Форма контролю — диференційований залік.

Заходи впливу, що застосовуються Національним банком. Застосування письмового застереження та укладання письмової угоди з комерційним банком. Зміст письмового застереження. Особливості укладання письмової угоди.

Прийняття програми фінансового оздоровлення банку. Скликання загальних зборів учасників банку, спостережної ради банку, правління для прийняття програми фінансового оздоровлення.

Використання Національним банком заходів впливу щодо обмеження окремих видів діяльності, підвищення нормативів, накладання штрафів та ін. Розпорядження про зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі. Установлення для банку підвищених економічних нормативів. Підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами. Обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику. Заборона надання бланкових кредитів. Накладання штрафів на банки. Накладання штрафів на керівників банків. Призначення тимчасової адміністрації.

Реорганізація та реструктуризація комерційних банків. Реорганізація банку під час тимчасової адміністрації. Відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку. Вимоги Національного банку до ліквідатора. Особливості ліквідації банку за рішенням його власників.

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

Розподіл навчального часу за темами

Форма контролю — диференційований залік.

3. Термінологічний словник
ключових категорій курсу*

Адекватність контролю — відповідність контролю специфічним конкретним умовам та індивідуальному принципу з урахуванням планів і службових посад окремих керівників та їх особистих якостей, що необхідні для підвищення результативності й ефективності дій (Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 20.03.98 р. № 114.)

АІС «Досьє банків» банківського нагляду — автоматизована інформаційна система банківського нагляду, тобто комплекс інформаційних, програмних та організаційних засобів, що забезпечують накопичення, підтримання в актуальному стані, збереження та отримання вихідної інформації щодо діяльності та фінансового стану комерційних банків. (Положення про автоматизовану інформаційну систему банківського нагляду «Досьє банків», затверджене постановою Правління Національного банку України від 01.11.2000 р. № 430, реєстр. № 743 від 01.11.2000 р.)

Асоційована компанія (підприємство) — компанія, в якій інвестор має значний вплив і яка не є ні дочірньою компанією, ні спільним підприємством інвестора. (Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами та інших вкладень у статутні фонди підприємств, затверджене постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1999 р. № 629. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 січня 2000 р. за № 45/4266.)

Асоційована компанія (підприємство) — компанія, в якій інвестор має значний вплив і яка не є ні дочірньою компанією, ні спільним підприємством інвестора. Значний вплив передбачає, що інвестор прямо або через дочірні компанії володіє 20 % або більшою часткою капіталу компанії. Значний вплив також має місце, якщо інвестор (банк) прямо або через дочірні компанії володіє менш як 20 % капіталу компанії, але виконуються такі умови:

— інвестор (банк) має представників у раді директорів або аналогічному керівному органі компанії;

— інвестор (банк) бере участь у визначенні стратегії та операцій компанії;

— проводяться істотні операції між інвестором (банком) та компанією;

— здійснюється обмін керуючим персоналом між інвестором (банком) і компанією;

— інвестор (банк) надає компанії суттєву технічну або комерційну інформацію. (Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 30.12.97 р. № 466, реєстр. № 510 від 31.12.97 р.)

Асоційована компанія (підприємство) — це компанія, в якій інвестор має значний вплив і яка не є ні дочірньою компанією, ні спільним підприємством інвестора. Значний вплив передбачає, що інвестор прямо або через дочірні компанії володіє 20 % або більшою часткою капіталу компанії. Значний вплив також має місце, якщо інвестор (банк) прямо або через дочірні компанії володіє менше як 20 % капіталу компанії, але виконуються такі умови:

1) інвестор (банк) має представника (представників) у раді директорів або аналогічному керівному органі компанії;

2) інвестор (банк) бере участь у визначенні стратегії та операцій компанії;

3) проводяться істотні операції між інвестором (банком) та компанією;

4) здійснюється обмін керівним персоналом між інвестором (банком) і компанією;

5) інвестор (банк) надає компанії суттєву технічну або комерційну інформацію. (Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України‚ затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.11.97 р. № 388‚ реєстр. № 495 від 28.11.97 р.)

Аудит банку — це визначення стану банку на основі перевірки правильності складання та підтвердження достовірності балансу, обліку прибутків та збитків, аналізу стану обліку, відповідності обліку та дій банку вимогам чинного законодавства, дотримання рівності прав акціонерів (учасників) під час розподілу дивідендів, голосування, надання прав на придбання нових акцій тощо та підготовка висновків для надання інформації керівництву, акціонерам (учасникам) банку та іншим користувачам. (Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 20.03.98 р. № 114.)

