаретів» (тобто «тих, що люблять доброчесність»), які ставили за мету боротьбу за свободу й незалежність Польщі. У травні 1822 року вийшла збірка А. Міцкевича «Поезія», ліричні балади, пісні, романси якої" спираються на традиції польської і литовської народної творчості. Але на початку 1820-х років учасники товариств зазнали переслідувань з боку представників царського уряду Бо тоді Польща, як і Україна перебувала під владою Росії. 22 жовтня 1823 року був заарештований і Міцкевич. Як покарання А. Міцкевича, було вислано у центральні губернії Росії. За два дні Міцкевич змушений назавжди залишити свою рідну батьківщину, до якої відтепер линув тільки у спогадах та мріях. Дорога вигнанця пролягла до Петербурга, де він знайшов добрих друзів серед діячів російської культури. Наприкінці 1 826 року познайомився з О. С. Пушкіним, який дуже приязне ставився до польського поета. Згодом Міцкевич вирушає на південь України — в Одесу та Крим. В Україні А. Міцкевич перебував більше дев'яти місяців, відвідав Київ, Харків, Одесу. Під час перебування в Харкові у грудні 1825 року поет познайомився з відомим українським письменником П. Гулаком-Артемовським. Та особливе місце серед творчих зупинок поета посідає Крим. Прекрасна природа цієї «землі богів і поетів» дала поштовх творчому натхненню, але навіть ця неперевершена краса не змогла вгамувати його сум за батьківщиною. Увесь біль поета-вигнанця вилився ш сторінках збірки «Кримські сонети». У 1829 році Адаму Міцкевичу дозволили виїхати за кордон 1830 року в Римі він дізнається про польське повстання проти царизму. Поет прагне допомогти своїм товаришам. Але його спробі не вдалася, а саме повстання було придушено. Останні роки життя Адам Міцкевич провів у величезних злиднях Тільки у 1852 році йому вдалося знайти посаду бібліотекаря в бібліотеці «Арсенал», що в Парижі. У березні 1855 року померла його дружина, осиротивши шістьох дітей. А 26 листопада того не року несподівано від холери у далекому Константинополі помирає й сам Міцкевич Кажуть, що коли останки поета відправляли до Франції, за його труною до пароплава йшла численна юрба слов'ян-емігрантів, які віддалі данину пошани відомому польському письменникові. Творчий доробок поета багатий. У ньому — вірші «Ода молодості», балади й романси, збірка «Балади й романси», сонети, цикл «Кримські сонети», поеми «Гражина», «Дзяди», «Конрад Валленрод» Твори А. Міцкевича українською мовою перекладали Франко, П. Тичина, М. Рильський та ін. Вправа "Мікрофон" Які асоціації у вас викликає ім’я Адам Міцкевич. Бесіда за роботою в групах. - Де народився А. Міцкевич? - Чому став учасником таємних організацій? - Куди відправив А. Міцкевича царський уряд? - Як почував себе поет далеко від Батьківщини? - Як закінчились останні роки життя? Літературознавчий коментар. В поемі «Конрад Валленрод» автор проголошує безоглядність дій в ім'я свободи вітчизни аж до самозабуття й самозречення, оскільки людині не може бути щасливою, коли батьківщина в неволі. Його романтичний герой-одинак ціною власного життя знищує гнобителів Батьківщини — і добуває незалежність рідній землі. Передові сучасники сприймали цей твір не як проповідь помсти, а як заклик до взаєморуміння між людьми. Уривок із цієї поеми під назвою «Альпухара» («Альпухарська балада») ми сьогодні й розглянемо. Історичний коментар. Історичною основою балади є події Реконкісти в Іспанії. Реконкіста — відвойовувати, повертати) — відвойовування іспанцями і португальцями земель на Піренейському півострові, загарбаних на початку VIII століття арабами (маврами). Тривала Реконкіста до XV століття. Одна з причин цього завоювання - релігійна. Маври (араби) вірили в Аллаха і були мусульманами, а з місцевим населенням. Тому в баладі