 |
Глобальна співдружність комп’ютерних мереж Internet
|
|
|
|
ТЕМА 5
ГЛОБАЛЬНА СПІВДРУЖНІСТЬ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ INTERNET
5. 1. Організація, структура, принципи роботи та сервіси InterNet
Internet – всесвітня інформаційна комп’ютерна мережа, що є об’єднанням безлічі регіональних комп’ютерних мереж і комп’ютерів, що обмінюють один з одним інформацією по каналах суспільних телекомунікацій (виділеним телефонним аналоговим і цифровим лініям, оптичним каналам зв’язку і радіоканалам, зокрема супутниковим лініям зв’язку)
Інформація в Internet зберігається на серверах. Сервери мають свої адреси і управляються спеціалізованими програмами. Вони дозволяють пересилати пошаную і файли, проводити пошук в базах даних і виконувати інші завдання. Обмін інформацією між серверами мережі виконується по високошвидкісних каналах зв’язку (виділеними телефонними лініями, оптоволоконяними і супутниковими каналами зв’язку). Доступ окремих користувачів до інформаційних ресурсів Internet зазвичай здійснюється через провайдера або корпоративну мережу.
Провайдер - постачальник мережевих послуг – особа або організація надаючі послуги з підключення до комп’ютерних мереж. Як провайдер виступає деяка організація, що має модемний пул для з’єднання з клієнтами і виходу в усесвітню мережу. Основними осередками глобальної мережі є локальні обчислювальні мережі. Якщо деяка локальна мережа безпосередньо підключена до глобальної, то і кожна робоча станція цієї мережі може бути підключена до неї.
Існують також комп’ютери, які безпосередньо підключені до глобальної мережі. Вони називаються хост-компьютерами (host - господар). Хост – це будь-який комп’ютер, що є постійною частиною Internet, тобто сполучений по Internet – протоколу з іншим хостом, який у свою чергу, сполучений з іншим, і так далі.
|
|
|
Рис. 5. 1. Структура глобальної мережі Internet
Для під’єднання ліній зв’язку до комп’ютерів використовуються спеціальні електронні пристрої, які називаються мережевими платами, мережевими адаптерами, модемами тощо. Практично всі послуги Internet побудовані на принципі клієнт-сервер.
Вся інформація в Інтернет зберігається на серверах. Обмін інформацією між серверами здійснюється по високошвидкісних каналах зв’язку або магістралях. Сервери, об’єднані високошвидкісними магістралями, складають базову частину мережі Інтернет. Окремі користувачі підключаються до мережі через комп’ютери місцевих постачальників послуг Інтернету, Internet - провайдерів (Internet Service Provider - ISP), які мають постійне підключення до Інтернет. Регіональний провайдер, підключається до крупнішого провайдера національного масштабу, що має вузли в різних містах країни. Мережі національних провайдерів об’єднуються в мережі транснаціональних провайдерів або провайдерів першого рівня. Об’єднані мережі провайдерів першого рівня складають глобальну мережу Internet.
Передача інформації в Інтернет забезпечується завдяки тому, що кожен комп’ютер в мережі має унікальну адресу (IP-адреса), а мережеві протоколи забезпечують взаємодію різнотипних комп’ютерів, що працюють під управлінням різних операційних систем. В основному в Інтернет використовується сімейство мережевих протоколів (стек) TCP/IP. На канальному і фізичному рівні стек TCP/IP підтримує технологію Ethernet, FDDI і інші технології. Основою сімейство протоколів TCP/IP є мережевий рівень, представлений протоколом IP, а також різними протоколами маршрутизації. Цей рівень забезпечує переміщення пакетів у мережі і керує їх маршрутизацією. Розмір пакету, параметри передачі, контроль цілісності здійснюється на транспортному рівні TCP. Прикладний рівень об’єднує всі служби, які система надає користувачеві. До основних прикладних протоколів відносяться: протокол віддаленого доступу telnet, протокол передачі файлів FTP, протокол передачі гіпертексту HTTP, протоколи електронної пошти: SMTP, POP, IMAP, MIME.
|
|
|
5. 2. Мережеві прикладні задачі
Існує два типи мережних додатків: чисто мережні (pure) і відокремлені (standalone). Чисто мережні додатки розроблені для застосування в мережах. Використання їх на окремих комп’ютерах не має змісту. Навпаки, відокремлені додатки покликані працювати на окремому комп’ютері. Для розширення можливостей вони перебудовані для роботи в мережах. Прикладами відокремлених додатків можуть служити текстовий процесор і редактор електронних таблиць.