Аудитор — особа, яка уповноважена проводити аудиторську перевірку. (Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджено постановою Правління Національного банку України від 20.03.98 р. № 114.)

Аудиторська перевірка — система засобів перевірки документів інформаційної системи, облікових записів, статистичних матеріалів, а також контроль за достовірністю виконання необхідних процедур, зазначених у даному Положенні. (Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 20.03.98 р. № 114.)

Аудиторський висновок — це документ, в якому викладається мета, вказуються обсяг та результати аудиторської перевірки. (Методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 20.07.99 р. № 358).

Афілійована особа банку — будь-яка юридична особа, в якій банк має істотну участь або яка має істотну участь у банку. (Інструкція про складання річної фінансової звітності Національного банку України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 26.12.2001 р. № 551, реєстр. № 820 від 28.12.2001 р.)

База даних АІС «Досьє банків» — програмно-апаратний комплекс, що забезпечує накопичення, збереження, належне використання інформації про діяльність комерційних банків та її захист від несанкціонованого доступу на всіх технологічних ланках. (Положення про автоматизовану інформаційну систему банківського нагляду «Досьє банків», затверджене постановою Правління Національного банку України від 01.11.2000 р. № 430, реєстр. № 743 від 01.11.2000 р.)

Баланс — звіт про фінансовий стан банку, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. (Інструкція про складання річної фінансової звітності Національного банку України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 26.12.2001 р. № 551, реєстр. № 820 від 28.12.2001 р.)

Банки учасники реорганізації — це банк (банки) та банк-правонас­тупник (банки-правонаступники). (Методичні рекомендації про порядок реорганізації, реструктуризації комерційних банків, затверджені постановою Правління Національного банку України від 09.10.2000 р. № 395.)

Банківська корпорація — юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки. (Положення про порядок створення і державної реєстрації банківських об`єднань, затверджене постановою Правління Національного банку України від 31 серпня 2001 р. № 377. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2001 р. за № 889/6080.)

Банківська холдингова група — банківське об`єднання, до складу якого входять виключно банки. Материнському банку банківської холдингової групи має належати не менше ніж 50 % акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками. (Положення про порядок створення і державної реєстрації банківських об`єднань, затверджене постановою Правління Національного банку України від 31 серпня 2001 р. № 377. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2001 р. за № 889/6080.)

Банківські консорціуми — це тимчасові об’єднання банків, які створюються для координації дій під час проведення різного роду банківських операцій або для кредитування однієї, але великої угоди і засновані банками на паритетних засадах. (Положення про порядок здійснення консорціумного кредитування, затверджено постановою Правління Національного банку України від 21.02.96 р. № 37.)

Банк-член (учасник) — банк, що має ліцензію міжнародної платіж­ної системи і бере участь у виконанні трансакцій із застосуванням платіжних карток міжнародної платіжної системи VISA International та підписав угоду з розрахунковим банком про розрахунки за фінансовими зобов’язаннями, які виникають у результаті трансакцій у національній валюті. (Положення про міжбанківські розрахунки за операції, що здійснюються із застосуванням банківських платіжних карток міжнародної платіжної системи VISA International, затверджене постановою Правління Національного банку України від 20.11.98 р. № 490, реєстр. № 591 від 07.12.98 р.)

Банк, що реорганізовується, — це банк, який унаслідок реорганізації передає свої майнові права і зобов’язання банку-правонаступнику (банкам-правонаступникам) за передавальним або роздільним актом (балансом) іприпиняє свою діяльність як юридична особа. (Методичні рекомендації про порядок реорганізації, реструктуризації комерційних банків, затверджені постановою Правління Національного банку України від 09.10.2000 р. № 395.)

Безнадійна щодо стягнення заборгованість — прострочена і сумнівна заборгованість за наданими кредитами, яка, незважаючи на заходи, вжиті Національним банком України відповідно до чинного законодавства щодо стягнення, залишається непогашеною. (Положення про порядок формування і використання Національним банком України резерву на відшкодування можливих втрат за заборгованістю комерційних банків та Уряду України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 01.06.2000 р. № 221, реєстр № 717 від 01.06.2000 р.)

«Безнадійні» кредитні операції — це операції, імовірність виконання зобов’язань за якими з боку позичальника/контрагента банку (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними. (Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затверджене постановою Правління Національного банку України від 6 липня 2000 р. № 279, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2000 р. за № 474/4695.)

Бухгалтерський (фінансовий) облік в банках України — це складова системи обліку, що включає сукупність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції банку зовнішнім користувачам, а також внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень. (Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 р. № 566. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 лютого 1999 р. за № 56/3349.)