ми зустрінемось із цим явищем. Виразне читання балади «Альпухара» вчителем Навчальна пауза. Бесіда на первинне сприйняття змісту твору. Яке враження справив на вас твір? Що викликало саме таке враження? Словникова робота Альпухара – гориста місцевість на півдні гір Сієрра-Невада в Іспанії. Гренада- частина цього півострова, місто в Іспанії. Гяури - у магометан назва іновірця. Невірні, не мусульмани. Васали - підлеглі, слуги. За часів середньовіччя феодал, залежний від заможнішого феодала-сюзерена, від якого отримував земельне володіння та заступництво. Ґречно – поважно. Маври - араби, жителі Піренейського півострова. Європейська назва представника корінного населення Північної Африки (крім Єгипту), а згодом назва арабів. Мінарети - мусульманські храми, де вони поклонялись Аллаху. Висока башта при мечеті, з якої мусульманський священик скликає мусульман на молитву. Моровиця - заразна хвороба, чума, хвороба. Чалма - головний убір. Шанці — окопи. Коротка довідка учителя про баладу «Альпухара» — вставний елемент у поему «Конрад Валленрод» Поет подає художнє переосмислення подій: насправді маври (мусульмани) — загарбники, а іспанці захищають свою країну. Головне у цій баладі — глибокий психологізм сюжету, непередбачуваність подій. Тому я пропоную вам, читаючи фрагменти, сприймати їх на слух і спробувати скласти свої прогнози. 4. Читання балади «Альпухара» у перекладі Максима Рильського, використовуючи метод «Читання із зупинками» 1) Читання від слів«Селища маврів у тьмі, у руїні» до«Але чума у Гренаді» - На що слід звернути увагу?(Згадка про чуму) 2)Читання від слів«Лиш в Альпухарі, залігши у шанці…»до слів«На мінаретах хрести заблищали» На чийому боці перемога? Які докази тому маємо? («Взято фортецю останню») 3)Фрагмент«Сам Альманзор, Як побачив, що сили Більше нема в обороні...» Що зробив командуючий мусульман? («Сміло прорвавшись крізь ворога стріли, Втік од страшної погоні») · 4)Читання від слів«Бенкет між трупів почався в іспанців...»до слів «Раптом надвірна сторожа доносить...» Про що доносить сторожа? Що трапилося? («Лицар, що ймення не знати, З панством найстаршим побачення просить, Пильне щось має сказати») Хто, на вашу думку, той лицар? («То Альманзор був, король мусульманський») З чим він прийшов до ворогів? («Кинувши сховок безпечний, Сам оддається він в руки іспанські, Раб їх і друг їх сердечний») 5)Читання від слів«Я до іспанського,— каже,— порогу...» до слів «Братом молодшим служити» Як іспанці сприйняли добровільного полоненого й зрадника? («Вождь обійняв його, інші вітають, Друга немовби стрічали») Чому так стрічають Альманзора? 6)Читання від слів«Всіх Альманзор по черзі обіймає»до слів «В губи цілує сердечно» Чому він, командуючий розбитою армією, так ставиться до ворогів? 7)Читання від слів«Раптом ослаб він...»до слів«Гляньте, гяури! Я гордий і радий...» Чим пишається і чому радіє Альманзор? («Тим, що відплатив вам відразу») Чим відплатив Альманзор? («Я обдурив вас: прийшов я з Гренади, В дар вам принісши заразу») 8)Читання від слів«Так! Поцілунком своїм вам у душу...»до«Сміхом сміється пекельним» Чому сміється Альманзор? - Що далі сталося з ним? 9)Читання від слів«Вмер, сміючись…»до«В рисах його помертвілих» - Що сталося з іспанцями потім? 10)Читання від слів«Прудко іспанці біжать...»