Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Стан та тенденції розвитку страхового ринку в Україні (2009-2011)

В Україні аж до 1988 року існувала державна монополія у сфері страхування, яка уособлювалася системою Держстраху. Діяльність останнього регулювалася і контролювалася державою повністю, і він був придатком до бюджетної системи: всі страхові премії перераховувалися в бюджет, з якого здійснювалися і страхові компенсації. Витрати страхових організацій також відшкодовувалися бюджетом за принципом бюджетного фінансування без створення прибутку.

Зародження і розвиток страхового ринку в Україні тісно пов'язані з переходом країни на початку дев'яностих років до ринкової економіки. Для її обслуговування виникла потреба у створенні відповідної до ринкової системи інфраструктури. Поряд із банками, біржами, торговельними корпораціями, інвестиційними компаніями та іншими фінансовими закладами почали масово створюватися альтернативні Держстраху страхові комерційні формування. Починаючи з 1988 року на страховому ринку України виникли перші кооперативи, а з 1990 року – перші страхові компанії, кількість яких інтенсивно зростала. Лише за 1990–1993 роки їхня кількість зросла від 35 до 455 формувань[2].

Більшість страхових компаній в початковому періоді функціонувала за принципом фінансових пірамід, а умови внутрішнього економічного ринку сприяли розширенню тіньової економіки. У 1995 році розпочався процес банкрутства та ліквідації багатьох страхових компаній. Найбільша кількість офіційно діючих компаній становила 798, але в 1994–1995 роках були відкликані ліцензії на право займатися страховою справою у 280 організацій, а у 1996 році – ще у 150 компаній. Це було викликано потребою посилення надійності страхового захисту ринкових суб'єктів господарювання та ліквідацією прояву шахрайства у цій справі.

Новий етап розвитку страхового ринку в Україні розпочався після прийняття у 1996 році Закону «Про страхування», згідно з яким у країні розпочався процес упорядкування, регламентації та державного нагляду за страховою діяльністю. Законодавче було визначено такі положення: загальні поняття страхування; об'єкти і суб'єкти страхових відносин; види обов'язкового страхування; специфічні ознаки договору страхування; порядок і умови виплати страхових платежів і страхових відшкодувань; умови забезпечення платоспроможності страховиків; порядок формування страхових резервів; компетенції і функції Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю (Укрстрахнагляд); умови ліцензування страхових компаній.

Згідно з Указом Президента України від 15 грудня 1999 року № 1573 «Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади» Укрстрахнагляд було ліквідовано, а його функції передано Міністерству фінансів України.

Сьогодні ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків. Загальна кількість страхових компаній станом на 31.12.2011 становила 442, у тому числі СК "life"– 64 компанії, СК "non-life" – 378 компаній, (станом на 31.12.2010 – 456 компаній, у тому числі СК "life" – 67 компаній, СК "non-life" – 389 компаній)[8].

Таблиця 1

У 2011 році на ринку страхування не відбувалося значних змін основних показників діяльності: активи страховиків та обсяги наданих ними страхових послуг залишилися майже на рівні кінця 2010 року.

Валові страхові премії, отримані страховиками при страхуванні та перестрахуванні ризиків від страхувальників та перестрахувальників за 2011 рік, становила 22 693,5 млн. грн., з яких:

· 7 478,7 млн. грн. (33,0%), що надійшли від фізичних осіб;

· 11 102,8 млн. грн. (48,9%), що надійшли від юридичних осіб.

За 2010 рік загальна (валова) сума страхових премій, отриманих страховиками, становила 23 081,7 млн. грн., з яких:

· 6 171,1 млн. грн. (26,7%), що надійшли від фізичних осіб;

· 9 860,4 млн. грн. (42,7%), що надійшли від юридичних осіб.

За 12 місяців 2011 року сума отриманих страховиками валових премій з видів страхування, інших, ніж страхування життя становила 21 347,1 млн. грн. (або 94,1% від загальної суми страхових премій), а зі страхування життя –1 346,4 млн. грн. (або 5,9% від загальної суми страхових премій).

Чисті страхові премії за 2011 рік становили 17 970,0 млн. грн., що становить 79,2% від валових страхових премій. Чисті страхові премії за 2010 рік становили 13 327,7 млн. грн.

