 |
Судово-криміналістичне дослідження ознак зовнішності людини.
|
|
|
|
Важливу і суттєву роль в ідентифікації особи за її зовнішністю відіграє криміналістична
портретна (або судово-портретна чи судово-фотопортретна) експертиза.
У залежності від характеру об'єктів є такі види судово-портретної експертизи:
1 – експертиза зображень людей за фотографіями з метою встановлення того чи зображена
на двох і більше фотографіях одна і та сама особа;
2 – експертиза невпізнаного трупа (фотографії якого надані) і зажиттєвої фотографії особи
для встановлення особи трупа;
3 – експертиза зажиттєвого фотозображення безвісті зниклої особи і черепу трупа для
встановлення питання, чи може виявлений череп належати людині;
4 – експертиза посмертної маски невстановленої людини і зажиттєвих фотозображень
безвісті зниклого з метою впізнання трупа.
До експертів звертаються й з метою встановлення ними факту про те, що на фотографіях, які
мають значення для слідства, зображено конкретну особу тощо.
Процес експертного дослідження складається із п'яти стадій:
1 – підготовчої;2 – аналітичної;3 – порівняльної;4 - синтезу і узагальнення;5 – фіксація
результатів дослідження.
На першій стадії відбувається вивчення властивостей наданих експерту об'єктів і вплив їх на
передачу ознак зовнішності.
На другій (аналітичній) стадії здійснюється роздільне вивчення об'єктів.
Поряд з описом, на цій стадії та наступній третій – застосовують й інші прийоми
демонстрації співпадаючих ознак: а)Співставлення б) суміщенняв) накладення.
На четвертій стадії – синтезу і узагальнення результатів – проводиться оцінка дійсно
співпалих і відмінних ознак, формулюються висновки.
На п'ятій стадії дослідження відбувається фіксація його результатів – складається висновок
|
|
|
експерта, до якого долучаються фототаблиця із розміченими та нерозміченими (контрольними)
фотографіями.
Якщо на експертизу скеровано череп і зажиттєве зображення підлягаючій ототожненню
особи, тоді дослідження провадиться дещо за іншою методикою.
Початково за черепом встановлюється стать і наближений вік особи, якій цей череп
належав.Після цього із зажиттєвої фотографії виготовляють діапозитив.Череп фотографують у
тому ж масштабі та ракурсі, що й обличчя, зображене на діапозитиві.
У слідчій і оперативно-розшуковій практиці інколи звертаються до експертно-скульптурної
реконструкції обличчя за черепом (метод М.М.Герасімова).
Суть методу: на череп наносять воскову композицію шаром, що обумовлюється товщиною
м'яких тканин на відповідних ділянках обличчя (голови).Отриманий скульптурний портрет може
бути в оперативних цілях пред'явлений для впізнавання, а також співставлений за методом
словесного портрету із зажиттєвими зображеннями безвісті зниклої особи.
86. Генотипоскопічний аналіз у кримінальному судочинстві.
МЕТОДИКА геноідентифікаційного дослідження наступна:
1. Молекули ДНК, виділені із яких-небудь клітин людини розміщують в чотири пробірки:
по дві для ідентифікованого й ідентифікуючого об”єктів.
2. У кожну пробірку додають так званий рестикційний фермент, який специфічно руйнує
азотисту основу ДНК. Внаслідок цього ДНК розщеплюється на фрагменти, що містять вже
згадувані міні-сателіти.
3.Далі - ці фрагменти сортують за їх розмірами.
Для цього: містиме із пробірок переносять на світлочутливі пластини, покриті гелем і
певний час діють на них електрострумом, тобто для їх проявки, застосовують електрофорез.
Розташування цих полос – ЕЛЕКТРОФОРЕОГРАМА – і відповідає особливостям
конкретного ланцюга ДНК.
Загальна кількість відмінних між собою полос на електрофореограмі у двох
|
|
|
кровнонеспоріднених людей буде більше 10. А у кровноспоріднених – не більше 10.Аналіз можна виконати на дуже малій кількості біологічного матеріалу – достатньо
краплини крові чи однієї волосини.
У однієї й тієї ж людини у всіх клітинах будь-яких її органів – серці, легенях, почці, крові,
мізках, шкірі, спермі, слюні тощо – сателітні ділянки ДНК абсолютно однакові.
Однак кожна клітина її організму починаючи з періоду внутріутробного розвитку і навіть
після смерті, буде зберігати свій незмінний вид індивідуальних компонентів ДНК.
Тим більше у багатьох випадках електрофореограми можуть виявлятись єдиним засобом
ідентифікації особи.
Біологічні тканини, що перебувають поза організмом, піддаються змінам, а ДНК –
деградації, внаслідок процесів загнивання біологічного матеріалу.
Тому забезпечення правильного зберігання біологічних об'єктів має для генотипоскопічної
експертизи важливе значення.
Такі об'єкти потребують консервації у вигляді сухих плям зі зберіганням за умов кімнатної
температури, а якщо помістити у морозильник (принаймні до мінус 10 0 С) – тоді за такої
температури зберігання біологічні об”єкти можуть зберігатися і бути придатними для
генотипоскопічного дослідження доволі тривалий час (роки).
|
|
|
I. За якою ознакою іменники в українській мові поділяються на відміни?
II. ОСНОВНІ ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
J Ознакомьтесь с описанием задач различных типов игр по М.Ф Стронину и определите, является ли данная классификация условной.
V. Вимоги до дослідників та ЛПЗ/місця проведення клінічного дослідження
Адміністративні правопорушення: поняття та ознаки
Актуальність дослідження.
Актуальність дослідження.
Актуальність теми дослідження
АКТУАЛЬНІСТЬ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Алгоритм процесу маркетингового дослідження.
