 |
Затверджено на засіданні
|
|
|
|
кафедри біотехнології та БЖД
Протокол № 13 від 21.06.2013
Дніпропетровськ ДВНЗ УДХТУ 2013
Методичні вказівки з дисципліни “Цивільний захист” з теми: “Дослідження стійкості об’єкта економіки до дії уражальних факторів в умовах надзвичайних ситуацій” для студентів усіх напрямів підготовки освітньо-кваліфікаційних рівнів “Спеціаліст”, “Магістр”/ Укл.: М.М. Плис, М.М. Плис. – Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2013. – 14 с.
Укладачі: М.М. Плис
М.М. Плис
Відповідальний за випуск В.Т. Сметанін д-р с.-г. наук
Навчальне видання
Методичні вказівки з дисципліни “Цивільний захист” з теми: “Дослідження стійкості об’єкта економіки до дії уражальних факторів в умовах надзвичайних ситуацій” для студентів усіх напрямів підготовки освітньо-кваліфікаційних рівнів “Спеціаліст”, “Магістр”
Укладачі: ПЛИС Михайло Михайлович (с)
ПЛИС Михайло Михайлович (м)
Редактор Л.М. Тонкошкур
Коректор В.П. Синицька
Підписано до друку 27.09.13. Формат 60×84 1/16. Папір ксерокс. Друк різограф.
Умов. друк. арк. 0,64. Обл.-вид. арк. 0,72. Тираж 50 прим. Зам. № 40. Свідоцтво ДК № 303 від 27.12.2000.
ДВНЗ УДХТУ, 49005, м. Дніпропетровськ, 5, просп. Гагаріна, 8
Видавничо-поліграфічний комплекс ІнКомЦентру
Надзвичайні ситуації гідрологічного характеру можуть виникати під час тривалих злив та в результаті танення снігу, при вітрових нагонах води, при заторах і зажерах, а також при аваріях на гідродинамічнонебезпечних об'єктах (спорудах) – греблі, дамби, шлюзи. Вони супроводжуються затопленням значних територій і викликають необхідність часткової евакуації людей, матеріальних цінностей. Потужність хвилі прориву може призводити до руйнувань і пошкоджень будівель і споруд, що розташовані у прибережній зоні, завдати відчутних матеріальних збитків. А оскільки такі події трапляються здебільшого несподівано, то можуть призвести до значних людських жертв.
|
|
|
Наслідком таких подій є осередок ураження, тобто територія, в межах якої виникло затоплення місцевості, що призвело до ушкодження та руйнування будівель і споруд, інших об'єктів, ураження та загибелі людей, тварин, урожаю сільськогосподарських культур, пошкодження чи знищення сировини, палива, продуктів харчування і іншого майна.
Слід пам'ятати, що у зоні затоплення можуть опинитись хімічно небезпечні об'єкти та інші потенційно небезпечні об'єкти, що значно збільшує небезпеку такої події, як гідрологічне явище.
Основними характеристиками повені, паводку, а також: катастрофічного затоплення при аварії на ГДНО є:
– чисельність населення, що може опинитися в зонах затоплення;
– чисельність населених пунктів, які потрапляють у зону затоплення;
– протяжність залізничних і автомобільних доріг, які потрапляють у зону затоплення;
– кількість об'єктів економіки, що потрапляють у зону затоплення;
– кількість мостів і тунелів, які затоплюються;
– площа сільськогосподарських земель, які затоплюються та кількість загиблих сільськогосподарських тварин.
До гідродинамічних аварій належать прориви гребель (дамб, шлюзів) з утворенням хвилі прориву та катастрофічного затоплення місцевості або проривного паводку. Причиною може бути і аварійне спрацювання запобіжників на водосховищах ГЕС у зв'язку з загрозою прориву гідроспоруди.
Зруйнування гребель (дамб, шлюзів) може бути викликане, як діями природних сил (землетруси, обвали, зсуви) так і від переливу води через греблю, внаслідок великих повеней (паводків), при втраті гідроспорудою стійкості до дії уражальних факторів, наявності конструктивних дефектів, або ж порушенні правил техніки безпеки. До таких аварій можуть призвести воєнні дії, диверсії або терористичні акти.
|
|
|
Під час прориву греблі виникає проран, від розмірів якого залежить об'єм і швидкість падіння води від верхнього б'єфу в нижній б'єф і параметри прориву – головного фактору ураження гідродинамічної аварії.
Головними характеристиками хвилі прориву, що визначають її руйнівну дію, є глибина (10–20 м) і швидкість потоку в даному отворі на греблі (13–25 км/год) та ударна сила (5–0 т/м3), які залежать від висоти греблі і розмірів прорану, гідродинамічних і топографічних умов русла і заплавини ріки.
Дія хвилі прориву на зустрічні об'єкти подібна дії ударної хвилі при наземному ядерному вибухові (чи звичайних вибухових речовин в повітрі), але відрізняється тим, що діючим тілом тут виступає не повітря, а вода.
Примітка: В Україні побудовано близько 1 тис. водосховищ об'ємом більше 1 млн куб. м і площею водного дзеркала біля 1 млн га та 24 тис. ставків. Більшість гребель земляні. Характерним для катастрофічного затоплення при руйнуванні гідроспоруд є значна швидкість розповсюдження (3–25 км/год), висота хвилі прориву (10–20 м), а також швидкість затоплення відповідних територій.
Об'єми водосховища на Дніпрі: Київська ГЕС – 3,7 км3, Канівська – 2,6 км3. Кременчуцька – 13,9 км3, Дніпродзержинська – 2,4 км3, Дніпровська – 3,3 км3, Каховська ГЕС – 18,2 км3.
|
|
|