до кінця - Яка ваша думка про вчинок Альманзора? - Чому присвячується балада? Коментар учителя з проблеми. Для повноти розуміння обговорюваної нами проблеми давайте познайомимося і з авторською позицією, яку він виклав у своїй поемі “Конрад Валленрод”, адже балада “Альпухара” – це її частина. Поема присвячена боротьбі литовців з німецьким Тевтонським орденом у ХІV ст. Головний герой цього твору – литовець, якого хрестоносці дитиною захопили в полон, а батьків його вбили. Юнаком він втік на Батьківщину, був щиро прийнятий у сім’ї князя Кейстута, одружився з його дочкою Альдоною. Та герой не був щасливий у сім’ї, бо весь час думав про те, яку загрозу являють для литовців тевтонські рицарі. Покинувши Батьківщину, він вирішив пробратися в Орден, досягти там високого становища, щоб діяти на загибель ворогам. Під іменем Конрада Валленрода він був обраний магістром Ордену, очолив похід тевтонців на Литву, але попередив литовців і досяг того, що могутності Ордену був нанесений нищівний удар. Розкривши таємницю Конрада, тевтонці винесли йому смертний вирок, але він сам випиває чашу з отрутою. Переконавшись, що іншого виходу немає, Конрад обирає підступ, брехню як засіб боротьби. Та його порядній, благородній натурі чужі й осоружні брехня і підступність. Це мучить і спустошує його душу, він вагається, страждає. Гаряче співчуваючи своєму героєві, прославляючи його самозречення, автор розкриває трагізм його становища, Конрад переміг у боротьбі з ворогами, але ця перемога не приносить повного морального задоволення і героєві, і нам, читачам. Бесіда за змістом прочитаного. — Яка історична подія лежить в основі балади? (Боротьба іспанців проти завойовників-маврів.) — Де саме і за яких умов відбувається дія? (Дія відбувається поблизу містечка Альпухара, яке оточили іспанці. Окрім того, у місті лютує чума.) — Чи вдалося іспанцям узяти місто? Підтвердіть відповідь цитатою з тексту. (Так. Від слів: «Вдосвіта сурми до бою заграли,.,» до слів: «Взято фортецю останню».) — Якими зображені іспанці? (Не досить привабливими. Вони вломилися у замок, на свіжих його руїнах, посеред трупів, учинили бенкет, «купаються у винах», «здобич ділять і полонених».) — Хто такий Альманзор? (Це мусульманський володар, який здався на милість іспанців.) — Чи був щирим вчинок Альманзора? Якою була його справжня мета? (Ні, він дуже хитро обдурив іспанців. А справжньою його метою була помста: помираючи, хворий на чуму, він здався у полон з метою заразити іспанців цією страшною хворобою.) — Які риси вдачі можна виділити у володаря маврів? (Альманзор був хитрим, підступним, розумним, ненавидів ворогів, відзначався силою духу.) — З якими словами звернувся він до іспанців? Зачитайте. (Від слів: «Гляньте, гяури! Я гордий і радий...» до слів: «Вам таких мук не минути!». — Чи повірили іспанці володареві маврів? У чому була їхня помилка? (Так, іспанці повірили Альманзорові, радо його зустріли. Саме в цьому полягала їхня фатальна помилка. Вони не врахували підступності мавра.) — Який фінал балади? (Трагічний. Усі іспанці загинули від чуми.) Самостійна робота — Визначити, риси характеру Альманзора, — Визначте головну думку твору? (Боротьба з ворогами за свободу рідної землі, мужність і нескореність у цій борні.) III Узагальнення й систематизація знань Відстрочена увага - Яке ж слово ми допишемо у темі уроку? (Нескореність) Перевірка знань Що таке балада? (Віршований ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного, героїчного чи соціально побутового змісту). Балада - жанр віршований. Назвіть особливості віршованої мови. (Ритмічність – повтор через рівний проміжок часу певних частин (складів, слів і словосполучень зі своїм наголосом тощо); інколи – наявність рими (співзвучних закінчень рядків вірша)). Які ви знаєте види балад? (Народні і літературні). Назвіть країни, де найкраще розвивався жанр балади. (Англія, Франція, Німеччина, Росія, Польща). Поети і письменники, які писали балади. (Жуковський, Гете, Шіллер, Гейне, Стівенсон, Кіплінг, Пушкін, Війон, Міцкевич та ін.) «Я так думаю....» - Як ви думаєте, чи варто було Альманзорові жертвувати своїм життям? Невже не легше було пристосуватися до умов життя