Валютна позиція — це співвідношення вимог (балансових і позабалансових) та зобов’язань (балансових і позабалансових) банку в кожній іноземній валюті. У разі їх рівності позиція вважається закритою, за нерівності — відкритою. Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов’язань за проданою валютою перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за купленою валютою перевищує обсяг зобов’язань. (Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р. № 368. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 р. за № 841/6032.)

Вибіркова перевірка — це вивчення та обстеження окремих питань (питання фінансово-господарської діяльності у визначеному виді операцій). (Положення про службу внутрішнього аудиту Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного від 05.10.2000 р. № 385, реєстр. № 737 від 05.10.2000 р.)

Вихідна інформація — сукупність стандартних звітів і вихідних форм, що передбачені технічними завданнями на програмування модулів. (Положення про автоматизовану інформаційну систему банківського нагляду «Досьє банків», затверджене постановою Правління Національного банку України від 01.11.2000 р. № 430, реєстр. № 743 від 01.11.2000 р.)

Відповідальний за введення інформації — працівник відповідного підрозділу Генерального департаменту банківського нагляду, який вводить інформацію до відповідного модуля АІС «Досьє банків». (Положення про автоматизовану інформаційну систему банківського нагляду «Досьє банків», затверджене постановою Правління Національного банку України від 01.11.2000 р. № 430, реєстр. № 743 від 01.11.2000 р.)

Власний капітал — загальна сума сплаченого капіталу підприємства, нерозподіленого прибутку та резервів цього підприємства, які не були виділені для покриття спеціальних заборгованостей. (Положення про проведення конкурсу на кращий бізнес-проект, підготовлений відповідно до вимог кредитної лінії ЄБРР для підтримки малого та середнього підприємництва, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04.09.2001 р. № 381, реєстр. № 796 від 04.09.2001 р.)

Власний капітал — частина в активах банку, що залишається після вирахування його зобов’язань. (Інструкція про складання річної фінансової звітності Національного банку України, затверджена постановою ПравлінняНаціонального банку Українивід 26.12.2001 р. № 551, реєстр. № 820 від 28.12.2001 р.)

Внутрішній аудит банку — це незалежна експертна діяльність служби внутрішнього аудиту банку для перевірки й оцінки адекватності та ефективності системи внутрішнього контролю та якості виконання призначених обов’язків співробітниками банку. (Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 20.03.98 р. № 114.)

Внутрішній банківський контроль — це сукупність процедур, які забезпечують дотримання положень внутрішніх і зовнішніх нормативних актів при здійсненні операцій банку та достовірність і повноту інформації. (Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 р. № 566. Зареєстроване в Міністерстві юстиції України 1 лютого 1999 р. за № 56/3349.)

Внутрішній контроль у банку — це сукупність процедур, які забезпечують достовірність та повноту інформації, яка передається керівництву банку, дотримання внутрішніх та зовнішніх нормативних актів при здійсненні операцій банку, збереження активів банку і його клієнтів, оптимальне використання ресурсів банку, управління ризиками, забезпечення чіткого виконання розпоряджень органів управління банку в досягненні мети, яка поставлена в стратегічних та інших планах банку. (Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 20.03.98 р. № 114.)

Вступний контроль — окремий різновид перевірки банку, що здійснюється з метою встановлення наявності в банку умов, визначених чинним законодавством, нормативно-правовими актами Національного банку, необхідних для здійснення державної реєстрації підрозділів банку, отримання банківської ліцензії на здійснення банківських операцій, письмового дозволу на здійснення операцій, інших ліцензій, дозволів (у тому числі на придбання чи збільшення істотної участі в банку), передбачених чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку. Вступний контроль може здійснюватись у безвиїзному порядку та шляхом інспекційних перевірок. (Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 276. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2001 р. за № 703/5894.)

Господарська одиниця за межами України — небанківська дочірня установа, асоційована компанія, дочірній банк, філія, представництво українського банку, які перебувають або ведуть діяльність за межами України. (Інструкція про консолідацію фінансової звітності банків України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 5 жовтня 2001 р. № 422. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 р. за № 968/6159.)

Дата балансу — дата, на яку складений баланс банку. Датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду. (Інструкція з бухгалтерського обліку основнихзасобів і нематеріальних активів комерційних банків України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 11 грудня 2000 р. № 475. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2000 р. за № 960/5181.)

Дата інспектування — дата, за станом на яку здійснюється виїзне інспектування та відображається стан справ у банку в звіті чи довідці. За дату інспектування береться 1-ше число місяця, що передує даті початку виїзної інспекції. (Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затверджено постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 276. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2001 р. за № 703/5894.)