Спостерігалося макроекономічне відновлення ринку страхування. Так, за 2011 рік частка валових страхових премій у відношенні до ВВП становила 1,7%, що на 0,4 в.п. менше в порівнянні з 2010 роком та на 0,5 в.п. менше в порівнянні з показником 2009 року; водночас, частка чистих страхових премій у відношенні до ВВП за 2011 рік становила 1,36%, що на 0,13 в.п. більше в порівнянні з відповідним показником 2010 року та на 0,02 в.п. менше в порівнянні з відповідним показником 2009 року. У порівнянні з 2010 роком на 388,2 млн. грн. (-1,7%) зменшились обсяги надходжень валових страхових премій, обсяг чистих страхових премій істотно збільшився на 4 642,3 млн. грн. (+34,8%). Основним фактором зростання чистих страхових премій у порівнянні з 2009 роком стало зменшення обсягу внутрішнього перестрахування на 5 030,4 млн. грн. (-51,6%). При цьому операції з вихідного перестрахування з перестраховиками-нерезидентами у 2011 році в порівнянні з 2012 роком зросли на 191,4 млн. грн. (+19,3%).У порівнянні з 2010 роком на 20,3% зменшилися валові страхові виплати (відшкодування), обсяг чистих страхових виплат зменшився на 20,2%. На зменшення чистих страхових виплат, в першу чергу, вплинули такі зміни: на 1 215,0 млн. грн. (-59,5%) зменшилися виплати зі страхування фінансових ризиків, на 393,8 млн. грн. (-22,2%) – зі страхування наземного транспорту, на 103,5 млн. грн. (-67,6%) зменшилися виплати зі страхування кредитів. При цьому на 157,8 млн. грн. (+20,8%) збільшилися виплати зі страхування ОСЦПВ (що пояснюється змінами умов надання страхових послуг з цього виду страхування – збільшенням лімітів відповідальності страховика), на 64,3 млн. грн. (+57,6%) – страхування майна, на 48,1 млн. грн. (більше ніж у 9 разів) – страхування цивільної авіації.

У 2011 році мала місце тенденція щодо подальшого зниження рівня як валових, так і чистих страхових виплат: рівень виплат за 2011 рік у порівнянні з 2010 роком продовжував знижуватися з 26,4% до 21,4% та з 44,2% до 26,2% відповідно. Ця тенденція збереглася за рахунок значного зниження страхових виплат при майже незмінному обсязі надходжень страхових платежів.

Водночас, структура надходжень валових страхових премій дещо змінилася: у 2011 році порівняно з 2010 роком на 1 073,0 млн. грн. (-24,5%) зменшилися надходження страхових платежів зі страхування майна, на 131,2 млн. грн. (-53,7%) – зі страхування виданих гарантій (порук); на 305,7 млн. грн. (+35,6) зросли страхові платежі з медичного страхування, на 227,4 млн. грн. (+51,0%) – зі страхування від нещасних випадків, на 90,7 млн. грн. (в 4,4 рази) – зі страхування залізничного транспорту.

Концентрація страхового ринку за надходженнями валових страхових премій станом на 31.12.2011 представлена в таблиці 2[8].

Таблиця 2

Станом на кінець 2011 року показники загальних активів страхових компаній, обсягу сплачених статутних капіталів та сформованих страхових резервів незначною мірою відхиляються від аналогічних показників станом на кінець 2010 року. Так, загальні активи страховиків у 2011 році зросли на 6,4%, з них активи, визначені законодавством для представлення коштів страхових резервів – на 3,4%, а страхові резерви зменшилися на 1,7%. Обсяг сплачених статутних капіталів неістотно знизився – на 2,3%. Таким чином, у цілому, страхові компанії протягом 2011 року не зменшили рівень своєї фінансової стійкості.

Основні показники діяльності страхового ринку та його динаміка представлені в таблиці 3[8].

Таблиця 3

Задача №15

Торгове підприємство, яке має в своєму розпорядженні легковий автомобіль (об'єм двигуна 2500 кубічних сантиметрів), уклало договір обов'язкового страхування відповідальності. Договір страхування укладений строком на 2 місяці, і в ньому зазначено 3 особи, які можуть експлуатувати даний автомобіль. Мінімальний та максимальний водійський стаж цих осіб складає відповідно 2 і 4 роки. Автомобіль переважно використовується на території м. Києва. Страхувальник вперше звернувся до страхової компанії за отриманням страхового захисту своєї відповідальності перед третіми особами. Коригуючі коефіцієнти визначено в договорі у максимальному розмірі. Через 24 дні після вступу договору в законну силу, відбувся страховий випадок, за яким виплачена сума відшкодування склала 96 тис. грн.

Дайте відповіді на такі запитання:

1) хто виступає в якості суб'єктів за даним видом страхування?

