 |
4.7. Задачі кваліфікаційної експертизи
|
|
|
|
4. 7. Задачі кваліфікаційної експертизи
Під час кваліфікаційної експертизи заявки:
1) заявлене позначення досліджується на відповідність умовам надання правової охорони відповідно до пункту 1 статті 5 Закону,
2) заявлене позначення досліджується на наявність підстав для відмови в наданні правової охорони, що встановлені статтею 6 Закону;
3) розглядаються заперечення будь-яких осіб проти заявки, що передбачене пунктом 8 статті 10 Закону щодо невідповідності наведеного в ній позначення умовам надання правової охорони
Відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, встановленим статтею 5 Закону визначається через обставини, що правомірно склалися на дату подання заявки на знак для товарів і послуг. (пріоритет)
Під час перевірки на відповідність умовам надання правової охорони відповідно до пункту 1 статті 5 заявлене позначення досліджується на:
а) наявність у ньому антидержавних, расистських лозунгів, емблем та найменувань екстремістських організацій;
б)належність позначення до позначень порнографічного характеру, наявність у ньому лозунгів антигуманного характеру, слів та зображень непристойного змісту, нецензурних слів та виразів тощо.
Під час перевірки наявності підстав для відмови у наданні правової охорони відповідно до пункту 1 статті 6 Закону заявлене позначення досліджується на наявність в ньому зображень:
а) державних гербів, прапорів та інших державних символів (емблем); офіційних назв держав;
б) емблем, абревіатур, скорочених або повних найменувань міжнародних міжурядових організацій;
в) офіційних контрольних, гарантійних та пробірних клейм, печаток;
|
|
|
г) нагород та інших відзнак,
або їх імітації (спотворення).
Відповідно до статті 6-ter Паризької конвенції про охорону промислової власності забороняється використання як торговельних марок або як їх елементів гербів, прапорів, інших державних символів, абревіатур, скорочених чи повних найменувань міжнародних міжурядових організацій без дозволу компетентного органу держав або цих організацій. Положення цієї статті враховані в Законі України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”.
На виконання вимог зазначеної статті Міжнародне бюро Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності (ВОІВ) регулярно повідомляє національні Відомства щодо символіки, про охорону якої відповідні держави чи організації заявили до Міжнародного бюро. Міжнародним бюро ВОІВ, крім паперового носія, створена електронна версія інформаційно-пошукового фонду для дотримання положень статті 6-ter Паризької конвенції. До цього фонду включені також офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки, нагороди та інших відзнаки, про охорону яких повідомлено через Міжнародне бюро ВОІВ.
Цей фонд використовується Укрпатентном під час проведення експертизи по суті, а саме під час дослідження заявленого позначення на наявність підстав, встановлених пунктом 1 статті 6 Закону.
У разі, якщо такі зображення включені до заявленого позначення як елементи, то заявнику надсилається повідомлення про необхідність надання згоди або дозволу відповідного компетентного органу держави або організації, або їх власників на таке використання.
Як правило, дозволи на використання державних символів або назв уповноважені надавати вищі органи влади держави, символіка якої використовується. Наприклад, видавати дозвіл на використання державної символіки Російської Федерації має лише президент.
Дозволи на використання символіки міжнародних організацій надаються цими організаціями в особі їх уповноважених органів. Наприклад, дозволи на використання назви та емблем Організації Об‘єднаних націй надає її Управління з правових питань, дозволи на використання олімпійського символу, прапору, девізу та гімну видає Виконком Міжнародного Олімпійського Комітету згідно з Олімпійською Хартією, дозвіл на використання європейського прапору та емблеми надається Радою Європи.
|
|
|
Компетентним органом щодо назви держави Україна є Комісія щодо погодження питань про внесення позначення, що містить офіційні назви держави „Україна”, до знака для товарів і послуг.
Якщо заявлене позначення містить як елемент офіційну назву держави „Україна”, написану літерами української та/або будь-якої іншої абетки, та/або міжнародний код України " UA", (визначений згідно зі Стандартом Міжнародної організації із стандартизації ISO 3166 та Стандартом Всесвітньої організації інтелектуальної власності ST. 3), то заявнику надсилається повідомлення про необхідність надання згоди Комісії на використання у заявленому позначенні офіційної назви держави „Україна”.
Умови надання згоди, порядок подання та розгляду клопотань заявників про внесення позначення, що містить офіційну назву держави „Україна”, до знака для товарів і послуг визначені Правилами погодження питань про внесення позначення, що містить офіційну назву держави „Україна”, до знака для товарів і послуг, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки від 12. 05. 2004 за № 385.
Якщо заявником буде надано дозвіл або згоду відповідного компетентного органу держави або організації, або їх власників, такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються. Така правова оговорка (дискламація) застосовується практично у всіх законах і є нормою міжнародного права щодо торговельних марок.
Дискламація застосовується та допускається у разі, якщо до складу заявленого на реєстрацію позначення включені неохороноздатні елементи, які окремо не можуть бути зареєстровані як знаки, оскільки не відповідають „абсолютним критеріям” охороноздатності”, тобто які мають підстави для відмови в реєстрації, встановлені пунктами1 та 2 статті 6 Закону.
На такі позначення, як такі, не може бути виключного права власності. Проте, такі позначення можуть бути елементами знаків різних осіб, якщо в цілому ці знаки не схожі настільки, що їх можна сплутати.
|
|
|