День виникнення порушення — перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною та лізинговою операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією ліцензій. (Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджена постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. № 136. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631.)

Довга відкрита валютна позиція — сума перевищення активів банку в іноземній валюті над його зобов`язаннями в тій самій іноземній валюті (сума кредитового залишку в іноземній валюті за меморандним рахунком 8000 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»). Купівля Національним банком іноземної валюти збільшує (або відкриває) довгу відкриту валютну позицію та зменшує (або закриває) коротку валютну позицію. (Правила визначення і бухгалтерського обліку нереалізованих та реалізованих прибутків і збитків Національного банку України за операціями в іноземній валюті та банківських металах, затверджені постановою Правління Національного банку України від 01.11.2000 р. № 429, реєстр. № 742 від 01.11.2000 р.)

Довідка про перевірку (інспектування) — документ довільної форми про результати тематичної чи спеціальної інспекційної перевірки, що складається відповідальним інспектором та не потребує затвердження. (Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 276. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2001 р. за № 703/5894).

Дочірні установи — установи, що перебувають під контролем материнського банку. (Інструкція про консолідацію фінансової звітності банків України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 5 жовтня 2001 р. № 422. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 р. за № 968/6159).

Дочірня компанія (підприємство) — компанія, яка контролюється іншою компанією. Контроль передбачає, що материнська компанія (банк) прямо або через дочірні компанії володіє 50 % або більшою часткою капіталу компанії. Контроль також наявний, якщо материнська компанія (банк) прямо або через дочірні компанії володіє часткою капіталу компанії менше ніж 50 %, але має:

— частку управлінських голосів у компанії, що перевищує 50 % завдяки угодам з іншими інвесторами;

— право керувати фінансовою та виробничою політикою підприємства згідно зі статутом або угодою;

— право призначати або звільняти більшість членів ради директорів або аналогічного керуючого органу компанії;

— право визначального голосу у раді директорів або аналогічному керуючому органі компанії. (Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 30.12.97 р. № 466, реєстр. № 510 від 31.12.97 р.)

Дочірня компанія (підприємство) — компанія, яка контролюється іншою компанією. Контроль передбачає, що материнська компанія (банк) прямо або через дочірні компанії володіє 50 % або більшою часткою капіталу компанії. Контроль також має місце, якщо материнська компанія (банк) прямо або через дочірні компанії володіє часткою капіталу компанії менше 50 %, але має:

1) частку управлінських голосів у компанії, що перевищує 50 %, завдяки угодам з іншими інвесторами;

2) право керувати фінансовою та виробничою політикою підприємства згідно зі статутом або угодою;

3) право призначати або звільняти більшість членів ради директорів або аналогічного керівного органу компанії; або

4) право визначального голосу у раді директорів або аналогічному керівному органі компанії. (Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України‚ затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.11.97 р. № 388‚ реєстр. № 495 від 28.11.97 р.)

ЄІС «Реєстр позичальників» — єдиний апаратно-програмний комплекс, що забезпечує отримання від банківських установ вхідної інформації, її накопичення, зберігання, належне використання, захист на всіх технологічних ланках від несанкціонованого доступу, формування вихідної інформації, взаємодію з користувачами. (Положення про єдину інформаційну систему «Реєстр позичальників», затверджено по­становою Правління Національного банку України від 27 червня 2001 р. № 245. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 липня 2001 р. за № 604/5795.)

Збитки втрачених можливостей — це збитки, що можуть виникнути в банку лише в результаті несприятливого зрушення кон’юнктури ринку цінних паперів, незалежно від дій емітента та банку. Такі збитки відображають втрату банком можливості більш вигідного вкладання коштів у поточний час внаслідок придбання певного активу в минулому. Такі збитки не пов’язані з погіршенням фінансового стану контрагента, а тому можуть стосуватися цінних паперів найбільш надійних та стабільних емітентів. (Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами та інших вкладень у статутні фонди підприємств, затверджене постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1999 р. № 629. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 січня 2000 р. за № 45/4266.)

Звітний період для складання річної фінансової звітності — календарний рік. (Інструкція про складання річної фінансової звітності Національного банку України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 26.12.2001 р. № 551, реєстр. № 820 від 28.12.2001 р.)

Звіт про власний капітал — звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу банку протягом звітного періоду. (Інструкція про складання річної фінансової звітності Національного банку України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 26.12.2001 р. № 551, реєстр. № 820 від 28.12.2001 р.)

