 |
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
|
|
|
|
В атмосфері населених пунктів
| Речовина | ГДК (максимальна) разова, мг/м3 | ГДК середньодобова, мг/м3 |
| Нітробензол | 0,008 | 0,008 |
| Оксид сірки SO3 | 0,5 | 0,05 |
| Сірководень H2S | 0,008 | 0,008 |
| Чадний газ CO | 3,0 | 1,0 |
| Аміак NH3 | 0,2 | 0,004 |
| Оксиди азоту | - | 0,04 |
| Пил нетоксичний | 0,5 | 0,15 |
| Кіптява (сажа) | 0,15 | 0,05 |
| Сірчана кислота (пари) | 0,3 | 0,1 |
| Фтороводень (пари) | 0,02 | 0,005 |
| Пари свинцю, ртуті | - | 0,0003 |
| Хлороформ CHCl3 | - | 0,03 |
| Хлор Cl2 | 0,1 | 0,03 |
| Оцтова кислота CH3COOH (пари) | 0,2 | 0,06 |
| Ацетон | 0,35 | 0,35 |
Таблиця 2
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у питних водах
| Речовина | ГДК (максимальна) разова, мг/л | ГДК середньодобова, мг/м3 |
| Кадмій | 0,001 | |
| Кобальт, манган, вісмут, барій | 0,1 | |
| Бензол, бор | 0,5 | |
| Діоксин | 5*10-10 | Норми країн Західної Європи, в 700 тис. разів перевищують українські |
| Діоксин | 3,5*10-5 | ГОСТ 4630-88 |
| Нітрати (за –NO3) | 45,0 | |
| Нітрити (за –NO2) | 3,3 | |
| Срібло | 0,005 | |
| Ртуть | 0,0005 | |
| Свинець | 0,03 | |
| Стронцій (стабільний) | 7,0 | |
| Бензин, гас, цинк, кобальт, залізо | 0,1 | |
| Хром, нікель, мідь, молібден, вольфрам | 0,01 |
Таблиця 3
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у ґрунтах
(ГОСТ 3034-84, 3210-85, 42-128-4433-87)
| Речовина | ДК, мг/кг | Речовина | ГДК, мг/кг |
| Бензпірен | 0,02 | Бромофос, метилспірал | 0,4 |
| Свинець Pb | 20,0 | Сірководень H2S, поліхлорпілен | 0,5 |
| Хром шестивалентний Cr+6 | 0,05 | Фтор F2 | 10,0 |
| Ртуть | 2,1 | Хлорофос | 0,5 |
| Бензол C6H6, толуол C6H5CH3 | 0,3 | Карбофос | 2,0 |
| Нітрати | 130,0 | Хлорамін | 2,0 |
| Мідь Cu | 3,0 | Метафос | 0,1 |
| Нікель Ni | 4,0 | Гексахлоран | 1,0 |
| Цинк Zn | 23,0 | Бромофос, метилстирал | 0,4 |
| Манган Mn | 1 500,0 | Гетерофос | 0,005 |
| Ванадій V | 150,0 | Атразин | 0,01 |
| Кобальт Co | 5,0 | Сірка S | 160,0 |
| Кадмій Cd, | 1,0 | Кадмій Cd | 1,0 |
Результати найновіших досліджень свідчать, що нижніх безпечних меж впливів канцерогенів та іонізуючої радіації не існує. Будь-які дози, що перевищують звичайний природний фон, є шкідливими.
|
|
|
За наявності в повітрі чи воді кількох забруднювачів їх сумарна концентрація не повинна перевищувати 1.
Приблизний розрахунок: С1 / ГДК1 + С2 / ГДК2 + … + С / ГДК = 1, де С1, С2, …, С – фактичні концентрації забруднювачів, мг/м3; ГДК1, ГДК2, …, ГДК – ГДК забруднювачів, мг/м3.
Дуже шкідливою є сумарна дія таких полютантів, як сірчаний газ, діоксид азоту, фенол, аерозолі, сірчана H2SO4 та фтористоводнева НF кислоти.
Якщо сумарна концентрація забруднювачів більша за 1, то кажуть, що санітарний стан не відповідає нормативним вимогам.
Для різних середовищ ГДК одних і тих самих токсикантів різняться.
Під час визначення ГДК речовин природних вод поділяються на:
– ГДК вод господарсько-питного призначення;
– ГДК вод рибного господарства (тут ГДК тих самих речовин мають різне значення).
У ґрунтах ГДК речовин визначають переважно для одного шару. Речовини не повинні шкідливо впливати на якість продукції, що вирощується людиною для споживання, а також на здатність грунту самоочищуватись, нормально функціонувати. Останнім часом робиться дедалі більше розрахунків ГДК для продуктів харчування. Основними засобами захисту людини від дії шкідливих речовин є гігієнічне нормування їх вмісту у різних середовищах, а також різні методи очищення газових викидів (адсорбція, абсорбція, хімічне перетворення) та стоків (первинне, вторинне та третинне очищення).
Хімічна зброя
Одним із видів зброї масового ураження є хімічна зброя. Її дія базується на використанні бойових токсичних хімічних речовин, до яких відносять отруйні речовини і токсини, що уражають людей, тваринні та рослинні організми. Вони мають високу токсичність і можуть викликати як тяжкі, так і смертельні ураження. Для отруйних речовин і токсинів характерним є проникнення у приміщення, споруди, сховища і ураження усього живе. Іноді з визначенням факту застосування цього виду зброї та визначенням її типу виникають труднощі. Застосування ж хімічної зброї може призвести до важких екологічних і генетичних наслідків.
|
|
|
Вперше хімічну зброю було використано німецькими військами ще у 1915 році проти французів, використовуючи сприятливий напрямок вітру, щоб скерувати отруйний газ на позиції противника. Саме з цього і почалося використання отруйних речовин у вигляді хімічної зброї.
|
|
|
B-REP (метод граничного представления)
АСР стабілізації концентрації речовин
Безграничное терпение
Безпека життєдіяльності — це галузь наукових знань, що охоплює теорію та практику захисту від небезпечних та шкідливих чинників в будь-якій сфері діяльності.
Вибухи конденсованих вибухових речовин
Визначення концентрації за методом добавок без врахування зміни об’єму та статистичною оцінкою абсолютної та відносної похибок
Визначення концентрації холестеролу у сироватці крові ферментативно за набором реактивів
Визначення концентрації цукру в розчині
Вогнегасячі речовини.
Горение в пограничном слое
