Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Виникнення і розвиток бірж

Тема 1. Предмет біржового права.

Мета:

Освітня: Ознайомити студентів з виникненням і розвитком бірж в Україні і світі. Вивчення правового статусу світових бірж, гарантій майнових прав бірж.

Виховна: моделювання поведінки студента як майбутнього спеціаліста на основі отриманих знань та навичок.

Розвиваюча: Оволодіння навичками, знаннями з предмету щоб взаємопов’язати їх з раніше набутими для формування освітньої бази майбутнього юриста.

План

Виникнення і розвиток біржі.

Товарні біржі в Україні і в світі.

Функції біржі та об’єкти біржової торгівлі.

Література

1. ЗУ „Про товарну біржу ”від 12 10 1991 року.

2. ЗУ „Про цінні папери та фондовий ринок” від 2 лютого 2006 року.

3. Указ Президента України „Про участь Української фондової біржі в приватизаційних процесах” від 27.02.95 № 146

4. Дмитрук Б.П. Організація біржової діяльності в агропромисловому комплексі. - К.: Либідь, 2001.

5. Дудорова К.Б. Українське законодавство про товарну біржу. Історія та сучасність // Вісник Київського університету. - Вип. 32, Юридичні науки. -К., 1993.

6. Єщенко П. Біржа: функції і завдання // Економіка України. - 1994 -№3

7. Прядко Д. Коректується статус біржі. // Юридичний журнал, № 4 від 2004 р.

8. Гайдуцький А. Сучасні напрямки міжнародного ринку капіталу. // Ринок цінних паперів України, № 3, 2006 р.

Питання для самоперевірки:

1. Виникнення біржі.

2. Найважливіші центри біржової торгівлі.

3. Історичний розвиток біржі.

4. Товарні біржі в Україні і в світі.

5. Функції біржі.

6. Об’єкти біржової торгівлі.

ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК БІРЖ

Біржі виникли в XIII-XV століттях у Північній Італії, але широке застосування в діловому світі одержали в XVI столітті в Антверпені, Ліоні і Тулузі, потім у Лондоні і Гамбурзі. Із XVII століття біржі вже діяли в багатьох торговельних містах європейських держав. Біржами називалися будинки, де збиралися ділові люди і причетні до торгівлі особи для ведення переговорів і укладання оптових торговельних угод відповідно до встановлених правил. Перші біржі були товарні, оскільки вони замінили купівлю-продаж наявним товаром із рук у руки на купівлю за зразками через біржових посередників.

Становлення біржових установ у Росії прямо пов'язано з Петром І, який ознайомився з діяльністю голландських бірж під час свого "стажування", на верфях Нідерландів. Саме з ініціативи імператора в Росії виникли перші торгово-маклерські установи. Воля реформатора випередила період, коли об'єктивна необхідність розширення товарно-грошових відносини заздалегідь створює механізм, що буде сприяти розвитку процесів.

Першу товарну біржу було засновано ще в 1703 році, але об'єктивні умови не сприяли її розвитку. Через двадцять років вольовим указом 1723 року імператор пропонував "приневолити" купців до відвідування цих нових комерційних установ.

Таким чином, на відміну від Заходу, ініціатива створення біржі належала не торговцям, а державі.

Першу російську біржу відкрито в Санкт-Петербурзі в 1724 році. Створення Московської біржі пов'язано з декретом Катерини II "Про затвердження плану побудови Гостинного двору з біржею при ньому", підписаного імператрицею в 1789 році. Однак практична діяльність Московської біржі, розташованої на Ільїнці, почалася лише після війни 1812 року. У числі перших українських бірж була Одеська, заснована в 1796 році.

Помітний розвиток біржового руху в Росії відбувся в 30-40-х роках минулого сторіччя, коли ріст фабрично-заводських і кустарних підприємств стимулював розширення торгово-ринкових відносин. У ті роки виникли біржі в Кременчузі, Рибинському, Нижньому Новгороді й інших торгових центрах Росії.

Основний період утвердження біржової діяльності в Росії -60-70-і роки, що безпосередньо було пов'язано зі сплеском економічного зросту країни у зв'язку з реформами 1861 року. У цей період біржі виникли практично у всіх великих містах Росії.

Діяльність біржових установ регламентувалася положеннями Статуту. У ньому чітко визначалася процедура, умови і правила укладання угод, права й обов'язки учасників. До 1917 року в Росії було зареєстровано 115 торговельних та універсальних бірж і відповідне число біржових комітетів.

Після Жовтневої революції діяльність біржових комітетів, як і самих бірж, було припинено: вони не вписувалися в теорію й практику "воєнного комунізму". Однак НЕП відновив біржі в правах. Перші товарні біржі в країні Рад виникли наприкінці 1921 року (Вятська, Нижегородська), чотири місяці 1922 року були періодом найбільш швидкого росту їх чисельності.

До серпня 1922 року, коли вийшла постанова Ради праці й оборони про біржі, що стала основою їхнього існування, їхнє число досягло 50. До 1923 року їх налічувалося 79, а до 1924-96. Найбільше значення в біржовому обігу мала Московська товарна біржа обіг якої досяг 39,3 відсотка всього біржового обігу, а потім Ленінградська (9,1 відсотка), Харківська (8,1 відсотка), на інші 109 бірж доводилося-43,5 відсотка.

Більшість бірж, відповідно до резолюції IX з'їзду Рад, виникли як державні, кооперативні або державно-кооперативні. У деяких випадках у їх зародженні брала участь приватна торгівля (наприклад, Воронезька біржа виникла як "Об'єднана біржа державних, кооперативних і суспільних установ та організацій і приватних підприємств").

Оскільки юридична природа радянських товарних бірж викликала суперечки, поясненнями комвнуторгу від 18.01 і 17.02.23, біржі було визнано громадськими організаціями. Як і суспільні організації, товарні біржі користувалися відносною незалежністю, установлюючи внутрішню організацію й розпорядок роботи біржових інститутів - маклеріату, котирувальної, арбітражної комісій тощо. Основний принцип організації товарної біржі - виборність її органів. Комвнуторгу повідомлялися дані про особовий склад обраного біржового комітету.

Конкретні заходи діяльності біржі можна розділити на групи:

a. діяльність біржі як органу захисту інтересів торгівлі;

b. створення центрального ринку;

c. виявлення стану ринку і цін;

d. сприяння розвитку більш високих форм торгівлі.

У 1930 році діяльність радянської біржі припинилася. Тоталітарна командно-розподільна система, що стверджувалася в країні, більше не будувала механізми вільного ринкового регулювання. За плановими основами народного господарства твердо стояла регламентна примусова система контрольованого виробництва і розподілу, яка тримала в руках волю і права людини, його матеріальні й духовні потреби.

Наразі чергове відродження біржі диктують життєві вимоги, тобто повернення до розумних методів господарювання, апробованих досвідом історії людства. Сам факт вторинного відродження біржі після її ліквідації в 1930 році - достатня підстава для твердження, що ноно йде від самого життя як невідкладне явище наявних економічних потреб суспільства. Оптова біржова торгівля - перевірена століттями прогресивна форма комерційного посередництва. Цим шляхом ідуть усі цивілізовані народи. Немає сумніву, що, переборовши всі труднощі і перешкоди, Україна не тільки практично реалізує цю форму комерційних відносин, але і сама включиться у світову систему біржової торгівлі.

12 3 Следующая ⇒