Звіт про фінансові результати — звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності банку. (Інструкція про складання річної фінансової звітності Національного банку України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 26.12.2001 р. № 551, реєстр. № 820 від 28.12.2001 р.)

Звіт про рух грошових коштів — звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності банку у звітному періоді. (Інструкція про складання річної фінансової звітності Національного банку України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 26.12.2001 р. № 551, реєстр. № 820 від 28.12.2001 р.)

Злиття — припинення діяльності двох (чи кількох) комерційних банків як юридичних осіб та передання за передаточним балансом усіх майнових прав і зобов’язань банку — юридичній особі, що створений у результаті реорганізації. (Методичні рекомендації про порядок реорганізації, реструктуризації комерційних банків, затверджені постановою Правління Національного банку України від 09.10.2000 р. № 395.)

Зовнішній аудит — перевірка, що здійснюється незалежними висококваліфікованими спеціалістами в галузі аудиту, контролю та аналізу фінансово-господарської діяльності на підставі наявності відповідного сертифіката на право здійснення аудиторської діяльності. (Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 20.03.98 р. № 114.)

Інвентаризація — періодичне перевіряння наявності цінностей, що перебувають на балансі установи, їх стану та оцінки. (Інструкція з бухгалтерського обліку запасів матеріальних цінностей в установах Національного банку України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 15.01.2001 р. № 13, реєстр. № 753 від 15.01.2001 р.)

Інвентаризація — періодична перевірка наявності товарно-матеріальних цінностей банку, стану їх зберігання, правильності ведення складського господарства й достовірності даних обліку. (Інструкція з бухгалтерського обліку запасів товарно-матеріальних цінностей комерційних банків України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 20 серпня 1999 р. № 419. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 вересня 1999 р. за № 614/3907.)

Інспектор — службовець Національного банку, діяльність якого пов’язана з проведенням інспекційної перевірки. (Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 276. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2001 р. за № 703/5894.)

Інспекційна група — група інспекторів, яким відповідно до посвідчення на перевірку доручається здійснити інспектування. (Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 276. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2001 р. за № 703/5894.)

Інспекційна перевірка — виїзна перевірка (інспектування) банку. (Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затверджено постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 276, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2001 р. за № 703/5894).

Інструкція — нормативно-правовий акт, який детально визначає зміст і методичні питання правового регулювання у певній сфері банківської діяльності. (Інструкція про порядок пiдготовки, видання, реєстрацiї та систематизацiї нормативно-правових актів Нацiонального банку України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 30.12.99 р. № 634, реєстр. № 689 від 30.12.99 р.)

Код банку — реквізит банку, визначений і включений до довідника банківських установ України. (Інструкція з організації емісійно-касової роботи в територіальних управліннях Національного банку України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. № 310, реєстр. № 795 від 30.08.2001 р.)

Комплексне інспектування (перевірка) — інспекційна перевірка банку — юридичної особи, якій підлягають усі напрями діяльності банку в розрізі компонентів рейтингової системи CAMEL та за результатами якої виставляється комплексна рейтингова оцінка. (Положення пропланування та порядокпроведення інспекційних перевірок, затверджене постановою Правління Національногобанку України від 17 липня 2001 р. № 276. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2001 р. за № 703/5894.)

Консолідована група — це окрема економічна одиниця, неюридична особа, яка являє собою сукупність юридичних осіб, включаючи головну банківську установу (материнський банк з урахуванням філій, представництв, відділень на території України і за кордоном) та учасників групи (дочірні небанківські установи, дочірні банки). (Інструкція про консолідацію фінансової звітності банків України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 5 жовтня 2001 р. № 422. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 р. за № 968/6159.)

Консолідована фінансова звітність — це фінансова звітність, що відображає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів банку — юридичної особи та його дочірніх установ як єдиної економічної одиниці. (Інструкція про консолідацію фінансової звітності банків України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 5 жовтня 2001 р. № 422. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 р. за № 968/6159.)

Координатор АІС «Досьє банків» — відділ упровадження сучасних інформаційних технологій банківського нагляду, наділений необхідними повноваженнями щодо координації дій між адміністратором бази даних, користувачами АІС «Досьє банків», структурними підрозділами банківського нагляду з питань підтримання в актуальному стані та вдосконалення АІС «Досьє банків». (Положення про автоматизовану інформаційну систему банківського нагляду «Досьє банків», затверджене постановою Правління Національного банку України від 01.11.2000 р. № 430, реєстр. № 743 від 01.11.2000 р.)