Чисто мережні додатки. Ці додатки були створені для використання можливостей мереж. Кожне з них має свій окремий користувацький інтерфейс і вимагає виконання деякої послідовності " мережних" команд, індивідуальних для кожного додатка. Нижче наведені деякі приклади чисто мережних додатків:
- емуляція термінала;
- передача файла;
- електронна пошта;
- групові додатки.
Емуляція термінала була одним із перших чисто мережних додатків. До появи мереж термінали використовувалися для доступу до прикладних програм на великих ЕОМ і міні-комп’ютерах. Коли на зміну терміналам прийшли ПК, потрібен був метод доступу до прикладних програм на існуючих великих ЕОМ і міні-комп’ютерах. Програма емуляції термінала дозволяє представити ПК для великої ЕОМ як підключений до неї термінал. Функції центрального процесора (ЦП) ПК стають прозорими для користувача, і йому здається, що він працює з ЦП великої ЕОМ. до якої даний ПК приєднаний. Емуляція термінала надає користувачу переваги двох середовищ комп’ютерного світу. Додатки великих ЕОМ і міні-комп’ютерів можуть виконуватися на ПК поряд зі звичайними відособленими додатками типу текстових процесорів і електронних таблиць.
Передача файлу є основним додатком практично в усіх мережах. У деяких випадках файли, передані від ПК одного типу до ПК іншого типу, вимагають перекладу з одного формату даних в іншій.
Електронна пошта дає можливість користувачу ввести повідомлення на ПК чи локальну робочу станцію й відіслати його до кого-небудь мережею. Електронна пошта є, можливо, одним з найбільш важливих мережних додатків. Вона надає шлях, яким мережа може поліпшити міжкорпоративні комунікації.
|
|
|
Групові додатки використовують мережі для електронної автоматизації адміністративних функцій сучасного офісу. Більшості великих офісів властиві нескінченні спроби адміністраторів скоординувати роботу. Групові додатки дозволяють користувачам координувати календар, зустрічі, телефонні дзвінки й інші задачі електронним шляхом. Вони можуть пропонувати чисто мережні або відокремлені адміністративні функції. Наприклад, групові додатки можуть включати електронну пошту як засіб відправлення й одержання повідомлень між співробітниками. Так само може використовуватися календар для координації розкладу роботи співробітників. Групові додатки прагнуть інтегрувати ці функції без втрат для кожної з груп.
Відокремлені додатки. Усі додатки, описані вище, є чисто мережними додатками, розробленими для роботи в мережному середовищі. Останнім часом багато відомих відокремлених додатків були адаптовані для роботи в середовищі клієнт-сервер.
Прикладами можуть служити текстові процесори, редактори електронних таблиць, бази даних, презентаційна графіка та керування проектами.
Коли відокремлені додатки адаптуються для роботи в мережному середовищі, вони розбиваються на дві частини.
Перша частина додатку включає користувацький інтерфейс і сполучну обробку і працює на станції-клієнті. Друга частина додатку, що працює на сервері, включає операції, що вимагають значних процесорних витрат. Приводом до перекладу традиційних відокремлених додатків у мережне середовище послужили наступні причини:
- простота використання;
- поділ файлів;
- обмеження ресурсів;
- економія від масштабування.
У мережних версіях додатків використовується той же користувацький інтерфейс, включаючи команди оператора, що й у попередніх відокремлених версіях. На відміну від чисто мережних додатків користувачам немає необхідності вивчати нові команди для забезпечення нормальної роботи.
|
|
|
Користувачі можуть одержувати доступ до важливих файлів, таких як великі бази даних, що зберігаються в загальному поділюваному просторі. Оскільки на сервері існує тільки одна копія файлу, то зникає небезпека дублювання фактів із різними датами модифікації.
Деякі ПК із обмеженими ресурсами (повільний ЦП, мала пам’ять) не можуть обробляти цілком сучасні великі додатки. Однак якщо додаток розбивається на дві частини, то ПК може обробляти одну з цих частин, що відомо як архітектура " клієнт-сервер". Персональний комп’ютер (" клієнт" ) у загальному випадку обробляє частину користувацького інтерфейсу від усього додатка, а більш потужний комп’ютер (" сервер" ) обробляє інтенсивну процесорну частину і введення/виведення (В/В) даних.
Новий серверний додаток не потрібен для кожного користувача. Якщо додаток вже існує на сервері, то нова частина користувацького інтерфейсу для клієнта - це усе, що необхідно. Це звичайно дешевше, ніж використання всієї програми для кожного користувача.
У даний час існує два основні напрями використання Інтернет в бізнесі: Internet як засіб комунікації, джерело довідкової інформації, засіб реклами і маркетингу для ведення бізнесу (господарській діяльності) поза електронними мережами і Internet як інструмент ведення електронного бізнесу, заснованого на принципах мережевої економіки.
|
|
|