і підкоритися долі? - Таким чином, ми дали відповідь на проблемне питання нашого уроку, що людина не може почувати себе щасливою, коли Батьківщина в неволі. - А чи можна ці самі слова сказати і про А. Міцкевича? «Кошик» (Дає можливість використати набутий цивілізацією досвід через призму власного світобачення): У млинок - кидаємо афоризм, який розважав. У смітник - неправильний, на вашу думку, вчинок героїв. У валізу — що візьмемо в життя. Рефлексія «Сьогодні на уроці»: - Найбільше мене сьогодні вразило.... Дійсно, знаходяться такі особистості, які приносять в жертву власне життя не з розрахунку на вдячність і шану, а тому, що не можуть чинити інакше, їхніми вчинками керувала совість, їхня життя підтверджує те, що прометеїзм існує, що це не така вже й вигадка давніх греків. Сьогоднішня наша розмова показала, що іскорки від вогню сердець мужніх людей тривожать нас і дотепер Висновок. Чому балади, створені у XV, XVIII і XIX ст. актуальні й у наші дні? (В них піднімаються загальнолюдські проблеми). Як слова, що слугують епіграфом уроку, перекликаються з А.Міцкевичем та баладою «Альпухара»? (Поета вважають символом національної своєрідності, гідності польського народу, який вів багатовікову боротьбу за здобуття незалежності. Баладу «Альпухара» Міцкевич присвятив героїчній боротьбі свого народу проти Тевтонського ордену хрестоносців у XIV ст. Домашнє завдання

Написати твір-мініатюру “Я схвалюю (не схвалюю) вчинок Альманзори, тому що...” або «Моя улюблена балада».

АЛЬПУХАРА

(Балада з поеми «Конрад Валленрод») Селища маврів у тьмі, у руїні, Гине їх люд в безпораді; Борються досі гренадські твердині, Але чума у Гренаді. Лиш в Альпухарі, залігши у шанці Б'ється загін Альманзора, — То обложили хоробрих іспанці, Жде їх чи смерть, чи покора. Вдосвіта сурми до бою заграли, Битва гримить на світанні, На мінаретах хрести заблищали, — Взято фортецю останню. Сам Альманзор, як побачив, що сили Більше нема в обороні, Сміло прорвавшись крізь ворога стріли, Втік од страшної погоні. Бенкет між трупів почався в іспанців На альпухарських руїнах. Здобич паюють, поділюють бранців, П'ють, утопаючи в винах. Раптом надвірна сторожа доносить: Рицар, що ймення не знати, З панством найстаршим побачення просить, Пильне щось має сказати. То Альманзор був, король мусульманський. Кинувши сховок безпечний, Сам оддається він в руки іспанські, Раб їх і друг їх сердечний. «Я до іспанського, — каже, — порогу Став із уклоном глибоким, Вашому буду молитися богу, Вірити вашим пророкам. Хочу, щоб слава по світу настала,» Як мавританець побитий Став переможцям своїм за васала, Братом молодшим служити». Шану іспанці до сміливих мають. Як Альманзора впізнали — Вождь обійняв його, інші вітають, Друга немовби стрічали. Всіх Альманзор по черзі обіймає, Руки стискаючи ґречно, Та найміцніше вождя пригортає, В губи цілує сердечно. Раптом ослаб він, на камінь підлоги Впав, побліднілий з нестями, Але чалму переможцю під ноги Кволими стеле руками. Глянув навкруг — всі дивуються дивом; Синню взялись йому лиця. Сміхом уста зазміїлись жахливим, Сповнились кров'ю зіниці. «Гляньте, гяури, я гордий і радий, Що відплатив вам одразу. Я одурив вас: прийшов я з Гренади, В дар вам принісши заразу. Так! Поцілунком своїм вам у душу Смертної влив я отрути. Гляньте — у муках конати я мушу, — Вам таких мук не минути!» Руки вперед простягає завзятий, Мовби стисканням смертельним Хоче іспанців усіх закувати, Сміхом сміється пекельним. Вмер, сміючись. Ще тремтіли повіки Темних очей зледенілих. Сміх той страшний залишився навіки В рисах його помертвілих. Прудко іспанці біжать, мов од кари! Вслід їм — чума чорнокрила. Жоден не вийшов із гір Альпухари, Всіх моровиця скосила. (Переклад Максима Рильського)