Коротка відкрита валютна позиція — сума перевищення зобов`язань банку в іноземній валюті над його активами в тій самій іноземній валюті (сума дебетового залишку в іноземній валюті за меморандним рахунком 8000 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»). Продаж Національним банком іноземної валюти збільшує (або відкриває) коротку відкриту валютну позицію та зменшує (або закриває) довгу валютну позицію. (Правила визначення і бухгалтерського обліку нереалізованих та реалізованих прибутків і збитків Національного банку України за операціями в іноземній валюті та банківських металах, затверджена постановою Правління Національного банку України від 01.11.2000 р. № 429, реєстр. № 742 від 01.11.2000 р.)

Кредитний ризик — імовірність несплати позичальником основного боргу та відсотків, які належать сплаті за користуванням кредитом, у терміни, визначені в кредитному договорі. (Положення Національного банку України про кредитування‚ затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.09.95 р. № 246.)

Кредитний ризик — ризик несплати позичальником суми основного боргу за кредитом і відсотків за ним. (Положення про операції банків з векселями, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.05.99 р. № 258, реєстр. № 653 від 01.06.1999 р.)

Кредитний ризик — ризик невиконання позичальником (контрагентом банку) зобов’язань за кредитними операціями (тобто ризик того, що сплата позичальником відсотків і основного боргу за кредитними операціями проводитиметься з відхиленнями від умов кредитної угоди або взагалі не проводитиметься). (Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затверджене постановою Правління Національного банку України від 6 липня 2000 р. № 279. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2000 р. за № 474/4695.)

Кредитоспроможність — здатність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями. (Положення Національного банку України про кредитування‚ затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.09.1995 р. № 246.)

Кредитоспроможність — наявність передумов для одержання кредиту і здатність повернути його. Кредитоспроможність позичальника визначається за показниками, що характеризують його здатність своєчасно розраховуватися за раніше одержаними кредитами, його поточний фінансовий стан, спроможність у разі потреби мобілізувати кошти з різних джерел і забезпечити оперативну конверсію активів у ліквідні кошти. (Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою ПравлінняНаціонального банку України від 28 серпня 2001р. № 368. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 р. за № 841/6032.)

Ліквідаційна вартість — оцінна сума коштів, що буде отримана у разі ліквідації активу. (Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України‚ затверджена постановою Правління Національного банкуУкраїни від 21.11.1997 р. № 388‚ реєстр. № 495 від 28.11.97 р.)

Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку банк очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією). (Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 11 грудня 2000 р. № 475. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2000 р. за № 960/5181.)

Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку установа банку очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних матеріальних (нематеріальних) активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних із їх продажем (ліквідацією). (Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів установ Національного банку України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 23.03.2001 р. № 123, реєстр. № 772 від 23.03.2001 р.)

Ліквідними активами є кошти в касі, які відкриті в Національному банку та інших банках, а також активи, що можуть бути швидко прокон­вертовані в готівкові чи безготівкові кошти.(Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні‚ затверджена постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р. № 368. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 р. за № 841/6032.)

Ліквідність банку — це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань, яка визначається збалансованістю між строками й сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов’язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати). (Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р. № 368. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 р. за № 841/6032.)

Ліцензія на виконання окремої операції для банківської корпорації — документ, який видає Національний банк банківській корпорації в порядку і на умовах, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Положенням, виходячи з розміру зведеного (консолідованого) регулятивного капіталу банків — учасників бан­ківської корпорації, та на підставі якого банківська корпорація має право на виконання окремої операції. (Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 275. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2001 р. за № 730/5921.)

Материнський банк — банк, який здійснює контроль дочірніх ус­танов. (Інструкція про консолідацію фінансової звітності банків України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 5 жовтня 2001 р. № 422. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 р. за № 968/6159.)

Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП — сукупність механізмів і правил роботи СЕП, банку та його філій, згідно з якими здійснюються міжбанківські розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком через СЕП. (Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні, затверджена постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 1999 р. № 621. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 січня 2000 р. за № 53/4274.)

Модуль АІС «Досьє банків» — структурна частина інформаційної системи, яка об`єднує програмні засоби для накопичення й збереження в базі даних економічно однорідної інформації про діяльність або фінансовий стан банку та програмні засоби, які дають змогу користувачу діяти згідно з його повноваженнями. (Положення про автоматизовану інформаційну системубанківського нагляду«Досьєбанків», затверджене постановою Правління Національного банку України від 01.11.2000 р. № 430, реєстр. № 743 від 01.11.2000 р.)

Нерезиденти — юридичні особи та суб’єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави. Розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарської діяльності відповідно до законодавства України. (Положення про укладення договорів Національним банком України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17.12.2001 р. № 522, реєстр. № 814 від 17.12.2001 р.)