2) як визначається розмір страхового платежу та яка його величина в даному випадку? Коли може застосовуватися система бонус-малус та в чому її суть?

3) в якому обсязі встановлено ліміт відповідальності страховика?

4) які існують види договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності?

5) чи встановлюється франшиза за даним видом страхування?

6) які особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян?

7) які існують типи договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності? До якого типу договору відноситься наведена ситуація?

8) які особливості укладання наведеного договору страхування? В яких випадках дія договору може бути достроково припинена? Чи буде діяти надалі договір страхування відповідальності після настання страхового випадку?

9) чи буде діяти договір страхування в разі ліквідації страховика?

Відповіді:

1. В якості суб’єктів виступають треті особи яким заподіяно шкоду транспортним засобом внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

2. Розмір страхового платежу (внеску, премії)
встановлюється страховиком самостійно шляхом добутку розміру
базового страхового платежу та значень відповідних коригуючих
коефіцієнтів. Бонус-малус - коригуючий коефіцієнт, за допомогою якого
страховик коригує страхову премію залежно від того, чи були
страхові випадки по відношенню до об’єкта страхування у певному
проміжку часу. Але в даному договорі цей показник не застосовується, оскільки договір укладено менш ніж на пів року.

3. Обсяг ліміту відповідальності встановлено в максимальному розмірі – 96 тис. грн.

4. Відповідно до цього Закону укладаються такі види договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності:

· внутрішній договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - внутрішній договір страхування);

· договір міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - договір міжнародного страхування).

5. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

6. Учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

7. Закон визначає три типи договорів страхування цивільно-правової відповідальності залежно від умов, на яких ці договори укладаються:

· типу І - за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка його експлуатує на законних правах;

· типу II - страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації будь-якого транспортного засобу або одного з транспортних засобів, зазначених у договорі, особою, вказаною в договорі страхування;

· типу III - страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, або однієї з осіб, зазначених у договорі.

Цей договір належить до І типу договору.

8. Особливості укладення договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності встановлюються у порядку, визначеному Уповноваженим органом за поданням МТСБУ. МТСБУ може встановлювати єдині умови перестрахування договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, які є обов’язковими для членів МТСБУ.

Дія договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності може бути достроково припинена:

- за письмовою вимогою страхувальника, про що він зобов'язаний повідомити страховика не пізніше ніж за 30 днів до дати припинення дії договору страхування та надати оригінал поліса страховику;

- у разі виходу транспортного засобу з володіння страхувальника проти його волі або знищення транспортного засобу;

- з інших підстав, передбачених законом.

9. У разі ліквідації страховика, правонаступника якого встановлено, договори страхування зберігають свою силу до закінчення строку дії такого договору.

ВИСНОВКИ

Розвиток нових форм власності, організаційно-правових форм господарювання, розширення самостійності товаровиробників, формування ринкової інфраструктури, різке зменшення державного впливу на розвиток виробничих відносин і розподіл матеріальних благ докорінно змінили процес формування вітчизняного страхового ринка, його зміст, види страхових послуг, які пропонують фізичним та юридичним особам.

Незважаючи на позитивні зрушення у вітчизняній економіці, яке спостерігається на протязі останніх років, страхування у нашій країні не привертало належної уваги держави. Український страховий ринок ще молодий і перебуває у стадії формування.

Аналіз сучасного стану, тенденцій і проблем розвитку вітчизняного страхового ринку 2009-2011 рр. свідчить про певні здобутки та численні недоліки, притаманні функціонуванню як окремих страхових компаній, так і всієї системи страхування. Розвиток страхового ринку стримує дія наступних факторів: відсутність державної політики розвитку як економіки в цілому, так і програми розвитку ринків фінансових послуг, неузгодженість господарського і страхового законодавства, недосконалість податкового законодавства, нестабільність фінансового середовища господарюючих суб'єктів і населення, слабкість стимулів у розвитку страхування.

Актуальність питання розвитку страхового ринка України обумовлює необхідність розробки державної політики ефективного розвитку страхування у поєднанні з загальнонаціональними економічними пріоритетами, яка б передбачала умови для: подальшого розвитку законодавчої та удосконалення нормативної бази; визначення основних напрямків формування механізму страхових послуг для забезпечення соціального захисту, зокрема: страхування майна, страхування відповідальності, страхування фінансових ризиків, а також методичне страхування, страхування життя від нещасних випадків на виробництві.

⇐ Предыдущая 12