 |
Формат RealMedia G2.. 5.3. Анімаційні файлові формати FLI, FLC, CEL
|
|
|
|
Формат RealMedia G2.
Формат RealAudio був розроблений фірмою RealNetworks для збереження стиснутих голосових аудіоданих (мови), але з виходом версії 3 став стандартом де-факто для трансляції відео- і аудіоінформації в мережі.
Остання, 6-я версія формату називається RealMedia G2.
Технологія трансляції мультимедійних даних RealMedia полягає в тому, що сервер, кодуючи «свіжооцифровані» дані чи, зчитуючи заздалегідь підготовлений звуковий файл, що зберігається, передає аудіоінформацію по мережі, використовуючи особливий протокол у вигляді потоку даних, що декодуються програвачем (клієнтом).
Остання версія даного формату (RealServer) забезпечує збереження в одному файлі аудіо- і відеоданих, стиснутих із різною можливістю. Коефіцієнт стиснення, що зручний для користувача, вибирається з врахуванням швидкості передачі даних від сервера до клієнта. Таким чином, той самий файл звучить з різною якістю в залежності від пропускної здатності використовуваного каналу зв'язку. Трансляція може здійснюватися із звичайних Web-серверів (по протоколу HTTP). Однак при цьому зменшуються якість і функціональність трансляції.
Формат SoundVQ. Цей формат з'явився біля двох років тому. Формат був розроблений компанією Yamaha. Друга його назва - VQF. Буквене сполучення використовується як розширення звукового файлу. Цей формат використовує алгоритм стиснення TwinVQ (Transform-domain Weighted Interleave Vector Quantization), розроблений у лабораторії Nippon Telephone Telegraph Human Laboratories.
Формат забезпечує більш сильне, ніж МР3, стиснення при високій якості результату.
По якості при силі стиснення 96 Кбіт/с VQF, за результатами тестування, що проводилося, не поступається МР3. Вважається, що в області низькоякісної аудіоінформації і сильного стиснення формат перевершує всі аналоги.
|
|
|
Разом з тим конвертування аудіоданих у формат VQF відбувається значно повільніше, ніж у формат МР3. Формат SoundVQ не передбачає миттєвого переходу в будь-яке місце запису. Крім того, вимоги до апаратури, що використовується (зокрема, до продуктивності процесора), у формату SoundVQ вище, ніж у МР3.
Формат Windows Media Technology. Формат WMT4 (називаний також MS Audio 4. 0 і має абревіатуру ASF -Advanced Streaming Format) був представлений фірмою-розроблювачем Microsoft як аналог RealAudio і МР3. На думку творців, WMT4 перевершує обидва формати і забезпечує аналогічну МР3 якість при двічі меншому розмірі результуючого файлу. Фактично формат підтримує потокову передачу даних у Internet і має прогресивну систему стиснення аудіо- і відеоданих, що базується на алгоритмах MPEG -4 (використовуючи, у тому числі, кодеки Microsoft Audio).
Формат QuickTime. Формат QuickTime фірми Apple був розроблений для використання в мультимедійних додатках на комп'ютерах Macintosh, але згодом придбав величезну популярність на ПК і, до речі, був обраний «оболонкою» для формату MPEG-4.
QuickTime підтримує потокову передачу даних через Internet і протоколи RTP (Real Time Protocol) і RTSP (Real Time Streaming Protocol). Компанія Apple відкрила вихідні коди свого потокового Internet -сервера по моделі Open Source.
QuickTime - універсальний формат, його можна використовувати для збереження відео, аудіо, векторної графіки й анімації (інтеграція з Macintosh), MIDI-музики, 3D-об'єктів, нерухомої графіки і навіть панорамних зображень.
5. 3. Анімаційні файлові формати FLI, FLC, CEL
Поряд із розглянутим у попередній главі форматом GIF для збереження анімаційних файлів використовуються формати, запропоновані разом з анімаційними програмними пакетами розробниками цих програмних продуктів або так званими «третіми фірмами». Ці формати не стали стандартними, але досить широко застосовуються в анімаційній графіці. З метою забезпечення інформаційно-програмно-інформаційної сумісності таких форматів в анімаційних програмах використовуються транслятори форматів.
|
|
|
Як приклад розглянемо анімаційні файлові формати FLI, FLC і CEL, що використовуються в анімаційній програмі Autodesk Animator Pro.