Нерезиденти — це:

фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;

юридичні особи з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави. (Інструкція про переміщення валюти України‚ іноземної валюти‚ банківських металів‚ платіжних документів‚ інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України‚ затверджена постановою Правління Національного банку України від 12 липня 2000 р. № 283. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 липня 2000 р. за № 452/4673.)

Норматив резервування — установлене Правлінням Національного банку України процентне співвідношення між сумою обов’язкових резервів та загальною сумою банківських пасивів, до яких застосовуються резервні вимоги. (Положення про порядок формування обов’яз­кових резервів для банків України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 27 червня 2001 р. № 244. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 липня 2001 р. за № 586/5777.)

Обачність — застосування в бухгалтерському обліку таких методів оцінки, які мають запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів. (Правила визнання доходів і витрат Національного банку України та бухгалтерського обліку доходів і витрат за послугами, затверджені постановою Правління Національного банку України від 06.03.2001 р. № 100, реєстр. № 769 від 07.03.2001 р.)

Об’єктивні висновки — ті, що ґрунтуються лише на фактах, тобто неупереджені висновки. (Методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 20.07.1999 р. № 358.)

Об’єктивність — незалежна позиція, яку повинні займати внутрішні аудитори, здійснюючи відповідні перевірки. (Методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 20.07.1999 р. № 358.)

Об’єкт резервування — сума пасивів (зобов’язань), а за окремими активно-пасивними рахунками — пасивне сальдо за зведеним балансом банку, частина яких у певній пропорції призначена для резервування. (Положення про порядок формування обов’язкових резервів для банків України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 27 червня 2001 р. № 244. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 липня 2001 р. за № 586/5777.)

Облікова політика банку — сукупність визначених у межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються банком для складання та подання фінансової звітності. (Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 р. № 566. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 лютого 1999 р. за № 56/3349.)

Облікова ставка Національного банку — один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк установлює для суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених грошових коштів. Облікова ставка найнижча серед процентних ставок Національного банку і є орієнтиром вартості грошових коштів. (Тимчасове положення про визначення Національним банком України процентних ставок за своїми операціями, затверджене постановою Правління Національного банку України від 27 квітня 2001 р. № 183. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 травня 2001 р. за № 423/5614.)

Обстеження — процес загального збирання інформації (без її детальної перевірки) про напрями діяльності відповідного підрозділу з метою ознайомлення з його роботою (проведеними операціями); виявлення конкретних питань, що потребують особливої уваги; отримання інформації щодо доцільності проведення додаткової аудиторської перевірки. (Методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 20.07.99 р. № 358.)

Операційна діяльність — основна діяльність банку, що дає дохід, а також інші види діяльності, що не є інвестиційними або фінансовими. (Правила бухгалтерського обліку операцій Національного банку України зі строковими депозитами, затверджені постановою Правління Національного банку України від 27.12.2001 р. № 559, реєстр. № 821 від 29.12.2001 р.)

Основні засоби — матеріальні активи, які установа банку утримує з метою використання їх у процесі виробництва, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більший, ніж один рік (або операційного циклу, якщо він більший, ніж один рік). (Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів установ Національного банку України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 23.03.2001 р. № 123, реєстр. № 772 від 23.03.2001 р.)

Оцінка — це процес визначення тієї суми коштів, за якою статті фінансової звітності мають визнаватися й обліковуватися у балансі та звіті про фінансові результати.

Оцінка ризику — це систематичний процес оцінки ризику з використанням професійних знань фахівців, які можуть передбачати вірогідність виникнення негативних ситуацій, а також комплекс відповідних засобів та інструментів. (Методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 20.07.99 р. № 358).

Перевірка — це обстеження й вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності структурних підрозділів Національного банку. За результатами перевірки складається акт (за наявності порушень) або довідка. (Положення про службу внутрішнього аудиту Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.10.2000 р. № 385, реєстр. № 737 від 05.10.2000 р.)

Переоцінка — операція з перерахунку залишків за рахунками, що виражені в іноземній валюті та банківських металах, в еквіваленті суми в гривнях за поточним офіційним курсом. (Правила визначення й бухгалтерського обліку нереалізованих та реалізованих прибутків і збитків Національного банку України за операціями в іноземній валюті та банківських металах, затверджене постановою Правління Національного банку України від 01.11.2000 р. № 429, реєстр. № 742 від 01.11.2000 р.)

