 |
Міністерство освіти і науки України
|
|
|
|
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра гідротехнічних споруд
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
на тему:
" Річковий водозабірний вузол"
Виконав:
студент курсу
групи ГТБ -
Гошта Р. В.
Перевірив:
Вечір В. В.
Рівне – 2011
Зміст
Вихідні дані. ................................................................................................................ 2
План річкового водозабірного гідровузла. ........................................................... 3
Вступ. ............................................................................................................................ 5
1. Гідравлічний розрахунок відстійника з періодичною промивкою наносів ….
1. 1. Компоновка і основні елементи відстійника та їх призначення……………
1. 2. Побудова допоміжної кривої механічного складу наносів…………………
1. 3. Визначення основних розмірів відстійника з періодичною промивкою. ….
1. 4. Розрахунок відстійника на замулення………………………………………..
1. 5. Промивка камер відстійника………………………………………………….
1. 6. Розрахунок пульповоду……………………………………………………….
1. 7. Ув’язка рівнів води……………………………………………………………
2. Гідравлічний розрахунок бокового водозабору з донними промивними галереями. ......................................................................................................................
2. 1. Компоновка і конструкція водозабору………………………………………...
2. 2. Робота водозабору………………………………………………………………
2. 3. Гідравлічний розрахунок водозабору………………………………………….
2. 4. Гідравлічний розрахунок донних промивних галерей………………………
3. Магістральний канал
|
|
|
3. 1. Гідравлічний розрахунок магістрального каналу
4. Гідравлічний розрахунок щитової водозливної греблі ……………
4. 1. Основний розрахунковий випадок…………………………………….
4. 2. Перевірочний розрахунковий випадок………………………………..
4. 3. Розрахунок спряження б’єфів…………………………………………..
Список використаної літератури. ...................................................................
Вступ
Водозабірні споруди влаштовуються з метою забору води з джерела живлення і подачі її в канал або водоводи для транспортування в зрошувальну, обводнювальну, гідросилову та інші системи. Оскільки ці споруди розташовуються в голові водогосподарської системи, то інколи вони називаються головними.
Головні споруди, що влаштовуються для забору води з річки, повинні відповідати таким вимогам:
1) забезпечувати безперебійний забір води у водогосподарську систему згідно з графіком споживання;
2) захищати канали від надходження в них донних наносів, шуги, льоду і плавника;
3) мати прості і економічні конструкції;
4) бути зручними в експлуатації і для автоматизації;
5) мати стійкі і надійні водомірні властивості.
Головні споруди проектуються, як правило, сумісно з іншими гідротехнічними спорудами і загальний комплекс цих споруд називається водозабірним вузлом.
Для боротьби з наносами у водозаборах широко використовуються особливості гідравлічної структури потоку: поперечну циркуляцію, гвинтовий рух і явище обтікання потоком перешкод.
Основне призначення відстійників це попередити гідротурбіни дериваційних гідроелектростанцій від стирання зваженими у воді крупними фракціями наносів, а у зрошувальних системах попередити замулення магістральних та розподільчих каналів.
1. Гідравлічний розрахунок відстійника з періодичною промивкою наносів
Відстійник – це гідротехнічна споруда призначена для затримування зважених або завислих наносів з розрахунковим і більшим діаметром наносів. Розрахунковий діаметр наносів залежить від мети, яку ставить водоспоживач, так для гідроенергетики необхідно забезпечити осідання наносів діаметром більше 1, 00 мм, а для цілей зрошення більше 0, 25 мм.
|
|
|
Відстійник влаштовують безпосередньо за водозабором або на каналі. За конструкцією вони представляють собою розширений і заглиблений басейн із бетону чи залізобетону з верховою і низовою головою на яких розміщуються затвори. В нижній голові відстійника в нижньому ярусі влаштовуються наносовідвідні галереї, які об'єднуються в колектор – збірну наносовідвідну галерею.
У відстійниках з періодичною промивкою видалення наносів з камер відстійника відбувається через 12, 24, 36 або 48 годин. Час промивки становить 20…25 хвилин.
1. 1. Компоновка і основні елементи відстійника та їх призначення
1. 2. Побудова допоміжної кривої механічного складу наносів
Гідромеханічна лабораторія подає гранулометричний склад наносів виражений у крупній фракції. Для розрахунку замулення необхідно мати наноси виражені в наступній фракції (при dP = 0, 20 мм: > 0, 5 мм; 0, 5…0, 4 мм; 0, 40…0, 30 мм; 0, 30…0, 20 мм; 0, 20…0, 10 мм; < 0, 1 мм ), для цього будують криву механічного складу наносів у відсотках (%) для кожної фракції наносів, при цьому визначаємо для кожної фракції вагову (ρ і) і об'ємну (μ і) мутність.
Вагова мутність (ρ і) – кількість наносів виражених у вагових одиницях в одиниці об'єму води і визначається за формулою:
,
де Рі (%) – відсотковий вміст даної фракції в загальній кількості наносів;
ρ 0 – загальна вагова мутність потоку (вихідні дані).
Об'ємна мутність (μ і) – кількість наносів в об'ємних одиницях в одиниці об'єму води і визначається за формулою:
,
де ρ і – вагова мутність потоку;
γ Н - об'ємна вага наносів, γ Н = (1, 0…1, 3) т/м3.
Гідравлічна крупність наносів (W) – це швидкість осідання наносів в стоячій воді. У КР визначається за табл. В. М. Гончарова для води при t = 15°C.
Розрахунок кривої механічного складу ведуть в таблиці 3. 1.
Таблиця 3. 1.
| Діаметр наносів, мм | Вміст наносів, % | Мутність потоку | Гідравлічна крупність, см/с
| |||
| вагова | об'ємна | |||||
| > 0, 5 | 0, 22 | 0, 157 | 6, 356 | |||
| 0, 5-0, 4 | 0, 33 | 0, 236 | 4, 116 | |||
| 0, 4-0, 3 | 0, 55 | 0, 393 | 2, 996 | |||
| 0, 3-0, 2 | 0, 63 | 0, 450 | 1, 876 | |||
| 0, 2-0, 1 | 0, 85 | 0, 607 | 0, 588 | |||
| < 0, 1 | 1, 11 | 0, 792 | 0, 288 | |||
На основі таблиці 1. 1. будуємо криву механічного складу наносів. 
|
|
|