Ці формати забезпечують збереження анімаційної графіки і дають змогу програвати на екрані комп'ютера анімаційні ролики. У них не передбачена можливість збереження аудіоінформації і забезпечується лише 256 градацій кольорів. Але простота і швидкість відтворення анімацій зробили даний формат популярним серед художників-аніматорів і розроблювачів комп'ютерних ігор. Файлові формати FLI використовувалися спочатку в програмі Animator. Формат FLC потім став використовуватися в програмі Animator Pro.
Формат файлів анімаційних фільмів (flic) був опублікований у 1993 р. у журналі «The Doctor Dоbb's Journal».
Дані в цих файлових форматах групуються у вигляді фреймів. Фрейм - це один кадр анімаційного фільму.
Фрейми складаються з так званих частин (chunk) чи блоків. Блоки анімаційного файлу містять всю інформацію, необхідну для відтворення анімаційного ролика.
На початку кожного блоку чи фрейму вказуються його розмір і тип. Тому якщо тип фрейму чи блоку не зазначений, то даний блок чи фрейм може пропускатися.
Для стиснення анімаційної графіки використовується дельта-стиснення, основною ідеєю якого є збереження у файлах анімаційного фільму динаміки зміни зображень послідовностей кадрів. Це дає змогу програвати анімаційні файли на відеоадаптерах із низькою швидкодією.
Дані самого зображення кадру стискаються за схемою RLE (групове кодування).
Причому перший фрейм розглядається як базовий і містить повне зображення. Щодо цього фрейму потім будуються відмінності інших фреймів. Останній фрейм анімаційного фільму кільцевої і служить для плавного циклічного відтворення фільму.
Порядок байтів у машинному слові залежить від апаратної платформи і визначається використовуваним процесором фірми Intel. Якщо необхідно відтворювати анімаційний фільм на іншій апаратній платформі, де порядок байтів у слові інший, використовуються конвертори для зміни порядку байтів у слові.
Розділ 6. Програми перегляду Web-публікацій
|
|
|
В останні роки велику популярність завоювала послуга Internet, що отримала назву World Wide Web - всесвітня павутина (WWW).
Офіційне визначення World Wide Web: “широкомасштабне гіпермедіа-середовище, орієнтоване на надання універсального доступу до величезного світу документів”. Метою функціонування є: надання користувачам мережних комп'ютерів простого доступу до найрізноманітнішої інформації.
Сьогодні система WWW поєднує величезне число серверів, що є фактично сховищем гігантської електронної бібліотеки, вірніше медіатеки, по багатьох предметних областях.
Робота в середовищі WWW вимагає наявності мереж зв'язку, що забезпечують режим on-line, а не “відкладену передачу”, як в електронній пошті (Email).
Каталог інформації і послуг, доступних у Internet за допомогою сервісу WWW, уже сьогодні дуже значний. Тому на перший план виходить проблема пошуку потрібної інформації, її допомагають вирішити спеціалізовані пошукові системи.
У різноманітному світі локальних архівів і серверів WWW неможливо орієнтуватися без спеціальних засобів - гіпертекстових довідників. Вирішують цю проблему пошукові сервери, що зберігають мільйони посилань на різні теми і роблять пошук потрібного посилання по запиту користувача.
Існує кілька десятків пошукових систем (серверів), що дають змогу вести глобальний пошук електронних публікацій у Internet, використовуючи технологію WWW, у тому числі спеціалізованих систем пошуку, що полегшують доступ до публікацій у визначених предметних областях. Більш того, кожна велика мережа або сервер мають власну систему, що дає змогу вести локальний пошук.
Для підключення до системи WWW користувач повинен мати спеціальне програмне забезпечення клієнта-програми перегляду Web-публікацій. У технічній літературі ці програми часто називають “браузер” (browser). Програми перегляду, як правило, поширюються по мережі безкоштовно або поставляються в комплекті з іншими програмами і послугами Internet. Найбільше поширення отримали програми перегляду Netscape Navigator, Internet Explorer, Mosaic і інші.
|
|
|