Період резервування — визначений термін (кількість днів), протягом якого резервуються та зберігаються на кореспондентському рахунку банку або на окремому рахунку в Національному банку України зарезервовані банком кошти. (Положення про порядок формування обов’язкових резервів для банків України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 27 червня 2001 р. № 244. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 липня 2001 р. за № 586/5777.)

Період інспектування — період, за який аналізуються та розглядаються документи, матеріали та діяльність банку під час інспекційної перевірки. (Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 276. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2001 р. за № 703/5894.)

Письмовий дозвіл Національного банку — документ, який видає Національний банк у порядку й на умовах, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Положенням, на підставі якого банки мають право здійснювати окремі операції, передбачені статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність». (Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 275. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2001 р. за № 730/5921.)

«Під контролем» — кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації та становить п’ять відсотків чистого кредитного ризику. (Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затверджене постановою Правління Національного банку України від 6 липня 2000 р. № 279. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2000 р. за № 474/4695.)

Пільговими кредитами вважаються кредити, надані позичальникам на більш сприятливих умовах, аніж це встановлено внутрішніми документами банку, що визначають його кредитну та облікову політику. (Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р. № 368. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 р. за № 841/6032.)

Планова перевірка (інспектування) — інспекційна перевірка, яку здійснюють відповідно до плану інспекційних перевірок, затвердженого в порядку, передбаченому цим Положенням. (Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 276. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2001 р. за № 703/5894.)

Події після дати балансу — події, які відбуваються між датою балансу й датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, та ті, які вплинули або можуть вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів банку, а отже, можуть вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів. (Положення про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 9 жовтня 2001 р. № 427. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2001 р. за № 909/6100.)

Позичальник — суб’єкт кредитних відносин, який отримав у тимчасове користування грошові кошти на умовах повернення, платності, строковості. (Положення Національного банку України про кредитування‚ затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.09.95 р. № 246.)

Положення — нормативно-правовий акт, який регулює окремі види банківської діяльності. (Інструкція про порядок пiдготовки, видання, реєстрацiї та систематизацiї нормативно-правових актів Нацiонального банку України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 30.12.99 р. № 634, реєстр. № 689 від 30.12.99 р.)

Пролонгація — продовження строку чинності договору, угоди, векселя тощо. (Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України‚ затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.11.97 р. № 388‚ реєстр. № 495 від 28.11.97 р.)

Прострочена заборгованість — позичка, яку не повернено банку у встановлений строк. (Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України‚ затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.11.97 р. № 388‚ реєстр. № 495 від 28.11.97 р.)

Прострочена заборгованість — заборгованість за наданим кредитом, що не повернений Національному банку України в установлений кредитним договором строк. (Положення про порядок формування і використання Національним банком України резерву на відшкодування можливих втрат за заборгованістю комерційних банків та Уряду України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 01.06.2000 р. № 221, реєстр № 717 від 01.06.2000 р.)

Процентний ризик — ризик скорочення суми чистого процентного (дисконтного) доходу або збільшення процентних (дисконтних) витрат внаслідок зміни процентних ставок на ринку. (Положення про операції банків з векселями, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.05.99 р. № 258, реєстр. № 653 від 01.06.99 р.)

Пруденційний нагляд — система банківського нагляду, за якої головна увага органів нагляду зосереджується на регулярному проведенні оцінки загального фінансового стану, результатів діяльності та якості керівництва. Методика пруденційного нагляду вивчає дотримання банком вимог чинного законодавства, нормативних актів Національного банку України, економічних нормативів тощо. (Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 20.03.98 р. № 114.)

Ревізія — це документальний контроль за фінансово-господарсь­кою діяльністю структурних підрозділів Національного банку, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; документальне виявлення нестач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження можливих фінансових зловживань та інших порушень. За результатами ревізії складається акт. Тривалість ревізії не повинна перевищувати 30 календарних днів, а реалізація матеріалів — 15 днів після її закінчення. У деяких випадках строк ревізії та реалізації матеріалів може бути продовжений керівником, який призначив ревізію. (Положення про службу внутрішнього аудиту Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.10.2000 р. № 385, реєстр. № 737 від 05.10.2000 р.)

Регулярна фінансова звітність — звітність, що складається емітентом для зовнішніх користувачів (у тому числі державних органів) відповідно до чинного законодавства. При визначенні класу емітента регулярною звітністю вважається останній отриманий від емітента пакет звітності, за умови, що з часу закінчення періоду, який охоплюється таким пакетом звітності, пройшло не більше 120 календарних днів. (Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами та інших вкладень у статутні фонди підприємств, затверджене постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1999 р. № 629. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 січня 2000 р. за № 45/4266.)

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків