Право користування жилим помешканням на підставі спадкового розпорядження
⇐ ПредыдущаяСтр 16 из 16 Цивільне законодавство знає і таку підставу для виникнення права користування житлом як заповідальне розпорядження. Ст. 539 ЦК говорить, що «заповідач може покласти на спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, зобов'язання надати іншій особі довічне користування будинком або певною його частиною». За своєю суттю це особистий сервітут і тому підтвердження ми знаходимо у правовій літературі. Єдиною підставою виникнення права користування жилим помешканням є спадкове розпорядження у заповіті. Відомо, що заповіт - це односторонній правочин. З цього можна зробити висновок, довічне користування виникає із одностороннього правочину. Зміст заповідального відказу полягає у тому, що спадкодавець не сам надає, а зобов'язує кого-небудь або усіх спадкоємців за заповітом виконати певну дію за рахунок спадщини на користь указаної особи. Враховуючи вимоги, що ставляться до форми заповіту, можна зазначити, що правочин, спрямований на отримання відказоодержувачем права довічного користування житлом, повинен також бути здійснений у нотаріальній формі. У випадках, коли заповіт може бути укладено не тільки у нотаріальній формі, але прирівнюється до нотаріальної, то і легат може мати таку ж форму. Відповідно до ст. 542 ЦК до нотаріально посвідчених заповітів прирівнюються: заповіти громадян, які перебувають на лікуванні в лікарнях, інших стаціонарних лікувально-профілактичних закладах, санаторіях або проживають у будинках для престарілих та інвалідів, посвідчені головними лікарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями цих лікувальних закладів, а в будинках для престарілих та інвалідів - директорами та головними лікарями цих будинків; заповіти громадян, які перебувають під час плавання на морських суднах або суднах внутрішнього плавання, що плавають під прапором України, посвідчені капітанами цих суден; заповіти громадян, які перебувають у розвідувальних, арктичних та інших подібних ним експедиціях, посвідчені начальниками цих експедицій; заповіти військовослужбовців та інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками, їх заступниками із медичної частини, старшими і черговими лікарями зазначених закладів; заповіти військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ і військово-навчальних закладів, де немає державних нотаріальних контор та інших органів, що чинять нотаріальні дії, також заповіти робітників і службовців, членів їхніх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань, установ та закладів; заповіти осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, посвідчені начальниками місць позбавлення волі.
Що стосується суб'єктного складу, то можна зазначити, що довічне користування житлом встановлюється заповіда-чем-власником, який є громадянином. Зі смертю спадкодавця виникають такі фігури як спадкоємець та відказоодержувач (легатарій). Для встановлюваних відносин байдуже, останні входять до кола спадкоємців чи знаходяться поза ним. У якості спадкоємця може бути особа, що вказана у заповіті. Покладення заповідального відказу на спадкоємців, не вказаних такими у заповіті, не допускається. В.І. Серебровський вважав, що заповідач може покласти виконання легату як на фізичну, юридичну особу, так і на державний орган. Легатарієм права довічного користування житлом може бути лише фізична особа. Правовідносини між спадкоємцем по заповіту і відка-зоодержувачем виникають з моменту відкриття спадщини. Саме з цього моменту перший стає боржником і зобов'язаний надати у довічне користування житло, другий - кредитором і вправі вимагати від кредитора вчинення таких дій. Характерним є те, що в момент відкриття спадщини між ле-гатарієм та спадкоємцем, обтяженим відказом, виникають зобов'язальні правовідносини. Але з моменту передачі боржником жилого помешкання у відказоодержувача виникає речове право, що обмежує собою право власності.
