Загальні і окремі ознаки почерку.
Почерк – це графічна сторона письма, сутність якої полягає у зображенні думки автора графічними знаками мовного алфавіту (цифровими знаками)ю. Із застосуванням координованої системи специфічних рухів шляхом автоматизованого відображення писемних навиків. Загальні ознаки – це ті, що характеризують почерк у цілому і вони проявляються в більшості письмових знаків, відносяться до всієї системи руху вцілому, їх неважко зауважити шляхом огляду рукопису. І. ВИРОБЛЕНІСТЬ почерку – характеризує сформованість письмово-рухових навиків, визначається ступенем володіння технікою письма виконавцем документа, його здатністю користуватися загальноприйнятою системою скоропису. А) темпом письма, б) автоматизмом, в) координацією рухів. Розрізняють: швидкий темп письма, середній, низький повільний темп почерку. Ступінь координації рухів може бути: високим, середнім, низьким. Координація у сукупності з темпом письма дає змогу поділяти почерк за виробленістю на: 1/ високовироблений,2/ середньовироблений,3/ мало вироблений /низький/. ІІ. Ступінь складності рухів /складність почерку або загальний тип/ будова /почерку/ - характеризує побудову почерку, специфіку сформованості письмово-рухових навиків, пристосованість їх до темпу письма. За складністю почерки поділяються: 1/ прості,2/ спрощені,3/ ускладнені,4/ стилізовані. ІІІ. Загальна форма рухів в почеркові характеризує структуру рухів відносно їх траєкторії /за Орловою В.Ф./. Ці рухи виконуються особою, яка пише, в площині паперу. До ознак форми руху відносять: переважуючу форму рухів під час виконання окремих літер, знаків. За формою рухів почерк буває: 1/ прямолінійна /кутова/ форма почерку, 2/ криволінійна /округлена/, 3/ змішана
форма. IV. Загальний напрям рухів – у яку сторону відносно годинникової стрілки виконуються рухи. Не характерно тільки для округлої та частково для змішаної форми рухів почерку:1 – лівоокружні /рухи проти ходу годинникової стрілки/, 2 – право окружні /рухи за годинниковою стрілкою/,3 – змішаний загальний напрям /ліво-право чи право-ліво/. V. Нахил почерку – визначається вертикальністю розміщення елементів письмового знаку, тобто кутом до лінії рядка: 1 – правопохилий 2 – прямий:;3 – лівопохилий;4 – право- чи ліво- косопохилені, 5 – змішаних похил VI. Розмір почерку – характеризує висоту рядкових елементів букв. 1 – дрібний почерк,2 – середній почерк,3 – великий. VII. Розгін почерку – визначається співвідношенням висоти літери до її ширини. За розгоном почерк буває:1 – великий розгін,2 – середній розгін:3 – малий розгін. VIII. Ступінь зв’язності почерку – характеризується кількістю знаків, виконаних без відриву пера /письмового приладдя/ від паперу. 1 – зв’язаний почерк:;2 – уривчастий;3 – середньозв’язний. IX. Натиск почерку характеризує розміщення точки прикладення найбільшої сили під час виконання знака або за Образцовим характеризується співвідношенням ширини основних /головних/ та з’єднувальних штрихів з силою вдавлення штрихів. За ступенем вдавленості /тиску/:1 – почерк із сильним натиском,2 – слабкий,3 – середній натиск. Окремі знаки почерку – це сукупність навиків виконання рукописного документа, що відображаються у властивих конкретному виконавцю письма способах написання літер та зв’язкових штрихів між ними, а також у розташуванні знаків та їх елементів між собою, окрім цього, це також специфічні відхилення у написанні від типових прописів конкретної мови, з яких починається навчання техніці письма в школі. Ця класифікація найбільш повна, деталізована і придатна для роботи. Разом з тим її ще
можна доповнити 1. НЕЗВИЧНА АБО ІНДИВІДУАЛЬНО-ОСОБЛИВА ФОРМА РУХУ – різноманітні за формою відхилення рухів, якими виконуються елементи письмових знаків та з’єднання між ними; Розрізняють: а) спрощену форму; б) ускладнену форму руху;в) петляста форма виконання літер та елементів; г) кутаста форма виконання літер та елементів;д)хвиляста форма виконання літер та елементів; ж) прямолінійна форма виконання літер та елементів;з) дугова форма виконання літер та елементів. 2. НАПРЯМОК РУХУ – характеризує рух письмового приладдя: - 1)правоокружний напрямок;2)лівоокружний (проти годинникової стрілки);3)лінійні рухи знизу догору, точка початку руху – внизу відвідний рух;4)лінійні рухи зверху донизу;5)зліва направо;6)зправа наліво. 3. ДОВЖИНА (відносна протяжність) руху – це характеристика розмірності руху під час виконання надрядкових елементів і підрядкових елементів, а іноді й знака в цілому. в письмових знаках спостерігається зменшення або збільшення протяжності окремих рухів. 4. БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ РУХІВ (або ВИД З’ЄДНАНИХ РУХІВ) – визначається вивчення місць з’єднань літер або окремих елементів, що залежить від способу з’єднання елементів та від частоти відриву письмового приладдя від паперу. Розрізняють: - 1)злитий вид з’єднання;2)інтервальний;3)незв’язний. 5. ПОСЛІДОВНІСТЬ РУХІВ - має місце тоді, коли у рукописі зустрічаються письмові знаки, що виконані специфічними відмінними від природньої послідовності у відтворенні елементів рухами. 6. ВІДНОСНЕ РОЗМІЩЕННЯ РУХІВ (ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ РУХІВ) – характерна і стійка ознака, що фіксується вивченням окремих елементів письмових знаків і самих знаків з точки зору їх просторової орієнтації. Відносне розміщення точок початку і закінчення руху може бути: - верхнім;середнім;нижнім.7. СКЛАДНІСТЬ РУХІВ – охоплює всі попередні групи і вказує, наскільки спрощені чи ускладнені рухи у у літерах у порівнянні з типовими прописами. 8. РОЗЛАДИ ПОЧЕРКУ – наслідки хворобливих процесів чи захворювань: - хворобливе ускладення літер та знаків,2)атоксія;3)хвилястість штрихів,4)мікрографія.
Читайте также: I. Загальні положення Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|