 |
Тема 7. Міжнародні відносини в першій половині ХІХ століття (2 години)
|
|
|
|
Тема 7. Міжнародні відносини в першій половині ХІХ століття (2 години)
1. Віденський конгрес та його рішення.
2. Створення та діяльність “Священного союзу монархів і народів”
3. Функціонування “Віденської системи” у 20-40-х рр. ХІХ ст.
4. Кримська війна 1853-1856 рр. та остаточний крах “Віденської системи”.
Джерела та література
Зак Л. А. Монархи против народов. Дипломатическая борьба на развалинах наполеоновской армии. – М., 1966.
Заллет Р. Дипломатическая служба. Её история и организация во Франции, Великобритании и Соединенных Штатов. – М., 1956.
Егер О. Всемирная история. – Т. 4. – м., 2002. – С. 434-405.
История дипломатии. - М., 2005. – С. 420-499.
История войн. – Т. 2. – Ростов-на-Дону, 1997.
Ненахов Ю. Ю. Войны и кампания Фридриха Великого. – М., 2002.
Киссинджер Г. Дипломатия. – М., 1997. – С. 66-89.
Тарле Е. В. Очерки истории колониальной политики западноевропейских государств (конец ХУ – начало Х1Х в. ) – М. -Л., 1965.
Черняк Е. Б. Вековые конфликты. – М., 1980.
Тема 8. Революції 1848 року в Європі (2 години)
1. Особливості революцій 1848-1849 рр. у Франції, Німеччині, Австрійській імперії та Італії.
2. Соціальний фактор в революції: буржуазія, інтелігенція, робітники, селяни.
Джерела та література:
Всесвітня історія. Хрестоматія з нової історії (XV – 50-60-і роки ХІХ ст. )// Під ред. Н. С. Папенко – К., 2001. - С. 103-114
Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки. – М., 1990. – С. 202-240
Художественная литература в преподавании новой истории. Хрестоматия. – М., 1978. – С. 104-112.
Хрестоматия по новой истории. – М., 1990. – С. 152-187.
Авербух Р. А. Революция в Австрии (1848-1849 гг. ) – М., 1970.
|
|
|
Авербух Р. А. Революция и национально-освободительная борьба в Венгрии. 1848-1849 гг. – М., 1965.
Анненков П. В. Парижские письма. – М., 1983.
Блайбер Г., Шмидт В. Европейские революции 1848-1849 гг. в историческом сравнении //Новая и новейшая история. – 1988. - № 5. – С. 77-91.
Галкин И. С. Создание Германской империи. 1815-1871. – М., 1986. – С. 37-75.
Егер О. Всемирная история. – Т. 4. – М., 2002. – С. 403-434.
История Франции. В 3 т. – М., 1972-1973. – Т. 2.
История Европы. – Т. 5. – М., 2000
Кирова К. Заговорщики и народ. – М., 1991.
Молок А. И. Революция 1848 г. и Вторая республика во Франции. – М., 1949.
Михайлов М. И. Идейная борьба вокруг германской революции 1848 г. //Новая и новейшая история. – 1984. - № 4. – С. 33-45.
Михайлов М. И. Проблемы германской революции 1848 г. – М., 1985.
Нерсесов Г. А. Революция 1848 г. – М., 1957.
Невлер В. Е. Политическая борьба в Венгрии в первые месяцы республики 1848 г. //Вопросы истории, 1976. - № 5. – С. 84-99.
Невлер В. Е. Мартовское восстание в 1848 г. в Венгрии //Новая и новейшая история. – 1976. – № 2. – С. 105-119.
Невлер В. Е. Даниэль Манин и Венецианская республика 1848-1849 гг. – М., 1978.
Невлер В. Е. Джузеппе Мадзини и создание первых организаций и итальянских рабочих 40-х гг. Х1Х вв. //Новая и новейшая история. – 1980. - № 6. – С. 47-63.
Очерки истории Германии с древнейших времен до 1918 г. – М., 1959. – С. 119-197.
Освободительные движения народов Австрийской империи: возникновение и развитие. – М., 1980.
Пристер Е. Краткая история Австрии. – М., 1952. – С. 286-399.
Потемкин Ф. В. Рабочее и национально-освободительное движение во время революции 1848-1849 гг. – М., 1957.
