 |
5.2. Просте зазначення походження товару
|
|
|
|
5. 2. Просте зазначення походження товару
Отже, перший термін, який включений до загального поняття зазначення походження товару це – просте зазначення походження товару.
Статтею 1 Закону визначено, що простим зазначенням походження товару може бути будь-яке словесне або зображувальне (графічне) позначення, що прямо або побічно вказує на географічне місце походження товару.
Наприклад: «вироблено в Україні» або зображення пам'ятника Богдану Хмельницькому, яке стало візитною карткою Києва.
Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації.
Правова охорона простого зазначення походження товару згідно з пунктом 1 статті 6 Закону надається на підставі його використання і полягає в недопущенні використання зазначень, що є помилковими або такими, що можуть ввести в оману споживачів щодо дійсного географічного місця походження товару.
Наприклад, зображення собору Василя Блаженного на товарах, що походять з Грузії.
5. 3. Кваліфіковані зазначення походження товарів
На підставі реєстрації відповідно до Закону надається правова охорона тільки кваліфікованим зазначенням походження товарів, а саме: найменуванням місць походження товарів і географічним зазначенням походження товарів.
Розглянемо визначені Законом умови надання правової охорони кожного з цих видів кваліфікованого зазначення походження товарів.
Стаття 1 Закону дає такі визначення цим об‘єктам:
Найменування місця походження товару – це найменування географічного місця, що вживається як позначення в назві товару, який походить з вказаного географічного місця і має особливі властивості, виключно або головним чином обумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами або об'єднанням цих природних умов з характерним для даного географічного місця людським фактором.
|
|
|
Географічне зазначення походження – це найменування географічного місця, що вживається як позначення в назві товару, що походить з цього географічного місця і має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному обумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами або людським фактором або об'єднанням цих природних умов і людського фактора.
При цьому, географічним місцем визначається будь-який географічний об'єкт з офіційно визначеними межами, зокрема: країна, регіон, як частина країни, населений пункт, місцевість тощо.
Найменування місць походження товарів широко використовуються в усьому світі для позначення найрізноманітніших продуктів природного, мінерального, ремісничого, а також промислового і сільськогосподарського (рослинного і тваринного) походження і стосується величезного числа виробників.
Велика кількість з цих позначень має не тільки регіональне, але й національне і навіть міжнародне значення. До таких позначень, зокрема, відносяться позначення сирів, вин, міцних спиртних напоїв, мінеральних вод.
Україна багата регіонами, природні фактори яких формують особливі властивості товарів. Вони формують групу так званих «природних найменувань» місць походження товарів. Це - найменування деяких мінералів, мінеральних вод, сировини, лікарських трав тощо. Наприклад: „ донецьке вугілля”, „волинські топази”, „житомирські граніти”, „миргородська”, „трускавецькі води”, „Куяльник”, „слов'янська сіль”.
В переважній більшості випадків особливі властивості товарів обумовлені сукупністю природних умов і людського фактора. При цьому, специфічні природні умови слугують вирішальною передумовою для виникнення особливих характеристик товару, і затвердження особливих виробничих технологій, досвіду і традицій. Саме вони сприяють виникненню так званих „класичних” найменувань місць походження товарів. В даному випадку функціональна залежність виявляється двобічної: з одного боку - між властивостями товару і географічним середовищем, з іншою – між виробничими традиціями і природними умовами.
|
|
|
Так, характерні властивості карпатських різьблених виробів з дерева визначаються виробничими традиціями, навиками, національним колоритом різьбярів, а також природними умовами, що дозволяють їм використовувати для обробки деревину буку, карпатської ялини. Кримські, Одеські, Закарпатські вина, визначаються якісними характеристиками винограду, що виростає в регіонах Сонячної Долини, Масандри, Овідіополя, Таїрова, Виноградова, і технологією виготовлення цих вин, заснованою на виробничому досвіді і традиціях винарів.
Протягом багатьох років виноградарі кримського регіону виготовляють вина, особливі якості яких обумовлені сукупністю факторів.
Це традиційні умови виробництва, спосіб підрізування винограднику, збір винограду шляхом послідовної вибірки, обмежена врожайність, підвищений алкогольно-метричний ступінь, вміст цукру у винограді. Завдяки особливим властивостям кримські вина мають високу репутацію не тільки на місцевому і національному, але й на міжнародному рівні.
Значну роль у формуванні властивостей товарів грають такі фактори як майстерність людей, їх досвід, традиції десятирічної або навіть сторічної давності.
Так, наприклад, не тільки від глини залежать чудові властивості Коростеньського фарфору. Вирішальний вплив мають навики, кваліфікація, технологічний досвід, майстерність людей, що передають ці традиції його з покоління в покоління.
Те ж саме можна сказати і відносно відомої „Петриківки”. Петриківські майстри винайшли оригінальний спосіб забарвлення дерев'яних виробів. Виточений з дерева посуд покривають спеціальним ґрунтом, розписують жаростійкими фарбами, що не змінюють колір при високій температурі, використовується і традиційний орнамент з трав і квітів.
До ухвалення спеціального законодавства в Україні, згідно з міжнародними нормами охорона географічних зазначень здійснювалася як охорона знаків для товарів і послуг. В цьому випадку слід відрізняти пряму охорону від непрямої.
|
|
|
Прямою охороною географічних зазначень як знаків для товарів і послуг є охорона у вигляді реєстрації на ім'я осіб, що мають право користуватися ними, тобто виробників, місцезнаходження яких знаходиться в цьому географічному регіоні.
Непрямою охороною географічних зазначень є заборона реєстрації цих зазначень як знаків для товарів і послуг на ім'я осіб, які не мають відповідного права на користування ними для продуктів, що походять з іншого географічного регіону.
Як приклад непрямої охорони географічних зазначень в Україні можна зазначити попередження реєстрації як знака для товарів і послуг таких відомих назв грузинських вин як «Хванчкара» і «Киндзмараулі», «Ахашені» і «Твіши», вірменських коньяків «Арарат» і «Ахтамар» на ім'я українських заявників.
Внаслідок дій Антимонопольного комітету України і Генеральної прокуратури Грузії була встановлена і попереджена можливість реєстрації як знака для товарів і послуг на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю «Квадро» із Закарпатської області позначень, що складаються з найменувань місць походження Грузії, а саме: «Хванчкара», «Киндзмараулі», «Твіши», відомих як назви унікальних грузинських вин.
Інший спосіб запобігання неправомірної реєстрації найменування місця походження в Україні як знака для товарів і послуг можна продемонструвати на наступному прикладі:
На реєстрацію в Україні французькою фірмою «Перно Рікард» були подані позначення «АРАРАТ», «АЙАСТАН», «ЕРЕБУНІ» для коньяків. Відповідно до домовленості країн-учасників міжнародного семінару з питань забезпечення захисту знаків для товарів і послуг і географічних зазначень в країнах СНД і за результатами проведених консультацій між Патентними відомствами України і Вірменії, права на ці заявки французькою фірмою були передані вірменському виробнику.
З ухваленням Закону і найменування місця походження товару, як складова частина кваліфікованого зазначення походження товару, вперше в нашій країні отримали правову регламентацію.
Закон визначає правові основи охорони прав на зазначення місць походження товарів в Україні і регулює відносини, що виникають у зв'язку з їх набуттям, використанням і захистом.
|
|
|