Література Конституція України від 28 червня 1996 року. Житловий кодекс Української СРСР від 30 червня 1983 року Указ Президента України “Про ріелторську діяльність” від 27 червня 1999 року № 732/99 //Урядовий кур’єр, Документи. – 1999. - №130 –131. Постаноав Кабінету Міністрів України “Про врегулювання сплати державного мита при відчуженні об’ектів нерухомого майна” № 1030 від 31.08.96. //Урядовий кур’єр. – 1996. Положення про кредитні спілки, затверджене Указом Президента України від 22 червня 1999 року № 701/99 Жилищный кодекс Украинской ССР / научно-практический комментарий. Голодный М.А., дятлов П.Н., Жуков В.И., Золотарь В.А., Пушкин А.А.. Сиволобова Г.С., Чеберяк П.А. – К., 1990. Маслов В.Ф. Право на жилище. – Х.: Вища школа, 1986. Золотарь В.А., Дятлов П.Н. Советское жилищное право. – К.: Либидь, 1990. Сегудин П.И. Жилищное право./Учебник для вузов. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. Жилищное законодательство Украины. – Х.: Конус, 1997. Житлове законодавство України., Київ: Юрінкрм Інтер, 1998. Праивла державної реєстрації об’ектів нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних і фізичних осіб /Купівля, продаж неруховності в Україні. – Х.: Конус, 1998. Житлове законодавство України / Укладачі: Галянтич М.К., Коваленко Г.І. — Київ: Юрінком Інтер,1998. Старцев О. Кредітні спілки в Україні. // Юридичний вісник України. – 1998. - № 39 (171) Забов’язальне право /під редакцією О.В. Дзери. К., 1998. Червоний Ю.С. До питання про право власності громадян України на житлові будинки і окреми квартири. // Вісник Академії правових наук України. – 1997. - №1 Покупка, продажа недвижимости в Украине. Сборник нормативных актоа / Составитель Карпенко В.А. – Х.: Конус, 1998 Бородин М. Сделки сжильем. //Бизнес – Информ. – 1997. - №3.
Романец Ю. Обязательство мены в системе гражданских договоров //Закон. – 1999. - №1. Нагорняк В.А. Правове регулювання відчуження приватизованого житла //вісник Університету Внутрішних спра. – 1999.- №6. Гузь Л.Е. Подготовка некоторых гражданских дел к слушанию и особенности их рассмотрения. – Х., 2000. Чигир В.Ф. Советское жилищное право. - Минск, 1968. Розмаев П.В. О месте жилищного права в системе сове-тсткого права. - В кн.: «Цивипистические проблемы правового статуса личности в социалистическом обществе» - Саратов, 1982. Аскназий СМ., Брауде И.Л, Пергамент А.И. Жилищное право. - М., 1956. Райхер В.К. Общественно-исторические типы страхования. 1947. Халфина Р.О. Советсткое государство и право. - М., 1969. —№10.-С.56. Никитюк П.С. Жилищное право. - Кишинев, 1985. Толстой Ю.К. Жилищное право. - М., 1996. Вишневская И.В. Советское жилищное право. - Ростов, 1986. Прокопенко И.П. Жилищное законодательство (проблемы совершенствования).// Советское государство и право. - 1978. Корнеев С.М. Основные тенденции развития жилищного права в условиях рыночной экономики. В кн.: «Гражданское право России при переходе к рынку». - М., 1995. Васин Ю.Г, И.И.Попов. О жилищных правах советских граждан.-Алма-Ата: Изд-во «Казахстан», 1966. Литовкин В.Н. Жилищное право, жилищное законодательство -соотношение с гражданским правом. - Новый Гражданский кодекс Росии и отраслевое законодательство. - М., 1995. Литовкин В.Н. Жилищное право, жилищное законодательство - соотношение с гражданским правом. — Новый Гражданский кодекс Росии и отраслевое законодательство. - М., 1995. Право собственности в Украине/Под ред. Шевченко Я.Н. - Киев: Блиц-Информ, 1996. Романов О.А. Государственная регистрация прав на недвижимость и сделок с недвижимым имуществом: некоторые проблемы правоприменения //Хозяйство и право. - 1998. - №7. - С. 68 Суханов Е.А. Приобретение и прекращение права собственности. //Хозяйство и право. — 1998. — №6. — С.4—8. Бородин М. Сделки с жильем. // Бизнес-Информ. - 1997. - №3. -С.17. Семидочный С. Покупка квартиры: как не купить кота в мешке. // Финансовая консультация. - 1997. — №9. — С.10. Апанасюк М.П. Походження договору ренти // Вісник Університету внутрішніх справ (Спецвипуск). - 2000. - С.193. Мічурін Е.0. Договір ренти як основа придбання житла // Вісник Университету внутришних справ. - 1999. - Випуск 6. - С. 166. Волчков Н.Г. Справочник по недвижимости. - М.: Иван, 1996. -С. 111. Советское гражданское право. Т. 2 /Под редакцией Иоффе О.С. и др. - Ленинград: Издательство ЛГУ, 1971. Гражданское право ГДР / Под редакцией Генкина Д. М. - М.: Издательство иностранной литературы, 1959. Мічурін Е.0. Особливости угод з житлом // Українське право. -1998. -№1. -С.147. Ефимов С. Государственная пошлина по договорам мены //Бизнес - Бухгалтерия. - 1999. - №39 (350) - С. 123.
Читайте также: A) гражданское право Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|