Революции 1848-1849 гг. В 2 т. – М., 1952.
Цомакион Л. И. Дж. Гарибальди. Жизнь замечательных людей. – Челябинск, 1995.
Тейлор Дж. Габсбурзька монархія 1809-1918 / Історія Австрійської імперії та Автсро-Угорщини. – Львів, 2002.
Цьольнер Е. Історія Австрії – Львів, 2001
Штоурц Г. Проблеми вирішення конфліктів в поліетнічних державах: висновки з історичного досвіду Австрії 1848-1918 рр. //Європейська політика: від регіональних конфліктів до першої світової війни. – Чернівці, 1995. – С. 59-75.
|
|
|
Тема 9. Об’єднання Німеччини (2 години)
1. Характерні особливості розвитку промисловості та сільського господарства в Пруссії в 50-60-і роки ХІХ ст.
2. Всезагальний німецький робітничий союз. Ф. Лассаль.
3. Демократичні студентські ліберальні організації, їхні програми та дії.
4. Отто фон Бісмарк – депутат, дипломат, союзний та імперський канцлер.
Джерела та література
Всесвітня історія. Хрестоматія з нової історії (XV – 50-60-і роки ХІХ ст. )// Під ред. Н. С. Папенко – К., 2001. – С. 101-104, 108-111, 114-116
Хрестоматия по новой истории. – М., 1990. – С. 195-203.
Бисмарк О. Мысли и воспоминания. В 3 т. – М., 1940-1941. – Т. 1-3.
Бисмарк О. Воспоминания мемуары. В 2 т. – М., Минск, 2002.
Лассаль Ф. Сочинения. В 3 т. – М., 1925. – Т. 1-3.
Бобилєва С. Й. Історія Німеччини з давніх часів до 1945 р. – Дніпропетровськ, 2003.
История Германии: в 3-х томах. Т. 1 С древнейших времен до создания Германской империи / Под ред Галактионова – Кемерово, 2005.
Баев В. Бисмарк и Конституция Германской империи 1871 года // Вопросы истории. – 2005. - № 8. – с. 113 – 121.
Биографическая серия 1890-1915. Бисмарк. – Челябинск, 1995. – С. 419-511.
Бочарова Н. В. Всеобщее избирательное право: опыт чартизма и политическая программа Ф. Лассаля //Вопросы германской истории. – Днепропетровск, 1998. – Т. 2. – С. 55-65.
Воробьева А. К. Из истории рабочего движения Германии и борьбы Маркса и Энгельса против Лассаля и лассальянства в 1862-1864 гг. //Из истории борьбы Маркса и Энгельса за пролетарскую партию. Сб. статей. – М., 1956. – С245-260.
Галкин И. С. Обьединение Германии. – М., 1951.
Галкин И. С. Создание Германской истории. – М., 1952.
Ганус С. О. До питання про політичні погляди Л. фон Ранке та вирішення істориком проблеми співвідношення історії політики //Науковий Вісник УжДУ. Серія історія, 1998. - № 1. – С. 187-193.
Егер О. Всемирная история. В 4 т. – Т. 4. – М., 2002. – С. 488-551.
Ерусалимский А. С. Бисмарк: дипломатия и милитаризм. – М., 1968.
Ивонин Ю. Е. Абсолютизм в Германии в ХУП – Х1Х вв. //Новая и новейшая история. 1990. - № 4. – С. 65-75.
Кан С. Б. Обьединение Германии. – М., 1957.
Людвиг Э. Бисмарк. – М., 1999.
Папенко Н. С. О. фон Бісмарк //Історичний журнал - № 4. – К., 2004 – С. 39-47.
|
|
|
Сергеев В. А. Англия и обьединение Германии в 1848-1971 гг. – Л., 1986.
Ревуненков В. Г. Приход Бисмарка к власти. – Л., 1941.
Чубинский В. В. Бисмарк. Политическая биография. – М., 1988.
Хилльгрубер А., Бернглар П. Отто фон Бисмарк. Основатель великой державы – Германской империи. – Ростов-на-Дону, 1998.
Шнеерсон Л. М. Австро-прусская война 1866 г. и дипломатия великих европейских держав. – Минск, 1962.
|
|
|
