 |
Санітарно-епідеміологічна розвідка
|
|
|
|
Складений на основі даних епідеміологічного нагляду план санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів неспроможний передбачити всієї різноманітності особливостей санітарно-епідемічного стану району лиха, який виникає як результат кожної конкретної катастрофи. Тому одним з найважливіших завдань є виявлення санітарно-епідеміологічних особливостей катастрофи, що сталася, та оперативне прийняття рішень, адекватних умовам, які складися у районі (території) лиха.
Для дослідження зміни умов та чинників ризику, що виникли в результаті катастрофи і які можуть суттєво вплинути на перебіг епідемічного процесу в районі катастрофи, організовується санітарно-епідеміологічна розвідка. Вона повинна проводитися з перших годин виникнення катастрофи.
До складу групи (бригади), призначеної для проведення розвідки, входять лікарі та середні медичні працівники різного профілю (епідеміологи, гігієністи, токсикологи, радіологи, зоологи, ентомологи та їх помічники), а також фахівці служб матеріально-побутового забезпечення.
Для проведення розвідки можуть залучатися СЕЗ або пересувні (мобільні) протиепідемічні загони (ППЕЗ), які формуються на базі СЕС, ГЕР, СПЕБ тощо.
Склад та кількість груп (бригад), які направляються на проведення санітарно-епідеміологічної розвідки, визначаються характером катастрофи та розмірами території лиха.
Кожній групі (бригаді) визначається певна ділянка, розмір якої залежатиме від:
§ доступності та спроможності легко пересуватися у її межах;
§ наявності транспорту та швидкості його руху4
§ часу, потрібного для огляду і виявлення хворих, збирання матеріалів для лабораторних досліджень та проведення невідкладних протиепідемічних заходів;
|
|
|
§ доступності зв’язку для передачі оперативної медичної інформації.
Керівник групи (бригади) повинен попередньо ознайомитися з даними епідеміологічного нагляду та планом санітарно-гігієнічних заходів, що вже складений. При цьому слід мати на увазі, що у районі катастрофи найбільш ймовірне виникнення та поширення тих інфекційних захворювань, які мають ендемічний або ензоотичний характер для цієї місцевості. Група (бригада) повинна бути відповідним чином оснащеною.
Основні завдання санітарно-епідеміологічної розвідки:
% виявлення інфекційних захворювань серед населення та їх етіологічної структури (клінічно та шляхом відбору біологічного матеріалу для лабораторних досліджень);
% виявлення причин та умов, що можуть збільшити ймовірність інфікування та захворювання населення 9умови побуту, спосіб життя, санітарний стан населених пунктів, систем водопостачання та каналізації, об’єктів харчової промисловості, громадського харчування та торгівлі; особливості виробничої діяльності населення; соціально-економічні, етнічні, релігійні та інші особливості);
% виявлення наявності та характеру епізоотій серед свійських тварин та синантропних гризунів, а також їх складу та чисельності;
% визначення стану та збереження працездатності лікувально-профілактичних закладів;
% виявлення радіаційного та хімічного зараження (у разі ушкодження небезпечних об’єктів);
% організація термінових санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів на основі попереднього аналізу та узагальнення даних;
% надання оперативної інформації органу, який організував розвідку.
Залежно від характеру та особливостей осередку катастрофи завдання розвідки можуть змінюватися. Санітарно-епідеміологічна розвідка повинна працювати у тісному контакті з місцевими органами влади, охорони здоров’я населенням. За результатами розвідки санітарно-епідеміологічний стан району катастрофи може бути визначений як: благополучний, нестійкий, неблагополучний та надзвичайний.
|
|
|
Благополучний санітарно-епідеміологічний стан: інфекційні захворювання відсутні або спостерігаються поодинокі випадки захворювань, не пов’язані між собою. Санітарний стан району катастрофи задовільний.
Нестійкий санітарно-епідеміологічний стан: з’явилися окремі інфекційні захворювання, що не реєструвалися раніше, або виникли групові захворювання, які не мають тенденції до подальшого поширення.
Неблагополучний санітарно-епідеміологічний стан: виникли групові інфекційні захворювання, які мають тенденцію до подальшого поширення серед населення, або спостерігаються поодинокі випадки захворювання на ОНІ.
Надзвичайний санітарно-епідеміологічний стан: виникла епідемія або групові захворювання на ОНІ.
Апте́чка (аптечка першої допомоги) — набір лікарських засобів, інструментів та приладів, які призначаються для надання першої допомоги. Аптечкою також називають ящик, сумку, в якій знаходяться лікарські засоби та інструменти. Вміст і розмір залежить від передумов надання допомоги, характеру захворювань та травм, а також кількості чоловік, яким може бути потрібна допомога.
Комплектація
Вміст аптечки різниться за сферами застосування, однак існують загальні принципи комплектування. Зазвичай до її складу входить:
· Набір для обробки ран і зупинки кровотеч: бинти, пластири, джгути, антисептики (спиртові розчини йоду, брильянтової зелені та ін.) і т. д.
· Антибіотики загальної дії.
· Нітрогліцерин та його похідні.
· Антигістамінні (противоалергічні) препарати.
· Спазмолітичні препарати.
· Нашатирний спирт
· Інструмент: ножиці, гумові рукавички, скальпель та ін.
· Засоби для детоксикації: активироване вугілля або біле вугілля, калія перманганат.
Також до складу аптечки можуть входити:
· Засоби для проведення вентиляції легень.
· Протишокові набори.
· Засоби для знезараження води.
Аптечка повинна розташовуватися у футлярі з твердими стінками для попередження пошкодження ліків у скляній упаковці. На аптечці повинен бути нанесений спеціальний знак для полегшення пошуку сумки у випадку необхідності. У якості такого знаку може використовуватися червоний хрест на білому фоні, білий хрест на зеленому фоні та ін.
|
|
|
