 |
Поняття мізансцена. ЇЇ види. Поняття образна мізансцена.
|
|
|
|
Мізансцена (від французького mise en scene - розміщення на сцені) - розташування акторів на сцені (в кадрі) в той чи інший момент вистави (фільму).
Мізансцена – це динамічна, просторово-часова єдність, що виражає певний авторськийтзадум на певному відрізку фільму. Це один із найважливіших режисерських засобів режисерської трактовки твору та розкриття ідейно-образного змісту драматургії фільму. За допомогою мізансцени режисер висловлює свою думку, створює пластичний відбиток свого образного бачення.
Отже мізансцена – це рух людей і предметів у просторі. У кіно мізансцена надзвичайно рухлива. Вона одноразово може бути плоскисною, обємною і глибинною, тому що камера не стоїть на місці, а показує персонажів з різних точок зору.
Особливістю кінематографічної мізансцени є те, що вона необмежана в просторі (зйомки в повітрі) і необмежана в часі (повертатись в минуле, переноситись в майбутнє).
Глядач бачить те, що показує режисер і має вірити що це головне, отже мізансцена в кіно опосередковується знімальною камерою.
У розробці мізансцени беруть участь: режисер, художник і оператор. Вони вирішують:
a) Рух або статику знімальної камери;
b) Тип об’єктиву;
c) Ракурсну зйомку;
d) Динаміку руху;
e) Освітлення.
Мізансцена може вичерпуватися одним кадром знятим статичною камерою, панорамою і може вирішуватись рухомою камерою або стати основою серії монтажних кадрів, зафіксованих з різних точок зйомки однією або декількома камерами.
Кіно освоїло такі види мізансцени:
1) Найпоширеніша – рух на камеру, або від камери, і поряд з камерою;
2) С.Езенштейн розробив так звану глибинну мізансцену, яка дозволяє зберегти безперервність акторської гри при внутрікадровому монтажі.
|
|
|
3) В кіно розроблені образно-метаморфічні мізансцени (Ф.Фелліні, С.Езенштейн).
Проте деякі письменники спеціально обумовлювали розташування героїв на сцені під час дії своїх п'єс. Так надходили, зокрема, Грибоєдов («Лихо з розуму») і Гоголь («Ревізор»), докладно описуючи розташування акторів, необхідне для найбільшої виразності, наприклад, німої сцени, якою завершується «Ревізор».
З початку XX століття роль мізансцени в театральній постановці різко зростає. Вона стає тією мовою, за допомогою якого режисер втілює свою концепцію п'єси.
Розташування дійових осіб на сцені повинно узгоджуватися з декораціями, в яких розвивається дія, а також і з грою беруть участь у ній акторів.
Особливого значення набуває робота зі світлом. Вдало поставлений світло не тільки виробляє великий художній ефект, але і допомагає акторам глибше розкрити характер своїх героїв. Ось чому в постановці кожної мізансцени поряд з режисером бере участь і художник, який стежить за тим, щоб вся послідовність мізансцен, що проходять перед глядачем під час дії, об'єднувалася в єдиний образ.
14. Кінематографічний план.
План – це відносний масштаб зображення.
Вибором плану режисер здійснює свою трактовку епізодів сценарія, монтажний виклад дії і її темпоритм.
Кінематографічний план розрізняють по крупності:
1) Дальній план – показ людини на весь ріст з оточуючим середовищем. При чому ведуче місце займає середовище(використ. в кіномистецтві).
2) Загальний план – показ людини в повний ріст з оточуючим середовищем (використ. в кіно і телебаченні).
3) Середній план -- Поясний, поколінний і на весь ріст.Усі ці плани дають можливість підкреслити емоційний стан персонажу його динаміку руху і особл. Психо-фізичного стану.
4) Крупний план – це обличчя людини.
5) План-деталь – це очі, руки, ніс, вухо.
Усі ці плани широко використовуються у мистецтві кіно. На телебаченні використовуються середній, поясний, крупний, план - Деталь і загальний.Класифікацію планів запропонував видатний кінорежисер, теоретик кінорежисури -- Лев Кулішов.
|
|
|
Ракурс
Ракурс кінозйомки, зображення об'єкта з різних точок зору як нерухомою, так і рухається кінокамерою. Активний прийом операторської майстерності, який використовується для побудови зображально-монтажної композиції фільму. Дає можливість всебічно показувати дію, подія, явище, а також міміку, жести і рухи людини, створювати монтажні метафори, як би суміщати точку зйомки оператора з точкою зору персонажа та ін.
|
|
|
I. Попередні поняття. Загальні положення
S-образная кривая выражает естественное развитие компании (продукта, товара или иного явления) с позиции критерия максимальной эффективности данного процесса.
Адміністративна відповідальність: поняття та особливості
Адміністративні правопорушення: поняття та ознаки
Адміністративні стягнення: поняття і види
Аргументувати поняття “початкова” та “поточна” фази.
БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ
Бездоглядні, бездомні, безпритульні: поняття та причини
Валютні ринки та їх види.
Визначення поняття “здоров’я” — індивідуального і суспільного.
